4040
Пітьма єгипетська
Наша економіка ніколи не вийде з кризи, оскільки живе всупереч загальноприйнятим законам. Розглянемо простий приклад. В усьому світі в періоди кризи прийнято посилювати кредитування економіки, водночас стимулюючи споживчий попит. При цьому уряди й центробанки свідомо беруть на себе інфляційні ризики й погоджуються зі збільшенням дефіциту бюджету.
Грошовий адреналін, вкинутий в економіку, окупає всі втрати за рахунок скорочення безробіття, зростання доходів (і витрат) домогосподарств, нарешті, збільшення податкових надходжень. Збираючи збільшені податки, держава отримує можливість поступово скорочувати кількість грошей, не допускаючи різкого зростання інфляції.
У нас - усе навпаки. Згідно з офіційними даними НБУ, середня ставка рефінансування комерційних банків у січні становила 13,1%. Середня ставка кредитування економіки комерційними банками у гривні - 20,8%. А середньозважена прибутковість ОВДП - 22,32%. По-перше, держава вочевидь виграє в бізнесу сутичку за ресурси, оскільки пропонує вищу дохідність (що вже є нонсенсом) за набагато меншого ризику.
По-друге, Нацбанк рефінансує банки за набагато меншою ставкою, ніж уряд у них позичає. Економіка в цьому ланцюжку вочевидь зайва. З огляду на зростання дефіциту коштів у бюджеті та невизначену ситуацію із зовнішніми позиками, можна прогнозувати збільшення обсягів випуску ОВДП. При цьому головними покупцями стануть держбанки, відтак ми отримаємо нічим не прикриту емісію.
Постає питання: для чого в згаданому ланцюжку потрібні фінустанови? Чи не простіше НБУ безпосередньо або через держбанки викуповувати в уряду нові боргові зобов’язання за надруковані гроші? Адже поки банки можуть багато й без особливого ризику заробляти на державі, кредитувати когось ще необхідності в них немає. Про те саме свідчить офіційна статистика. За зростання депозитів населення обсяг кредитування економіки знижується. Паралельно скорочуються депозити юросіб, яким гостро бракує обертових коштів.
Втім, не варто валити всі шишки на банки: НБУ робить усе, щоб вільних коштів у них залишалося якнайменше.
Піраміда ОВДП, яку спільними зусиллями споруджують уряд і НБУ, загрожує впасти дуже скоро, оскільки базується на коротких позиках (переважно до року). Розуміючи це, Мінфін анонсував випуск п’ятирічних паперів, але ніяка сила не змусить комерційні банки купувати ці облігації за нинішньої дохідності. Надто великі ризики - як курсові, так і дефолтні.
Отже, головним покупцем знову виявиться Нацбанк. Він же в остаточному підсумку викуповуватиме дедалі нові випуски облігацій Нафтогазу, щоразу друкуючи свіжу гривню. Для довідки: обсяг облігацій в обігу за минулий рік збільшився на 41 млрд грн. З початку нинішнього - ще на 14 млрд грн. Свіжонадруковані гроші необхідно стерилізувати, щоб не допустити вибуху інфляції та обвалу курсу гривні.
Коло замикається: всі емітовані гроші йдуть на виконання поточних зобов’язань - виплату зарплат і пенсій, закупівлю газу тощо. На стимулювання економіки нічого не залишається. Понад те, неминуче посилення регулювання ліквідності банків прямо перешкоджає кредитуванню економіки. При цьому ніяких реформ, спрямованих на зниження держвидатків, влада не проводить і не планує.
Наразі ще залишається слабка надія на те, що економіка відновиться раніше, ніж обвалиться піраміда внутрішнього боргу, дбайливо побудована "соціально орієнтованою" владою. Або США дозволять НБУ емітувати долари...
Андрій Зайцев
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
