3459
Прогнози на 2010-й: слідом за тріумфом демократії прийде траур по економіці?
— Казна та Політика
2009-й іде, а криза залишається з нами. За рік ми звикли до неї, набрид і майже зник страх перед обвалом вітчизняної економіки, девальвацією гривні, гіперінфляцією і дефолтом, котрі так гостро відчувались минулої зими. У 2009 році не збулися похмурі прогнози про масові страйки та голодні бунти, національна валюта стабілізувалася на рівні 8 гривень за долар. Більше того, у четвертому кварталі від місяця до місяця зростали показники виробництва в багатьох галузях. Одним словом, хоча ніхто і не зміг уникнути спаду в цілому (у порівнянні з 2008 роком), але все ж чутки про похорони української економіки виявилися, як то кажуть, дещо перебільшеними. Але експерти ніяк не вгамуються. Ні, щоб напередодні свят створити народу гарний настрій, розповівши щось про складний шляху до світлих перспектив. Не дочекаєтеся. От вам замість цього гарантований дефіцит держбюджету-2010, виплати мільярдних боргів іноземним кредитором, інфляція, а "на солодке" все той же дефолт. Звичайно, всі перераховані напасті пропонуються опціонально до певного сценарію розвитку ситуації в наступному році. А сам асортимент прогнозів досить великий, є серед них і більш-менш оптимістичні. Тільки от проблема, песимісти, як власне і завжди, оперують досить переконливими аргументами. До того ж у них є один залізобетонний аргумент - неможливо розраховувати на ефективну економічну політику держави, котра перебуває в політичному хаосі. В результаті, економічні та фінансові аналітики залишають останнє слово за політологами ...
"Плюс", який все одно залишиться "мінусом"
Точкою відліку будемо вважати прогнози провідних українських експертів, які звучали під час круглого столу на тему: "Ризики 2010 року. До чого готуватися". У принципі, присутні не заперечували, що до кінця поточного року в світовій економіці намітилися тенденції, які дозволяють очікувати в 2010-му підйому економічних показників. Для України зростання ВВП прогнозовано на рівні 3%, що збігається із заявами Міністерства економіки. Проте, назвати очікувані показники зростанням можна лише умовно, так як в 2009 році внутрішній валовий продукт зменшився на 14%. У результаті, "плюс" 3% до ВВП у 2010 році - це все одно буде "мінус" 11% у порівнянні з 2008 роком. З такими темпами досягти докризових показників нашій країні вдасться лише через 4 роки, що знову ж таки вже не один раз озвучувалося експертним співтовариством. Водночас, на думку аналітиків, за вдалого збігу обставин і хорошої кон'юнктури ринків для українських експортерів, зростання ВВП може досягти і захмарних 10%. Але при цьому залишається ризик, що світову економіку в наступному році може накрити новою хвилею кризи, яка позбавить Україну надій навіть на 3-відсоткове зростання.
Зупинимося на трьох відсотках, з якими все не так просто. Як вважає директор інституту економіки та прогнозування Національної академії наук Валерій Геєць, економічне зростання в умовах кризи має отримати нову якість, а не базуватися на старих передумовах у вигляді експорту напівфабрикатів і дешевої робочої сили. "Реальне зростання економіки може бути забезпечене тільки новими ринками для української продукції, новими продуктами і технологіями, а також новою якістю управління. Жоден з цих факторів у новому році не буде забезпечено. Так що мене абсолютно не хвилює, яким буде зростання - піввідсотка, два відсотки чи три. Це буде зростання такої ж якості, з усіма проблемами, які у нас існують сьогодні", - зазначив Геєць.
Якщо вже ми згадали про експорт, то більшість фахівців, які працюють саме в цій сфері, сходяться на думці, що дефіцит платіжного балансу (різниця між експортом та імпортом на користь останнього) України збережеться і в наступному році.
