Ненудна тема — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Ненудна тема

763
Що робити, якщо не повертають ПДВ і хаотично міняється законодавство? Як уникнути витрат на зайву документацію, відстояти свої права в суді і при цьому не збанкрутувати? Чи несе загрозу німецькому бізнесу митний союз Росії, Білорусі і Казахстану? Абсолютно реальні питання, відповіді на які троє експертів дві години давали повній залі бізнесменів.
Україна майже два роки член СОТ. Підприємці чекають, що на передній план вийдуть міжнародні правові відносини, але приклади говорять про зворотне. "Я хотіла б, щоб ви дали свої практичні зауваження стосовно роботи і рівноправ'я німецьких підприємств в Україні, щоб ми передали це уряду України", - звернулася до зали Делегат німецької економіки в Україні Карін Рау.
З українського боку як "відповідач" виступив заступник міністра економіки Валерій П’ятницький - експерт з питань СОТ. Саме йому були адресовані гострі запитання німецьких бізнесменів. Але спочатку треба вирішити глобальне питання: куди піде Україна? У митний союз із Росією, Білоруссю і Казахстаном або все ж таки в зону вільної торгівлі з Євросоюзом.
Українська відповідь
За словами П’ятницького, Україна пройшла довгу дорогу розуміння правил гри в міжнародній торгівлі, а також гармонізації українського законодавства з нормами СОТ. Він підкреслив прихильність країни до ліберальних цінностей, принципів транспарентності законодавства, уніфікації ставок митних зборів у Європі. Коментуючи питання Карін Рау про відповідність введення Україною 13%-вої добавки до ставок імпортного мита на автомобілі й холодильники П’ятницький підкреслив вимушеність цієї міри і визначив її швидше як "бажання схопитися за соломинку, ніж завдати комусь збитку". За словами Валерія П’ятницького, при ухваленні цього рішення Україна дотрималася всіх процедурних питань в рамках СОТ, погодивши його з секретаріатом цієї міжнародної організації в передбачені терміни.
Заступник міністра запевнив, що офіційна позиція України на переговорах в рамках СОТ враховує погляди українських і іноземних фірм, що працюють в Україні. А найбільшим досягненням за два роки членства, на його думку, є те, що "Україна навчилася виконанню взятих на себе зобов'язань. А для бізнесу прозорість, стабільність і передбачуваність створюють комфорт діяльності".
Чиновник особливо зупинився на питанні технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі, а саме: обов'язкова сертифікація продукції, санітарні норми і ветеринарний контроль, які в Україні часто дублюються і створюють штучні перешкоди для зовнішньої торгівлі.
"Не можу пообіцяти, що питання обов'язкової сертифікації будуть вирішені завтра, але ми докладаємо всіх зусиль, - відзначив П’ятницький, - в Міністерстві економки України є розуміння необхідності вирішення цієї проблеми". А щодо курсу України відповідь була досить чітка: "Пріоритет для нас - переговори з ЄС. А питання митного союзу ми вивчаємо. Я не хочу робити прогноз, де ми будемо. Я експерт, який займається переговорами, і ми розвиватимемо той курс, який визначений політиками". Але навіть якщо буде прийнято політичне рішення на входження України в митний союз з Російською Федерацією, Білоруссю і Казахстаном, технічно це буде зробити складно, оскільки Україна є членом СОТ, а це означає юридичну необхідність погодження тарифних питань зі всіма членами цієї організації. Перспективнішою дорогою, на думку П’ятницького, є прискорення вступу вказаних країн членів СНД до СОТ, що у свою чергу створить загальну правову базу для створення цього регіонального митного союзу на платформі СОТ. Крім того, Україна вже має з цими країнами Угоду про вільну торгівлю 1993 року.
На необхідність вирішення проблеми повторної сертифікації вказав у своєму питанні Вернер Гайллінгер, керівник німецького підприємства Leoni Wiring Systems UA. За словами топ-менеджера, його підприємство змушене постійно отримувати сертифікат відповідності на виробниче обладнання однієї і тієї ж товарної номенклатури, що у свою чергу створює численні проблеми для виробництва в Україні.
Німецька версія
Не менш цікавою стала доповідь "Митний союз з Росією і СОТ: як це поєднати?" Його представив глава групи німецьких консультантів і директор "BE Berlin Economics" Ріккардо Джуччі. Він відразу розставив акценти: "Ми незалежні експерти і можемо дуже чітко висловлювати свою думку. Хочу зупинитися на трьох пунктах: що Україна вже зробила, питання торгівельної політики і наші рекомендації".
