807
Райзер: Ми готові надавати фінансову допомогу
Світовий банк (СБ) підготував для нового уряду список реформ, реалізація яких виведе економіку України з кризи. Від виконання цих рекомендацій залежить і видача двох кредитів СБ на покриття дефіциту держбюджету. Про проблеми, що стоять перед економікою, і шляхи їх вирішення розповів глава представництва Світового банку в Україні, Білорусії і Молдавії Мартін Райзер.
- В якому стані зараз перебуває економіка України?
- Ми сподіваємося, що в нинішньому році економіка країни почне відроджуватися. Проте темпи відновлення залежатимуть в першу чергу від швидкості впровадження реформ, у тому числі тих, про які ми говоримо.
- Тобто чинники, що спровокували падіння української економіки в 2009 році, вже неактуальні?
- Світова економіка в 2010 році зростатиме, тому міжнародне середовище однозначно покращиться. Втім, залишаються структурні слабкості України, економіки, що призвели до такого глибокого падіння. Тому ми і говоримо про необхідність реформ. Погана ситуація у фіскальній сфері, як і раніше вразлива банківська система. Ці проблеми і є пріоритетними найближчим часом.
- Ви рекомендуєте почати зниження податку на прибуток. Чи можна це робити при нинішньому стані економіки?
- Ми не рекомендуємо знижувати податок на прибуток тут і зараз. Це необхідно робити поступово, в той час, коли це стане розумно і виправдано з точки зору фіскальної політики. Я думаю, що подібні зміни слід проводити не раніше 2011 року.
- Але в Україні і так досить низька ставка податку на прибуток, особливо в порівнянні з іншими країнами Євросоюзу.
- Правильно, нижча. Проте я впевнений, що хорошим принципом податкової політики є підхід, коли на високому рівні тримається не податок на прибуток, а інші збори, наприклад прибутковий. Низький рівень податку на прибуток дозволить утримати високий конкурентний рівень українських підприємств, і це може з часом понизити тінізацію економіки.
- Ще однією вашою рекомендацією є боротьба з неповерненням ПДВ. Як ви пропонуєте вирішувати цю проблему?
- Спочатку необхідно припинити акумуляцію заборгованості з ПДВ. Після чого слід почати повернення, але дуже прозорим способом, щоб повернути довіру бізнесу. Розмір неповерненого ПДВ - проблема, яку потрібно вирішувати дуже швидко. Але я сумніваюся, що зараз існує готова модель його повернення. Треба показати, що податок повертатиметься всім підприємствам. Тому ми готові до дискусії з органами влади про оптимальну модель.
- Що ви пропонуєте змінити в держзакупівлях?
- Є дуже чіткі міжнародні стандарти системи держзакупівель. Існують модельний закон Європейського центробанку, директиви ЄС. Так, в Україні свої аспекти, пов'язані з нормами Конституції, повноваженнями Кабміну, і все це треба брати до уваги. Але ті люди, які зараз працюють над новим текстом закону, добре знають ці речі - і ми сподіваємося, що вдасться прийняти перероблений і хороший закон.
- Великий резонанс викликала ваша рекомендація збільшити на п'ять років термін виходу на пенсію для жінок.
- Протягом десяти років щороку підвищувати цю планку на шість місяців - не дуже радикальна міра.
- Який економічний ефект матиме таке підвищення?
- Відразу ж його не буде, але величезна економія буде помітна через декілька років. І це надзвичайно важлива реформа, якщо ви не хочете, аби ваша пенсійна система через декілька років збанкрутувала.
- Але уряд не готовий приймати заходи, що знижують рівень життя громадян. Яким чином ви відстоюватимете свої рекомендації?
- Я з вами абсолютно не згоден. Річ не в нашому тиску, а в усвідомленні України, що проведення реформ є критичним. Таке розуміння вже є і в населення. Разом ми зможемо розробити найбільш розумний шлях реформування. В першу чергу уряду необхідно прийняти реалістичний бюджет, який стане бюджетом розвитку; потім - підсилити заходи щодо поліпшення бізнес-клімату, щоб залучити інвесторів; і після цього - завершити реабілітацію фінансового сектора. Ми плануємо працювати з новим Кабміном над конкретними пропозиціями. Якщо вони запроваджуватимуться, безумовно, ми надаватимемо фінансову допомогу.
- Що мається на увазі під поліпшенням бізнес-клімату: повернення ПДВ чи спрощення процедури ліцензування?
- Обидва аспекти важливі. При дерегуляції виграють всі. Уряд, який показує, що серйозно налаштований на реформи, бізнес, особливо малий, - завдяки легшому виходу на ринок (можна створювати нові робочі місця, підсилювати конкуренцію). А люди виграють тому, що посилення конкуренції призведе до зниження цін і зростання якості товарів і послуг. Це та реформа, яку можна провести дуже швидко.
