973
Держава знайшла гроші для аграріїв
— Аграрний ринок
Сума, яка повинна буде з'явитися в проекті держбюджету, - 90 млн. грн. Механізм отримання субсидій залишиться тим самим - аграрії змушені будуть самі добиватися від держави повернення 50% страхової премії.
Прихід нового міністра агрополітики вже ознаменувався позитивними новинами для страхового ринку. Уряд має намір передбачити в проекті держбюджету субсидії на здешевлення страхових премій аграріям у розмірі 90 млн. грн. "Уряд дав нам доручення передбачити таку суму на страхові субсидії. Зараз ми зробили бюджетний запит до Міністерства фінансів, в разі позитивної відповіді цей пункт буде внесений до проекту держбюджету", - заявив Олександр Полещук, начальник відділу страхування і кредитування департаменту фінансів Мінагрополітики.
Страховики одностайно підтримують ініціативу держави, оскільки в 2009 р. субсидій на агрострахування не було передбачено зовсім, а в 2008 р. із наданих 200 млн. грн. було використано менше половини, оскільки велика частина коштів пішла на ліквідацію наслідків повені в західних регіонах. Відповідні показники позначились і на кількості застрахованих площ - якщо в 2005-2007 рр., коли субсидії були передбачені, залученість до страхування посівів зросла від 1,5% до 9,1%, то за підсумками 2008 р. вона склала лише 4,3%.
Страховики розраховують, що бюджет буде прийнятий оперативно, що дозволить їм значно збільшити кількість клієнтів за рахунок страхування посівів ярини на весняно-річний період. Інакше субсидія буде освоєна восени за підсумками посіву озимини. "Це позитивне повідомлення для ринку. Хоча торік у нас кількість клієнтів із договорів агрострахування не зменшилася, тому що ми працюємо переважно з великими агрохолдингами та іноземними компаніями", - зазначив Ігор Литвак, начальник управління страхування сельгоспризиків в СК "Кредо-класик".
А ось на думку В'ячеслава Грабіни, заступника голови СК "Оранта", надання державою субсидій має велике значення для аграріїв, оскільки багато хто з них спочатку сприймав страхування лише як додатковий платіж при кредитуванні. "Враховуючи, що максимальний страховий тариф за програмою, що передбачає компенсацію, складає до 5%, аграрій може отримати половину цієї суми як субсидію. Єдина проблема може полягати в непослідовній політиці держави, як в 2008 р., коли передбачили в бюджеті 200 млн. грн., а потім половину грошей забрали на інші потреби. Питаннями агрострахування має займатися спеціальне відомство", - упевнений він.
Існує, правда, низка претензій до механізму отримання субсидій. Аграрій віддає СК 100% страхового платежу, а потім правдами і неправдами добивається своїх 50% у держави. Один із запропонованих на заміну механізмів субсидування передбачав внесення аграрієм лише 50% платежу, а решту суми страховик повинен був сам отримати від держави. Це знизило б витрати аграрія, обмеженого в обігових коштах. Але страховики бачать в такій пропозиції проблеми для себе і сільгоспвиробника. "Зараз аграрій сам вносить 100% платежу, і страховий договір починає діяти відразу ж. В альтернативному випадку страховикові доведеться чекати 50%, які повинна внести держава, і якщо кошти затримаються, то договір або не діятиме, або діятиме пропорційно, що не забезпечує аграрієві повного страхового захисту", - зазначає Грабіна.
Водночас "Проект розвитку агрострахування в Україні" МФК ініціює швидку зміну страхового законодавства з метою виділити агрострахування в окремий добровільний вид. Завдяки цьому держава в особі Держфінпослуг зможе отримувати звітність із агрострахування, виходячи з якої можна буде робити прогнози із субсидування і виконання страховиками своїх зобов'язань перед клієнтами.
"Необхідно також запровадити стандартизовані договори, аби окремі гравці ринку не зменшували набір ризиків і не вносили до договорів положення, які істотно обмежують можливість отримання страхового відшкодування. Можливо, має сенс провести класифікацію страховиків, допустивши до програм, що субсидуються, лише тих, хто надає звітність і займається прозорим страхуванням. Інакше це буде хаос", - зазначає Роман Шинкаренко, експерт із агрострахування.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Єврокомісія вимагає від Угорщини, Словаччини та Польщі скасувати обмеження на український експорт
Польща не скасує односторонню заборону на імпорт із України чутливих агротоварів
Набула чинності нова торгова угода з ЄС
Три зони ризику: як шахраї діють на ринку українських земель
Верховна Рада ухвалила закон, що впроваджує європейську модель підтримки агросектору
Мінекономіки знову розширило перелік техніки з компенсацією 15%
