1195
Уряд з обмеженими можливостями
— Казна та Політика
"Від радянського Інформбюро: сьогодні, після важких і кровопролитних боїв, наші війська залишили... Державну податкову адміністрацію і Державну митну службу".
Приблизно так знаменитий диктор Юрій Левітан міг би оголосити про першу політичну поразку прем’єр-міністра Миколи Азарова. Амбіційні плани Миколи Яновича сформувати фінансово-фіскальний блок уряду зі стовідсотково лояльних і керованих виконавців не увінчалися успіхом. Немає підстав сумніватися, що Азаров щиро прагне навести порядок у системі управління і домогтися наповнення державного бюджету. Проте плани прем’єра прибрати з керівництва податкової і митниці будь-які інтереси, крім своїх власних, не витримали зіткнення з політичними реаліями.
Аналіз кадрових призначень у ключові фіскальні відомства дозволяє говорити про реформаторський потенціал нового Кабінету, про здатність нової влади впоратися з викликами економічної та політичної кризи. З огляду на біографії та політичні інтереси, які стоять за новими керівниками, виникає велике запитання: чи зможе уряд сприяти державним інтересам і стимулювати економічні перетворення, чи всі гучні декларації про реформи закінчаться банальним перерозподілом фінансових потоків?
Податкова - у бій ідуть самі "старики"
Новим головою Державної податкової адміністрації призначено Олександра Папаїку. Олександр Олексійович до 2003 року керував Донецькою обласною податковою адміністрацією і працював у найближчому і довірчому контакті з губернатором, а потім і прем’єр-міністром Віктором Януковичем. Проте йому довелося піти у відставку за дуже скандальних обставин. Тодішнього начальника ДПАУ Юрія Кравченка президент Леонід Кучма дуже цінував за здатність "обламувати" будь-яке олігархічне угруповання, щодо якого дається команда "фас!". Для підвищення рівня збирання податків у Донбасі Кравченко вислав "десант" на чолі з нинішнім депутатом Партії регіонів, а тоді начальником слідчого управління податкової міліції Миколою Джигою. "Я не можу сказати, що тут роботу провалено, але вона велася, на мій погляд, на недостатньому рівні", - заявив Джига на прес-конференції. До початку перевірки "середнє надходження коштів у бюджет було в межах п’яти-семи мільйонів гривень щодоби... В результаті різних заходів середньодобове надходження в бюджет... практично в чотири рази збільшилося. Це свідчить про те, що є можливості для того, щоб бюджет поповнювався більш продуктивно". Після цього скандального спічу Джига оголосив, що Папаїка нібито сам подав у відставку "за станом здоров’я" - хоча відставник ніяких публічних коментарів не давав. З невідомих причин, органи прокуратури не дали правової оцінки діям керівників обласної податкової, які не доносили до бюджету приблизно 20 млн. грн.
"Податкова служба за останні роки себе дискредитувала... Я ставлю завдання перед Олександром Олексійовичем і перед усіма іншими - нещадно випалювати це явище, кадрові чистки - для всіх, хто замішаний у цих справах, а тих, хто найбільше відзначився, здавати в прокуратуру". Таке завдання Папаїці поставив Микола Азаров у березні 2010 р. Певна річ, відновити авторитет податкової служби, втрачений чомусь за останні роки, Папаїці буде дуже непросто...
Цілком імовірно, що Олександр Олексійович справді не причетний до якихось зловживань, оскільки проблеми зі здоров’ям у нього не надумані. За даними джерела "ДТ", близького до керівництва ДПАУ, Папаїка є інвалідом другої групи. Очевидно, від нього чекають не стільки енергійних дій, скільки добре виважених рішень. Але "муштрувати" Папаїку прем’єр-міністру не вдасться не тільки через стан здоров’я. У тому, що перевагу віддали Папаїці, а не Хомутинніку, Брезвіну, Копилову, Антипову, проглядає певна закономірність.