Найважливішим фактором ризику для нашої економіки є дефіцит державного бюджету, що на наступний рік очікується на рівні 8%. "Головна проблема в тому, як уряд розподілить кошти бюджету-2010. Якщо будуть серйозні інвестиції у виробництво, то добре, а якщо ні, то економічні проблеми будуть тільки збільшуватися", - переконаний В. Геєць.
Інфляцію, яка в 2010 році складе не менше 12%, аналітики прямо пов'язують з розміром бюджетного дефіциту. Буде дефіцит зменшуватись - буде нижча інфляція, якщо ж ні, то і 20% інфляції в наступному році цілком реальна цифра.
До дефіциту бюджету додасться і необхідність погашення кредитів, узятих за кордоном. Згідно з оцінкою Фонду Блейзера, обсяг таких виплат може скласти в наступному році до 30 млрд. дол
Директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий переконаний, що в 2010 році для нашої країни буде вкрай важливо зберегти співробітництва з МВФ. "Зараз у Фонду є сумніви в здатності України обслуговувати свої боргові зобов'язання і знизити дефіцит держбюджету. Основними причинами дефіциту є борги "Нафтогазу" і Пенсійного фонду. Якщо питання з "Нафтогазом" ще можна вирішити шляхом його реформування і підвищення тарифів на ЖКП, то з Пенсійним фондом ситуація тільки погіршилася після підвищення мінімальних зарплат і пенсій", - зазначив він. Тим не менше, експерт переконаний, що уряд має докласти максимум зусиль для отримання четвертого траншу МВФ, тому що це стане позитивним сигналом для інших кредиторів України і дасть можливість реструктуризувати борги.
Давно відомо, що проблем з фінансуванням "Нафтогазу" без його реформування і підвищення ціни газу для населення не уникнути. Зрозуміло, що вартість російського газу 300 доларів за тисячу кубометрів на перший квартал 2010 року тільки ускладнить ситуацію.
Ну і, звичайно, залишиться вибухонебезпечною ситуація в банківському секторі, де кількість "поганих" кредитів досягне 30%. У зв'язку з цим В. Геєць зазначив, що і банки, і уряд (незалежно від того, якими вони будуть в 2010 році) зацікавлені у високій інфляції, яка розмиє всі борги. "Ми вже проходили щось подібне в 2000 році", - додав він.
Безумовно, всім цікаво, яким буде курс долара в 2010 році. Але цю тему експерти залишили за димовою завісою суперечливих припущень. У Фонді Блейзера вважають, що середній курс на наступний рік складе 8,9 грн. за 1 дол Тоді як Валерій Геєць не виключає падіння долара до 6,5 грн. / дол. Між ним і директором економічних програм Центру Разумкова Василем Юрчишиним навіть розгорілася бурхлива дискусія - чи слід відмовитися від прив'язки національної валюти до долара чи ні? На думку В. Геєця, настав час повернутися в бік Сходу, тому що саме там сьогодні формується новий фінансовий і економічний центр світу. Природно, що, при цьому він радить відмовитися від долара, який, на його думку, буде падати в наступному році. В. Юрчишин був категорично не згоден з такою позицією, і навіть навів у зв'язку з цим прислів'я - "поки товстий усохне, худий здохне". Іншими словами, економіка США має ще достатній запас міцності. Але залишимо тему відмови від долара, як основної світової валюти, це питання мусується у світових ЗМІ вже не один рік, а долар, як і раніше, на своєму місці.
Одним словом, у наступний рік українська економіка та фінансовий сектор візьмуть із собою більшість тих проблем, які стали для них хронічними. До них додадуться і нові у вигляді виплати боргових зобов'язань на астрономічну суму і ще багато чого ...
