9614
Голосувати нема за кого
Розчарування в своїх кандидатах і загострення економічних проблем поступово нівелюють ідеологічну прірву між заходом і сходом. Соціологи впевнені, що гарантовану перемогу на нинішніх президентських виборах отримав би кандидат, який запропонував би реальний план підйому вітчизняної економіки. Але оскільки жоден з претендентів на посаду глави держави не може похвалитися наявністю ефективної антикризової програми, близько третини всіх виборців, які вирішили брати участь у волевиявленні, досі не визначилися, кому віддадуть свої голоси.
Саме тому зараз, як і п'ять років тому, результат президентських виборів може виявитися повною несподіванкою.
Країна розчарованих
На відміну від ситуації п'ятирічної давнини, коли виборці свято вірили своєму кандидатові, зараз українців накрила хвиля розчарування. "Помаранчеві" дискредитували себе безперервними чварами. Вони так і не змогли провести необхідні економічні реформи і знизити рівень корумпованості органів влади. Мало що залишилося і від сліпої любові до свого лідера прихильників Партії регіонів. Кількість обожнювачів Віктора Януковича помітно звузилася після численних спроб "регіоналів" створити коаліцію з колишніми ідеологічними противниками. Не додала йому популярності й дуже млява робота в опозиції. Згідно з нещодавно оприлюдненими результатами дослідження громадської думки, проведеного Міжнародною фундаторкою виборчих систем (IFES), лідерові опозиції Віктору Януковичу не довіряють близько 60% опитаних, прем'єр-міністру Юлії Тимошенко - 73%, що напередодні виборів повинно стати тривожним сигналом для основних претендентів на посаду глави держави.
Значних змін порівняно з попередніми президентськими виборами зазнали й електоральні пріоритети. "Криза відвернула виборця від ідеологічних орієнтирів, переключивши на побутові проблеми", - говорить президент Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв. Як відзначає політолог, це збереження або пошук робочого місця, своєчасна оплата праці, курс гривні й ціни на продукти. У 2004 р. виборця більше хвилювало майбутнє країни: євроінтеграція або орієнтація на Росію, вступ до НАТО або позаблоковий статус, демократія або авторитаризм. "У вересні 2004 року рейтинг тодішнього прем'єра Віктора Януковича поступався рівню популярності його основного конкурента на виборах Віктора Ющенка приблизно на 8%. Н атой період уряд прийняв рішення про виплату надбавок до пенсій. Після чого соцопитування зафіксували збільшення підтримки Януковича: приблизно місяць його рейтинг навіть дещо перевищував рейтинг Ющенка. Проте за декілька тижнів до виборів почав активно падати, зокрема в центрі. Це доводить, що в той період більшість виборців поставили основною задачею не фінансові, а ідеологічні міркування", - згадує директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Валерій Хмелько.
Тепер же виборців більше цікавить власне сьогодення: повернення заморожених банківських вкладів, можливість обслуговувати кредити, підвищення матеріального рівня і збереження або покращення роботи. Згідно з даними серпневого опитування групи "Рейтинг", 59% українців назвали головною загрозою для країни економічний спад, 42,9% - зростання безробіття, 38,9% - свавілля влади, 27,8% - знецінення гривні. Спільні проблеми послужили зближенню прихильників раніше двох непримиренних таборів та нівеляції розділення України на схід і захід.
"В 2004 року ще до першого туру голосування виборців зуміли переконати в тому, що або переможе їх кандидат, або країну чекає Армагеддон. Після того, як у владі побувала і команда Віктора Януковича, і уряд Юлії Тимошенко, в такі апокаліпсичні передбачення в разі програшу свого кандидата вже ніхто не повірить. Та і самі кандидати вважають за краще не акцентувати увагу на конфліктних темах, добре розуміючи, що вигравати вибори ради того, щоб стати президентом лише для однієї частини України, не вигідно", - сказав директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.
