Face зрозумілий — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Face зрозумілий

2714
Банки з іноземним капіталом, захопивши частку ринку майже 50%, за підсумками 2009 р. зазнали збитків у розмірі $1,3 млрд. Гірші результати продемонстрували лише банки з тимчасовими адміністраціями.
У 2009 р. іноземні банківські групи припинили купівлю вітчизняних банків і зосередилися на фінансовій підтримці вже існуючих активів.
Великі зміни
Нагадаємо: у 2005-2008 рр.. іноземні інвестори скупили кілька десятків українських банків за непомірними цінами, витративши на ці цілі понад $12 млрд. Однак замість отримання прибутку і захоплення все більшої ринкової частки в минулому році банки-"іноземці" та їх імениті власники були змушені піклуватися про банальне виживання. Парадокс полягає в тому, що вони стали заручниками власної агресивної політики. Як відомо, більшість іноземних власників, отримавши банк в Україні, прагнули будь-що різко посилити його ринкові позиції.
Для цього українські "дочки" забезпечувалися дешевим фондуванням в іноземній валюті; їм залишалося лише видавати кредити кінцевим позичальникам. В результаті близько 80% кредитного портфеля банків з іноземним капіталом було номіновано в валюті, тоді як в цілому у банківському секторі цей показник ледь перевищував 50%. Тому не дивно, що саме "іноземці" більше за інших постраждали від неплатежів, зумовлених різкою девальвацією національної валюти.
Так, за 11 місяців 2009 р. збиток "Райффайзен Банку Аваль" склав 1,6 млрд грн., УкрСиббанку - 1,2 млрд грн., "ОТП Банку" - 0,9 млрд грн. Найбільший збиток з фінустанов з іноземною участю продемонстрував Сведбанк. За даними Асоціації українських банків, негативний фінансовий результат цього банку на 1 грудня 2009 р. досяг 2,6 млрд грн. Це більше від статутного капіталу фінустанови на цю дату. Таким чином, балансовий капітал Сведбанку виявився негативним (-37,8 млн грн.).
Подібна картина спостерігається лише із найбільш безнадійних банків з тимчасовою адміністрацією НБУ. Необхідно підкреслити, що збиток Сведбанку різко збільшився лише за два місяці (жовтень-листопад 2009 р.). На 1 жовтня цей показник становив менше 1 млрд грн. Прикметно, що в жовтні до Сведбанку був приєднаний Сведбанк-Інвест. На час подання матеріалу до друку прес-служба Сведбанку не відреагувала на запит.
Водночас високопоставлене джерело в Нацбанку запевнило, що Сведбанк має у своєму розпорядженні достатній регулятивний капітал і не порушує нормативу адекватності капіталу (Н2). За його словами, фінустанова збільшила статутний фонд і залучила субординований кредит. У травні 2009 р. вже ходили чутки, що Swedbank має намір продати свою українську "дочку" і веде переговори про це з ЄБРР. Щоправда, пізніше прес-служба Сведбанку спростувала цю інформацію. А в серпні 2009 р. з'явилася інформація про намір власників збільшити статутний фонд Сведбанку на 5 млрд грн. Якщо в період активного зростання іноземні власники наввипередки збільшували капітали своїх підопічних для розширення активних операцій, то тепер вони змушені компенсувати збитки від неплатежів із необачно виданих кредитів.
Заради справедливості слід зазначити , що поки що іноземні банківські групи забезпечують достатню підтримку своїм українським підрозділам. Про це свідчать факти. По-перше, банки з іноземним капіталом пережили пік кризи, майже не вдаючись до рефінансування НБУ. По-друге, поки що жоден іноземний банк не збанкрутував, тоді як більше 20 місцевих гравців були передані під контроль тимчасових адміністрацій НБУ. Втім, відомі випадки, коли через кризу іноземці були змушені згортати банківський бізнес в Україні. Так, нідерландський ING Bank на початку 2009 р. ліквідував роздрібний підрозділ в Україні.
