1239
Закон розподілу енергії
— Енергетика
На минулому тижні вітчизняний паливно-енергетичний комплекс отримав нове керівництво. Глави Мінпаливенерго і Мінвуглепрому, за доброю українською традицією, представлятимуть інтереси близького до нинішньої влади великого бізнесу. Винятком стало те, що лише відає ліцензіями на видобуток вуглеводнів Мінприроди, новоспечений глава керівник якого концентруватиметься на розвитку власних аграрних проектів.
Міністерські струми
Призначення главою Мінпаливенерго Юрія Бойка, який обіймав аналогічну посаду при прем'єрові Вікторі Януковичі, було прогнозованим. Правда, досвідчені люди кажуть, що в якості можливих кандидатів на цей пост до останнього також розглядалася кандидатура "регіонала" Сергія Тітенка. Його хотів бачити на даній посаді перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Проте на цей раз переміг газовий досвід: Юрій Анатолійович, на відміну від конкурента, знає свою справу досконально (у 2002-2005 рр. очолював НАК "Нафтогаз Україні") і зможе вирішити першочергові завдання, задекларовані Віктором Федоровичем: кардинальне реформування "Нафтогазу" і перегляд газових домовленостей з Москвою. Господарі Кремля не раз повторювали, що нинішні угоди їх цілком влаштовують. Проте Бойко зможе знайти аргументи, які змусять росіян змінити позицію. Напевно одночасно з переглядом цін на блакитне паливо буде порушена тема створення газотранспортного консорціуму, в рамках якого "Газпром" отримає доступ до української ГТС.
Правда, перш ніж "здати" трубу, новоспеченому главі Мінпаливенерго потрібно буде добитися від Верховної Ради внесення змін до вітчизняного законодавства. Адже нинішній Закон "Про трубопровідний транспорт" забороняє реорганізацію (злиття, приєднання, ділення, перетворення) державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, а також відчуження (передачу в концесію, оренду, лізинг, заставу, управління) їх основних фондів. Швидше за все, сприяти Юрієві Бойку в наборі необхідної кількості голосів у парламенті буде легендарний енергетик Юлій Іоффе, який, за даними джерел, незабаром може обійняти посаду в.о. першого замглави Мінпаливенерго (Іоффе не може бути призначений без приставки в. о., адже йому вже виповнилось 69 років, а законодавство дозволяє працювати чиновником лише до 65).
Головна цінність Юлія Яковича, з яким Юрій Анатолійович знайомий ще з часів створення Республіканської партії, в тому, що він є депутатом Верховної Ради чотирьох скликань і має налагоджені контакти із слугами народу всіх мастей.
Новоспечений міністр напевно побажає продовжити і розпочате ним в 2006 р. реформування внутрішнього ринку газу. В першу чергу мова може піти про черговий перерозподіл сфер впливу на регіональні газопостачальні компанії (місь- і облгази). Адже в першу каденцію керівництва міністерством Юрія Бойка представники "дочки" "Нафтогазу Україні" - ЗАТ "Укргаз-енерго" безпосередньо вели переговори з тодішніми власниками міськ- і облгазів, в результаті яких близькі до Дмитра Фірташа структури отримали контроль як мінімум над 17 регіональними газопостачальними компаніями. І швидке відновлення минулої могутності "Укргаз-енерго" на вітчизняному газовому ринку вже не за горами. Адже найближчими днями Господарський суд Києва (згідно з прийнятим 11 лютого 2010 р. рішенням Київського апеляційного госпсуду) буде переглядати за новими обставинами своє ж рішення від 1 жовтня 2008 р. про ліквідацію "Укргаз-енерго".
Разом з тим джерела вважають, що вплив Юрія Анатолійовича на внутрішній ринок газу буде не безмежний. Наприклад, передбачається, що впливову посаду (імовірно - заступника голови правління) "Нафтогазу України" може обійняти нинішній замглави Мінпаливенерго Бурзу Хангулу огли Алієв, який підтримує дружні взаємини з декількома депутатами НУ-НС, у тому числі і з членом парламентського комітету з питань ПЕК Тарасом Стецьківим. Ще менше впливу у Юрія Бойка буде на електроенергетичну галузь, бо ключові пости в цій області дістануться людям, близьким до тандему Андрій Клюєв - Ринат Ахметов. Так, наприклад, головою Національної комісії з регулювання електроенергії найближчим часом може стати вищезазначений Сергій Тітенко, а на посаду голови НАК "Енергетична компанія України" (володіє держпакетами енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств) мітить близький до Рината Леонідовича директор ВАТ "Західенерго" Петро Омеляновський.
Шахтарські борозни
Факт призначення на посаду голови Мінвуглепрому Юрія Ященка став неприємною несподіванкою як мінімум для одного "регіонала" - Сергія Тулуба, який сам претендував на даний пост. У Сергія Борисовича були всі підстави сподіватися на це призначення, адже в 2006-2007 рр. (при тодішньому прем'єрові Вікторі Януковичі) він керував Мінвуглепром, а Ященко був його заступником. Можливо, зараз Юрієві Петровичу вдалося випередити свого колишнього шефа завдяки напрацьованим багато років тому контактам в Донецьку. У 1992 р. він очолив донецьку фірму ТОВ "Холдинг-Ладу", яка на той час була одним із засновників Донбіржбанку (сьогодні банк "Фамільний").
В числі засновників цієї фінустанови тоді також значилося виробниче об'єднання "Центр", близьке до тодішнього депутата Євгена Щербаня. Можливо, завдяки цьому знайомству Юрій Ященко в 1995 р. обійняв керівну посаду в Головному управлінні промисловості і транспорту Донецької облради, а через декілька років очолив Головне управління економіки Донецької облдержадміністрації, якою на той момент керував Віктор Янукович.
