1316
Що обирає бізнес?
— Казна та Політика
Новорічні свята вже самі по собі зменшують напруження в суспільстві й налаштовує якщо не на добросердя, то на пошук приємних новин, що зігрівають серце. І ось, немов за замовленням, Держподаткова адміністрація повідомляє, що за 11 місяців цього року фізичні особи-підприємці перерахували до бюджету країни 2,3 мільярда гривень податків, що майже на 92 мільйони, або на 4,2%, більше, ніж за аналогічний торішній період. Інша категорія фізосіб - суб’єкти господарювання - перерахували до бюджетів усіх рівнів 2,9 мільярда гривень, перевищивши рівень минулого року на 72 мільйони, або на 2,5%. І хто це там говорить про порожній бюджет?..
Щоправда, ці радісні вісті дещо блякнуть, коли дізнаєшся, скільки довелося попрацювати заради цих цифр нашим доблесним податківцям. За 11 місяців вони розібралися з 16 295 суб’єктами господарювання. Причому знайшли порушення в 98,8%. У результаті навантаження на бізнес у вигляді податків і штрафів було збільшено на 912 мільйонів гривень. Мабуть, великий ефект дали й засоби виховно-правового характеру: до податкової міліції передано 5,3 тисячі справ, порушено 200 кримінальних справ, 13,6 тисячі матеріалів передано до прокуратури.
Словом, український бізнес сьогодні ще не зовсім зрозумів, чому й за що він має сплачувати податки й чому вони мають бути такими високими. Але діалогу з ним немає, новий Податковий кодекс заховали в якусь далеку чиновницьку шухляду, в чинних податкових законах не те що підприємець - сам чорт ногу зламає. Тому бізнес, який колись мріяв про гармонійну співпрацю з державою, дедалі частіше обирає безподаткову діяльність. Не є таємницею, що цьому сприяла й фінансово-економічна криза.
Тінізація економіки України в цих умовах набула тотального характеру. Окремі експерти та дослідники оцінюють рівень тіньової економіки як такий, що наближається до 60% ВВП. На думку багатьох економістів, така ситуація становить реальну загрозу національній безпеці держави. Про це, зокрема, йдеться й у національній доповіді Національної академії наук "Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави". Тіньова діяльність, зазначають автори, стала складовою економіки країни. На їхню думку, вона обслуговує економічні та політичні інтереси певних впливових структур і ділових кіл. Більшість експертів вважають, що 25-50% обігу приватних підприємств не представлено в документах бухгалтерського обліку. У більшості малих підприємств "тінь" може досягати 80-90%.
До поширених видів тіньової діяльності належать незаконне повернення податку на додану вартість, зарплати в конвертах. У доповіді наголошується, що тіньовий обіг має місце в таких сферах діяльності, як торгівля (80%), будівництво (66%), нерухомість (60%), громадське харчування (53%), засоби масової інформації (53%), транспорт і перевезення (46%). У торгівлі підакцизними товарами значну частку становлять невраховані обсяги тютюнових, лікеро-горілчаних та інших виробів.
Експерти називають досить високим також рівень корумпованості в постачанні енергоносіїв, землевідведенні під будівництво, операціях з комерційною нерухомістю та приватизації державного майна. Тут є значний розрив між ринковими й "відпускними" цінами та, відповідно, можливість отримання надприбутків, що є джерелом хабарництва і "відкатів", з якими найбільше фірми працюють у будівництві (91%), торгівлі (75%), сфері нерухомості (75%), сільському господарстві (58%), енергетиці (58%).
Тінізована й, більше того, криміналізована сфера повернення ПДВ і робота Державного казначейства. Схожість між ними полягає в тому, що в обох випадках заблоковані платежі. Але ж у нас звикли, що будь-яке "не можна" долається "відкатами". Читачі повідомляють, що ставки за ними вже виросли до 35% від сум, що повертаються, чого раніше ніколи не було.
Не випадково Президент України Віктор Ющенко видав Указ "Про невідкладні заходи для нормалізації казначейського обслуговування місцевих бюджетів". Цей документ з’явився після численних звернень місцевих органів виконавчої влади й розпорядників бюджетних коштів. Незважаючи на те, що станом на 24 грудня на рахунках місцевих бюджетів було 8,4 мільярда гривень, місцеві органи влади не могли розрахуватися з постачальниками товарів і послуг.
Бізнес іде в тінь також через те, що сьогодні просто неможливо взяти в банку кредит під прийнятні відсотки (реальна ставка на кредит терміном до одного року з урахуванням всіх комісій становить від 48% до 62% річних). Можна передбачити, що зниження рівня тінізації, всупереч всім каральним заходам, станеться не раніше, ніж поновиться кредитування економіки. І тут у нас є для читача ще одна добра новина. За словами директора Департаменту корпоративного бізнесу "Брокбізнесбанку" Олександра Беркуна, про це можна буде говорити вже навесні наступного року, з початком зростання економіки та після стабілізації політичної ситуації в країні.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
