814
Фармалізація
Минулий рік для вітчизняних фармацевтів пройшов під знаком жорсткого державного регулювання ринку фармпрепаратів. Ці регуляторні ініціативи на тлі падіння курсу національної валюти призвели до певного перерозподілу на ринку імпортних і вітчизняних препаратів і певних фінансових втрат імпортерів.
Деякі фахівці вважають, що не зменшувати обсяги продажів у 2009 р. українським компаніям вдалося не тільки внаслідок більш низьких, ніж на імпортні препарати, цін, але і завдяки протекціонізму влади. БІЗНЕС вже писав, що вітчизняним фармацевтам було надано переважне право реалізовувати медикаменти для лікарень згідно із Законом № 694 від 18.12.08 р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості". У липні 2009 р. цей документ був визнаний неконституційним, але 8 грудня Кабмін прийняв постанову № 1335, котра повертає преференції місцевим виробникам. На думку Євгена Заїки, голови представництва компанії "Нікомед" в Україні і Молдові, директора ТОВ "Нікомед Україна", завдяки протекціоністським діям влади в 2009 р. частка (у грошовому вираженні) українських ліків в госпітальному сегменті збільшилась із 34% в I кварталі до 45% в III кварталі. Хоча українські фармацевти стверджують, що не встигли відчути держпідтримки у тендерні закупівлі препаратів за державні кошти. "У 2009 р. ми збільшили реалізацію (у грошовому вираженні) саме безрецептурних препаратів", - зауважив Олександр Партишев, комерційний директор корпорації "Артеріум".
Підбивши підсумки 2009 р. на 2010 п'ятій щорічній конференції "Фармацевтичний ринок України 2009-2010 рр..", що відбулась 9 лютого, яка була організована компаніями "Моріон" і Comcon Pharma Ukraine, представники фармацевтичних, дистриб'юторських компаній і аптечних мереж констатували, що в минулому році сформувалися деякі негативні тенденції, які загрожують довгостроковими наслідками.
"Галузь орієнтована на клієнтів, а вони в минулому році постраждали, оскільки часто були змушені відмовлятися від ліків або платити за препарати більше. Це призвело до двох довгострокових негативних наслідків: по-перше, до активного залучення держави в регулювання фармринку, під -друге, до формування негативного іміджу галузі в очах багатьох споживачів ", - пояснив Андрій Стогній, голова Асоціації виробників інноваційних препаратів АПРАД, генеральний директор ТОВ" ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікале Україна "(м.Київ, імпорт і просування лікарських препаратів; з 1994 р.; близько 300 осіб.).
Гравці
Ще одним негативним наслідком жорсткого держрегулювання галузі стала вичікувальна позиція, яку зайняли великі міжнародні гравці щодо купівлі вітчизняних компаній. Якщо для міжнародного фармацевтичного ринку 2009 р. став роком злиття і поглинань, то на українському ринку було затишшя. За словами Володимира Мітіна, регіонального директора компанії Actavis в Україні та СНД, "жодне з українських фармпідприємств не було продано в минулому році". Характеризуючи нинішню політику керівництва компанії щодо злиття і поглинань, Мітін озвучив, очевидно, позицію багатьох іноземних гравців: "Ми не думаємо купувати підприємства в Україні і в СНД перш за все через нестабільність політичної та економічної ситуації в цих країнах".
На думку деяких гравців, великі міжнародні компанії від придбання українських фармактивів утримує, серед іншого, слабкий захист прав інтелектуальної власності в Україні. Аналітики фармринку вважають, що в найближчі 10 років інтерес до придбання українських підприємств може виникнути тільки у росіян. Володимир Ігнатов, незалежний експерт (до 2010 р. - голова комітету з питань охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації), вважає, що вітчизняні підприємства можуть становити інтерес для великих міжнародних фармацевтичних компаній в якості платформи для завоювання частки на українському ринку і для розвитку експорту ліків до країн СНД.
Крім того, аналітики стверджують, що поглинання міжнародними компаніями локальних гравців часто обумовлені не прагненням розширити потужності (так як у світі вже спостерігається їх надлишок), а необхідністю вирішення локальних проблем (наприклад, у відносинах з владою, отриманні преференцій, передбачених для місцевих гравців).
Нові держініціативи
Торік БІЗНЕС писав про наміри держави обмежити рекламу медпрепаратів. Держструктури і далі шукають можливості для стримування активності фармацевтів у просуванні їхньої продукції. Наприкінці 2009 р. Антимонопольний комітет України виступив з ініціативою ввести нормативні правила, що регулюють взаємодію лікарів і фармкомпаній, щоб не допускати мотивованого (читай - проплаченого. - ред.) просування продукції тієї чи іншої компанії на ринку через медичні установи та лікарні. Не секрет, що візити своїх медпредставників до лікарів фармацевти вважають найбільш потужним інструментом у роботі з ними. Хоча реклама в середовищі медиків - досить витратний спосіб просування медикаментів. Фахівці кажуть, що на одного медпредставника компанія витрачає на рік $ 20-50 тис. Втім, ці витрати значно менші, ніж витрати на рекламу, а результати такого просування ліків, за даними досліджень, більш дієві.
