Євросоюз вводить нові правила лобіювання — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Євросоюз вводить нові правила лобіювання

Казна та Політика
1162
Криза - період економії на лобіюванні? Це міф. Незважаючи на необхідність скорочувати витрати, більшість компаній-лобістів (як правило, великі гравці своїх ринків) вирішили, що на інтересах економити не варто. Більше того, під час економічного спаду просування цих інтересів стало ще активнішим, оскільки з питання "вдалого збігу обставин" лобіювання перетворилося на питання виживання бізнесу. І особливо фінансового бізнесу, якому влада постійно загрожує посиленням регулювання.
Тим часом криза - для лобі період рішучих змін. І це вже не міф. У Європі намагаються встановити правові рамки, які б регулювали діяльність організацій лобістів. А у Великобританії Девід Кемерон, глава опозиційної Консервативної партії, обіцяє просунути в парламенті заборону на співпрацю колишніх міністрів з організаціями лобістів протягом двох років після відходу з посади під загрозою позбавлення пенсії. Позначилися два роки кризи - ніхто не хоче її повторення через дуже лютий натиск лобістів. Особливо європейці, які починають регулювати свою систему лобіювання на зразок американської. Щоправда, вони не врахували одного: американський формат також не досконалий. Підтвердження тому - нинішня фінансова криза.
Недешеве задоволення
Незважаючи на кризу, корпоративні витрати на лобіювання б'ють рекорди. За даними Center for Responsive Politics, американські компанії та об'єднання в 2009 році витратили на просування своїх інтересів $3,47 млрд., що є історичним рекордом і на 5% більше, ніж в 2008 році. "Багатьом могло здатися, що в 2009 році компанії повинні скоротити кількість спроб вплинути на федеральну владу, - відзначає представник організації Дейв Левінталь. - Про те, що все виявилося зовсім не так, свідчить їх неослабне бажання просувати свої інтереси на федеральному рівні". Головними сферами лобіювання в США були охорона здоров'я, фінансова реформа, закон про зміну клімату і проблеми зайнятості. Найбільше витратили на це фармацевтичні компанії ($266,8 млн.), бізнес-асоціації ($183 млн.), компанії нафтогазового сектора ($168,4 млн.) і страхові компанії ($164,2 млн.).
Не відмовляються від відстоювання своїх інтересів і компанії фінансового сектора. Тим більше що якраз від нинішньої дискусії про посилення фінансового регулювання в США залежить їх майбутнє. За даними, оприлюдненими Конгресом США, вісім банків і компаній прямого інвестування, які витратили торік найбільші в своєму секторі суми на лобіювання, в порівнянні з 2008 роком збільшили ці витрати на 12% - до $29,8 млн. Найбільшу суму ($6,2 млн. - на 12% більше, ніж роком раніше) виклав інвестбанк JPMorgan Chase & Co., на який працюють 30 лобістів. На 27% збільшив свій лобі-бюджет Wells Fargo & Co., на 16% - Morgan Stanley, на 40% - U.S. Bancorp. "Я ніколи не бачив такого натовпу банківських лобістів, як минулого року, - відзначає Ед Мерзвінські, лобіст від U.S. Public Interest Research Group. - Таке відчуття, що роботу втратили всі, крім банківських лобістів".
В Європі лобіювання майже так само сильне, як і в Сполучених Штатах. За оцінками EULobby, в Європейських країнах діють 13 тис. організацій лобістів, їх кількість поступається лише числу подібних до них в США. При цьому 40% лобістів (5 тис.) працюють в Європейському парламенті - на кожного депутата припадає сім лобістів. Втім, оцінити розміри цього ринку бізнес-інтересів в Європі проблематично, оскільки, на відміну від США, прозорість організацій лобістів тут ще на дуже низькому рівні, як і їх облік органами влади.
Винні в провокації
До подібного лобі-марнотратства сьогодні в світі мало хто ставиться зі схваленням. Адже якщо раніше і так складно було знайти межу між лобіюванням бізнес-інтересів і корупцією в тих же інтересах, то зараз до цих підозрінь додалися ще і звинувачення в провокації нинішньої фінансової кризи. Причому останнє - вже не спекуляції, а емпірично доведений факт. В кінці листопада 2009 року співробітники МВФ опублікували дослідження A Fistful of Dollars: Lobbying and the Financial Crisis. Його автори стверджують, що лобіювання фінансовими установами своїх інтересів може призвести до накопичення ризиків і загрожувати стабільності всієї фінансової системи. Адже якраз ті компанії, яких звинувачують в тому, що їх активне лобіювання стало одним з каталізаторів кризи, сильніше за інших страждають від шоків, на зразок краху Lehman Brothers. В результаті через їх власну вразливість стає вразливою вся система.
Так, в 1996-2006 роках фінансові посередники витратили на лобіювання іпотечного кредитування і сек’юритизації $475 млн., з них $161 млн. - протягом двох років, що передували кризі. І можна сказати, вони отримали те що заслужили - відповідним масштабом неповернення боргів позичальниками. Взяти хоч би Ameriquest Mortgage і Countrywide Financial - свого часу найбільших кредиторів США. Обидві компанії витратили в 2002-2006 роках мільйони доларів на політичні пожертвування, фінансування виборчих кампаній і запобігання прийняттю законодавства проти "грабіжницького кредитування". В результаті власник Ameriquest Mortgage - компанія ACC Capital Holdings - закрила іпотечного кредитора в 2007 році, продавши його відділ кредитування Citigroup. А Countrywide Financial опинилася на межі банкрутства і була поглинута конкурентом Bank of America за $4 млрд. в серпні 2008 року.