Жодному з основних кандидатів так і не вдалося скористатися можливістю істотно розширити коло електоральних прихильників, запропонувавши виразні, а головне конкретні шляхи виходу з кризи. У чому зараз українці мають потребу більше, ніж в ідеологічних просторікуваннях. "Основні кандидати в соціально-економічній тематиці пропонують практично одне й те ж - високий добробут для кожного жителя країни, нові робочі місця, якісне медичне обслуговування і стабільність курсу гривні. Але ніхто не говорить, як і за рахунок чого вдасться всього цього досягти", - констатує науковий керівник фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.
Саме цим пояснюється істотне збільшення числа виборців, які не хочуть віддавати голос жодному з кандидатів. Згідно з результатами досліджень, проведених "ФОМ-Україна", таких в листопаді було майже 12,7% від загальної кількості тих, що виявили бажання йти на вибори. Для порівняння, за даними досліджень "Демократичних ініціатив", приблизно за місяць до виборів в 2004 р. проти всіх готові були голосувати лише 1,8%.
Доля виборів вирішиться в центрі
Незважаючи на те, що в цілому географія електоральних переваг не змінилася, основні кандидати значно втратили рейтинги в своїй традиційній вотчині. Зате коло прихильників розширили їх ідеологічні противники і нові учасники президентських перегонів. На сході країни лідером електоральних симпатій залишається Віктор Янукович. Якщо за результатами першого туру 2004 р. в п'яти східних областях (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська і Харківська) він отримав підтримку 65,8% виборців, то зараз за нього готові проголосувати лише близько 46%. Частина колишніх прихильників "регіоналів" тепер вважають своїм кандидатом Сергія Тігіпка, популярність якого на сході неухильно зростає. Якщо в жовтні, за даними опитувань, за нього готові були проголосувати 3,4-6% місцевих жителів, то в листопаді - вже десь 11-13%. Змінивши електоральні пріоритети, традиційні прихильники "синьо-білих", окрім всього іншого, продемонстрували своє неприйняття негативу, що постійно нагнітався, з боку Віктора Януковича.
В першому турі президентських виборів 2004 р., "помаранчеві" отримали в східних областях 11,6% голосів. Сьогодні рейтинг Юлії Тимошенко на сході, згідно з даними останніх досліджень, перевалив за 9% і продовжує зростати, чому є дві причини. По-перше, до неї перекинулися нечисленні прихильники чинного Президента. По-друге, прем'єр зробила низку відверто популістських кроків з підтримки металургів, хіміків і шахтарів. Це, враховуючи нинішні переваги виборців, зіграло на розширення кола прихильників лідера БЮТ.
Головного комуніста країни Петра Симоненка на сході готові підтримати 5-6% виборців. У 2004 р. кандидат від КПУ отримав близько 7% голосів. Як показує практика, економічна ситуація, що погіршується, збільшує число прихильників лівих ідей. І саме вони зазвичай залишаються найвірнішими виборцями, готовими прийти на виборчі дільниці, незважаючи ні на що. Тому соціологи не відкидають, що комуністи можуть набрати більше голосів 17 січня 2010 р., ніж на попередніх виборах. До речі, згідно з даними Центру соціальних технологій "Соціополіс", жителі східних регіонів демонструють найвищу електоральну свідомість. Якщо в цілому в Україні віддати свої голоси виявили бажання 84,3% опитаних (дослідження проводилися на початку листопада), то на сході - понад 87%. Враховуючи, що тут живе найбільше виборців (близько 33,3%), то найвища явка забезпечить додаткову кількість голосів лідерові східних симпатій Віктору Януковичу.