Досвід роботи і зв’язки роблять нового главу податкової справді незамінною людиною на цій посаді, відданою справі і команді Януковича. Після звільнення з податкової за таких скандальних обставин, фахові риси і знання Олександра Олексійовича залишилися затребуваними, а авторитет у Донецьку - непорушним. Його було призначено на посаду голови наглядової ради акціонерного банку "Донеччина" (нині - Укрбізнесбанк). Цей банк завжди належав до групи невеликих, зате його стійкість і спроможність ніколи не викликали сумнівів. За даними "ДТ", серед власників цього банку називають Едуарда Прутніка - одного з керівників Партії регіонів, і ще одного, непублічного, але дуже талановитого менеджера - Олександра Вікторовича Януковича. Це старший син президента України.
Є вагомі підстави вважати, що далеко не всі "донецькі" групи впливу задоволені призначенням Папаїки. Цікавий збіг: за даними "ДТ", подав заяву про відставку Вадим Кайзерман, перший заступник голови ДПАУ, справжній гуру податкової системи. Вадима Олександровича, якого призначив сам Янукович у 2007 році при Брезвіні і який зберіг свій вплив під керівництвом бютівця Сергія Буряка, пов’язують добрі стосунки з бізнес-групою Ріната Ахметова. Кайзерман працював разом із Папаїкою в Донецьку і не з чуток знає, на що здатен новий голова. Тому відставку Кайзермана можна сприймати як своєрідний публічний демарш. Щоправда, є запитання, чи пов’язаний цей демарш тільки з призначенням Папаїки, чи причина ще глибша, і Кайзерман принципово не хоче працювати як підлеглий під безпосереднім керівництвом міністра фінансів Федора Ярошенка.
На місце Кайзермана, швидше за все, буде призначено Валерія Малікова, чия кар’єра раніше була пов’язана з податковою міліцією Донецької області. Маліков є одним із великих власників металургійного бізнесу, зокрема власником Дружківського заводу металевих виробів.
За даними "ДТ", лакмусовим папірцем боротьби з корупцією по-азаровськи стало залишення на посаді і підвищення до рангу заступника голови ДПАУ відомого всьому київському бізнесу Олега Низенка. Завдяки своїм дружнім стосункам з Олексієм Миколайовичем Азаровим (сином прем’єр-міністра), Низенко зміцнює свій вплив. Тобто слова про дискредитацію податкової служби голови столичної податкової, очевидно, не стосуються.
Серед курйозних призначень не можна не відзначити нового главу Київської обласної ДПАУ Петренка, вік якого - 64 роки і дев’ять місяців, тобто, до завершення кар’єри державного службовця йому залишається всього три місяці активної роботи. Втім, і три місяці в податковій - це теж гарний приварок до пенсії...
Чи зможе нове керівництво податкової виконати фінансовий план? Мається на увазі - план зі зборів у держбюджет? Тим більше що Мінфін уже різко збільшив відповідний план - за даними "ДТ", на 1,5 млрд. грн. на місяць!
Віриться не дуже.
Митниця - "молода команда"
Каменем спотикання в новому уряді стало призначення на посаду глави Державної митної служби Ігоря Калетніка, депутата-комуніста, голови парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Калетнік відомий своєю реактивною кар’єрою в митниці та своїм високопоставленим татом Григорієм Калетніком, впливовим регіоналом, який надавав його кар’єрі швидкості й напрямку.
Про те, яке місце в забезпеченні діяльності Комуністичної партії займає Ігор Григорович, свідчить абсолютно безпрецедентний навіть у наш цинічний політичний час ультиматум, який висунула КПУ уряду Азарова. Прямим текстом фракція КПУ заявила: якщо посаду глави митниці не буде віддано конкретно Калетніку, вони вийдуть з урядової коаліції. Комуністи відкрито показали те, що лежить в основі інтересів усіх наших політичних сил - наші партії і фракції працюють не на отримання гідного місця у владі, а заради дохідного "уділу" для "годівлі" конкретних людей. Під таким тиском "донецькі" здалися, і "вінницький" Калетнік отримав призначення. Втім, Ігор Григорович на митниці і в податковій має міцні зв’язки й професійно підготовлений. Та тільки чи зможе він виконати фінансовий план у бюджет, який тепер щомісяця збільшено, за даними "ДТ", на 1,8 мільярда гривень!