Найсолодше
Ще на початку 2009 р. представники деяких іноземних банків заявляли про намір скуповувати вітчизняні фінустанови, які значно подешевшали через кризу. Однак цього не сталося. За підсумками 2009 р. можна виділити лише завершення угоди з купівлі Промінвестбанку російським Внешэкономбанком. В результаті російський капітал закріпив домінуючі позиції у вітчизняному банківському секторі серед іноземних фінустанов. Понад 25% іноземних інвестицій в українську банківську систему мають російське походження.
Разом з тим варто відзначити низку специфічних угод. Як відомо, в період буму операцій злиття-поглинання деякі українські власники банків не продавали іноземцям свої дітища повністю, залишаючи під своїм контролем значні пакети акцій. Приміром, у 2006 р. бізнесмени Ернест Галієв і Олександр Ярославський продали французькій BNP Paribas тільки 51% його акцій.
Ця структура власності зберігалася протягом трьох років. На початку 2009 р. виникла необхідність чергового поповнення капіталу УкрСиббанку. Проте Галієв не побажав вносити кошти. У червні він продав свою частку акцій у розмірі 24,5% мажоритарному акціонеру. Сума угоди не розголошується. Таким чином, після збільшення статутного капіталу частка BNP Paribas в УкрСиббанку досягла 81,4%, частка Олександра Ярославського - 18,6%. Аналогічна ситуація в банку "Форум", 63% акцій якого належать німецькому Commerzbank. Власником 26% акцій банку "Форум" є Леонід Юрушев.
Вже майже півроку акціонери не можуть провести збільшення статутного капіталу банку на 1,1 млрд грн. "Наступні збори акціонерів призначено на березень. Переговори між акціонерами тривають, чим вони закінчаться - це питання до акціонерів. Поки капіталу досить - у нас норматив адекватності капіталу Н2 становить 16% (при нормативі 10%)", - зазначив Ярослав Колесник, голова правління банку "Форум". За інформацією Бізнесу, Юрушев і представники Commerzbanka ніяк не можуть домовитися про ціну пакета акцій.
Також є приклади, коли українські мажоритарні власники змушені передавати контроль над банком своїм іноземним партнерам. Так, у січні 2010 р. "VAB Банк" оголосив, що нідерландський холдинг TBIF Financial Services NV має намір сконцентрувати 98% його акцій. За даними НБУ, ще на 1 жовтня 2009 51% акцій "VAB Банку" належав родині підприємця Сергія Максимова.
Згідно з прес-релізом банку, планується, що сума операції зі збільшення частки TBIF складе близько EUR24 млн, залежно від умов ринку на час закриття угоди. Очікується, що транзакція буде завершена не раніше II кварталу 2010 р. Так як номінальна вартість 47%-ного пакету акцій сягає EUR15,5 млн, мультиплікатор угоди (коефіцієнт price-to-book, відношення ринкової ціни пакета акцій до номінальної вартості) становить лише 1,6. В період буму злиттів даний індикатор в середньому дорівнював 4-5.
Втім, в 2009 р. відбувались й інші, незначні за масштабами операції. Влітку ЄБРР та німецький державний банк розвитку KfW придбали в цілому 30% акцій харківського Мегабанку. Варто зазначити також, що в 2009 р. отримав банківську ліцензію і почав діяльність в нашій країні "Дойче Банк Україна" - "дочка" найбільшого банку Німеччини. Показово, що документи на реєстрацію банку німці подали ще в 2008 р.
На старт
За даними НБУ, на кінець 2009 р. в Україні працювали 50 банків з іноземним капіталом. Аналіз основних показників діяльності таких фінустанов свідчить про незначне погіршення їх позицій. Так, на 1 грудня 2009 р. частка іноземного капіталу у вітчизняному банківському секторі склала 43%, тоді як роком раніше - більше 46%. Спад у розмірі 3 в.п. спостерігається і за чистими активами. Хоча в умовах кризи скорочення активів - швидше плюс, ніж мінус. Адже якщо кредитний портфель (головна складова активів) скорочується, це, як правило, означає, що позичальники справно здійснюють відсоткові виплати (практика списання безнадійних кредитів з балансів поки не набула широкого розповсюдження).