Спершу доктор Джуччі навів рамкові правові умови, в яких працює Україна, регіональну структуру і динаміку її торгівлі. Потім порівняв структуру експорту товарів з України до СНД і ЄС, а також структури імпорту товарів з ЄС і СНД. На базі цієї інформації чітко змалював переваги і недоліки ЗВТ і зробив висновок: "Переваг значно більше, ніж недоліків, ЗВТ точно на користь України". За такою ж схемою був розглянутий митний союз Росією, Білоруссю і Казахстаном.
Висновок: "Переваги носять нестійкий характер, недоліки переважають, митний союз - не на користь Україні". Після цього німецький експерт дав свої рекомендації: Україні необхідна планомірна імплементація своїх зобов'язань перед СОТ, участь у багатосторонніх переговорах і поліпшення доступу до ринків торгівельних партнерів шляхом двосторонніх договорів.
"Якщо підприємець має намір інвестувати в Україну, він має знати, для чого він це робить і яку мету переслідує інвестиція. Я не знаю зараз, що Україна робитиме далі, з ким вона розвиватиме свої зв'язки. Але це треба чітко знати. Треба розуміти, на що ми повинні сподіватися. Наш пріоритет - договір з ЄС про зону вільної торгівлі", - завершив Ріккардо Джуччі свою доповідь.
"Дуже хороший виступ. Джуччі - один з небагатьох, хто представляє такий складний матеріал так просто і доступно", - оцінив виступ Дірк Хоппен, директор ROEFA Mobilbeton
Проблемні питання
Але що робити, якщо держава порушує норми СОТ? Чи має підприємство права і можливості боротися з цим? На ці питання відповів Мансур Поур Рафсенджані, управляючий партнер адвокатської контори Noerr в доповіді "Чи можуть підприємства захиститися від порушень вимог СОТ".
Щодо прав. Приклад. Німецька фірма виробляє телевізори в Німеччині, а дочірня фірма їх продає в Україні. Україна раптово підняла митний збір. Інтерес підприємства зрозумілий - має бути скасоване підвищення і отримана компенсація фінансових втрат. Що робити? Перший шлях - порушити це питання перед німецьким судом. Нічого не вийде, тому що компетенція німецьких судів закінчується на кордонах Німеччини. Другий шлях - подавати до суду в Україні. І виявилось, що в Україні в 2009 році вже було прийнято два позитивні рішення з цього питання. "Це приклад того, що українське право і процедура можуть бути основою для того, щоб отримати компенсацію у випадку порушення прав підприємств, якщо українською державою порушені вимоги СОТ", - відзначив доктор Рафсенджані.
Щодо можливостей. Наскільки реально вести судові тяганини, якщо підприємство невелике? Важко, фірма може просто не дожити до кінця процесу. У такій ситуації юрист порекомендував знайти партнерів, які перебувають у такій самій ситуації, щоб об'єднатися для вирішення загальної проблеми. А адвокати вже зроблять все можливе. При цьому Рафсенджані відкритим текстом сказав, у якому напрямі розвитку України зацікавлений іноземний бізнес: "Я сподіваюся, що Україна укладе договір про ЗВТ, тому що у наших клієнтів багато грошей, і вони чекають того часу, коли вони зможуть інвестувати свої гроші в Україну. Якщо ж ці норми не будуть виконані - гроші потечуть в іншому напрямі".
Обговорення доповідей, перспектив та ідей було продовжено за келихом шампанського. Причому переважали швидше позитивні настрої. "Підприємства справді мусять діяти разом, як синдикат, щоб сказати всім українським інстанціям, уряду, парламенту і суду, нарешті, що ми не хочемо страйкувати, ми хочемо тут працювати, це наша мета", - відзначив Вернер Гайллінгер.
"Для мене тема СОТ була чимось абсолютно абстрактним. Зараз я розумію, що до чого і яке це має значення для розвитку бізнесу", - признався Томас Оттен, директор Otten Consulting.
"Було дуже цікаво. Особливо, які можливості і перспективи отримала Україна після вступу до СОТ. Я думаю, що Україна на правильному шляху. У цій сфері ще багато проблем, але я думаю через пару років ситуація виглядатиме інакше", - відзначив Томас Вернер, партнер юридичної фірми Werner.
Залишається сподіватися, що його чекання виправдаються, новий український уряд адекватно сприйме побажання німецького бізнесу і вдаватися до активної допомоги міжнародних фінансових організацій для тиску на Україну не доведеться.
Дмитро Ярош
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас