774
Звільнити заручника
Доходи, що отримуються страховиками від страхування банківських застав, різко скоротилися. Протягом 2009 р. страховим компаніям (СК) довелося докладати серйозних зусиль для того, щоб компенсувати втрату банківського каналу продажів.
Представники страхового бізнесу і не приховують інформацію про різке скорочення ринку страхування застав. "Обсяги страхування заставного майна зменшилися мінімум удвічі, - вважає Ганна Пушкарьова, голова правління СК "Арма". - Спостерігається активне скорочення обсягів страхування, частішають неплатежі, часто потрібна і розстрочка платежів". І це не дивно, оскільки, наприклад, ринок іпотеки торік скоротився в 10 разів. Якщо в 2008 р. нотаріуси завірили близько 199 тис. іпотечних договорів, то в 2009 р. - всього 19,3 тис. Продовжують скорочуватися обсяги кредитування як юридичних, так і фізичних осіб.
Зміна пріоритетів
Відзначимо, що ринок страхування заставного майна скоротився не лише внаслідок згортання банками програм кредитування. Банківські позичальники зазнавали фінансових труднощів і не могли оплачувати страхування застави в другий, третій і подальші роки погашення кредиту. Справді, якщо у фізособи ледь вистачає коштів на внесення чергового платежу по кредиту, то страховка відходить на другий план.
"У всіх банків велика проблемна заборгованість. Безумовно, позичальників, які страхували автомобілі, сьогодні можна віднести до проблемних. Люди відмовляються страхувати застави, незважаючи ні на що, і банк не може їх змусити робити це", - говорить Юрій Гришан, директор ВАТ "Страхове товариство "Іллічівське". Згодні з ним і колеги. "Люди укладають договори страхування і не оплачують їх. При цьому близько 80% клієнтів, підписуючи їх, просять розстрочку платежу. Банк не може вплинути на позичальника, бо в останнього просто немає грошей", - визнає пані Пушкарьова.
За оцінками експертів, в 2009 р. страхування майна принесло страховикам близько 18 млрд грн. страхових премій. По суті, СК змогли повернутися до показників 2008 р. Стає очевидним, що багато СК знайшли спосіб компенсувати втрату одного з основних каналів продажів. "У портфелі більшості СК дохід, що отримується через банківські канали продажів, значно знизився, - говорить Дмитро Грицута, голова правління страхової групи "ТАС". - Якщо говорити про нашу компанію, то в 2008 р. банки забезпечували третину доходів, тепер же - 10%".
За його словами, ринок дійсно повертається до обсягів страхування 2008 р., але частка премій, отриманих СК від банків, вже не така велика. В основному заміщати банківський канал продажів страхових послуг удається за рахунок розвитку прямих продажів, агентських мереж, а також більшої активності роботи з корпоративними клієнтами.
"Компанії, частка доходів яких від банківських каналів продажів не перевищувала третини і які не були націлені на роботу з банком, нормально функціонували на ринку", - запевняє страховик.
Ділення пирога
Примітно, що в умовах скорочення обсягів кредитування банки почали підсилювати вимоги до акредитації СК.
"Кількість акредитованих в банках СК зменшується, і потоки перерозподіляються на одну або декілька СК. Зважаючи на те що доходи і так падають, потоки концентруються на пов'язаних з банками СК", - розповідає Грицута. За словами опитаних страховиків, найчастіше банки завищують вимоги до депозиту акредитованої СК до 30-50 млн грн., що в умовах кризи означає розрив відносин між банком і страховиком.
"Пов'язана з банком СК, як правило, такі гроші має, вони і так лежать на рахунку в цьому ж банку", - говорить Грицута. Більше того, якщо раніше в банківському страхуванні застосовувався принцип, згідно з яким потік клієнтів СК залежав від розміру розміщеного в банку депозиту, то тепер такої залежності немає. "Раніше на певну суму депозиту був чіткий відсоток відробітку у вигляді страхових платежів, що надійшли. Зараз банки нічого не гарантують, а якщо і гарантують, то знижують дані відсотки до мінімуму", - говорить пані Пушкарьова. Ситуація, що склалася, може призвести до того, що навіть якщо в банку акредитовано декілька СК, левову частку клієнтів отримуватиме пов'язана з банком компанія.
