4795
Європою у вікно
— Кредит&Депозит
Українські позичальники найгірше в Європі обслуговують банківські кредити. Про це свідчать річні звіти більшості міжнародних банківських груп, представлених в нашій країні. В зв'язку з цим їх дочірні структури на місцевому ринку зазнали найвідчутніших збитків у порівнянні з банками в інших країнах Центральної і Східної Європи.
Попереду планети
Річні звіти міжнародних банківських груп за 2009 р. свідчать про те, що частка проблемної заборгованості в кредитних портфелях українських банків з іноземним капіталом - найбільша серед розвинених країн Європи, а також більшості післярадянських держав, за винятком країн Балтії. Згідно зі звітами, частка проблемної заборгованості, протермінованої більш ніж на 90 днів, у кредитних портфелях вітчизняних банків з іноземним капіталом на початок цього року складала 12-36%.
В той же час східноєвропейські "дочки" міжнародних банківських груп демонструють рівень проблемної заборгованості в діапазоні 4-12%. Наприклад, за даними річного звіту Raiffeisen International, "Райффайзен Банк Аваль" займає перше місце за рівнем проблемних кредитів серед всіх дочірніх банків групи в 15 країнах Центральної і Східної Європи. Частка "поганих" кредитів у портфелі цієї фінустанови складає 23,6%. Для порівняння: у російських підрозділах групи Raiffeisen International цей показник не перевищує 10,3%. Більше того, середній рівень неповернень у групі складає лише 6,5%. Аналогічно справи йдуть і з угорською банківською групою OTP. "Проблемка" дочірнього підрозділу в Україні ("ОТП Банку") на початок 2010 р. склала 22,3% кредитного портфеля, тоді як в російських банках групи - лише 12,4%, а в Угорщині - 7,9%. Як вже писалося, найбільші проблеми з якістю кредитного портфеля в Україні має шведська група Swedbank. Згідно з річним звітом, проблемна заборгованість "Сведбанку (Україна)" досягла 53,4%, тоді як ще рік тому цей показник не перевищував 5%.
Причини такого стану справ банальні. За підсумками 2009 р. ВВП України зменшився на 15%, це найгірший результат в Європі. Це призвело до зростання безробіття і зниження доходів позичальників. Проте основною причиною такого плачевного стану кредитних портфелів є високий рівень їх доларизації. За даними НБУ, на початок 2009 р. більше 60% кредитного портфеля було номіновано в інвалюті. При цьому рівень доларизації кредитів банків з іноземним капіталом досягав 80%. Не дивно, що 60%-ва девальвація гривні щодо долара призвела до зниження платоспроможності більшості позичальників, які не мають в своєму розпорядженні доходів в іноземній валюті.
Цілком імовірно, що на тлі вищезгаданих проблем деякі міжнародні банківські групи можуть покинути вітчизняний ринок вже найближчим часом. Так, минулого тижня стало відомо, що Raiffeisen Zentralbank (RZB) розглядає можливість зменшення своїх часток в українському і російському підрозділах до майже 50% акцій.
"Втрачати контроль буде боляче, але не виключено, що банк може відмовитися від мажоритарної частки на великих ринках Східної Європи, наприклад, в Україні або Росії", - заявив Крістіан Конрад, голова наглядової ради RZB. Раніше ходили чутки, що німецький Commerzbank веде переговори про продаж вітчизняного банку "Форум".
Не вирішити всіх проблем
Всупереч запевненням банкірів про стабілізацію якості кредитних портфелів з початку поточного року, проблемна заборгованість з кредитів продовжує зростати. За офіційними даними НБУ (які, як правило, прикрашають дійсність), на 1 березня поточного року вона перевищила 70 млрд грн., тобто близько 10% від сукупного кредитного портфеля. Якщо рахувати за міжнародними стандартами, то обсяги "поганих" активів вітчизняних банків ще більші. Наприклад, за оцінками міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings, вже на початок 2010 р. частка проблемних кредитів у портфелях українських банків досягла 50%, збільшившись за підсумками другого півріччя 2009 р. на 16 п.п. Відзначимо, що висновки про погіршення якості кредитного портфеля були зроблені на підставі даних звітності 12 банків, яким це агентство присвоює рейтинги. Ці оцінки цілком репрезентативні, якщо врахувати, що на сьогодні послугами Fitch користуються в основному найбільші фінустанови - шість українських банків з іноземним капіталом, два держбанки і чотири банки з національним капіталом.
В той же час треба особливо підкреслити, що проблемними аналітики Fitch вважають не лише кредити, протерміновані більш ніж на 90 днів, але і реструктуризовані позики. При цьому одні банкіри погоджуються з подібною методикою, вважаючи, що реструктуризація дозволяє лише на деякий час приховати проблеми з обслуговуванням кредиту. Інші ж вважають, що переоформлені позики не варто відносити до проблемних, оскільки з таких позик сплачуються, як мінімум, відсоткові нарахування. За даними Fitch, в другому півріччі 2009 р. частка "протермінованих" більш ніж на 90 днів збільшилася з 11% до 15%, тоді як частка реструктуризованих кредитів - з 23% до 35%.
Нагадаємо: песимістичний прогноз Fitch на кінець 2010 р. передбачає зростання проблемної заборгованості до 60%. Якщо він виправдається, банківський сектор потребуватиме додаткових капітальних вливань у розмірі 218 млрд грн., або приблизно $27 млрд. Це майже в шість разів більше, ніж власники вітчизняних банків інвестували в свої дітища в 2009 р. За даними НБУ, в 2009 р. сплачений зареєстрований статутний капітал банківської системи в цілому зріс майже на 45%, або 37 млрд грн., до 119,3 млрд грн. Проте найбільше в нарощуванні капіталу досягли успіху держбанки, у тому числі націоналізовані в рамках програми рекапіталізації.
Цікаво, що в січні поточного року НБУ фіксував зменшення проблемної заборгованості на 1,7 млрд грн., до 68,2 млрд грн. Можна констатувати, що це явище виявилося короткочасним. За оцінками незалежних експертів, реальний рівень проблемної заборгованості українських банків складає 30-40% сукупного кредитного портфеля. Наприклад, за словами директора Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерія Геєця, частка проблемних активів у вітчизняній банківській системі складає 25-30%, а за оцінками американського інвестбанку Goldman Sachs - 38%. Самі банкіри оцінюють ситуацію таким чином.
"Зараз нормально обслуговується не більше третини всього кредитного портфеля, ще третина - це реструктуризовані кредити і решта неповернення", - констатує голова правління великого банку, який побажав залишитися неназваним.
Не дивно, що банки продовжують нарощувати резерви під кредитні операції, а збиток банківської системи в січні-лютому склав 1,4 млрд грн. До речі, про реальний стан і динаміку кредитного портфеля того чи іншого банку можна судити за обсягами резервів, сформованих під нестандартні кредити.
За 2009 р. вони зросли майже удвічі. Згідно з постановою НБУ №279 від 06.07.2000 р., заборгованість з кредиту вважається стандартною, якщо її обслуговує платоспроможний позичальник, а виплати тіла кредиту і відсоткових нарахувань за кредитам здійснюються регулярно, з максимально допустимою затримкою в 7 календарних днів. В такому разі під кредит створюється мінімальний резерв у розмірі 2% суми заборгованості, не покритої вартістю забезпечення. В всіх інших випадках (фінансовий стан позичальника неідеальний, він платить за кредиом не вчасно) заборгованість за кредитом є субстандартною і вимагає резервування у розмірі 5-100% від її обсягу. Таким чином, чим більші резерви під кредитні операції, тим більший обсяг проблемних кредитів у портфелі того чи іншого банку. За 2009 р. проблемна заборгованість з кредитів зросла в 3,9 разу, до 69,9 млрд грн. При цьому відрахування банків у резерви під кредитні операції склали більше третини витрат банків (38,2%), або 65,4 млрд грн. В результаті сукупний чистий збиток українських банків у 2009 р. досяг 38,5 млрд грн., тоді як в 2008 р. чистий прибуток кредитно-фінансових установ був на рівні 7,3 млрд грн.
В'ячеслав Юткін , перший заступник голови правління Промінвестбанку:
- В гонитві за часткою ринку в рамках передпродажної підготовки українських банків було допущено безліч помилок при видачі кредитів. Зараз це обертається колосальними втратами, які непросто покривати, тим більше в умовах кризи. На мій погляд, ця проблема лише посилюватиметься, набираючи все більших масштабів. Я думаю, що в найближчі півтора-два роки ніхто не ризикне купувати вітчизняні банки як стратегічного інвестора. Більше того, я не вірю, що буде попит на акції місцевих банків при розміщенні на відкритому ринку. Таким чином, іноземні власники не мають іншого виходу, окрім як знаходити внутрішні резерви, якщо вони хочуть врятувати українські активи.
Домінік Меню , глава представництва BNP Paribas в Україні:
- Щоб продати банк, потрібен покупець. А де його зараз знайти? Залучити нового іноземного інвестора в український банк на даному етапі навряд чи вдасться. В той же час я вважаю, що можна залучати додатковий капітал шляхом розміщення нових акцій на відкритому ринку. До речі, саме про це заявив Raiffeisen International. Треба сказати, що так чинять багато західних банків, які також зазнали втрат. Незважаючи на це, попит на їх акції є. У таких випадках, як правило, акції купуються спекулятивними інвесторами.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
Також за темою
НБУ змінив правила оцінки позичальників із прифронтових регіонів
Законопроєкт «Про кредитну історію»: в НБУ назвали ключові зміни
В Україні планують змінити правила щодо кредитної історії: Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт
Якою буде прибутковість за депозитами у жовтні: відповідь банкіра
Частка непрацюючих кредитів у банках зменшується: що цьому сприяє
Як отримати 70% компенсацію від держави через ПриватБанк: деталі єОселя