Побажаємо собі в новому році добрих кредиторів
На думку голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктора Суслова, Україна перебуває під дамоклевим мечем знаменитого аргентинського варіанту. (У 2002 році Аргентина була змушена оголосити суверенний дефолт, будучи не в змозі обслуговувати свій зовнішній борг. При цьому одним з найважливіших факторів економічного краху стала політична складова. Після приходу до влади консервативних політиків, які віддають перевагу не економічним реформам, а державному протекціонізму, країна виявилася позбавленою допомоги МВФ і США)
"Доля нашої економіки залежить в наступному році не від нас, вона залежить від політики наших кредиторів. Якщо Україні доведеться виплатити близько 30 млрд. дол за своїми боргами, то зрозуміло, що це призведе до тотального дефолту і комерційного сектору, і держави. Так що розраховувати доводиться лише на милість кредиторів", - наголосив В. Суслов. При цьому він зазначив, що "кредитори, правда, всі західні, і вони цілком можуть виявити милість по відношенню до України. Але не випадково реструктуризація більшості боргів була відкладена до виборів, і не випадково МВФ не дав чергового траншу, теж очікуючи результатів виборів. Всі говорять про те, що рішення буде прийматися за результатами президентської кампанії. Тобто, якщо результат буде незадовільним, з точки зору кредиторів, то борги будуть пред'явлені до оплати. У такому випадку Україна, безумовно, своїх зобов'язань не виконає, наслідки будуть дуже серйозними".
Зрозуміло, що відверто заявляти про перевагу для західних кредиторів того чи іншого кандидата в президенти голова Держфінпослуг не став. Та й сьогодні немає однозначної відповіді на це питання - тільки перші кроки нового уряду, сформованого після виборів, дозволять предметно говорити на цю тему.
Але якщо абстрагуватися від чистої політики, то, на думку В. Суслова, перенесення вирішення більшості економічних проблем на післявиборний період створює дуже напружену ситуацію в грошово-кредитній сфері. "Політика Національного банку, спрямована на утримання валютного курсу, призвела до серйозного падіння виробництва. Вона, на відміну від політики центральних банків інших європейських країн, які стимулювали внутрішній попит, цей попит обмежувала. У результаті - скоротилися інвестиції в економіку. У банків продовжують рости неповернення із кредитів і ця проблема ніяк не вирішується. Вона лише відкладалась шляхом масованого рефінансування комерційних банків НБУ", - переконаний експерт.
На його думку, всі ці проблеми позначаться в наступному році. "До них також можна віднести примусові державні позики у вигляді зростаючих неповернень податку на додану вартість, але, врешті-решт, за ним все одно потрібно буде платити. Сюди ж слід віднести сплачені наперед податки, а це ресурси наступного року, які були використані в поточному році", - уточнив В. Суслов.
На його думку, 2010-й стане роком очікування двох серйозних криз - кризи бюджетної і в кредитно-фінансовій сфері. "Бюджетна криза вже почалася - всім добре відомо наскільки важко сьогодні домагатися платежів через Держказначейство. Бюджетна криза загострюється штучно, тому що в передвиборній боротьбі виявився задіяним Нацбанк, який повністю перестав підтримувати політику уряду. Регулятор відмовився від подальшого викупу державних цінних паперів, відомо за якими колосальними ставками Мінфіну вдавалося останнім часом реалізовувати цінні папери", - зазначає голова Держфінпослуг.
Він ще раз підкреслив, що основне питання 2010 року - чи вдасться Україні реструктуризувати борги. "Маса комерційних дефолтів не відбулася в 2009 році тільки тому, що виплати за боргами були відкладені або взяті на себе державою. Але, незважаючи на всі зусилля, зовнішній борг України збільшився за 2009 рік до 104 млрд. 376 млн. дол, тоді як на 1 жовтня 2008 року він становив 102 млрд. 439 млн. При цьому скоротилися борги банків на 8,6 млрд. дол,, борги інших комерційних організацій - приблизно на 2,5 млрд. дол Зате борги уряду і Нацбанку збільшилися в поточному році більш ніж на 12 млрд. дол, що говорить про те, що комерційні борги гасилися за рахунок збільшення заборгованості держави. Зрозуміло, що така політика збиткова й вона не може довго тривати. Так як розраховуватися кредитами, які бере Кабмін, за комерційними боргами - шлях, що веде в нікуди. У цілому економічна політика Кабміну в 2009 році була глибоко помилковою, і її негативні наслідки виявляться найближчим часом", - зазначив голова Держфінпослуг.