Знайомство з Віктором Федоровичем напевно позначилося на подальшій кар'єрній долі новоспеченого глави Мінвуглепрому, адже згодом Ященко просувався службовими щаблями майже синхронно з нинішнім Президентом. Так, в 2002-2005 рр., коли Віктор Янукович був прем'єр-міністром, Юрій Петрович встиг попрацювати на керівних посадах в Мінпаливенерго (держсекретарем з питань вугільної промисловості, першим замглави міністерства). Програш Віктора Федоровича на президентських виборах 2004 р. підкосив і кар'єрне зростання Юрія Ященка, який скотився до начальника держінспекції з енергозбереження НАЕР. Він повернувся в енергетичну еліту лише в другу каденцію прем'єрства Віктора Януковича (2006-2007 рр.). Тоді Ященко очолив ДП "Вугілля України", а пізніше перейшов на посаду заступника міністра вугільної промисловості.
Першочерговим завданням Юрія Петровича стане вирішення фінансових проблем галузі. В рамках цієї стратегії йому доведеться докласти всі зусилля, аби вибити 770 млн грн. боргів з енергетиків. Добившись цього, він зможе як мінімум припинити падіння видобутку вугілля (торік вуглевидобувні підприємства видали на-гора 72,2 млн т, що на 7% менше 2008 р.), що сталося через фінансову обмеженість держшахт. З приходом Юрія Ященка в Мінвуглепром, вочевидь, не припинить передачу державного вуглевидобувного і вуглезбагачувального майна під контроль приватних компаній (наприклад, шляхом узгодження договорів про спільну діяльність). До речі, швидше за все, в найближчій перспективі відчуження вугільних держактивів здійснюватиметься не лише на користь представників ПР, але і їхніх парламентських опонентів. Адже одним із заступників міністра вугільної промисловості найближчим часом може бути призначена людина, близька до колишнього керівника Мінвуглепрому, депутата від НУ-НС Віктора Тополова.
Екологічний фільтр
Зате новий глава Міністерства природи і довкілля інженер-електрик Віктор Бойко навряд чи точно уявляє собі суть своєї нової роботи. Його призначення - дань коаліційним домовленостям. Своєму кар'єрному зростанню 48-річний Віктор Олексійович зобов'язаний Василю Шпаку, який пройшов у парламент за списками Народної партії. Бойко і Шпак знайомі ще з початку 90-х років, коли Василь Федорович керував виробничим об'єднанням "Агромаш" (спеціалізується на сільськогосподарському машинобудуванні), а Віктор Олексійович був його заступником. Після того, як в 2001 р. Шпак очолив новоспечену НАК "Украгролізинг", створену для матеріально-технічного і сервісного забезпечення аграрного сектора країни, Віктор Бойко став його радником. А в 2002 р. обидва пройшли у Верховну Раду за списком блоку партій "За єдину Україну", який на той час очолював Володимир Литвин.
В період свого депутатства нинішній керівник Мінприроди за сумісництвом очолював Держкомрезерв. Якщо вірити пліткарям, приблизно в цей же час близькі до Віктора Олексійовича компанії (серед яких ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Укрспецприлад") скуповували борги Держрезерву, після чого добивалися рішення суду, відповідно до якого комітет мав гасити свої фінансові зобов'язання зерном. З офіційної біографічної довідки Віктора Бойка виходить, що в 2006-2009 рр. він "перебував у кадровому резерві держслужби". Джерела говорять, що протягом цього часу він активно займався розвитком власного бізнесу.
Так, наприклад, не чужа йому фірма "Геомедсервіс" в 2007 р. придбала ПСП "Фастовецьке", яке займається вирощуванням с/г культур на території близько 2,2 тис. га, а найближчим часом має намір побудувати свинокомплекс на 60 тис. голів. У свою чергу київська компанія ТОВ "Кепітал лізинг менеджмент", яка також не чужа Бойку, в березні 2009 р. уклала з підконтрольним Держкомрезерву Дунаєвецьким комбінатом хлібопродуктів договір про спільну діяльність, завдяки якому отримала можливість випускати на потужностях цього держпідприємства корми для великої рогатої худоби, а також борошно і крупу.
Інші активи Віктора Бойка теж працюють у сфері аграрного сектора. ТОВ "Новий двір" займається виробництвом молочних продуктів в Хмельницькій області, а ТОВ "Кийконсалтингаудит" надає послуги з підготовки документів, необхідних для відшкодування ПДВ підприємствам агропромислового комплексу. Виняток становлять хіба що ТОВ "Торг інвест маркет", яке декларує основним видом своєї діяльності будівництво, а також ТОВ "Геоінвест" (спеціалізується на інженерно-технічному проектуванні), яке Віктор Олексійович до останнього часу розвивав спільно з відомим будівельним магнатом Дмитром Крючковим.
Тому на новій посаді Бойку найцікавіше займатиметься подальшим розвитком власного аграрного бізнесу. Тим більше що Мінприроди має для цього необхідні важелі впливу. Наприклад, відомство погоджує видачу ліцензій на імпорт хімічних засобів захисту рослин, а також видає дозволи на утилізацію тари і упаковки, що використовується при постачанні хімпродукції.
Крім цього, не треба забувати, що з держбюджету країни на адресу Мінприроди щороку виділяється понад 600 млн грн. на різні галузеві програми, в реалізації яких можуть брати участь вищезазначені компанії. Що ж до видачі і анулювання ліцензій на видобуток нафти і газу, що також належить до компетенції даного відомства, то цю область, швидше за все, віднесуть до компетенції заступників Віктора Бойка, які найближчим часом будуть призначені за квотою ПР.
Дмитро Рясной
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
