Банкам зв'яжуть руки


Банкам зв'яжуть руки

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №3524-1, в якому банкам пропонується заборонити підвищувати ставки за позиками без згоди клієнтів. Днями відбудеться друге читання. Найімовірніше, закон буде прийнятий остаточно.

Установлений договором розмір відсотків не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. У такому вигляді пропонується викласти ст. 1056-1 Цивільного кодексу.

Також може змінитися текст закону "Про фінансові послуги і держрегулювання ринку фінансових послуг", яким визначається робота ломбардів, кредитних спілок, страхових компаній, кредитних установ, фінансових компаній та інших видів підприємств. "Фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом", - так виглядатиме ст. 6 профільного закону.

Ще одна зміна, якої торкається законопроект, пропонує заборонити фінустановам вимагати дочасного погашення кредиту - у випадках, якщо клієнта не влаштовує запропонована ними вища ставка за позикою.

"Фінансовим установам забороняється вимагати дочасногоо погашення неоплаченої частини боргу за кредитом і розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори, в разі незгоди позичальника з пропозицією фінансової установи збільшити відсоткову ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу", - пропонується іншою зміною до тієї ж ст. 6 закону "Про фінансові послуги і держрегулювання ринку фінансових послуг".

В пояснювальній записці до законопроекту вказується, що банки поставлені в нерівне положення з фінустановами. Річ у тім, що ще 12 грудня 2008 р. був прийнятий закон "Про внесення змін до деяких нормативних актів (про заборону банкам змінювати умови договору банківського вкладу і кредитного договору в односторонньому порядку)".

Законопроект можна вважати приреченим на успіх. Він поданий членом фінансового комітету парламенту Кирилом Куликовим і вочевидь вигідний банківському лобі в парламенті. Свого часу депутати не змогли відбити таку заборону для банків. Тому дуже ймовірно, що зараз, напередодні відновлення кредитної активності в країні, лобі постарається зробити так, щоб всі фінустанови грали за одними правилами.

"Відповідна норма блокує можливість банків в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку за кредитами, але, на жаль, вона не враховує весь спектр кредитних відносин. Тоді як Верховною Радою прийнятий закон, а НБУ - низка постанов на обмеження і заборону збільшення комерційними банками відсоткових ставок за вже виданими кредитами, на жаль, законодавством не врегульовано це питання для інших фінансових установ. Це ставить пересічних громадян в нерівні позиції за принципом їх кредитодавців", - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Куликов наводить сумні факти про те, що останнім часом тисячі позичальників отримали листи від фінансових компаній, якими їх інформують про підвищення розміру ставки, плати за обслуговування кредиту та інших витрат.

"Перед людьми на сьогодні виникає питання: розпрощатися з жаданою квартирою або авто, купленими в кредит, або погасити весь борг. Таким чином, фінансові компанії перекладають свої фінансові проблеми на плечі своїх позичальників", - констатує автор законопроекту. На його думку, фінкомпанії звалюють на населення непередбачувані при отриманні позики витрати і перетворюють його з добросовісного платника на банкрута.

"Ми розуміємо, що клієнти банків - це одне, а клієнти кредитних спілок - це наші громадяни, які вкладають останнє", - відстоював вчора свій законопроект Куликов.

"В наш комітет надійшло дуже багато звернень громадян, які скаржаться на одностороннє підвищення ставок. Законопроект 3524-1 доцільно прийняти в першому читанні. У законопроекті справді врегульовується хороша норма, щоб поширити все на фінансовий ринок", - підтримав його колега з комітету Станіслав Аржевітін.

Президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко назвав це рішення "верхом непрофесіоналізму". Він визнав, що є банки, які прагнуть обдерти клієнтів як липку і перекласти на них максимум витрат. Проте в цілому, упевнений президент АУБ, мораторій не був грамотним рішенням.

"Скажіть, а законом скасована інфляція? Закон забороняє через суди розривати договори кредитування? Ні, звичайно. Замість того, щоб вирішувати дійсно насущну проблему взаємин банків і позичальників, популісти вирішили просто заборонити підвищувати ставки за кредитами", - відзначив він.

На думку учасників ринку, необхідності в прийнятті цього документа не було з двох причин. По-перше, за словами начальника кредитно-інвестиційного департаменту Єврогазбанку Юрія Шиманського, банки і раніше не мали права збільшувати облікові ставки за вже виданими кредитами в односторонньому порядку. "Ставка могла бути збільшена лише за умови підписаної додаткової угоди з клієнтом банку. Випадок же, коли клієнт приймає умови банку, підписуючи додаткову угоду, не належить до одностороннього порядку зміни відсоткової ставки. Таким чином, цей законопроект не несе кардинальних змін, а лише закріплює прийняту процедуру на законодавчому рівні", - стверджує він.

По-друге, за наявності вищезгаданої додаткової угоди банк може змінити відсоткову ставку відповідно до ст. 11 закону "Про захист прав споживачів", яка регулює відносини між позичальником і кредитором, а також постанови НБУ №168 від 10 травня 2007 р. "Про затвердження правил надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування і сукупну вартість кредиту". "Згідно з цими документами, банки можуть змінювати ставки за умови настання події, яка не залежить від жодної зі сторін і впливає безпосередньо на вартість ресурсів, - наприклад, зміна облікової ставки НБУ, якщо йдеться про кредити в гривні, або зміна ставки фінансування х валютних позик", - розповідає заступник директора дирекції роздрібного бізнесу банку "Кредит-Дніпро" Лідія Гаврищук.

В такому випадку були можливі два варіанти дій з боку банку. По-перше, якщо між банком і позичальником укладений публічний договір, будь-які зміни відскотвоих ставок можуть вводитися в односторонньому порядку без підписання додаткових угод, але ці зміни обов'язково мають бути опубліковані на загальнодоступних ресурсах (на сайті банку, в пресі тощо).

По-друге, якщо ж між банком і клієнтом укладений кредитний договір, який не є публічним, банк впродовж семи днів зобов'язаний повідомити позичальникові про зміну ставки, а позичальник зобов'язаний відреагувати на це повідомлення підписанням додаткової угоди (якщо він згоден зі змінами) або повним дочасним погашенням кредиту (якщо не згоден зі змінами).

За новим законом, банк не має права вимагати від позичальника дочасного погашення кредиту, якщо останнього не влаштовують нові умови кредиту.

Крім того, питання підвищення ставок зараз стоїть не так гостро. "Сьогодні ставки не мають тенденції до зростання, до того ж банки не особливо готові кредитувати в принципі будь-кого. Їм зараз актуальніше працювати з проблемними позичальниками. Нарешті, позичальник, який демонструє лояльність до банку, може розраховувати на зниження відсоткової ставки, а не на підвищення", - сказав заступник голови банку "Контракт" Павло Крапівін.

Сергій Лямець, Ольга Галицька

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування