Формула НЕПу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Формула НЕПу

1654
Період гучних політичних баталій в Україні плавно переходить до вирішення очевидних економічних проблем, породжених інфантильним ставленням до базових економічних законів, і грубим, на межі шахрайства, приховуванням цих самих проблем. У цьому, до речі, в України виявилося багато спільного з сьогоднішнім ізгоєм європейського співтовариства Грецією, якщо це може хоч якось виправдати діяльність попереднього "помаранчево-сердечного" Кабміну.
Спробуємо розібратися в тих крихтах публічно доступної інформації, що ж готують нам наступники "сердешних" в плані свого впливу на економіку. Для цього звернімося до наступних чотирьох джерел: новообраного президента України Віктору Януковичу, видних регіоналів Бориса Колесникова і Миколи Азарова, а також директора фонду Рината Ахметова "Ефективне управління" Наталії Ізосимової.
Пріоритетними були названі такі сектори економіки: металургія, авіабудування, ракетобудування, ядерна енергетика, військово-промисловий і аграрний комплекси. Природно, зміцниться співпраця з Росією в області ВПК, газовій і енергетичній сфері, транспортній інфраструктурі. Інфраструктурним об'єктам взагалі приділяється особлива увага, адже будівництво таких об'єктів дозволить підвищити попит на продукцію української металургії. Зниження частки постачань чорних металів на експорт не призведе до погіршення торгівельного балансу, а експортозалежність зменшить.
Стимулювання створення великих агрохолдингів разом зі скасуванням мораторію на продаж сільгоспземель супроводжуватиметься швидким переділом на ринку землі. Це дозволить значно підвищити ефективність і прибутковість сільського господарства і компенсувати зниження експорту від інших секторів економіки. Частка експорту продукції сільського господарства, включаючи готові продукти харчування, з України в загальному експорті товарів і послуг в 2009 році склала 20%. Потенціал же України як мінімум наполовину більший. А це може дати щороку додаткові понад $10 млрд. експортних надходжень. Отже, завдання підтримки позитивного сальдо торгівельного балансу цілком реалізовується, у тому числі за рахунок активізації продажу електроенергії на експорт.
Активна підтримка експорту можлива за рахунок девальвації гривні, фінансування Укрексімбанку (але для цього йому потрібні гроші, адже він повинен буде погасити 7 вересня євробондів на $500 млн.) і своєчасного відшкодування експортного ПДВ. Найспокійніше для макроекономіки країни - останнє, просто нормально відшкодовувати ПДВ. Правда, при цьому можливе посилення шахрайства. Та і гроші в бюджеті для відшкодування потрібні. А вже зараз борг Мінфіну по експортному ПДВ начебто перевищує 20 млрд. грн.
Збільшення непромислової частки у ВВП країни за рахунок посилення внутрішнього споживання - таке бажання виглядає цілком адекватно, але реалізовується лише при працюючій банківській системі. Отже, новій економічній владі обов'язково потрібне відновлення кредитування, а банкам для цього - ресурси і упевненість в завершенні кризи. До речі, від будівництва інфраструктурних об'єктів виграє також промисловість будматеріалів. Але звідки візьмуться гроші? У бюджеті грошей хоч би на "соціалку" вистачило. Вже заявлено, що Україні необхідна допомога (читай: кредити й інвестиції) з боку Заходу і Росії, а також реструктуризація боргів. Ось тільки слово "реструктуризація" може інвесторів насторожити: чи не йде мова про дефолт, як в Дубаї? По публічних боргах у Мінфіну цього року навряд чи будуть проблеми. Навіть складнощі квітня, коли на обслуговування ОВДП потрібно буде направити понад 5 млрд. грн. - 5 травня (1,6 млрд. грн.) і 23 червня (2,7 млрд. грн.), і 19 грудня погасити ієнобонди на $390 млн. за поточним курсом - все це можна здолати. Цілком можливо, що йдеться про реструктуризацію деяких зовнішніх боргів великих українських компаній, про небажаність погашення яких інвесторів вже м'яко попереджають?
Приватизація і участь в окремих проектах (типу міжнародного консорціуму ГТС) можуть виступити тією морквинкою, за якою підуть в Україну іноземні інвестори. Ці кошти дозволять протриматися перший час доти, доки нові стимул-реакції не перезапустять економічне зростання. Бажання крупних українських бізнесменів зменшити свою експортозалежність напевно підтримає активізацію держави в питаннях приватизації.
Підтримка стабільної національної валюти цілком можна реалізувати, але в умовах активізації кредитування, активізації відшкодування ПДВ і до заходу зовнішніх інвестицій лише при активних продажах валютних резервів НБУ. Для позитивного торгівельного балансу потрібна слабка гривня, а для зниження експортозалежності, навпаки, бажана сильна. Враховуючи такі різноспрямовані устремління нової економічної влади, можна чекати встановлення стабільності на валютному ринку ближче до пізньої осені 2010 року.
Ну і після завершення економічної і бюджетної кризи сподіватимемося на зниження податкового тягаря, прийняття адекватного Податкового кодексу, спрощення умов ведення бізнесу, пенсійну реформу й інші довгождані економічні перетворення.
Ерік Найман
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас