1265
Популістський закон про кредитні ставки – більше проблем, ніж допомоги...
— Кредит&Депозит
Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект (№3524-1), який фактично встановлює заборону на перегляд умов кредитного договору за ініціативою банку або кредитної спілки. Як наголошують у документі, не тільки банкам, але й іншим фінансовим установам буде заборонено в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку та інші платежі за вже виданими кредитами.
Крім того, передбачається заборонити фінансовим установам вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом і розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у випадку незгоди позичальника з пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку, передбачену кредитним договором.
Незважаючи на суть документа, примітна саме його доля. Перший варіант законопроекту був внесений на розгляд парламентом ще в кінці 2008 року, коли паніка на фінансовому ринку носила масовий характер. Тоді він не був прийнятий, його передали на коректування. Зміни документ зазнав в кінці березня 2009 року і ось тільки в січні 2010-го прийнятий в першому читанні. Логічне питання, чи потрібно зараз приймати цей закон?
Причина його появи була викликана початком кризи у фінансовому секторі в кінці 2008 року. Тоді склалася думка, що проблеми з погашенням позик виникли внаслідок підвищення банками ставок за кредитами. Але підсумки 2009 року продемонстрували помилковість такої позиції. Згідно з офіційною інформацією НБУ, за підсумками минулого року ставки не тільки не підвищилися, а навпаки знизилися: за кредитами в гривні - на 2 п.п., валюті - на 2,4 п.п. Банки чудово розуміють, що причини неплатоспроможності позичальників ховаються не в ставках, а у високому рівні девальвації гривні, яка фактично знищила доходи і юридичних осіб, і населення. Тому протягом 2009 року фінустанови були націлені на конвертацію валютних кредитів в гривневі зі збереженням пільгових ставок.
Дане питання не буде знято з порядку денного і 2010 року. Загальна сума проблемних кредитів в банківському секторі наближається до позначки 10%, а процес відновлення платоспроможності позичальників просувається дуже поволі.
Але, якщо законопроект буде прийнятий, то варто з'ясувати, до чого це може призвести.
По-перше. Закон не має зворотної сили і тому заборона на зміну умов кредитної угоди банками розповсюджуватиметься тільки на нові кредити, старі з проблемою неплатежів залишаться в підвішеному стані, як і раніше.
По-друге. Процес відновлення кредитування ще більше затягнеться, оскільки банки будуть орієнтовані на видачу тільки коротких позик - на термін не більший за один рік.
По-третє. Скоротиться кількість потенційних позичальників, оскільки банки пильніше перевірятимуть і об'єкт застави, і платоспроможність.
По-четверте. Довгострокові кредити видаватимуть з плаваючою ставкою. Для валютних кредитів в даному випадку проблем немає, оскільки можна використовувати ставку Libor, а ось для гривневих - немає ефективного критерію оцінки рівня вартості грошей, тому, швидше за все, методика розрахунку "плаваючої" ставки викличе великі суперечки.
По-п'яте. З метою вберегти себе від недбайливих позичальників банки істотно посилять штрафні санкції. Фактично підвищення ставок за кредитами вони пропишуть в методиці нарахування пені за кредитним договором.
Дуже часто, в турботі про репутацію народолюбців, приймаються закони, які переслідують тільки одну мету, - завоювати популярність у населення. Але, як правило, саме вони й створюють для того ж населення найбільші проблеми.
Олександр Охріменко, кандидат економічних наук
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