У той же час слід відзначити активізацію банків з іноземним капіталом на ринку депозитів населення. До кризи "іноземці" часто робили ставку на зовнішнє фондування, занижували ставки із депозитів для фізичних осіб і, у підсумку, програвали в цьому сегменті фінустановам з українським корінням. Приміром, на кінець 2008 р. частка "іноземців" на ринку вкладів фізосіб становила лише 33,5%. Зараз, коли зовнішні ринки закриті, та й материнські структури не особливо щедрі, банки з іноземним капіталом роблять основний акцент на залучення заощаджень приватних вкладників. Як наслідок, на кінець 2009 р. іноземний капітал завоював майже 39% ринку приватних вкладів.
Відзначимо також, що націоналізація Укргазбанку, "Родовід-Банку" і банку "Київ" сприяла істотному збільшенню частки державного капіталу в банківському секторі. Якщо до кризи ринкова частка двох держбанків (Ощадбанку та Укрексімбанку) не перевищувала 10%, то зараз за рахунок держави формується 26,4% капіталу всього банківського сектора. Три держбанки входять до групи "Найбільші" за класифікацією НБУ. На цьому тлі значно знижується роль приватних банків, підконтрольних українським власникам. Наприклад, з 18 найбільших банків тільки п'ять великих з українським капіталом: ПриватБанк, ПУМБ, банк "Фінанси та Кредит", Брокбізнесбанк і Кредитпромбанк.
Банкіри - ...
... про частки
Ярослав Колесник, голова правління банку "Форум":
- Частка іноземного капіталу в банківському секторі обов'язково буде збільшуватися й надалі, хоча і не такими високими темпами, як раніше. Разом з тим збільшення частки держбанків має ситуативний характер. Насправді вони не будуть чинити серйозного впливу на розвиток банківського ринку, тому що спеціалізуються на вирішенні питань уряду. Гадаю, банки з приватним національним капіталом також будуть активно розвиватися.
Більше того, за умови наявності достатньої ліквідності (фондування) вони можуть ефективніше спрацювати в процесі виходу з кризи. Адже не секрет, що іноземні банки більш консервативні, їм необхідно більше часу для прийняття рішень. Тоді як місцеві гравці краще розуміють ринок. У будь-якому випадку першими кредитування економіки відновлять банки, у яких виникне надмірна ліквідність, незалежно від походження їх капіталу. Гадаю, це станеться вже в другій половині 2010 р.
... про капітал
Володимир Лавренчук, голова правління "Райффайзен Банку Аваль":
- Критерієм оцінки виходу банку з кризи є достатність капіталу. Саме капітал - та фінансова "подушка", яка сприяє нормальному подоланню труднощів. Чим більше власники інвестували в банк під час кризи, тим більше в нього шансів успішно розвиватися. Іноземні власники за період кризи внесли в капітали українських банків близько $2 млрд. Скільки внесли вітчизняні власники, мені невідомо. При цьому зазначу, що якість кредитного портфеля в багатьох банках приблизно однакова. Так, частка валютних кредитів у банків з іноземним капіталом вища, але і клієнтура в цілому була кращою, тому що іноземні банки застосовували досить консервативні підходи ризик-менеджменту до оцінки позичальників.
... про перспективи
Микола Лагун, голова наглядової ради "Дельта Банку":
- Гадаю, що з найменшими втратами з кризи вийдуть банки з іноземним капіталом, які мають потужну капітальну підтримку материнських структур. В той же час я не виключаю, що нинішня криза істотно поліпшить ринкові перспективи низки фінустанов з приватним капіталом українського походження. Все залежатиме від мотивації власників. Якщо банк не є профільним бізнесом якоїсь ФПГ, ймовірність його фінансової підтримки в умовах дефіциту коштів дуже низька.
Разом з тим я сумніваюся, що іноземні власники можуть відмовитися від підтримки своїх українських підрозділів. Надто вже велика ціна була заплачена за вихід на ринок, щоб тепер залишити його. Хоча якщо економічна ситуація у світі буде погіршуватися, а уряди інших країн введуть обмеження на інвестування в ринки, що розвиваються, ситуація може різко змінитися.
Дмитро Гриньков
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас