968
Держава знайшла гроші для аграріїв
— Аграрний ринок
Сума, яка повинна буде з'явитися в проекті держбюджету, - 90 млн. грн. Механізм отримання субсидій залишиться тим самим - аграрії змушені будуть самі добиватися від держави повернення 50% страхової премії.
Прихід нового міністра агрополітики вже ознаменувався позитивними новинами для страхового ринку. Уряд має намір передбачити в проекті держбюджету субсидії на здешевлення страхових премій аграріям у розмірі 90 млн. грн. "Уряд дав нам доручення передбачити таку суму на страхові субсидії. Зараз ми зробили бюджетний запит до Міністерства фінансів, в разі позитивної відповіді цей пункт буде внесений до проекту держбюджету", - заявив Олександр Полещук, начальник відділу страхування і кредитування департаменту фінансів Мінагрополітики.
Страховики одностайно підтримують ініціативу держави, оскільки в 2009 р. субсидій на агрострахування не було передбачено зовсім, а в 2008 р. із наданих 200 млн. грн. було використано менше половини, оскільки велика частина коштів пішла на ліквідацію наслідків повені в західних регіонах. Відповідні показники позначились і на кількості застрахованих площ - якщо в 2005-2007 рр., коли субсидії були передбачені, залученість до страхування посівів зросла від 1,5% до 9,1%, то за підсумками 2008 р. вона склала лише 4,3%.
Страховики розраховують, що бюджет буде прийнятий оперативно, що дозволить їм значно збільшити кількість клієнтів за рахунок страхування посівів ярини на весняно-річний період. Інакше субсидія буде освоєна восени за підсумками посіву озимини. "Це позитивне повідомлення для ринку. Хоча торік у нас кількість клієнтів із договорів агрострахування не зменшилася, тому що ми працюємо переважно з великими агрохолдингами та іноземними компаніями", - зазначив Ігор Литвак, начальник управління страхування сельгоспризиків в СК "Кредо-класик".
А ось на думку В'ячеслава Грабіни, заступника голови СК "Оранта", надання державою субсидій має велике значення для аграріїв, оскільки багато хто з них спочатку сприймав страхування лише як додатковий платіж при кредитуванні. "Враховуючи, що максимальний страховий тариф за програмою, що передбачає компенсацію, складає до 5%, аграрій може отримати половину цієї суми як субсидію. Єдина проблема може полягати в непослідовній політиці держави, як в 2008 р., коли передбачили в бюджеті 200 млн. грн., а потім половину грошей забрали на інші потреби. Питаннями агрострахування має займатися спеціальне відомство", - упевнений він.
Існує, правда, низка претензій до механізму отримання субсидій. Аграрій віддає СК 100% страхового платежу, а потім правдами і неправдами добивається своїх 50% у держави. Один із запропонованих на заміну механізмів субсидування передбачав внесення аграрієм лише 50% платежу, а решту суми страховик повинен був сам отримати від держави. Це знизило б витрати аграрія, обмеженого в обігових коштах. Але страховики бачать в такій пропозиції проблеми для себе і сільгоспвиробника. "Зараз аграрій сам вносить 100% платежу, і страховий договір починає діяти відразу ж. В альтернативному випадку страховикові доведеться чекати 50%, які повинна внести держава, і якщо кошти затримаються, то договір або не діятиме, або діятиме пропорційно, що не забезпечує аграрієві повного страхового захисту", - зазначає Грабіна.
Водночас "Проект розвитку агрострахування в Україні" МФК ініціює швидку зміну страхового законодавства з метою виділити агрострахування в окремий добровільний вид. Завдяки цьому держава в особі Держфінпослуг зможе отримувати звітність із агрострахування, виходячи з якої можна буде робити прогнози із субсидування і виконання страховиками своїх зобов'язань перед клієнтами.
"Необхідно також запровадити стандартизовані договори, аби окремі гравці ринку не зменшували набір ризиків і не вносили до договорів положення, які істотно обмежують можливість отримання страхового відшкодування. Можливо, має сенс провести класифікацію страховиків, допустивши до програм, що субсидуються, лише тих, хто надає звітність і займається прозорим страхуванням. Інакше це буде хаос", - зазначає Роман Шинкаренко, експерт із агрострахування.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
