3218
Чи підуть іноземні банки з України
— Кредит&Депозит
Досі міжнародні банківські групи лише скуповували українські фінустанови. Тепер фінансові магнати вивчають можливість часткового виходу з українських активів: ING, OTP, Raiffeisen... Хто наступний?..
Минулий тиждень обернувся для австрійської групи Raiffeisen справжнім бумом питань з боку українських і російських журналістів. Варто було главі наглядової ради Райффайзен Центральбанку Крістіану Конраду лише заговорити про подальші сценарії розвитку "дочок" групи Raiffeisen в Україні і Росії, як ЗМІ відразу ж протрубили про відхід австрійців з цих ринків.
Буквально за день в пресі були знайдені інвестори, визначені ціни і, як результат, "продані" Райффайзен Банк Аваль (Україна) і Райффайзенбанк (Росія). Приводом для цього стали роздуми Конрада про те, що ніколи не можна бути на 100% упевненим щодо майбутнього і виключати сценарій, при якому участь Raiffeisen в банках великих країн, таких як Росія і Україна, могло б в якусь мить скоротитися більш ніж на 50%. Такий сценарій може бути реалізований через публічне розміщення акцій дочірніх банків групи, проте чекання сприятливого фону на фондових ринках потребуватиме як мінімум декількох років. Що змушує акціонерів замислюватися про вихід з раніше прибуткових ринків і коли може бути реалізований план відходу з ринку?
Австрійські піонери
На українському ринку новина про відхід групи Raiffeisen викликала тривогу. Поведінка австрійців завжди була показовою. Саме вони закрили першу найбільшу операцію на банківському ринку України в 2005 році. Саме вони пізніше першими зіштовхнулися з труднощами злиття двох структур - банку "Аваль" і Райффайзенбанк Україна - і змушені були продати останній угорській групі OTP. Саме за ними закріпився статус іноземних першопроходців у всьому. І раптом така новина - австрійці готові відмовитися від мажоритарної участі. Реакція ринку неоднозначна. Мало хто вірить в реальний відхід Raiffeisen, але сумніви все ж закрадаються. Прес-спікер Райффайзен Інтернаціональ Майкл Пальцер прагне згладити ситуацію, пояснюючи справжній сенс слів Крістіана Конрада. "Оскільки це - лише теоретична можливість і одна з опцій на дуже віддалене майбутнє, дозвольте мені підкреслити, що не існує жодних планів, ні короткочасних, ні довгочасних, щодо зміни власності Райффайзенбанку Росія або Райффайзен Банку Аваль", - заявив Майкл Пальцер.
Тим часом, експерти вважають, що заява Крістіана Конрада про можливість відмови від мажоритарного пакету Райффайзен Банку Аваль дуже показова щодо привабливості банківського сектора України в цілому. До кризи цей сектор був найпривабливішим сегментом для інвестицій. Так, в 2006 році операції M&A з банківського сектору склали понад 55% від загального обсягу M&A. Практично всі міжнародні банківські групи або вже увійшли на український ринок, або планували це зробити. "Ринок приваблював високою маржею (у Західній Європі відсотки з кредитів можуть складати 4-6%, тоді як в Україні в нацвалюті - понад 20%), а також колосальним зростанням і потенціалом для подальшого зростання (зростання активів останніми роками перед кризою складало 50-75% щороку)", - відзначає менеджер проектів Altera Finance Андрій Приходько.
Криза змінила все. Замість зростання активів і прибутку західні банки отримали зростання частки проблемних кредитів, яке за останніми даними Fitch досягає до 50% в українській банківській системі. Як результат, чистий збиток лише найбільших банків I і II групи НБУ з іноземним капіталом перевищив за підсумками 2009 року 11 млрд. грн. На думку експертів інвесткомпанії "Ренесанс Капітал", виходячи з річної звітності Raiffeisen International, Райффайзен Банк Аваль залишається основним джерелом проблем для групи. Так, аналітик компанії Андрій Марков називає передумовами слів Крістіана Конрада якість активів і розмір збитків українського банку. За даними НБУ, на перше січня цього року збитки Райффайзен Банку Аваль склали 2,02 млрд. грн. При цьому близько 9,6 млрд., або 20% були віднесені банком на резерви під знецінення позик. В цілому в 2009 році резерви на втрати з кредитів практично в три рази перевищили показник 2008 року.
В групі Raiffeisen проблем не заперечують. "Україна фактично постраждала більше від інших країн в нашому регіоні активності. Ця ситуація зумовлена значним спадом економіки, великою девальвацією гривні відносно долара США і тим фактом, що значну частину наших кредитів роздрібним клієнтам було видано в доларах США. Ми дотримувалися консервативного підходу при формуванні резервів на покриття проблемних кредитів. Проте, незважаючи на збиток, якого ми зазнали в Україні, група змогла досягти прибутку більш ніж 200 млн. євро", - відзначає Майкл Пальцер.
У випадку якщо австрійці все ж зважаться на продаж української "дочки", серед найбільш вірогідних претендентів учасники ринку називають міжнародні організації, і зокрема Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).
В київському офісі ЄБРР вірогідність продажу Райффайзен Банку Аваль оцінюють як невисоку. "Вихід на ринок, як і відхід з ринку, є абсолютно нормальними процесами, які постійно відбуваються зі всіма компаніями. Банки й інші інвестори час від часу переглядають свої стратегії залежно від того, що група планує робити і чого потребують її акціонери", - відзначає старший банкір, керівник проектів ЄБРР у фінансовому секторі України Олександр Павлов. Щоправда, експерт акцентує увагу на тому, що зайти на ринок, як правило, легше, ніж з нього вийти, і особливо в непростих фінансових умовах.
"Наскільки нам відомо, вони не мають планів щодо скорочення присутності в Україні, або про якесь скорочення підтримки банку в Україні", - продовжує Павлов. Аргументом цих слів також служить нещодавно затверджене збільшення капіталу банку на 932,54 млн. грн. "Тому заява Raiffeisen про те, що в довгочасній перспективі їм можливо доведеться залучати нових інвесторів в Україні або Росії, наприклад, для підтримки бізнесу, що розвивається, - це абсолютно нормальне, хоча і не остаточне рішення. З іншого боку, я б не відкидав і вірогідність того, що через рік-два Райффайзен чіткіше заявить про свої плани з врахуванням розвитку економічної ситуації в Україні і Східній Європі", - вважає експерт.
Голландський вірус
Першою іноземною групою, що згорнула свій банківський бізнес в Україні, вважається нідерландська ING Group. Рік тому було прийнято рішення про закриття проекту розвитку роздрібного напряму банківського бізнесу в Україні. Це перший випадок, коли іноземний банк виходить з бізнесу, визнавши, що стратегія, за допомогою якої вони мали намір завоювати ринок, провалилася. "У сьогоднішніх складних економічних умовах ING Group зобов'язана продовжувати оптимізувати свій капітал і вирівнювати баланс.
Саме тому було прийнято рішення не залучати масштабних інвестицій, необхідних для успішного розвитку роздрібного банківського бізнесу в Україні", - офіційно повідомив банк. Рішення саме згорнути проект, а не продавати банк, навіть не обговорювалося. В групі заявляють, що технології, які запроваджувалися, не могли бути продані конкурентам, незважаючи на високий попит на роздріб ING, що не відбувся. У травні 2009-го офіси закрилися, орендодавцям була виплачена неустойка, обладнання вивезене до кращих часів. Вже тоді учасники ринку заговорили, що відхід голландської групи може стати прикладом для інших іноземців. Акцент робився на тих банківських групах, які активно розвивали ритейл.
Для банків з корпоративним ухилом рік виявився простішим. В п'ятірці найбільш прибуткових банків за підсумками року - іноземні "корпоративщики". Ситібанк заробив 451,5 млн. грн., Каліон Банк Україна і ІНГ Банк Україна 258,7 млн. грн. і 144,3 млн. грн., відповідно. Судячи з результатів, закриття роздрібного напряму ING принесло одні плюси, а відсутність роздрібного напряму в Ситібанку допомогла уникнути збитків. Наприклад, про плани в роботі з населенням екс-глава правління українського Ситібанку Надір Шейх заявляв ще в 2008 році. "Кредитні карти - це саме той продукт, який зараз у стадії підготовки для впровадження в Україні. Щодо термінів це питання найближчого року", - відзначав Шейх.
Поки що залишаються нереалізованими і плани одного з найбільших банків світу HSBC, присутнього в Україні у формі представництва. Швейцарський Credit Suisse вже встиг зайти до України двічі: після першого пришестя в середині 1990-х іноземці вирішили закрити український офіс, а в 2007-му відновили присутність у вигляді представництва, але далі цього так і не пішли.
