2921
Служили два товариша
— Казна та Політика
Після продажу корпорації ІСД на руках у Віталія Гайдука і Сергія Тарути залишилося кілька десятків непрофільних бізнесів із загальною капіталізацією близько $500 млн. Яке майбутнє чекає на ці активи, якщо ключовий центр прибутковості - металургію - продано
Сергій Тарута завжди підкреслював глибоку повагу до свого партнера з бізнесу Віталія Гайдука. "Мій духовний партнер", "високий фахівець макрорівня" - далеко не всі схвальні епітети, вимовлені ним публічно. У дуумвіраті, що управляє однією з найбільших українських бізнес-груп - "Індустріальний Союз Донбасу" (ІСД), ніколи не було відмічено сварок і розбіжностей. Ролі були чітко розподілені: якщо Тарута вирішував тактичні питання і спілкувався з Віктором Ющенком, то Гайдук займався стратегічними завданнями і налагоджував довірчі відносини з Юлією Тимошенко.
Тепер багаторічній дружбі двох мільярдерів належить витримати нове, більш складне випробування на міцність. У їх бізнесі з'явився "третій зайвий" - консорціум російських інвесторів, який викупив контрольний пакет акцій металургійних підприємств групи. Якщо Віталій Гайдук повністю вийшов з корпорації, і вплив нових власників на нього не поширюється, то Сергій Тарута залишився і став більш залежним. Не виключено, що це може посіяти зерно майбутнього конфлікту між партнерами, у чиїй спільній власності все ще зосереджено низку великих, але розрізнених активів - Гданська верф, готель "Хаят", Авікомпанія "ІСД-Авіа" та ін. Розуміючи, що підтримувати такий бізнес без профіт-центру (яким до продажу була металургія), а також без колишнього необмеженої довіри один до одного ризиковано, партнери почали переговори, які можуть закінчитися перерозподілом майна, що залишилося і продажем окремих активів.
Вироби з металу
Новина про покупку консорціумом російських інвесторів на чолі з Carbofer і Внешэкономбанком корпорації ІСД викликала інтерес громадськості не стільки в Україні, скільки в Польщі. Про продаж росіянам "колиски польської демократії" - Гданської судноверфі (контролюється ІСД) - зарясніли заголовки найбільших газет, а власники підприємства миттєво отримали колективні звернення від профспілок, в яких висловлювалася глибока стурбованість цією угодою.
Гасити полум'я терміново почав прес-секретар ISD Polska Яцек Ленський. Він заявив, що угода з росіянами до Гданської судноверфі ніякого відношення не має і підприємство залишається у власності українських інвесторів. Також стало відомо, що верф була виведена зі складу корпорації ще рік тому на вимогу банків-кредиторів, тому її власниками залишаються виключно українські акціонери ІСД. У коментарі "Інвестгазеті" Яцек Ленський розповів, що зараз 75% підприємств контролюються кіпрською компанією, підконтрольною Сергію Таруті, Віталію Гайдуку і Олегу Мкртчану.
Крім Гданської судноверфі у власності колишніх співвласників корпорації ІСД залишилося ще кілька десятків активів, які не перейшли під контроль росіян. Більшість з них керуються консорціумом "Індустріальна група", який за підсумками 2008 року показав збиток у півтора мільйона гривень. Росіяни купили лише металургійні - найбільш прибуткові - підприємства. Таким чином, Віталій Гайдук та Сергій Тарута, продавши свій профільний бізнес, залишилися з безліччю розрізнених за своєю географією та спеціалізацією активів.
Від деяких з них колишнім власникам ІСД доведеться позбутися. Без профіт-центру у вигляді металургійних комбінатів, що генерує прибуток, довго підтримувати непрофільні активи бізнесмени не зможуть. Найбільш ймовірні два сценарії розвитку ситуації. В першому варіанті Віталій Гайдук виходить з усіх непрофільних компаній, продаючи свою частку партнерам, і вже Сергій Тарута займається їх переформатуванням, оптимізацією і перепродажем. За другого колишні партнери самі визначають сфери свого впливу, проводять трансакції, і колись спільні активи отримують одноосібного власника.