- В рейтингах Doing Iusiness Україна весь час погіршувала позиції, але в останній рік було прийнято низку заходів щодо спрощення бізнес-клімату. Наскільки вони ефективні?
- Ці закони серйозно поліпшили ситуацію. Були понижені вимоги до капіталу при відкритті компаній, введено принцип "мовчазної згоди". Але зупинятися на цьому не варто. Ми вважаємо, що можна дуже швидко понизити вимоги з ліцензування на 30%, а також гармонізувати ваші стандарти зі стандартами ЄС. Я наведу приклад: є постанова Кабміну про скасування сертифікації харчової продукції, яка вже пройшла сертифікацію в ЄС, або якщо така сертифікація в ЄС необов'язкова. Потрібно скасовувати такі речі. Крім того, це одне із зобов'язань України, взятих при вступі до СОТ. Це невеликі кроки, але вони дають гарний результат.
- Проведення яких реформ з цього списку Світовий банк вимагає від влади як обов'язкова умова видачі другого траншу кредиту на підтримку фінансового сектора в розмірі $350 млн і чергової позики на підтримку політики розвитку в $500 млн? І коли можна чекати їх видачі?
- Наші дискусії з урядом почнуться дуже скоро. Я сподіваюся, що обидві позики будуть видані протягом цього року, щоб допомогти фінансуванню дефіциту бюджету.
- Це означає, що попередній уряд не наблизився до отримання цих позик?
- Чому ж, закон про поліпшення бізнес-клімату був прийнятий ще в кінці 2009 року, також було зроблено низку кроків з поліпшення ситуації в банківському секторі. Але ключові реформи - прийняття закону про держзакупівлі, модернізація енергетики, поліпшення інструментарію щодо стабілізації фінансового сектора, розкриття кінцевих бенефіціаріїв банків, спрощення системи ліквідації компаній - все ще не зроблені. І ці реформи стануть предметом наших переговорів з новим урядом.
- А як позначилася криза на реалізації інфраструктурних проектів, що фінансуються СБ?
- Ситуація з реалізацією наших проектів залишається незадовільною. Вона була поганою до кризи, вона не покращилася під час кризи, і ми дуже сподіваємося, що вона покращиться зараз.
- В яких проектах найбільше проблем?
- Я не хочу обговорювати проблеми конкретних проектів, проте ті кошти, які ми дали Україні, або зовсім не освоюються, або освоюються дуже повільно і неефективно.
- Чи менше проблем в тих проектах, де вашими партнерами виступають центральна або місцева влада?
- У нас існує лише один проект, де ми працюємо з муніципалітетами, - кредитування реформи ЖКГ. І мені приємно відзначити, що він почався добре. Але я не думаю, що на підставі цього можна робити якісь узагальнення.
- Як може змінитися стратегія співпраці Світового банку з Україною?
- Ми зараз перебуваємо посеред чотирирічного циклу стратегії співпраці. Її основні напрями залишаються тими ж, але криза внесла зміни: збільшився попит на пряму бюджетну допомогу, і ми відповіли на це кредитом на підтримку фінансового сектора; дедалі важливішим стає питання енергозбереження, тому ми готуємо нову позику.
- Світовий банк давно не переглядав свої основні макропрогнози. З чим це пов'язано?
- У нас не було достатнього обсягу даних. Одними з ключових чинників є бюджет на 2010 рік і відновлення співпраці з МВФ. Ми сподіваємося, що після зміни уряду це станеться дуже швидко і ми зможемо незабаром оприлюднити свої прогнози.
- Президент підписав закон про підвищення акцизів на алкоголь. Наскільки це відповідає рекомендаціям СБ?
- Ми рекомендували підвищувати акцизи на тютюн і алкоголь. Це розумно не лише з фіскальної точки зору, але і в сенсі громадського здоров'я. На сьогодні акцизи в Україні не такі високі, щоб побоюватися контрабанди або нелегального виробництва. Ми залишаємо в силі свою пораду.
- Чи вважаєте ви за доцільне до завершення кризи лібералізувати зовнішню торгівлю, створивши зону вільної торгівлі не лише з ЄС, але і з іншими країнами?
- Більшість країн ще з кризи 1930-х років зробили дуже важливий висновок: найгірший спосіб виходу з кризи - перестати торгувати і поставити торгівельні бар'єри. В такому разі торгівля припиняється, і всім стає погано.
- Останнім часом активно обговорюється можливість вступу України до Митного союзу Росії, Білорусії і Казахстану. Що ви думаєте з цього приводу?
- Україна є членом СОТ, тому ми схвалюємо подальшу лібералізацію її торгівельних відносин зі всіма країнами, у тому числі з учасниками Митного союзу. Але лібералізація має збігатися із зобов'язаннями України перед СОТ. Про це президент Янукович говорив під час свого візиту до Москви, і думаю, тут він цілком має рацію.
Юрій Панченко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