В принципі, українські законодавці, ініціюючи ті чи інші обмеження, найчастіше посилаються на досвід сусідніх держав. У Росії прем'єр-міністр Володимир Путін буквально в жовтні 2009 р. висловив намір взагалі заборонити медпредставникам приходити до лікувальних установ. "Напевно, фармкомпаніям доведеться скоротити і перерозподілити свої бюджети на користь інших каналів просування продукції. Хоча є надія, що в РФ обмеження все ж таки не будуть введені. Країна не готова до цього, тому що лікарі від медпредставників отримують інформацію, яку часто не можуть дізнатися з інших джерел ", - прокоментував ситуацію Микола Демидов, генеральний директор компанії" Фармексперт ".
Опитані оператори українського фармацевтичного ринку в цілому досить спокійно реагують на подібні ініціативи держави. "Інститут медпредставників не є аморальним або поганим, але зловживання на ринку існують, особливо з боку компаній, що володіють великими бюджетами. Тому ми вітаємо правила, що регламентують відносини фармкомпаній і лікарів", - пояснив Євген Сова, комерційний директор ЗАТ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод ".
"Незважаючи на передбачені в Законі "Про рекламу" обмеження на просування ЛЗ, деякі з положень"Правил етичного просування лікарських засобів ", створених за підтримки Міністерства охорони здоров'я України, цілком можна прийняти на законодавчому рівні. Це створить однакові умови для всіх компаній на ринку, і оздоровить конкурентне середовище ", - заявив Андрій Стогній.
Прогноз
Прогнози фармацевтів щодо ситуації на українському ринку в 2010 р. істотно відрізняються. Аналітики компанії Proxima Research бачать два варіанти розвитку ринку в 2010 р. За їхніми песимістичними прогнозами, ринок у валютному еквіваленті "просяде" на 8%, за оптимістичними - на 5% "підніметься". У гривневому еквіваленті, на думку Євгена Сови, роздрібний ринок ЛЗ в поточному році збільшиться ще на 15-20%. Як зазначила Ірина Горлова, генеральний директор компанії "СМД", в натуральному вираженні до обсягів 2008 р. український роздрібний фармринок повернеться не раніше 2012-2013 рр..
У сценарій розвитку ринку на 2010 р. гравці закладають як макроекономічні, так і політичні складові. Вони побоюються, що активне держрегулювання галузі цього року продовжиться. "Два роки поспіль держава виявляє підвищений інтерес до фармацевтичної галузі, і треба віддавати собі звіт в тому, що подібна тенденція буде мати місце і в 2010 р. Фармацевти повинні бути готові до роботи в таких умовах", - сказав Євген Нікушин, директор з проектів і стратегічного розвитку фармацевтичної компанії "Артур-К" (м.Київ; дистрибуція лікарських засобів; з 1994 р.; 810 осіб.; обіг в 2009 р. - 986,4 млн грн.).
Параметри змін
Найбільш песимістичні прогнози фармацевтів на 2009 р. не виправдалися. Фармексперти очікували скорочення обсягу роздрібного ринку лікарських засобів (ЛЗ) в доларовому еквіваленті на 20%, тоді як продажі зменшилися на 15% - до $ 2,1 млрд (див. "Роздрібний ринок ЛЗ"). При тому що в останньому кварталі 2009 р. продажі медикаментів (через епідемію грипу та паніку) зашкалювали, в цілому за рік, за даними компанії Proxima Research (м.Київ; дослідження фармацевтичного ринку; з 2009 р.), вітчизняний роздрібний ринок ЛЗ в натуральному вираженні зменшився на 8% - до 1,1 млрд упаковок. У національній валюті, як сказав Сергій Іщенко, директор компанії Proxima Research, ринок зростає з завидною стабільністю: у 2009 р., в порівнянні з 2008 р., продажі ЛЗ в роздробі збільшилися на 27,4% - до 16,7 млрд грн.
Деякі фармацевти вважають, що в 2009 р. попит на ЛЗ в Україні залишився незадоволеним. Це відбулося внаслідок як зниження купівельної спроможності українців, так і скорочення виробництва та продажу медикаментів. Коливання валютного курсу, зокрема, в 2009 р., стримували поставки імпортних ліків в Україну. За даними компанії Proxima Research, минулого року в Україну ввезли на 16,2% менше медикаментів (у натуральному виразі), ніж в 2008 р. У цілому, в минулому році, у порівнянні з 2008 р., зменшились аптечні продажі і вітчизняних, і імпортних ЛЗ в упаковках, але перші - на 16,9 млн упаковок, другі - на 79,8 млн упаковок відповідно.
У грошовому вираженні реалізація місцевих медикаментів збільшилася на 40%, іноземних - на 20%. Загалом, у 2009 р. частка українських товарів "аптечного кошика" (що включає ЛЗ, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки) в натуральному виразі збільшилась на 14,6 в.п., іноземних зменшилася. Крім того що в період кризи українці стали купувати менше ліків, відбулась і переорієнтація на дешеві препарати. Принаймні, в 2009 р., порівняно з 2008 р., частка (у натуральному вираженні) аптечних продажів ЛЗ низького цінового сегменту (вартість 1 упаковки - близько 8,7 грн.) Збільшилася майже на 3 в.п.
Алла Силівончик
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