Аналогічні тенденції спостерігаються і на півдні країни. Фаворитом президентських перегонів тут залишається Віктор Янукович. Хоча місце під сонцем вдалося відвоювати також Юлії Тимошенко і Сергію Тігіпку. Згідно з листопадовим опитуванням "Соціополісу", що вивчив електоральні настрої в містах з населенням 100 тис. жителів і більше, південь готовий віддати за лідера "синьо-білих" 47% голосів (у першому турі виборів 2004 р. - 53,9%), за Юлію Тимошенко - 11% (у 2004 р. кандидат від "помаранчевих" Віктор Ющенко отримав близько 20% голосів у першому турі), за Сергія Тігіпка - 10,5%. Приблизно 10% виборців поки не визначилися з вибором, не мають наміру йти на вибори або вирішили не підтримувати жодного з кандидатів. Проте, як відзначають соціологи, найбільшими темпами зростають рейтинги лідерів ПР і Трудової партії України. Саме у цьому регіоні ідеологія кандидата все ще відіграє важливу роль. Експерти пов'язують підвищення популярності "регіоналів" з серйознішим, ніж в інших регіонах, ставленням південців до проблеми другої державної мови і зміцнення зв'язків з Росією (особливо це стосується виборців АР Крим). Зростання популярності Сергія Тігіпка експерти пов'язують з його позиціюванням як "сильної руки" і розчаруванням частини виборців у Вікторі Януковичі (у зв'язку з невиконаними обіцянками про другу державну мову) і Петрові Симоненку, виборчі гасла якого, незмінні з 2004 р., вже приїлися. П'ять років тому кандидат від КПУ отримав тут 7,8% голосів, а сьогодні за нього готові проголосувати приблизно 5%.
Юлії Тимошенко за лічені тижні, що залишилися до виборів, навряд чи вдасться істотно підвищити тут свої рейтинги: виборці півдня вважають, що відповідальність за наслідки економічної кризи має нести діючий уряд. А нинішній рівень підтримки Юлії Володимирівни на півдні пояснюється високим рейтингом БЮТ в Херсонській області (25-30%), де позиції "помаранчевих" традиційно сильні ще з 2004 р.
Дещо складніше виглядають електоральні розклади в західних областях. Місцеві жителі розділилися між бажанням підтримати ідеологічні цінності зразка 2004 р. (в особі Віктора Ющенка), соціальні ініціативи Юлії Тимошенко, економічні ідеї Арсенія Яценюка і націоналістичні гасла Олега Тягнибока. В результаті тут відсутній безперечний лідер президентської гонки. Юлію Володимирівну підтримують 23% жителів західних областей, Арсенія Яценюка - 16,6%, Віктора Януковича - 9-11% за рахунок підтримки близько 20% в Закарпатській області, а також 15% в Чернівецькій області, де позиції "регіоналів" ще з 2004 р. досить міцні. П'ять років тому Віктор Федорович на заході отримав близько 14% голосів. На думку соціологів, є всі передумови прогнозувати повторення цього результату 17 січня 2010 р. Віктора Ющенка сьогодні підтримують приблизно 12% (в основному завдяки симпатіям львів'ян, жителів Тернопільської та Івано-Франківської обл.). Рейтинг Олега Тягнибока складає 5-6% за рахунок значної підтримки жителів Івано-Франківської, Волинської, Хмельницької і Тернопільської областей.
Основна ж боротьба за крісло глави держави, як і в 2004 р., розгорнеться в центральних областях України. На минулих президентських виборах вже в першому турі голосування Віктор Ющенко набрав понад 50% голосів, а його основний конкурент - Віктор Янукович - майже в два рази менше - 23,09%. Схожа розстановка сил на користь демократичного табору спостерігалася і на останніх позачергових парламентських виборах: 44,1% голосів тут отримав БЮТ, за Партію регіонів проголосували удвічі менше виборців - 18,41%. Проте зараз у жителів центру України вже немає таких очевидних переваг. З одного боку, Юлії Тимошенко вдалося підтримати свій рейтинг завдяки масштабним фінансовим вливанням в окремі галузі (зокрема, авіа- і машинобудування). Але за останній місяць, констатує Валерій Хмелько, відразу в декількох областях (Полтавська, Кіровоградська і Житомирська) почала істотно збільшуватися популярність Віктора Януковича. Якщо на останніх парламентських виборах в цих областях БЮТ займав перше місце з відривом від ПР 9-14%, то сьогодні Віктор Федорович випереджає Юлію Тимошенко в рейтингу кандидатів на 2-4%. І цей факт безпосередньо пов'язаний з негативною оцінкою діяльності уряду, вважають і в КМІС, і в центрі Разумкова. В той же час підтримка Сергія Тігіпка, який відтягує голоси у лідера "регіоналів", обмежується 2-3%. Зате Арсеній Яценюк, який становить пряму конкуренцію Юлії Володимирівні, користується тут більшою популярністю (6-8%), тим самим відтягуючи від прем'єр-міністра в першому турі чималу частину голосів "помаранчевого" електорату.