При цьому зараз ще важко визначити, що може залишити за собою Віталій Гайдук. Можливо, він спробує закріпитися в найбільш перспективних компаніях, що працюють на готельному ринку, в АПК ( "Бахмутський аграрний союз"), а також в авіації ( "ІСД-Авіа"). Сергій Тарута, за яким залишилася частка в корпорації ІСД, може бути зацікавлений у збереженні контролю над активами, що володіють синергією з металургійним виробництвом (металотрейдер УГМК, "Укрстальконструкція" та ін), а також над будівельними компаніями ( "Азовінтекс"). Якщо ж частина цих активів буде виставлена на продаж, то, як вважає аналітик ІК Foyil Securities Ісмаель Сафаралієв, покупців слід шукати серед великих регіональних ФПГ, включаючи, наприклад, "Метінвест" і "Євраз". "Міжнародні гравці на невеликі активи на кшталт Дніпропетровського трубного заводу заходити не будуть", - зазначив експерт.
На те, що розділ майна вже розпочався, натякнув сам Віталій Гайдук. "Я продав свою частку в корпорації ІСД. Але є ще низка активів, які не входять до корпорації, хоча і пов'язані з нею тим або іншим чином. Володіння цими активами трьома акціонерами може створити конфлікт інтересів, тому що у корпорації ІСД інший склад власників. За ним ми знаходимося в нормальному переговорному процесі, і якщо конфлікт інтересів буде, я думаю, що ми його вирішимо ", - розповів він в інтерв'ю одній з українських газет. Андрій Герус з ІК "Конкорд Капітал" підтверджує, що зараз йде переговорний процес про розподіл бізнесу, який не є офіційно в ІСД (наприклад, УГМК). При цьому експерт впевнений у тому, що партнери домовляться і гучних "розлучення" процесів ми не побачимо. Фактично колишнім партнерам залишається тільки формалізувати розділ зони інтересів. Аналітик ІК BG Capital Євген Дубогриз зазначив, що Віталій Гайдук і Сергій Тарута не ведуть спільного бізнесу вже близько півтора роки. Винятком була лише корпорація ІСД, яка, втім, перебувала під операційним контролем менеджменту, більш близького до Тарути.
Тим часом Віталію Гайдуку та Сергію Таруті необхідно домовлятися швидко, оскільки компанії вже почали відчувати пресинг з боку постачальників сировини і держфондів. Найбільш тривожний дзвінок пролунав із Сербії. Через кілька днів після того, як стало відомо про перехід контрольного пакета акцій ІСД до рук росіян, сербське агентство з приватизації держмайна розірвало контракт про продаж вагонобудівного холдингу "Завод вагонів Кралєво" пов'язаної з Тарутою фірми "Азовімпекс". Формальною причиною послужило недотримання інвестором умов договору з профспілками. Тоді ж "Метінвест Холдинг" Ріната Ахметова відсудив у підприємств, які входять до ІСД, 132,6 млн. грн. через невиконання ними контрактів на поставку залізної руди.
Нелегко українським бізнесменам може датися збереження контролю і над Гданською судноверф'ю. Підприємство збиткове, а у них (особливо у Віталія Гайдука) зараз немає контролю над активами, які генерують достатній прибуток для підтримки верфі на плаву. У кращому випадку вдасться протримати колиску "Солідарності" до найближчого зростання її капіталізації для того, щоб продати підприємство. Для цього власникам доведеться використати частину грошей, виручених від продажу металургійних активів. Місцева профспілка вже готова до такого сценарію. Її голова Роман Галензевський заявив польським ЗМІ, що нинішні акціонери так і не змогли запевнити його в тому, що через рік або два судноверф не потрапить до рук росіян, китайців чи американців. "Втім, для нас найголовніше, щоб ми мали замовлення, а люди - роботу", - підкреслив лідер профспілки, тим самим натякнувши, що перешкоджати зміні власника підприємства робітники не будуть.
