1340
Евробонди. На голці
— Фондовий ринок
Відоме електронне табло на Times Square в Нью-Йорку в реальному часі показує розмір національного боргу США з точністю до цента. На кінець дня 12 березня 2010-го воно видало такий результат - $12 550 970 453 168,04 ($12,55 трлн.). При населенні Сполучених Штатів трохи більше 307 млн. осіб це означає, що на кожного американця, включаючи новонароджених, припадає близько $40 751 заборгованості.
"Борговий годинник" з'явився в Нью-Йорку в 1989 році за ініціативою девелопера Сеймура Дерста, щоб звернутися до умів співгромадян, нагадати їм про фінансову відповідальність і натякнути, що схильність уряду до марнортратства до добра не доведе. При Клінтоні годинник довелося перепрограмувати у зворотний бік - на скорочення держборгу. При Буші у власника табло, сина його творця Дугласа Дерста, була інша турбота - програма не дозволяла показувати цифру, що перевищує 10 трлн. При нинішній адміністрації Обами швидкість оновлення останніх цифр така висока, що пропадає необхідність в їх наявності.
Порядок українських цифр поки що далекий від американського. За даними Міністерства фінансів, сукупний прямий і гарантований державою борг на кінець минулого року склав $37,7 млрд. Іншими словами, на кожного українця зараз умовно припадає $812 державного боргу.
Звісно, життям у борг сьогодні нікого не здивуєш - ні пересічних громадян, ні державу. Сучасна історія післякризового світу - це історія влізання в борги. Наприклад, країни єврозони лише з початку 2010 року вже розмістили рекордний обсяг державних облігацій - 110 млрд. євро. Це було зумовлено зростанням запозичень держав зі слабкими бюджетами. Згідно з прогнозами Fitch, для покриття величезних дефіцитів бюджетів країнам Західної Європи вже цього року доведеться позичити 2,2 трлн. євро. Нових рекордів варто чекати не лише від Європи. В Америці за підсумками фінансового року дефіцит бюджету досягне $1,56 трлн., які вона також шукатиме на міжнародному ринку державних позик. Попередній уряд України теж заявив, що планує в 2010 році залучити на зовнішніх ринках близько $1 млрд. Це може стати першим виходом України на міжнародний ринок держоблігацій за останні три роки. Проте наскільки вдалим може стати такий вояж для суверена?
Плани
Перше питання, яке виникає: чи відбудеться розміщення як таке? З одного боку, великий обсяг набраних в 2009 році боргів, що досягли 32,9% ВВП, незабаром вимагатиме рефінансування, і єврооблігації можуть стати одним з основних інструментів. З іншого - намір вийти на зовнішні ринки запозичень висловлював уряд, вже відправлений у відставку. Новий уряд свою позицію в цьому питанні поки що не озвучив. Та і щоб сформувати цю позицію, йому знадобиться певний час.
"Щоб випуск відбувся, потрібно реалізувати декілька умов. При цьому найнеобхіднішим для виходу на ринок євробондів має стати прийняття бюджету на 2010 рік. Як тільки буде прийнятий бюджет, в найкоротші терміни будуть випущені і євробонди", - вважає керуючий директор компанії з управління активами "Драгон Ессет Менеджмент" Дмитро Ісупов.
Час
Що стосується часу, то експерти називають різні терміни. "Заявлений на сьогодні часовий орієнтир з розміщення єврооблігацій - це квітень-травень 2010 року. В той же час ми не виключаємо, що випуск буде відкладений до другого півріччя 2010 року. До того ж знов сформований Кабінет Міністрів може переглянути плани запозичень. Таким чином, ми вважаємо передчасними твердження про вихід України на первинний ринок запозичень в квітні-травні, проте впевнені в тому, що нові розміщення українських суверенних єврооблігацій стануться до кінця поточного року", - міркує фінансовий аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса.
У "Драгон Ессет Менеджмент" вважають, що зараз склалася доволі сприятлива ситуація для виходу на зовнішні ринки.
"Ставка з державних євробондів 2011 року вже складає трохи більше 7%. Це означає, що, якщо фінансовий блок уряду не зволікатиме, країна може отримати відносно дешеве фінансування, розмістивши новий випуск три- або п'ятирічних бондів. Такий сценарій призведе до згортання аукціонів з ОВДП або до істотного падіння ставок на таких аукціонах", - відзначають аналітики компанії.
На користь швидкого прийняття рішення щодо євробондів говорить і реакція міжнародних рейтингових агентств. На новину про формування нового Кабінету Міністрів України Standard & Poor's вже підвищив кредитний рейтинг України із зобов'язань в іноземній валюті з "ССС+" до "В-". Поліпшення рейтингу України робить плани з випуску суверенних єврооблігацій цього року ще реальнішими.
Параметри
Про параметри випуску, як і про організатора емісії, поки говорити зарано. Проте, на думку учасників ринку, оптимальним міг би стати випуск п'ятирічних паперів з погашенням в 2015 році. Саме на цей рік припадає мінімальне навантаження з погашення зовнішнього боргу, враховуючи закінчення терміну обігу нинішніх прилюдних суверенних і квазісуверенних випусків єврооблігацій, а також графік погашення боргу перед МВФ.
