627
"Ъ": Підприємствам готують спецзони
— Казна та Політика
Уряд Миколи Азарова продовжує використовувати наробітки Юлії Тимошенко. Вчора Кабмін оприлюднив розроблений ще в січні проект закону про створення з 2011 року територій перспективного розвитку (ТПР).
Відповідно до проекту підприємства, що інвестують у такі зони, як і до 2005 року, будуть отримувати податкові преференції. У Верховній раді готові реанімувати ТПР, але із введенням кримінальної відповідальності за порушення цього режиму діяльності.
З 1 січня 2011 року в Україні може бути відновлена діяльність територій перспективного розвитку зі спеціальним режимом оподатковування, який був відмінений в 2005 році. Відповідний законопроект, розроблений Мінекономіки, найближчим часом розгляне комітет економічної політики Кабміну.
Документ був затверджений на засіданні уряду Юлії Тимошенко ще 27 січня. Але Кабмін Миколи Азарова за місяць роботи майже не змінив його, як і прийняті ним документи з дерегуляції підприємництва.
Як видно з документа, ТПР може створюватися на території з населенням до 50 тис. чоловік на термін, що буде встановлений Кабміном з урахуванням соціально-фінансового стану селища, села, міста або його частини. На ТПР буде введено режим спеціальної митної зони, у рамках якого будуть впроваджуватися інвестиційні проекти на суму від 10 млн євро для виробництва експортної продукції.
Інвесторам, як і п'ять років тому, обіцяні податкові преференції. Бізнес на десять років буде звільнений від сплати податку на прибуток, а з товарів, які будуть ввозитися на ТПР з-за кордону, не будуть стягуватися мита й ПДВ.
Пільги будуть поширюватися тільки на товари, які будуть використовуватися для реалізації вищезгаданих проектів (крім транспортних засобів, підакцизних товарів і товарів групи 1-24). Всі товари, ввезені з митної території України на ТПР, будуть обкладати податками на загальних підставах. Робота на ТПР не звільняє від сплати податку з прибутку фізосіб, внесків у соціальні фонди та плати за землю.
Попередній уряд пропонував у своєму варіанті законопроекту всі ці норми. Відмінність у тому, що раніше пропонувалося проводити узгодження інвестиційних проектів у Кабміні протягом 60 днів, а зараз - безтерміново.
Крім того, у випадку порушень інвестором своїх зобов'язань місцевим органам влади обіцяють надати право ухвалювати рішення щодо дочасної ліквідації свідоцтва про реєстрації інвестпроекту, тоді як у старому законопроекті ці повноваження закріплювалися за адміністрацією ТПР.
У Мінекономіки від коментарів відмовилися. В останньому звіті міністерства щодо роботи ТПР сказано, що на 1 лютого цього року на діючих ТПР у стадії реалізації перебувало 97 проектів, повністю завершено - 10 (у Криму, Житомирській і Закарпатській областях). У ці проекти було вкладено $27 млн. Найбільшою спецзоною у країні залишається ТПР у Донецькій області - у січні вона реалізувала продукцію на 267,1 млн грн, що становить 59% загального обсягу реалізації. У січні, як і в попередні роки, пільги не надавалися, а податків було сплачено 33,8 млн грн. З початку існування в Україні ТПР і спеціальних (вільних) економічних зон ними отримано пільг на суму 950 млн грн.
В Верховній раді вважають шанси на відродження ТПР високими. Член парламентського комітету з питань промислової, регуляторної політики і підприємництва Михайло Чечетов (Партія регіонів) вважає, що для "відмивання грошей і корупційних схем" спецзони цього разу використані не будуть, вони стануть стимулом для залучення інвестицій.
Глава комітету Наталя Королівська (БЮТ) пропонує виключити можливість надання преференцій певному бізнесу законом про держбюджет. Обоє депутата впевнені, що без введення кримінальної відповідальності як відносно чиновників, що видають дозвіл на відкриття ТПР із метою ведення сумнівного бізнесу, так і щодо інвесторів, які порушують умови договору, в Україні будуть відновлені колишні схеми.
Їх колега з комітету Владислав Каськів ("Наша Україн-Народна самооборона") відзначає, що насамперед уряд повинне сформувати перелік регіонів, де повинні заробити ТПР, і запустити пілотні проекти, щоб оцінити їх ефективність.
Втім, експерти впевнені, що спецзони з податковими пільгами - пережиток минулого. На думку заступника директори Українського центру сприяння іноземному інвестуванню (InvestUkraine) Максима Іванова, до 2004 року ТПР були актуальні, тому що українська економіка була менш розвинененою, і країна намагалася в такий спосіб залучити інвесторів.
"Зараз інвестори, які вже ввійшли, не збираються йти, незважаючи на те що пільг немає. Вони розуміють, що Україна - перспективний ринок, хоч і має певні ризики",- додає він. Джерело в уряді також відзначає, що не всі члени Кабміну згодні з поновленням роботи ТПР: "Умови для бізнесу повинні бути однакові, такої позиції дотримується, зокрема, Сергій Тігіпко".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