Серед українських активів, що мають синергію з металургійним виробництвом, колишнім партнерам належить поділити між собою Дніпропетровський трубний завод (ДТЗ), металотрейдера "Українська гірничо-металургійна компанія", а також "Феркон-холдинг". Останній є мажоритарним акціонером низки підприємств, що займаються виробництвом та монтажем металоконструкцій.
Чому російські інвестори не захотіли купувати ці активи? Ісмаель Сафаралієв вважає, що "придатки" на зразок труб і коксу здалися новим акціонерам непривабливими, оскільки трубний завод переживає не найкращі часи, а Алчевський коксохім давно страждає від нестачі сировини. Втім, можливо, така специфіка операції була пов'язана з особливостями внутрішньої структури розподілу активів серед колишніх співвласників корпорації. Андрій Герус висловив думку, що покупці контрольного пакету ІСД просто є профільними інвесторами виключно під металургію, та інші активи не перебувають у сфері їх інтересів.
Основа нового бізнесу
Сергій Тарута має право називати себе не тільки металургом, але і містобудівників. У його послужному списку значиться реконструкція Батурина та модернізація Львова. Але якщо у випадку з гетьманською столицею це було витратне меценатство, то в найбільшому місті Західної України бізнесмен непогано заробляє. Його компанія "Азовінтекс" будує там стадіон під Євро-2012, а також реконструює місцевий аеропорт. Якщо не враховувати 24%-ний пакет акцій корпорації ІСД, то саме ця компанія сьогодні приносить підприємцю найбільший прибуток.
Окрім "Азовінтекса" Сергій Тарута без партнерства Віталія Гайдука контролює компанію "Азовімпекс", а також холдинг "Медіаінвест груп" (газета "Економічні вісті", журнал "Експерт Україна" та ін.) При цьому Гайдук також спочатку самостійно розвивав свій медійний пул - холдинг "Еволюшен медіа", що контролює proUA, "Коментарі", Weekly.ua, PHL, газету "День". Експерти ринку, відзначаючи відновлення зростання реклами, вважають, що колишні власники ІСД продавати ці активи не будуть, тим більше що ділити їм тут нічого.
Для Віталія Гайдука основою його нової бізнес-групи може стати, крім ЗМІ, аграрна частина "Індустріальної групи", а також готельний бізнес. Консорціум "Індустріальна група" контролює готельно-розважальний комплекс "Вікторія" (Донецьк), пансіонат "Донбас", оздоровчий центр "Айвазовський", а також ЗАТ "Нові інжинірингові технології" - власник готелю "Хаят" у Києві. За даними ЗМІ, у травні минулого року 33,34%-на частка в капіталі консорціуму належала пов'язаному з Віталієм Гайдуком ЗАТ "Візаві", 33,33% володіло причетне до Сергія Тарути ЗАТ "Вега" і кіпрська компанія Uniglow Limited. За непідтвердженою інформацією, тоді ж Віталій Гайдук викупив частки своїх партнерів, однак статус-кво зберігся, оскільки гроші виплачені не були.
Якщо це відповідає дійсності, то для відновлення трансакції Віталій Гайдук може використовувати отриманий від росіян кеш. Продаж колишніми партнерами готелю "Хаят" третім особам малоймовірна. "Швидше за все, у структурі його власників або збережеться паритет, або хтось з них викупить частку іншого", - вважає Андрій Герус. З ним погоджується аналітик інвестиційно-банківського департаменту Astrum Investment Management Кирило Зуйков. "Україна відчуває дефіцит якісних ресурсів у сегменті готелів, тим більше такого високого рівня. Під час чемпіонату з футболу 2012 року" Хаят "може принести власникам гарний прибуток. Та й після чемпіонату такі готелі будуть дуже потрібні", - говорить експерт.
Перед екс-партнерами з ІСД зараз стоїть складне завдання - визначитися, що стане основою їх нового бізнесу, а також позбутися збиткових активів. Тільки добре прорахована стратегія розвитку та інвестування зможуть згодом повернути їх на вершину топ-списків найбільш успішних українських підприємців, де вони вперше з'являться вже не як партнери.
Ігор Гошовський
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