Крім того, банки почали вимагати набагато більшу комісійну винагороду за посередництво між СК і клієнтом. За словами Ібрагіма Габідуліна, директори ЗАТ "Страховий брокер "Дедал", деякі найбільші вітчизняні банки вимагають комісійні в розмірі 30% від премії за договором страхування КАСКО і 60% - за договором іпотечного страхування. "Крупні СК не погодилися з цими умовами і втратили весь свій портфель", - відзначає Габідулін.
Опитані страховики запевняють, що в результаті описаних вище дій ринок страхування заставного майна був переділений на користь афілійованих з банками СК. До того ж багато СК з іноземним капіталом змогли в минулому році наростити обсяги страхування застав за рахунок отримання клієнтів СК, які втратили акредитацію в тому чи іншому банку.
Треба частіше спілкуватися
Треба визнати, що суперечка між СК і банками щодо того, хто повинен визначати правила гри на ринку страхування заставного майна, ведеться не перший рік. Причому позиція банкірів також цілком зрозуміла, бо банк хоче бути впевнений в можливості отримання виплати страхового відшкодування і, природно, більше довіри надає пов'язаному з ним страховикові. Більше того, не кожен банк відмовиться від отримання додаткового заробітку в умовах, коли багато програм кредитування заморожено. Позиція банкірів незмінна, незважаючи на всі зусилля страховиків і Держфінпослуг запровадити єдині правила акредитації і принципи роботи банківського страхування.
Втім, діалог в даному напрямі можливий. Нещодавно Держфінпослуг заявила про відновлення переговорів з Нацбанком стосовно вирішення суміжних для обох регуляторів питань. "Керівники фінансових регуляторів відновили спілкування після тривалої перерви. Під час зустрічі (22.03.10 р. - Ред.) Віктор Суслов (вже 25.03.10 р. було оголошено про призначення головою Держфінпослуг Василя Волги. - Ред.) і Володимир Стельмах визнали необхідність регуляторного спілкування з метою оперативного реагування на проблемні питання діяльності сектора небанківських фінансових установ", - повідомляє Держфінпослуг. Примітно, що на згаданій зустрічі однією з перших було розглянуто проблему, що виникла на ринку страхування застав.
Страховики -...
…про неправильний вибір
Юрій Гришан, директор ВАТ "Страхове товариство "Іллічівське":
- Страхування майна - для всіх ласий шматок пирога. Все залежить від того, яку позицію СК займає в банку, як домовилася з ним і яких клієнтів їй дають. Деякі фінустанови зменшили кількість акредитованих СК. Конкуренція загострилася. Клієнт в банку часто вибирає послугу з найнижчого тарифу, встановленого однією з СК. На нашу думку, деякі тарифи неприйнятні з точки зору ведення бізнесу. Це викликає здивування. Здавалося б, минув рік кризи, а компанії продовжують демпінгувати.
…про комісійні
Ібрагім Габідулін, директор СБ "Дедал":
- З 1 січня 2009 р. всі банки вимагають платити комісійні безпосередньо їм. Якщо раніше брокери отримували комісійні за те, що залучали клієнтів, виписували поліси, виїжджали на місце ДТП, збирали документи, то тепер комісійні вимагають банки. Наприклад, в одному банку 277 моїх клієнтів, яких я вже три роки обслуговую. Банк вимагає 20% комісійних. Ми з керівництвом СК були змушені нагадати керівництву банку, що це клієнтів привів брокер. Банк же не виписує поліс, не займається врегулюванням збитків і при цьому хоче отримувати комісійні. У результаті банк вирішив СК платити мені 5% комісійних, а собі забирає 15%.