Певне, для допомоги у виконанні цього завдання Калетніку без його відома Азаров призначив першим заступником Анатолія Гутника. Ще одним заступником на митницю було призначено Віталія Щербаня - така ціна лояльності до урядової коаліції депутата БЮТ Ігоря Рибакова, відомого своїм пильним інтересом до розмитнення вантажів на Одеській митниці.
Ставлення до інших керівників митниці також дуже показове: ставленика БЮТ - близького до групи Турчинова Мухіна відправлено у відставку незважаючи на відпустку; а протеже Луценка .Піковський опинився у відставці, перебуваючи на "лікарняному".
А от іншим заступникам голови дали час на "творчі пошуки". Написали заяви про відставку
Козак, людина Медведчука, і Онопенко, брат голови Верховного суду. Самі йти вони не хочуть, і їх високопоставлені покровителі шукають способів домовитися з "донецькими", щоб зберегти своїх людей.
Джерела "ДТ", близькі до керівництва Партії регіонів, кажуть, що перспективи Калетніка на новій посаді дуже хиткі. Якщо Партії регіонів удасться реалізувати плани зі створення позафракційної групи депутатів на підтримку правлячої коаліції й отримати таким чином стійку більшість, яка буде немонолітною і якою буде легко управляти без участі фракції комуністів, то руки щодо реалізації власної кадрової політики будуть у команди Януковича повністю розв’язані.
А тим часом ті методи комплектації урядової команди, які демонструє нова влада, свідчать про те, що практики "приватизації" окремих ласих відомств уряду Азарова позбутися не вдалося.
В умовах, коли легальний сектор економіки вичавлений до останньої краплі, коли економіка не отримала ніяких стимулів, коли немає будь-яких змін у законодавстві, коли методика оподаткування і збирання податків залишилася незмінною, збільшення плану виглядає нереальним завданням. Нереальним не тому, що ці гроші не можна вибити. У нас можливо все. А тому, що ці плани призведуть у результаті до ще більшого переходу в тінь тих, хто ще працює "по-білому". І тому найближчі перспективи економічної політики не видаються веселковими. Не можна ще раз не зазначити, що методика визначення плану збирання податків Мінфіну сама по собі є фікцією. У розробці цього плану не бере участі Міністерство економіки - та структура, яка, за ідеєю, і повинна визначати пульс економічного життя і ту частку, яку держава забиратиме в бюджет, щоб не зупинити легальної ділової активності.
Нагадаємо, що податкове навантаження на підприємства, які виробляють невисокодохідні підакцизні товари і не займаються зовнішньоекономічною діяльністю з поверненням ПДВ, в Україні становить 50%! Тобто половину чистої вартості товару в Україні утворюють податкові відрахування! Про яку конкурентоспроможність, протекціонізм, реформи, податкові канікули може йтися? Крім того, величезні накладні витрати на виробництво змушує утримувати цілу армію юристів і бухгалтерів, здатних розібратися в тисячах нормативних актів і роз’яснень щодо оподаткування. Обмежено забюрократизована система митниці і відсутність механізмів захисту внутрішнього ринку створюють умови, сприятливі, швидше, для контрабандистів і виробників контрафактної продукції. Без рішучого скорочення апарату фіскальних органів, без централізації управління знизити корупцію, як до цього закликає прем’єр-міністр, просто неможливо.
Доки немає системних реформ, спрямованих на зниження "людського чинника" та автоматизацію процесів збирання податків, доти будь-які перестановки кадрів у фіскальних органах будуть схожі на перестановку меблів.
Юрий Бутусов
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
