796
Кріплений акциз
— Казна та Політика
Що більша частка вин у структурі споживання алкогольних напоїв, то вища "алкогольна культура" суспільства. Це аксіома. І вона формує моду на вина. Для європейців і американців застілля під келих хорошого вина - не просто ознака доброго тону, а щось само собою зрозуміле.
І не дивно, що країни - виробники вина посилено шукають гідне місце на світовому винному ринку. Французькі, аргентинські, чилійські, грузинські, каліфорнійські вина - це не просто інформація про географічне походження напою. Це - бренди.
Яка можливість появи бренда "українські вина"? На перший погляд - нульова. Куди нам із такими монстрами змагатися. Але це тільки на перший погляд. "Фішка" українського виноробства - кріплені вина. Дуже якісні, всупереч поширеним стереотипам. Відзначені десятками міжнародних нагород, вони вигідно вирізняються з-поміж схожих одне на одне сухих вин зі всього світу.
Ніша кріплених вин на світовому ринку не те щоб вільна, але "товкотнеча" у ній істотно менша, ніж у сегменті сухих вин. Загалом, перспектива у вітчизняних виноробів є.
Але є і проблема. Якщо парламент підтримає законопроект №4067 "Про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий і алкогольні напої", про появу бренда "українські вина" можна навіть не мріяти. Законопроектом пропонується підняти ставки акцизного збору для натуральних вин із додаванням спирту до 34 гривень за 1 літр. А це - рівень міцного алкоголю.
Які мотиви авторів законопроекту? Аналітики ринку вина розглядають три версії.
Згідно з першою, підвищення акцизних ставок вимагає делегація ЄС на переговорах про створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. Формальним приводом для такої постановки питання слугує те, що у виробництві українських вин використовується пшеничний спирт, а не виноградний, як у Європі. Фактично ж європейці просто захищають свого виробника. Точніше - навіть розширюють для нього ринок збуту за рахунок України. Адже українське вино під тиском акцизів не те що на європейський ринок не вийде, а й утратить значну частку внутрішнього.
Захист внутрішнього винного ринку для європейців дуже актуальний. ЄС і без того змушений дотувати своїх виробників (тільки в 2006 році з цією метою було виділено 1,2 млрд. євро).
Як мовиться, ми не проти. Але чому за наш рахунок? І чим українське вино гірше за те ж таки чилійське, яке вільно конкурує з французьким чи іспанським на полицях європейських супермаркетів? А до української делегації є запитання іншого характеру: чим наші винороби гірші за металургів чи хіміків, чиї інтереси хоч якось обстоюють на переговорах про створення ЗВТ?
Друга версія базується на спостереженнях за зміною активності одного з найпотужніших лобі у Верховній Раді - горілчаного. Вирівнювання цін на кріплене вино і горілку очікувано призведе до підвищення попиту на "оковиту", а отже, до зростання прибутків "горілочників". І паралельно - до зниження культури вживання спиртного, до зростання пияцтва та алкоголізму.
Не зайво зауважити, що саме стараннями виробників горілки в суспільстві ще від радянських часів зміцнився стереотип щодо вина як про "шмурдяк" і "чорнило".
Прибічники третьої версії вважають, що підвищення податку слід розглядати в контексті хаотичних спроб уряду знайти некредитні джерела наповнення бюджету. Втім, якщо логіка ініціаторів законопроекту саме така, то вона явно недолуга.
Торік у бюджет надійшло 55 млн. грн. акцизного збору з кріплених вин. І ще 24 млн. - зі столових. Різке підвищення податків (і скорочення споживання вин, що супроводжувало його) призведе, за попередніми розрахунками, до скорочення надходжень за зазначеними статтями на 35-50%.
Але ще гірше те, що прийняття законопроекту №4067 призведе до спаду виноробної галузі України. Галузі, в якій зайняті сотні тисяч українців. Сьогодні виноград вирощують понад 450 господарств, ще близько 80 підприємств займаються первинною обробкою продукції. До всього іншого, землі, зайняті під виноградники, не придатні для вирощування інших культур. Якщо їх "перепрофілювати", це неминуче призведе до соціальних проблем на півдні країни, і без того неблагополучному.
Проти законопроекту працює ще один аргумент - макроекономічного і певною мірою навіть політичного характеру. Аграрна галузь - єдина, яка демонструє стабільний приріст за умов економічної кризи. Удар по виноробству істотно попсує статистичні показники сільського господарства...
До речі, спроба різко підвищити податки, розпочата в 2004 році, наочно показала помилковість такої практики. Тоді після введення в дію нових акцизних ставок надходження в бюджет скоротилися на 40-45% за два місяці. "Новації" довелося в терміновому порядку скасовувати.
От і тепер очевидно: хоч би чим керувалися ініціатори підвищення податку на кріплені вина, втілення їхнього задуму спричинить згубні для країни наслідки. Крім того, хіба зможе проста українська бабуся на поминках чи святкуючи Великдень дозволити собі вино JP Chenet? Чи накажете їй пити горілку?
Віктор Самарцев
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