За його словами, з урахуванням усього вищесказаного, в 2010 році напруга з усіх напрямків української економіки і в соціальному секторі може стати дуже серйозною. "Це змусить нового Президента, Кабмін і Верховну Раду прийняти рішення про стимулювання економіки монетарними методами. Відповідно, загроза інфляції стає дуже і дуже реальною", - підкреслив Суслов.
В цілому, не вперше нам говорять про те, що в боротьбі за симпатії електорату, що виражалося у відмові від прийняття непопулярних, але важливих для оздоровлення економіки рішень, Кабмін на чолі з Юлією Володимирівною зробив для цього самого електорату ведмежу послугу. Якби не вибори, вже в поточному році було би прийнято низку невідкладних заходів з мінімізації наслідків кризи, які б боляче вдарили по кишені простих українців. Але в невеликих дозах це було б цілком нормально. Тепер же відкладені питання будуть вимагати термінового вирішення, і на нас може обрушитися лавина інфляції. Відтермінувати обвал знову таки можуть вибори, тільки вже не президентські, а дострокові парламентські. Добре це чи погано кожен може вирішувати сам.
Дві новини - погана і ще краща
Говорячи про можливі сценарії проведення президентських виборів у 2010 році, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко не виключив повторення вистави 2004 року, коли сторона, що програла, відмовиться визнавати підсумки виборів.
При цьому він уточнив, що реальними претендентами на президентське крісло є тільки Віктор Янукович і Юлія Тимошенко. "Я розглядаю лише цих кандидатів, тому що всі інші мають суто гіпотетичні шанси на проходження до другого туру президентських виборів", - зазначив він.
Щоправда, на думку експерта, повторення дежавю можливе тільки в тому випадку, якщо розрив між першим і другим місцем буде становити менше 10% голосів. "Якщо переможений поступиться переможцеві 10% і більше, розрив буде настільки великий, що переграти ситуацію буде вже неможливо. У такому випадку політична криза швидко вирішиться, і вже в березні Україна матиме нового президента", - каже політолог.
Якщо ж розрив між переможцем і переможеним буде незначним, то почнуться пошуки компромісного рішення. "На мій погляд, більш вірогідний варіант, коли два основні претенденти зійдуться на "бойовій нічиїй", - Тимошенко залишиться прем'єр-міністром, а Янукович стане Президентом. Але на довго такий варіант співіснування не зможе затягнутися. Спокуса отримати всю владу через парламентські вибори буде достатньо великою, що неминуче призведе до проведення дострокових парламентських виборів", - вважає політолог.
На його думку, наступний рік може стати роком виборчого марафону. "Закінчиться цей марафон, у кращому разі, в травні, після проведення дострокових парламентських виборів новим президентом. І то, тільки в тому випадку, якщо парламентські вибори будуть поєднані з виборами до місцевих органів влади, але далеко не факт, що так станеться. Цілком можливо, що якщо парламентські вибори і відбудуться, то вони можуть пройти восени. Природно, в процесі виборчої кампанії вирішення економічних проблем буде, як і раніше, відкладатися", - переконаний політолог.
Це саме те, що політолог відносить до однозначно негативних моментів політекономічного життя країни в 2010-му. А ось що, на його думку, повинно розглядатися як позитив: "Можливо політична ситуація в наступному році стабілізується. У такому разі Україну на кілька років може очікувати відпочинок від політики. Це найсприятливіший час для економічних реформ і прийняття непопулярних рішень в соціально - економічній сфері, для того щоб стабілізувати економіку".
Ось такі справи - оптимісти нервово курять в кутку, песимісти потирають руки, а українцям залишається повально сповідувати стоїцизм. Саме ця філософія є однією із чеснот, яка виражає здатність індивідуума зберегти дієздатність навіть в умовах повної безнадії. У принципі, стійке ставлення до життєвих негараздів завжди було в характері наших співгромадян, але всьому є межа...
