1038
Мана небесна
— Казна та Політика
Грудень 2008 року. Кредитні лінії заморожені, продажі падають, бізнес відчуває гострий дефіцит ліквідності і прораховує свої "шанси" на дефолт, суспільство з жахом спостерігає за двократною девальвацією гривні. В цей час генеральний директор аграрного холдингу "Астарта" Віктор Іванчик перед об'єктивами фотокамер з щасливою посмішкою тисне руку керівникові Багатостороннього фонду вуглецевих кредитів Ян-Віллему ван Ден Вену. Щойно він продав повітря. За триста тисяч тонн еквіваленту викидів парникових газів фонд заплатив, за оцінками експертів, від 5 до 6 млн. євро. Завдяки реалізації екологічної програми "Астарта" отримала фінансову підтримку в найнеобхідніший для цього момент.
Те, що в агрохолдингу в такі тяжкі часи візьмуть приклад і інші українські підприємства, було очевидно. І справді, продаж квот в 2009 році значно зріс. В умовах кризи і замороження кредитування торгівля вуглецевими випарами стала чи не єдиним способом отримати додаткову фінансову підтримку у вигляді реальних грошей.
Досвід компаній
Українськими першопрохідцями в торгівлі квотами стали гірники. Ще в 2006 році шахта ім. Засядька передала 1,46 млн. тонн умовних викидів японської компанії Marubeni Corporation, а також продала фондам з Австрії і Японії квоти на викиди парникових газів на 2,5 млн. євро. Цією ж стежкою пішла і енергогенеруюча компанія ДТЕК, яка належить Ринату Ахметову. З 2007 року на шахті "Комсомолець Донбасу" реалізується комплекс робіт з дегазації і утилізації метану, який дає можливість в найближчій перспективі повністю утилізувати копальневий газ, що добувається шахтою. За прогнозами, загальний обсяг скорочення викидів до початку 2013 року складе приблизно 620 тис. тонн в еквіваленті СО2. Це дозволило ДТЕКу використовувати переваги Кіотського протоколу. У грудні 2009 року шахта "Комсомолець Донбасу" продала за умовами передоплати 300 тис. одиниць скорочення викидів (ЕСВ) голландському банку ING Bank N.V. У компанії стверджують, що сьогодні ДТЕК вивчає можливість реалізації аналогічних проектів на інших своїх підприємствах.
Голландський банк підписав договір про співпрацю і з холдингом "Метінвест". Документ передбачає довгострокову співпрацю в рамках першого звітного періоду Кіотського протоколу (до 2012 року) з можливістю пролонгації на другий звітний період (гадано до 2020 року). Згідно з попередніми розрахунками, зменшення викидів парникових газів в атмосферу на Єнакіївському меткомбінаті має скласти приблизно на 1,5 млн. тонн еквіваленту вуглекислого газу, що дозволить залучити не менше $15 млн. євро.
Вже декілька років активно намагаються знизити викиди на підприємствах "Індустріального Союзу Донбасу" (ІСД), а також на "АрселорМіттал Кривий ріг". ІСД на даний момент є найбільшим потенційним реалізатором квот на викид парникових газів. Впродовж терміну дії першого періоду Кіотського протоколу (2012 рік) корпорація розраховує продати не менше 8 млн. тонн викидів в результаті технічного переозброєння виробництва на Алчевському меткомбінаті, "Алчевськкоксі" і Дніпровському меткомбінаті ім. Дзержинського. В цілому в рамках реалізації положень Кіотського протоколу ІСД запроваджує шість великомасштабних проектів. Два з них вже повністю пройшли всі вісім стадій, необхідних для реєстрації проекту. На думку експертів, це дозволить Алчевському меткомбінату повністю забезпечити свої енергетичні потреби і скоротити викиди парникових газів у масштабах, порівнянних з річними викидами великого європейського міста. Зараз ІСД також реалізує спільний проект з ЄБРР зі скорочення витрат на енергоносії на Алчевській ТЕС. Потенційний прибуток від продажу вуглецевих кредитів лише за цим проектом складатиме не менше $30 млн.
