2244
Б'юся об заставу
— Кредит&Депозит
8 лютого народний депутат Володимир Левцун (фракція БЮТ) зареєстрував у парламенті законопроект №4654 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо тимчасового накладення обмежень на деякі операції у сфері іпотечних і заставних відносин в цілях мінімізації наслідків світової фінансової кризи". Парламентар закликає обмежити відповідальність позичальника, який узяв в банку кредит під заставу нерухомості (іпотеку), лише вартістю заставного майна.
"Передбачається законодавчо затвердити тимчасову захисну схему реалізації заставного майна та обмежити право кредитора вимагати накладення стягнення на незаставне майно позичальника", - вказано в пояснювальній записці. Для цього необхідно внести зміни до закону України "Про іпотеку", "Про заставу", а також до Цивільного кодексу. У ці законодавчі акти пропонується, зокрема, внести норму, згідно з якою ціна реалізації застави визнається достатньою для задоволення вимог кредитора (банку), а позичальник після продажу застави вже нічого кредиторові не винен. При цьому вимоги інших кредиторів боржника повинні будуть задовольнятися в межах суми, отриманої в результаті реалізації заставного майна, на пропорційній основі.
Відзначимо, що ця законодавча ініціатива стосується як приватних позичальників, так і юридичних осіб. Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, основну масу кредитів банки видавали під забезпечення нерухомим майном позичальників. Внаслідок різкого обвалу цін на нерухомість коштів, виручених банком від реалізації заставного майна, тепер недостатньо для погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі. При цьому норми чинного законодавства передбачають право кредитора без обмежень накладати стягнення на інше майно позичальника. На думку автора законопроекту, створюється ситуація, коли у позичальника майже за безцінь може бути відчужене все майно. А якщо і цього виявиться недостатньо для розрахунку з банком, то кредитор може стягати борг з майбутніх доходів боржника.
За оцінками Анатолія Родзінського, генерального директора Консультаційного центру з питань банкрутства, близько 80% приватних позичальників готові були віддати банкам свої іпотечні квартири, коли почали зазнавати труднощів з обслуговуванням кредитів. Проте банкіри, за словами експерта, часто залякували клієнтів тим, що, мовляв, продаж застави - це не вихід з положення, бо вирученої від цього суми недостатньо, і частину боргу все одно доведеться виплачувати.
Побоюючись позбутися предмету застави і в той же час залишитися боржником банку на велику суму, багато позичальників змушені були погоджуватися на часто невигідні програми реструктуризації кредитів. В результаті, вийти з ситуації вони могли лише шляхом особистого банкрутства за досить заплутаною процедурою.
Якщо запропонований законопроект буде ухвалений, це істотно полегшить долю банківських позичальників. Простіше кажучи, для "виходу" з кредиту досить буде передати банку ключі від квартири. Схожа практика є, наприклад, в США.
"Класна ініціатива! Банк повинен був передбачити всі ризики, коли аналізував фінансовий стан позичальників. Ці ризики повинні були повністю покриватися заставною власністю при будь-яких сценаріях розвитку ситуації на ринку нерухомості. Якщо банк це не зробив - сам винен, значить, він - поганий фінансовий посередник, якому не місце на фінансовому ринку. Немає нічого страшного, якщо такий банк розориться або збанкрутує", - говорить Родзінський. Опитані банкіри, звичайно ж, негативно відгукнулися про законопроект. "Чомусь всі зайнялися проблемою, як ліквідувати банківську систему країни", - заявив Володимир Хливнюк, голова правління банку "Фінанси і Кредит".
З колегою погоджується В'ячеслав Юткін, перший заступник голови правління Промінвестбанку: "Ініціатива вкрай негативно сприйнята банками, оскільки створює ще одну легальну можливість для ухилення від виконання позичальниками своїх зобов'язань в повному обсязі. Всі ризики перекладаються на банки-кредитори. Цей чинник буде дуже сильно обмежувати банки при видачі нових іпотечних кредитів".
Разом з тим банкіри визнають, що в період кредитного буму вели непродуману кредитну політику. "Не менше 30% всіх квартир отримувалися в кредит в спекулятивних цілях. Ринок впав, і вони не в змозі виплатити кредит. Тепер такі позичальники кажуть нам: я програв - у мене не вийшло. Забирайте квартиру, а все інше - ваші проблеми", - констатує Віктор Горбачов, заступник голови правління "Райффайзен Банку Аваль".
Аналогічні прорахунки банки здійснювали і при кредитуванні корпоративних клієнтів. "Біда системи в тому, що дуже часто це було ломбардне кредитування: компанії отримували кредити лише тому, що могли надати в заставу дорогу нерухомість. В умовах кризи її ціна впала в 3-4 рази, і банки залишилися практично без застав. Багато позичальників кажуть, мовляв, забирайте свої застави і продавайте їх за тією ціною, яка була до кризи", - відзначає Юткін.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