Час змін
Подібні звинувачення на адресу бізнесу, що активно просуває свої інтереси в органах влади, змусили уряди багатьох країн заворушитися і вжити заходів, що обмежують різноманітність способів лобіювання і що збільшують його прозорість.
Це дуже доречно, якщо врахувати, що на сьогодні небагато країн якимось чином регулюють цей, по суті, ринок бізнес-інтересів. За даними ОЕСР, обов'язкову реєстрацію лобі повинні проходити лише в Канаді, США і Євросоюзі (у жодній з держав ЄС-15 обов'язкового реєстру лобістів на національному рівні не існує).
Найбільш "древній" відповідний закон прийнято в Канаді. З 1989 року, згідно Lobbyists Registration Act, лобісти, які працюють в Канаді, повинні реєструватися в урядовому Департаменті промисловості. З 1996 року їх список відкритий для публіки. Додатково на них ще поширюється і обов'язковий етичний кодекс лобістів.
В США Lobby Registration Act був прийнятий лише в 1995 році. Він зобов'язав лобістів реєструватися у клерка Палати представників Конгресу США і подавати звіти кожні півроку.
В ЄС все дуже заплутано. З одного боку, в лобі є можливість відстоювати свої інтереси на різних рівнях прийняття рішення - аж до Єврокомісії. Проте регулюється лобіювання лише на рівні Європарламенту - лобісти ось вже рік мають можливість на власний розсуд відзначатися в Колегії квесторів, що виконує роль адміністративного відділу при Європарламенті. Але Єврокомісії, що ініціює прийняття рішень в ЄС, це чомусь не торкається. А на національному рівні європейські держави в більшості випадків взагалі цією темою не цікавляться або ж не хочуть вводити "обязаловку". За даними Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), "серед чотирнадцяти країн, які регламентували лобіювання або розглянули це питання на рівні своїх парламентів, лише чотири європейські країни прийняли закони щодо цього питання". І ці країни залишили питання реєстрації на совісті організацій-лобістів.
Посилення регулювання розглядається сьогодні головним чином у Європі, де це допоможе не лише встановити рамки для лобі, але і в цілому усунути існуючий розгардіяш в системі регулювання. У січні ПАРЄ дала рекомендацію своєму статутному органу - Комітету міністрів - розробити європейський кодекс поведінки в сфері лобіювання. Посилаючись не брак регулювання в цій сфері, "Асамблея висловлює заклопотаність з приводу того, що такий стан справ може підірвати демократичні принципи і належне управління в тих державах-членах Ради Європи, де демократичні традиції ще недостатньо укорінилися і де існує така небезпека, як відсутність ефективної системи заборони і противаг з боку громадянського суспільства".
Тому в ПАРЄ пропонують дати точне визначення лобіювання і ввести загальноєвропейську реєстрацію лобістів в обов'язковому порядку. Додатково до загальних рекомендацій ПАРЄ в європейських властей тепер ще є і "свіже" керівництво до дії, прийняте ОЕСР 18 лютого і яке встановлює основні принципи діяльності організацій лобістів.
Щоправда, незважаючи на всю критику добровільного підходу до реєстрації лобістів, яка виходить не лише від міжнародних організацій, але і від самих лобістів (особливо від Alliance for Lobbying Transparency and Ethics Regulation), в Єврокомісії вважають, що вводити "примусовку" - це занадто. Підбиваючи підсумки в жовтні 2009-го після року роботи добровільного реєстру лобістів в ЄС, Єврокомісія відзначила, що число зареєстрованих перевищило 2 тис. і продовжує зростати. "Комісія вважає, що реєстр пройшов довгий шлях як в кількісному, так і в якісному плані за перший "пілотний" рік, - йдеться в звіті ЄК. - В цілому добровільний підхід працює, і тому ми його збережемо".
Але, незважаючи на таке ліберальне ставлення, і Єврокомісія вже готова ввести точніший облік витрат організацій лобістів. До цього лобі дозволялося вказувати діапазон суми або виражати її як відсоток від оберту. Але останній варіант дозволяв приховувати реальні розміри лобі-бюджетів. Нові жорсткіші вимоги позбавлять компанії такого шансу, стануть серйозним кроком у бік прозорості на зростаючому ринку бізнес-інтересів і дозволять наблизитися до майже ідеального американського варіанту. Але наскільки це дозволить уникнути чергової кризи, якої так побоюються європейські уряди, залишається під питанням. Адже американська влада піддалася на домовленості лобістів, попри всю продуманість своєї системи лобіювання.
10 принципів діяльності лобістських організацій*
1. Справедливий і рівноправний доступ до розвитку і проведення держполітики.
2. Вирішення проблем держуправління з врахуванням соціально-економічних і адміністративних особливостей.
3. Узгодженість з регуляторною політикою і держполітикою в цілому.
4. Чітке визначення понять "лобіювання" і "лобіст".
5. Прозорість і доступність інформації про діяльність лобіста.
6. Можливість вивчення діяльності лобістів всіма зацікавленими.
7. Забезпечення чітких правил поведінки держчиновників.
8. Відповідність лобі стандартам професіоналізму і прозорості
9. Використання сумісних механізмів і стратегій в різних країнах.
10. Періодичний перегляд правил і інструкцій для лобіювання з врахуванням досвіду.
*Прийняті ОЕСР 18 лютого 2010 року
Джерело: OECD Recommendation on Principles for Transparency and Integrity in Lobbying
Олена Снєжко
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас