427
Учасники фондового ринку готові допомогти ДКЦПФР із розробкою стратегії
— Фондовий ринок
За класифікацією FTSE фінансові ринки за рівнем розвитку діляться на чотири групи. Україна не дотягує навіть до вимог найнижчого рівня - frontier market, відстаючи від Ботсвани, Берега Слонової Кості, В'єтнаму, Маврикію та Нігерії. На думку учасників ринку, без оперативної розробки і затвердження комплексної стратегії розвитку український фондовий ринок ризикує втратити самостійність.
Місяць тому ДК "ТЕКТ" винесла на обговорення громадськості свій варіант стратегії розвитку фондового ринку. Існує також перелік невідкладних заходів із розвитку ринку цінних паперів, узгодженням якого в 2008 р. активно займалися як представники уповноважених держорганів, так і професійні учасники ринку. Був розроблений навіть проект постанови Кабміну, котрий затверджував вищезазначений план дій.
Однак особливого успіху досягти до цих пір не вдалося. Робоча група із розробки стратегії розвитку фондового ринку на 2010-2015 рр., куди увійшли представники регулятора, учасники ринку і члени СРО, поки збиралася лише один раз.
"На сьогоднішній день в ринку відсутнє однакове розуміння стратегії розвитку. Дії органів влади відносно ринку не є системними, а відбуваються за принципом "гасіння пожеж". Без однозначного розуміння загальних цілей неможливо зрозуміти, чи відповідають такі дії потребам ринку", - вважає голова наглядової ради ДК "ТЕКТ" Вадим Гриб.
На його думку, цілями стратегії розвитку ринку є виведення інфраструктури і регулювання на рівень emerging market і збільшення обсягів біржових торгів мінімум в 100 разів в порівнянні з поточним рівнем, аби при цьому не менше 70% обсягу торгів українськими акціями залишалися усередині країни.
"Зараз ми маємо купу проблем, розкритих кризою, без вирішення яких і без значних структурних перетворень вивести ринок на новий рівень не вийде", - зазначає виконавчий директор компанії Phoenix Capital Олег Швець. На його думку, першою дією має стати формування простої і прозорої процедури залучення зовнішніх інвестицій. "Багато хто ставить на перше місце появу внутрішнього інвестора, але оскільки даний процес тривалий і витратний, то необхідні ресурси для його здійснення, які якраз і можуть дати зовнішні інвестиції", - пояснює він.
Водночас, на думку Вадима Гриба, за відсутності комплексної програми заходів з розвитку регулювання та інфраструктури ринку, держава ризикує втратити активну роль у формуванні ринку українських ЦП, боротьба за який перенесеться в найбільші європейські фінансові центри. "У міру відновлення світової економіки істотна частка ліквідності організованого ринку з українських ЦП може бути перетягнута іноземними біржами - в першу чергу, до Москви, Варшави і Лондона", - вважає він.
За словами голови правління Міжрегіонального фондового союзу (МФС) Миколи Швецова, існує два ключові питання, що безпосередньо стосуються української депозитарної системи: це створення єдиного центрального депозитарію і модернізація клірингової системи. "У необхідності центрального депозитарію в Україні вже ніхто не сумнівається, - говорить він. - А ось в питаннях розвитку ефективної і надійної системи розрахунків ще багато незрозумілого і спірного. Тут важливо, аби ми уникнули винаходження велосипеда і керувалися як напрацьованими директивами Європейського союзу, так і рекомендаціями дослідних закордонних професіоналів фондового ринку. Безумовно, без участі ДКЦПФР ця робота навряд чи буде успішною, тому хотілося б, аби комісія піднялася над поточними проблемами, поглянула в майбутнє і взяла в обговоренні найактивнішу участь". За його словами, позитивний приклад такого підходу - стратегія розвитку фондового ринку на 2000-2005 рр., яку розробила ДКЦПФР.
Тим не менше, як зазначив віце-президент компанії "КІНТО" Анатолій Федоренко, дію майбутньої стратегії варто було б обмежити п'ятирічним терміном з розбиттям на два етапи, наприклад, 2010-2011 рр. і 2010-2015 рр., оскільки більш довгострокові горизонти виглядають дуже невизначеними і погано прогнозованими, виходячи зі стану, в якому знаходиться ринок і вся фінансова система країни, а також з хронічно нестабільної політичної ситуації.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