…про конкуренцію
Дмитро Грицута, голова правління страхової групи "ТАС":
- Минулого року великі СК, пов'язані з крупними банками з іноземним капіталом, за рахунок банківського страхування показували зростання обсягів премій. Власне, вони і витісняли останні СК з банків. Одна з цих СК продавала КАСКО для позичальників афілійованого банку в 2 рази дорожче (8% від вартості авто), ніж те, що пропонувалося в інших банках. Логіка проста. У своєму банку клієнти будуть змушені купувати дорогу страховку. У інших же можна ставити тариф по КАСКО на рівні 4% за рахунок гарантованого потоку премій в своєму банку.
Неув'язка вийшла
Під час обговорення проблемних питань регулятори торкнулися теми страхування застав при рефінансуванні банків. Нагадаємо: НБУ своєю постановою №47 від 04.02.10 р. зобов'язав банки, що бажають отримати рефінансування під заставу майнових прав по іпотечних кредитах, страхувати застави лише в тих СК, яким присвоєно кредитний рейтинг міжнародного агентства. Після виходу постанови виявилось, що в Україні всього одна СК відповідає даним вимогам - "Лемма". Їй присвоєно рейтинг міжнародного рейтингового агентства A.M.Best на рівні В+. Справедливості ради відзначимо, що раніше рейтинги міжнародного рейтингового агентства Moody's мали СК "Універсальна" і СК "Дженералі Гарант". Проте вони відмовилися від рейтингування після того, як в 2009 р. їх оцінка була знижена.
Керівництво Держфінпослуг підкреслює, що постанова НБУ не була погоджена з Держкомісією. "В нинішній економічній ситуації не можна пред'являти підвищені вимоги до рейтингу компаній при загальному невисокому рейтингу України", - заявив Віктор Суслов незадовго до звільнення. Новий же голова Держкомісії поки не повідомляв про свою позицію щодо проблем спільної роботи банків і СК. Примітно, що 22 березня НБУ листом повідомив банки про те, що для виконання вимог постанови №47 можуть враховуватися не лише рейтинги самої СК, але і її материнської структури.
На ринку існує думка, що в першу чергу слід висувати вимоги до надійності і фінансових показників того чи іншого страховика і вже потім враховувати рейтинг, присвоєний його іноземній материнській компанії. Вочевидь, постанова №47 може найближчим часом зазнати зміни. "Вимоги до страхових компаній виписані некоректно і будуть доопрацьовуватися", - повідомляє Держфінпослуг.
Банкір - про складні умови
Владислав Кравець, член правління Промінвестбанку:
- Ринок переділений, це правда. Зрозуміло, що акредитують лише "осудні" страхові компанії. Сьогодні фінансовий стан СК дуже тяжкий. Тому відкрити ліміти на першу двадцятку або тридцятку СК (начебто крупних і надійних компаній. - Ред.) - означає піддати банк і позичальників великому ризику. Чи повернуться в разі чого гроші? Ми зіткнулися з тим, що хороші, нормальні компанії не можуть виконати свої зобов'язання. Тому ми працюємо лише з дуже великими і перевіреними компаніями, які в умовах кризи продовжують платити.
Більше того, якщо акредитувати компанію, то вона починає вимагати для себе клієнтів, але ми не можемо при таких обсягах дати бізнес всім. Якщо СК, наприклад, кладе в банк 1 млн грн., то хоче застрахувати майно вартістю 100 млн грн. Де ж набрати таку кількість кредитів?! Крім того, істотно зросли комісійні банків. Важко проводити переговори з СК. Ми розуміємо, що у них рентабельність на межі, але сьогодні ринок належить банкам, і вони диктують умови. В середньому по ринку комісійні банку складають близько 30% (до кризи було 15-25%).
Юрій Гусєв
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
