1356
Віхи тижня
— Енергетика
Комуністи спробували себе в ролі шантажистів... Азаров не зміг переконати Путіна знизити ціну газу для України... На час відпустки Тимошенко опозиційна діяльність в Україні завмерла...
Даремно деякі радикально налаштовані особи стверджують, що від комуністів Україні тільки шкода. Як показали події минулого тижня, іноді члени КПУ можуть приносити чималу користь. Наприклад, демонструючи своїми діями, що принципи в українській політиці не змінюються залежно від партійного забарвлення парламентської коаліції.
Соратники Петра Симоненка добре поставленими голосами поставили вимогу призначити таки члена фракції КПУ Ігоря Калєтніка головою Державної митної служби. Голосіння було почуте, більш того, менш значуща установа - Держфінпослуги - отримала у своє управління лідер Союзу лівих сил Василь Волга.
Показово, що ідеологічні спадкоємці Леніна рвалися не гнаним і голодним допомагати, а осідлали масштабний фінансовий потік. Ігор Калєтнік, як і годиться, узяв на себе підвищені комуністичні зобов`язання в частині наповнення державного бюджету. Таке енергійне входження соратників у владу не заважає першому секретареві ЦК КПУ Петрові Симоненку закликати трудящих до посилення класової боротьби і реєструвати у Верховній Раді постанову про святкування в Україні 140-річчя з дня народження Леніна. Ото буде номер, якщо Петро Миколайович почне шантажувати коаліцію виходом фракції, вимагаючи підтримати цей документ.
Втім, на комуністичний шантаж коаліційні вожді виробили свою протиотруту. Віктор Янукович, наприклад, під час зустрічі з делегацією Європарламенту пообіцяв, що призначить позачергові парламентські вибори, якщо Конституційний суд визнає процедуру створення парламентської коаліції незаконною. Спікер парламенту Володимир Литвин впевнений, що чисельність коаліції буде зростати. І цей процес, треба сказати, знижує значення і фракції Блоку Литвина, і фракції комуністів.
Новоприбулі "тушки" роблять погрози Петра Симоненка смішними. Литвин же вибрав для себе зручну нішу захисника української мови. Це не тільки відповідає особистими переконанням Володимира Михайловича, але й дозволяє йому зберігати обличчя в коаліційному тушкованому "м`ясі".
Миколі Азарову стала в пригоді російська мова. Щоправда, йому так і не вдалося переконати Володимира Путіна знизити ціну російського газу для української промисловості. Пропозиції Києва щодо створення газотранспортного консорціуму Путін показово-поблажливо відкинув. Загалом, цілком логічно: консорціум - це ідея пізнього Кучми, а зараз надворі ранній Янукович. Росії вже мало управління українською "трубою", їй подавай можливість продавати газ на нашому внутрішньому ринку, з можливістю, за необхідності, робити банкрутами привабливі об`єкти інфраструктури. Отже з апогеєм російсько-української дружби доведеться почекати.
У стилістиці героїв Вальтера Скотта продовжує діяти Сергій Тігіпко. Йому вже знайшли застосування в уряді - ведення переговорів з представниками МВФ і висловення професійної думки щодо показників бюджету-2010, благо Сергій Леонідович вміє бути красномовним і переконливим. Гірше поки йдуть справи з політичною самостійністю віце-прем`єра. Принаймні, Тігіпко запевняє, що на посаду лідера Партії регіонів його не сватали і своєї участі у виборах столичного мера не виключає.
Щоправда, після кадрових чисток на Хрещатику, в результаті яких залишилися тільки слухняні "регіоналам" заступники голови КМДА, головний господарник Києва Анатолій Голубченко і сам "дорогий Леонід Михайлович", лідерові "Сильної України" ловити в столиці стало нічого.
"Газова атака" з Москви пробудила від політичної сплячки Віктора Ющенка. Екс-президент майже місяць опікувався домашньою живністю, мабуть, відточуючи риторичні обороти і полум`яні заклики. Щоправда, зміст промов Віктора Андрійовича залишається незмінним: Юлія Тимошенко - втілення всеукраїнського зла, Віктор Янукович не повинен бути президентом Донбасу, ось очистимо лави "Нашої України" і всім дамо перцю.
Втім, й інші опозиціонери не можуть похизуватися грандіозними успіхами. Арсеній Яценюк вирішив пропагувати ідею створення "фронтового" "уряду-2012" з Брюсселя, щоб нагадати європейським політикам про своє існування. Юлія Тимошенко відбула в короткочасну відпустку, чим фактично паралізувала роботу "сердечної" опозиції: її соратники так і не змогли зібратися на перше засідання опозиційного уряду. Нічого, повернеться Юлія Володимирівна - роздасть всім міністрам портфелі!
Євген Магда
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