Ще однією проблемною областю для лідера БЮТ може стати Черкаська, де рейтинги обох кандидатів приблизно однакові (21%). Хоча ще в 2007 р. "біло-сердечні" випередили тут "регіоналів" на 30% голосів. У решті центральних областей леді Ю займає перше місце в рейтингу виборчих симпатій з відривом 8-27%. Як стверджують соціологи, цього може виявитися замало, щоб виграти в центральному регіоні в цілому.
Окремо варто звернути увагу на зміну електоральних переваг жителів Києва. Тут мешкає понад 2 млн виборців, приблизно стільки ж, скільки, наприклад, в Львівській області. На минулих президентських виборах в першому турі голосування в столиці отримав перемогу Віктор Ющенко з результатом 62,36% голосів. Сьогодні його електоральну нішу частково зайняла Юлія Володимирівна з підтримкою 28-30% виборців. Ще приблизно 8-10% колишніх прихильників чинного глави держави має намір підтримати Арсенія Яценюка. Велика частина решти симпатиків Віктора Андрійовича, за оцінками соціологів, сьогодні належить до категорії тих, які не визначилися (25%), а також тих, хто не збирається підтримувати нікого з кандидатів (10%). Приблизно 6% виборців готові віддати свої голоси Сергію Тігіпку. Частина з них - це колишні прихильники Віктора Януковича, підтримка якого зараз скоротилася до 9% в столиці з 14,63% в 2004 р. В той же час на кандидатуру лідера ПР зараз працюють адміністративний і медійний ресурси мера Києва Леоніда Черновецького. Враховуючи виборчу вірність "улюблених бабусь" столичному градоначальникові, цей чинник може додати його протеже декілька відсотків голосів.
На цих виборах мотивація виборців Києва серйозно відрізняється від їх політичного вибору в 2004 р. П'ять років тому багато жителів столиці повірили в міф, що, прийшовши до влади, "донецький" кандидат відбиратиме бізнес або звільнятиме з роботи і призначатиме на посади своїх земляків. Сьогодні ж багато киян просто в розгубленості. У них немає ідеологічних упереджень, як у жителів східних або західних областей. В той же час, незважаючи на досить високий рівень доходів у порівнянні з жителями регіонів, кияни також серйозно відчули на собі наслідки економічної кризи. І з цим пов'язана досить низька підтримка основного кандидата від "помаранчевих" в першому турі. Чималий рейтинг Арсенія Яценюка і Сергія Тігіпка свідчить про те, що жителі столиці налаштовані на зміну осіб у владі. А велика кількість тих, хто ще не визначився, говорить про те, що в Києві сформувався запит на конкретні соціально-економічні пропозиції від кандидатів, яких поки немає.
Станом на кінець листопада "Соціополіс" визначив наступну п'ятірку лідерів передвиборної гонки в середніх і великих містах: Віктор Янукович (29,6%), Юлія Тимошенко (16,5%), Сергій Тігіпко (14,8%), Арсеній Яценюк (8,8%) і Віктор Ющенко (3,9%). Втім, нинішні електоральні розклади, озвучені соціологами, дуже хиткі, і результати першого туру голосування можуть істотно відрізнятися від цих опитувань. Частина респондентів, які не визначилися, за кого голосуватимуть на виборах (незважаючи на те, що мають намір взяти в них участь) все ще дуже висока, хоч і знизилася впродовж листопада з 35 до 29,4%. Саме їх позиція і визначатиме підсумки виборів-2010.
Дмитро Буковський
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