Кредит довіри може бути пред'явлено до оплати
Нам говорять про кредиторів, які можуть втопити українську економіку в боргах. Але ж найголовніший кредитор - це народ України, який, незважаючи на весь безмежний цинізм влади, поки так і не пред'явив до оплати кредит своєї до неї довіри.
"Душа українського народу - це загадка. Пригадайте ситуацію на початку цього року, коли всі чекали соціальних бунтів і штурму парламенту, але нічого цього не відбулося. Хоча соціально-економічна ситуація в країні була значно гіршою, ніж, приміром, у Латвії або Болгарії, де відбувалися заворушення. Однак український досвід показує, що соціальний вибух може статися і в той момент, коли його ніхто не чекає. І такий момент може настати у 2010 році. Якщо виникне певне поєднання соціально-економічних і політичних чинників, спрацює аргентинський варіант - це може стати передумовою для соціального вибуху", - зазначає Фесенко.
Разом з тим, на його думку, наступного року не виключений варіант розбіжності економіки з політикою. "І тут тільки залишається сподіватися, що у нашій економіки достатній потенціал самоорганізації. В умовах зростання така ситуація у нас вже була, але в умовах стагнації і кризи не відомо до чого це призведе", - сказав Фесенко.
Хто стане українським "Ходорковським"?
Все виглядає так, ніби істотної різниці між перемогою Тимошенко і Януковичем для української економіки немає, не рахуючи окремих деталей. Але все-таки залишаються і варіанти розвитку подій, які пов'язані винятково з персоналіями. У першу чергу, мова йде про ризики для українських олігархів, які пов'язані з певними політсилами. Ці люди мають величезний вплив на економічні та політичні процеси в державі і, як це не сумно, але доводиться визнати, їх ризики автоматично стають нашими ризиками.
На думку Фесенка, якщо виграє Тимошенко, то їй не доведеться домовлятися з регіоналами, так як в неї не буде проблем з формуванням парламентської більшості. До однієї третини депутатів від ПР можуть перебігти до Юлії Володимирівни. Таким чином, за його словами, Тимошенко на посаді Президента зможе досить швидко взяти під свій контроль всі владні важелі та обійтися без дострокових парламентських виборів. Таким чином для неї буде відкрито маневрений простір для проведення зачистки в середовищі великих і дрібних олігархів, які не потрапили до нової влади.
"Якщо ми говоримо про перемогу Тимошенко, то в неї є персоніфіковані політекономічні вороги, які вже визначені як структури, які жирували на українській економіці, отримували надприбутки, зав'язані на політичній корупції. Номер один - РосУкрЕнерго. Але з ним вже практично розібралися . Залишається питання, що буде з такими структурами як СКМ Ріната Ахметова?", - зазначає політолог.
При цьому, за його словами, Тимошенко вже визначила низку конфліктних тем, до яких нібито причетний Ахметов. Зокрема, це чорноморський шельф, де триває розгляд щодо компанії "Венко". "Разом з тим, Тимошенко знайшла якусь спільну мову з Ахметовим і Колесніковим та низкою інших регіоналів. У разі її перемоги у них залишається вибір - перебігти до Тимошенко для того, щоб зберегти свої активи або організовувати опір. Зберігати нейтралітет навряд чи вийде. Якийсь час тебе можуть не чіпати, але потім може відбутися все, що завгодно", - відзначає експерт.
Фесенко переконаний, що у Тимошенко-президента виникне політична мотивація для боротьби з олігархами. "По-перше, потрібно продемонструвати антиолігархічність своєї політики, по-друге, боротьбу з корупцією, в якій швидких результатів досягти неможливо, але зате можна продемонструвати завзятість, створивши власного "Ходорковського", - прогнозує політолог, при цьому додаючи: "Тимошенко зможе сказати - ось я саджу першого олігарха, знищую його імперію. Хто це буде? Один з варіантів - Ахметов. Але зачепивши Ахметова, можна нарватися на звинувачення в політичних репресіях. І якщо будуть дійсно відбирати власність, то регіонали почнуть за неї боротися, хоча можуть і просто втекти, як це було в 2005 році".