"Ні для кого не секрет, що так звані ринки, що розвиваються, постраждали від кризи найбільше. І це виглядає цілком логічно, що іноземні групи звертають увагу на проблеми дочірніх компаній в таких країнах, коректують свої стратегії, висловлюють припущення про можливі варіанти подальшого розвитку. Сьогодні банки, що працюють на українському ринку, потребують особливої уваги як з боку регулятора, так і з боку акціонерів. Чітке розуміння ситуації і ступеня проблем, якщо такі дійсно є, допомагають правильно визначити не лише рівень необхідного фондування, але і той план, згідно якому розвиток фінансової установи буде найбільш оптимальний", - відзначає голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.
За останній рік в пресі неодноразово порушувалося питання і про скорочення присутності в Україні німецького Commerzbank, українським активом якого є банк "Форум". Приводом для розмов стали труднощі, з якими зіштовхнувся німецький банк в результаті кризи і отримання від держави 18 мільярдів фінансової допомоги в обмін на чверть акцій. 2009 рік Commerzbank закінчив із збитками в декілька мільярдів євро, лише один український актив виявився в мінусі на більш ніж 50 млн. євро.
Тим часом, на початку березня стало відомо, що німці підсилили контроль над українською фінустановою, збільшивши свою частку практично до 90%. "Commerzbank не має наміру відмовлятися від банку "Форум", який є стратегічним активом Commerzbank Group. Ми маємо намір розвивати його і створити авторитетний банк європейського рівня", - запевняє голова наглядової ради банку "Форум" Вільгельм Нюзе.
Банкір також спростовує чутки про вимогу німецького уряду скоротити діяльність фінустанови на ринках, які істотно постраждали від кризи. "Подібні розмови не мають жодних фактичних підстав. Уряд Німеччини ніколи таких вимог не висував. У нас дуже хороші стосунки зі всіма акціонерами, ми ведемо постійний діалог і, звичайно ж, акціонери в курсі стратегії Commerzbank за кордоном. Що стосується можливих вимог до Commerzbank уряду Німеччини або Deutsche Bundesbank піти з українського ринку - це помилкові чутки", - відзначає Нюзе.
Не збирається покидати український ринок й італійська група Intesa Sanpaolo. Голова наглядової ради Правекс-банку Сильвіо Педрацци запевняє, що фінустанова є для італійців довгочасною інвестицією. "Ми маємо намір тут залишитися. Наша стратегія полягає в розвитку бізнесу, особливо - корпоративного", - відзначив Педрацци.
Сумніви щодо українського ринку торік висловлювали і в угорській OTP Group. Зокрема, минулого року йшлося про продаж частини акцій фінустанови Європейському банку реконструкції і розвитку. Проте ця операція так і не здійснилася, і сторонами були вибрані інші форми участі в капіталі банку. В цілому, за словами Олександра Павлова, лише торік близько $800 млн., виданих фінансовим інституціям ЄБРР, пішло на капітал другого порядку. "Що стосується звернень про входження в капітал, то торік розглядалися три-п'ять можливостей інвестування в банки. Одна з них відбулася - це була операція з Мегабанком. Зараз ми продовжуємо вести переговори з багатьма фінансовими інституціями про входження в капітал як міноритарні інвестори. Це не найбільші банки і поки навіть заздалегідь затверджених проектів немає", - відзначає Олександр Павлов.
Особливого сенсу продавати фінустанови зараз не бачать і в компанії "Ренесанс Капітал", оскільки запал західних банків в частині експансії до Східної Європи значно поменшав, і ніхто не готовий платити 4-6 капіталу за вихід на український ринок. "В той же час продавати Аваль за ціною 1-1,5 капіталу для Raiffeisen теж не має особливого сенсу, тому що на горизонті в декілька років, коли проблеми з якістю активів будуть вирішені, і банк не нестиме надмірних витрат на створення резервів, вартість банку знов істотно зросте. Навіть у 2009 році "Аваль" заробив 300 млн. євро (до створення резервів на можливі втрати з позик), що істотно для банку з капіталом близько 600 млн. євро", - запевняє Андрій Марков. Проте, хто знає, які плани виношує Крістіан Конрад і про що буде його наступна мова в ефірі австрійського радіо.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
