1101
Результати роботи фінсектора в 2009 році: арифметика з домішкою лукавства
— Казна та Політика
"Суха" українська статистика не перестає дивувати, причому не термінами подачі і методом порівняння, до цього ми вже звикли, але, як з'ясовується після вивчення, і прямо протилежними полюсами реалій життя та заяв влади. Потрібно тільки поміркувати. Цього разу приводом подумати стали оприлюднені Нацбанком результати роботи банківської системи та української економіки в цілому за минулий рік.
Як підрахувати емісію
Згідно з даними НБУ, регулятор в 2009 році здійснив чисту емісію на суму трохи більше 8 млрд. грн. У порівнянні з попередніми періодами показник дуже низький. Наприклад, в 2008 і 2007 роках емісія гривні зашкалювала за 44 млрд. Але, якщо до суми чистої емісії приплюсувати розмір викупу НБУ облігацій внутрішньої державної позики, що було, по суті, прихованою емісією, то в результаті вийде понад 42 млрд. грн.
Варто зазначити, що "лікує" кризу емісією більшість країн світу. США, Західна Європа, Китай, Росія активно "накачували" свої економіки грошима, які гаряченькими виходили з друкарського верстата. Україна в цьому не є оригінальною. Особливість полягала в тому, що у нас емісія здійснювалася на тлі скорочення коштів в обігу. За підсумками 2009 року, грошова маса зменшилася на 5,5% в порівнянні з 2008 роком, залишки коштів на коррахунках банків знизилися на 6,5%.
Характерною рисою економіки України в 2009 році була масова "втеча" гривні на готівковий ринок, а потім на валютний. За минулий рік готівкової валюти купили на суму більше 9 млрд. дол., ще близько 10 млрд. дол. було конвертовано в безготівку. В результаті економіка ще більше "позеленіла", ніж до кризи. Це було б допустимо в кінці минулого століття, але на початку 21-го в таких умовах країна жити не зможе. На сьогодні одне з головних завдань - зламати ситуацію. Але при цьому потрібно пам'ятати, що різкий перехід з долара на гривню може викликати не менший шок, ніж масова конвертація нацвалюти в умовах кризи.
Про депозити і кредити
Наступна позиція - "заощадження". Обсяг банківських депозитів за підсумками 2009 року скоротився на 8,3%. З банківського сектора було вилучено близько 30 млрд. грн. Коли б не введення мораторію на виплату вкладів в банках з тимчасовою адміністрацією, то обсяг відтоку був би значно більшим. Мораторій дозволив частково зняти напругу на ринку, хоч і створив масу проблем для клієнтів фінустанов. Примітно, що "спустошення сейфів" забезпечили не фізичні, а юридичні особи. Вони зняли з рахунків понад 25 млрд. грн. Фізичні особи пізніше повернули в банки гроші, але вже у вигляді валютних вкладів. Загалом, за підсумками 2009 року загальна сума валютних депозитів населення зросла на 4,7%, а обсяг гривневих - скоротився на 8,5%. Це не цілком сприятливе співвідношення. Тільки перевага гривневих депозитів юридичних осіб над валютними збалансувало ситуацію. Для нормальної роботи економіки України доларизація в цій сфері вкрай небажана. Основні платежі у нас гривневі, а це означає, що наявність великого обсягу валютних депозитів зберігатиме щодо банків ризикову ситуацію, що тільки погіршить роботу фінансового сектора в цілому.
Тепер про позики. За підсумками 2009 року, обсяг кредитів, виданих юридичним особам, зріс більш ніж на 27%. Важко сказати, чого в цій цифрі більше - лукавства чи брехні. Ніякого зростання кредитування української економіки в 2009-му не було, скоріше навпаки. Загальна сума позик, виданих банками, скоротилася на 2,1%. Це в США, Китаї, Німеччині і Франції за рахунок масової роздачі кредитів намагалися ослабити кризовий тиск. В Україні банки більше займалися проблемними позиками, ніж видачею нових. Багато в чому і "зростання" кредитування юридичних осіб відбулося за рахунок того, що у зв'язку із забороною валютного "інвестування" банки почали масово переводити "зелені" кредити в гривневі. Тільки тому загальна сума гривневого кредитування юридичних осіб зросла на 27%, а валютного - впала на 16,7%. Фізичні особи теж частково конвертували валютні кредити в гривневі, але велику частину вони погашали. В результаті, загальний обсяг кредитного портфеля фізичних осіб скоротився на 14%. А ось проблема обслуговування раніше виданих кредитів залишається. Причина - девальвація гривні, зниження реальних прибутків населення, банкрутство компаній будівельного сектора і стагнація великого бізнесу.
Арифметика ставок
Найцікавішими виявилися показники кредитних і депозитних ставок. Згідно з інформацією НБУ, за 2009 року середні ставки за банківськими депозитами зросли на 0,7 п.п., за кредитами - впали на 2,1 п.п., що суперечить теоретичним постулатам банківської справи. Всереднені ставки демонструють тільки загальну тенденцію, щодо окремо взятих банків показники можуть істотно відрізнятися. Але, факт залишається фактом - в 2009 році фінустанови, щоб врятувати ситуацію, пішли на безпрецедентний крок, дозволивши позичальникам платити менше за боргами, а для перекриття "пролому", що утворився, почали залучати гроші на депозити за завищеними ставками. Це достатньо ризикована операція, оскільки свідомо припускає - щоб стримати збитки від різниці ставок банкам необхідно буде постійно підгодовувати себе новими депозитними грошима і проводити політику здешевлення цих самих депозитів. Інакше може скластися несприятлива ситуація, коли для виплати високих відсотків за старими депозитами треба буде залучати нові на ще більш невигідних умовах. Головоломка, яка вимагає дуже великої вправності, щоб не спровокувати нову кризу, вже локальну, на ринку банківських депозитів.
Але це все у минулому. Нас чекають нові цікаві події, які, сподіваюся, багато в чому будуть повчальними і пам'ятними для історії, оскільки 2010 - рік виходу економіки України з кризи...
Наталія Щербатюк, аналітик ФК "Фактор"
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