За словами директора з стратегії і корпоративного розвитку компанії "Смарт-холдинг" Віталія Симоненка, на підприємствах компанії також реалізуються різні програми енергозбереження і підвищення енергоефективності, у тому числі і в рамках механізмів Кіотського протоколу. Втім, конкретні проекти і обсяги залучених по них коштів поки залишаються невідомими.
В секторі АПК залучення грошей за допомогою продажу квот на викид парникових газів поки що не таке поширене, як у важкій промисловості. Але успішний приклад агрохолдингу "Астарта" стимулює рухатися в цьому напрямі й інших гравців ринку.
Фінансовий аналітик ІК Astrum Ян Липчинський вважає, що будь-яке українське підприємство, яке підвищує ефективність виробництва і починає споживати менше палива або зменшувати викиди, здатне верифікувати це скорочення і продати отримані квоти на викид еквівалентних газів СО2. У цьому секторі в нашої країни зберігається величезний потенціал. За оцінкою фахівців Світового банку, до 2012 року Україна завдяки Кіотському протоколу може отримати $15-17 млрд., бо володіє другим в світі (після Росії) потенціалом вільних квот.
"Зелена" біржа
"Продаж одиниць скорочення викидів у рамках Кіотського протоколу складно назвати способом залучення "швидких" грошей", - вважає фінансовий директор ДТЕК Юрій Риженков. Інвестиційний проект з дегазації метану на "Комсомольці Донбасу" реалізується впродовж шести років, і загальна сума капіталовкладень ДТЕК (118,6 млн. грн.) значно перевищить суму, отриману в результаті продажу ЕСВ, пояснює він.
На думку фінансового директора ДТЕК, даний механізм направлений швидше на збільшення інвестиційної привабливості екологічних проектів. "Крім того, не варто забувати і про дуже важливу соціальну складову проекту - поліпшення екологічної обстановки в промисловому регіоні і значне підвищення рівня безпеки праці наших співробітників", - резюмує Риженков.
Менеджер з розвитку бізнесу департаменту енергоефективності ЄБРР Сергій Масличенко розповідає, що українські підприємства можуть здійснювати продаж своїх квот через механізм спільного здійснення (Joint Implementation) безпосередньо іноземним компаніям (як це вже зробила шахта ім. Засядька). Але бажаючі отримати інвестиції спочатку мають підготувати пакет документів і реалізувати проект, який дозволить скоротити викиди парникових газів у порівнянні з "базовим сценарієм" (розміром викидів, здійснюваних у результаті звичайної господарської діяльності).
Залучити гарні гроші від торгівлі викидами українські підприємства можуть також завдяки тісній співпраці з різними спеціалізованими фондами. Найбільший в світі оператор торгів квотами - Багатосторонній фонд вуглецевих кредитів - працює і в Україні.
За кордоном зараз активно розвивається "Зелена біржа". Торгівлею кредитними контрактами на викид вуглекислого газу займається, наприклад, NYMEX. Втім, українські компанії поки цією новинкою не цікавляться. Ян Липчинський пояснює, що виходити на цю біржу вітчизняним компаніям ще немає сенсу, тому що це окремий вид діяльності - брокерський. "В Україні працює достатня кількість російських і європейських фондів, готових купувати квоти СО2 українських підприємств, що звільняються. Надалі ці фонди можуть їх продавати як на європейській біржі, так і за прямими договорами іншим промисловим підприємствам", - розповідає аналітик.
Ціна однієї тонни еквіваленту викидів, за якою українські компанії продають свої квоти, зазвичай не розголошується. У 2008-2009 році, за оцінками експертів, вона складала 9-11 євро і залишалася стабільною. При цьому на "Зеленій біржі" з початком кризи ціна на викиди різко пішла вниз через падіння виробництва. Втім, в довгостроковій перспективі тренд має змінитися у зворотний бік, бо між державами може бути досягнутий консенсус у питанні необхідності прискорення переходу промисловості на енергозберігаючі технології. Зростання штрафів може спровокувати ажіотаж на рику квот і значно підвищити їх вартість.
Ігор Гошовський
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