Якщо говорити про передбачуваний обсяг і прибутковість паперів, то заявлений раніше мільярд доларів узяти з ринку буде цілком посильним завданням для нового уряду.
"Я думаю, що в межах 9% прибутковості досить реально зробити мільярд доларів випуску. Мільярд - це не гроші в розмірах світової фінансової системи", - говорить про перспективи розміщення український євробондів Дмитро Ісупов. - Попит на якісних позичальників у секторі державних боргів буде завжди, а Україна, як не дивно, є досить якісним позичальником". Згоден з ним і Сергій Фурса. На його думку, поточна кон'юнктура на ринку зовнішнього боргу сприятлива для ринків, що розвиваються.
"Тривалий період м'якої монетарної політики влади США призвів до домінування ліквідності на світових ринках, що сприяє попиту на відносно високодохідні борги, до яких належать єврооблігації країн", що розвиваються, - говорить експерт.
До того ж прибутковість українських суверенних паперів, що перебувають в обігу, опустилася до 7,5-9% річних, що є мінімальним рівнем, починаючи з вересня 2008 року. У 2010 році український ринок зовнішнього боргу пережив два ралі, в результаті яких спред індексу EMBI+Україна звузився з 1000 пунктів до 701 пункту (на 30%). В порівнянні із значенням річної давності, коли спред індексу EMBI+Україна досягав 3500 пунктів, оцінка українського ризику знизилася практично в п'ять разів.
"Зростання довіри було викликане позитивними чеканнями у зв'язку із завершенням в Україні тривалого електорального періоду і стабілізації політичної ситуації після закінчення президентських виборів. У таких умовах, згідно з нашим базовим сценарієм, уряд успішно розмістить борг з прибутковістю 7-8%", - прогнозує Сергій Фурса.
Зовнішні фактори
На вартість запозичень впливатиме як оцінка інвесторами українського ризику, так і кон'юнктура на світовому ринку капіталу, в першу чергу вартість ресурсів, яка на сьогодні знаходиться на рівні історичних мінімумів. Фінансова криза в середині 2008 року спровокувала безпрецедентне зростання пропозиції державних облігацій. В цілях підтримки банків, погашення боргів системотворчих фінансових установ та підприємств і впровадження масштабних програм стимулювання попиту уряди повсюдно почали нарощувати обсяги випусків державних боргів. Наприклад, публічний борг уряду Італії за підсумками 2009 року досяг 115,2% від ВВП країни, Греції - 108,1%, Бельгії - 99%. За даними Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), в 2010 році борг державного сектора її 30 членів перевищить 100% ВВП, чого ще ніколи не було в мирний час.
Одночасно з небувалим зростанням пропозиції політика низьких олікових ставок і так звана "втеча капіталу в безпеку" знизили вартість паперів розвинених країн до мінімальних рівнів. Таке співвідношення ринкових сил дозволило розвиненим країнам розміщувати великі суми зобов'язань під досить низькі відсоткові ставки.
Останнім часом ситуація на ринку почала мінятися. Серед інвесторів зростає невпевненість щодо фінансової надійності країн, обтяжених великими боргами. А зі зростанням невпевненості зростають і необхідні ставки прибутковості. Так, індекс S&P Eurozone Government Bond Index, який відображає динаміку середнього рівня прибутковості з держоблігацій країн Євросоюзу, з початку 2009 року демонструє стабільний висхідний тренд. Прибутковість з семирічних паперів за цей період зросла в середньому на 7%, а трирічних на 5%. Показовим прикладом є держоблігації Греції, уряд якої нещодавно розмістив п'ятирічні облігації на 8 млрд. євро. Попит на папери в чотири рази перевищив пропозицію, проте заплатити за це довелося понад 6% річних. Це безпрецедентно високі ставки. Наприклад, поточна прибутковість з десятирічних облігацій Німеччини складає 3,1%.
"Проблема суверенних ризиків лише починається. Країни з високим рівнем державного боргу повинні будуть платити все більше і більше, і випускати нові бонди з більшою прибутковістю", - прогнозує поведінку облікових ставок в секторі в своєму коментарі Financial Times глава відділу інструментів з фіксованим доходом Axa Investment Теодор Замек.
Інша проблема, яка виникла на горизонті, полягає в тому, що при перших ознаках інфляції центральні банки почнуть підвищувати облікові ставки. А це неминуче призведе до здорожчання вартості грошей для всіх категорій позичальників, у тому числі і держав, серед яких буде Україна.
Топ-10за обсягами зовнішніх боргів у світі*
1США
2Великобританія
3Німеччина
4Франція
5Нідерланди
6Іспанія
7Ірландія
9Люксембург
10 Швейцарія
Джерело: CIA World Factbook
2Великобританія
3Німеччина
4Франція
5Нідерланди
6Іспанія
7Ірландія
9Люксембург
10 Швейцарія
Джерело: CIA World Factbook
Наталія Терехова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