На думку Фесенка, ще одним кандидатом на роль українського "Ходорковського" може стати Ігор Коломойський. "З одного боку, він нейтральний, з іншого, має багато грішків. І я вважаю, цим варіантом Юлія Володимирівна скористається, інше питання - як скоро?", - додав він.
Що стосується перемоги на виборах Віктора Януковича, то тут, за словами політолога, ситуація значно складніша. "У першу чергу, йому потрібно буде взяти контроль над силовими структурами. Теоретично це можливо, але тільки після формування нового уряду, для чого доведеться проводити дострокові парламентські вибори, які в кращому разі завершаться у травні", - сказав В. Фесенко. На його думку, "Тимошенко в опозиції - це не подарунок. Вона буде боротися всіма силами. Перші півроку свого президентства Янукович буде позбавлений можливості проводити будь-який перерозподіл власності. При цьому після формування уряду він може виявитися коаліційним. В результаті, доведеться враховувати інтереси дуже багатьох людей".
Політолог зазначив, що в цілому у випадку з Януковичем переділ власності хоч і може мати місце, але не буде настільки драматичним і масштабним. Разом з тим, оточення Януковича цілком може проявити свої амбіції. "Згадаймо логіку поведінки олігархів з "Нашої України" в 2005 році, коли вони почали "тирити по дрібниці". Перерозподіл власності може бути пов'язаний з такими людьми в оточенні Януковича, як Колесников, Льовочкін, Клюєв, Шуфрич і так далі. Адже вони захочуть повернути те, що втратили в свій час. Той же Шуфрич захоче вибити Балогу і взяти під свій контроль Закарпаття", - вважає Фесенко.
Що стосується великих іноземних інвесторів, як АрселорМіттал або "Євраз", то експерт не виключив спроби витіснення цих компаній з України після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича. "Спробу може бути зроблено, оскільки мова йде про ГМК, де сильні позиції регіоналів. Але навряд чи хтось спробує забрати активи, тому що це несе серйозну загрозу інвестиційному клімату і міжнародному іміджу України. При цьому регіонали не захочуть псувати свою репутацію. Навпаки, після приходу до влади Янукович намагатиметься показати, що він "не такий поганий і страшний, як про нього пишуть". Якщо і буде тиск на іноземних інвесторів, то не прямий, про реприватизацію не йдеться. Можливо, буде організований пресинг, за яким послідує пропозиція продажу українських активів закордонних компаній українським фінансово-промисловим групам", - припустив експерт.
Здоров будь "добрий" Новий Рік!
Нічого іншого не спадає на думку після всього вищесказаного, щиро просимо за це вибачення. Додамо до того ж, що, незважаючи на нудну і затягнуту розповідь про прийдешні проблеми, їх перелік залишився далеко не повним. І хоча у своїх прогнозах на 2010 рік економічні експерти, фінансові аналітики і політологи напустили за останній місяць туману не менше, ніж на київських вулицях з початком відлиги, де в чому ясність все ж таки присутня. Відразу ж після виборів перед усіма владними інститутами постане, як казав класик, "архіважливе" завдання з формування єдиної ефективної програми економічної політики. Акцент на слові "єдиної", інакше діла не буде. Боротьба між кількома центрами сили, кожен з яких підім'яв під себе частину цілісного державного механізму, повинна бути закінчена. А наостанок ще раз нагадаємо, що експертні прогнози часто нагадують прогноз погоди, яскраве свідчення тому світова криза, що обрушилася на нас, як сніг на голову. Раптом налетить циклон, який від розрахунків метеорологів не залишить каменя на камені, температура при цьому з однаковою ймовірністю може як впасти, так і підвищитися. Незважаючи ні на що, будемо сподіватися на краще, залишаючись готовими до... самі знаєте чого.
Антон Лосєв
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
