1526
Кольорові ініціативи
— Казна та Політика
Бюджет США на 2010 рік, названий американським президентом прикладом антикризових бюджетів для всіх країн, роздали конгресменам у синіх папках. Через це документ одразу отримав неформальну характеристику - "кольорові ініціативи". Конгресмени вважають, що в зовнішньому вигляді бюджету новаторства більше, ніж у його змісті.
Розділяй і владарюй
У III кварталі 2009 року американська економіка зросла на 3,5% порівняно з попереднім кварталом - до $14,26 трлн. Це найбільший приріст, зафіксований з грудня 2007-го. Тепер економісти вже можуть оцінити, які антикризові заходи були найефективнішими. Драйверами ВВП стали збільшення державних видатків на 7,9% (у III кварталі вони перевищили $5,4 трлн) і витрат споживачів на 3,4% ($9,2 трлн), а також нарощування інвестицій у житлове будівництво. За оцінкою групи FTN Financial, державне стимулювання економіки дало понад 2% у зростанні ВВП. Витрати споживачів збільшувалися завдяки програмі обміну старих автомобілів на нові (cash for clunkers). Податкові пільги сприяли розширенню інвестицій у житлову нерухомість.
Утім, програми, які підтримували споживчий попит, або вже згорнуто, або це станеться до кінця року. Крім того, Федеральна резервна система завершила викуп казначейських облігацій США на $300 млрд, що дозволило обмежити вартість запозичень. Бюджет-2010 (новий фінансовий рік розпочався 1 листопада. - Прим. ред.) не передбачає поновлення фінансування цих програм, тому вже за підсумками IV кварталу 2009-го економісти очікують уповільнення американської економіки.
Уряд США поступово зменшує антикризову держпідтримку. Шанси на подовження має лише програма з надання податкових пільг громадянам, які вперше купують житло. Водночас у рамках нового бюджету й надалі витрачатимуть кошти на дроблення великих банків - програмі TARP уже виділили на це $700 млн. Гроші зі спецфонду спрямують на підтримку фінансових організацій, які захочуть виділити свої підрозділи в окремі компанії (зокрема, йдеться про відокремлення банківських підрозділів з інвестицій і торговельних операцій від традиційних послуг у роздрібному секторі).
Комісія Конгресу та Мінфін США підготували законопроект, відповідно до якого ФРС зможе вимагати продажу ризикового активу будь-якої фінансової компанії з активами понад $10 млрд, якщо вона загрожує стабільності фінансової системи країни. Експерти кажуть, що з прийняттям цього документа ФРС отримає величезні повноваження з управління фінансовим ринком і зможе самостійно дробити конгломерати.
Ідею поділу проблемних банків взяла на озброєння Канада. У Нідерландах було оголошено, що ING, яка отримала у 2008-му фінансову допомогу держави, буде розділена на дві частини - банківський і страховий підрозділи. Велика Британія дробитиме врятовані минулої осені банки - Lloyds Banking Group, Royal Bank of Scotland та Northern Rock. Водночас, як стверджують експерти американського Центру Брукінгса, дроблення банків може призвести до зростання ризикових операцій: у фінустанов може забракнути коштів для забезпечення своєї стабільності.
Пора податків
Уряд США поки що не планує відмовлятися від підтримки бізнесу. На додаткову бюджетну допомогу в розмірі $260 млрд можуть розраховувати компанії з річним доходом до $100 тис. До речі, цю бюджетну статтю в дослідницькому Центрі Гувера назвали бомбою, закладеною під економіку країни. На думку експертів, новий документ не дає ясної відповіді, звідки візьмуться потрібні на допомогу кошти.
Швидше за все, це будуть податки. Підвищення оподаткування - найболючіше питання для уряду. З одного боку, йому потрібні додаткові джерела поповнення скарбниці, а з іншого - треба виконувати президентські обіцянки й не підвищувати податкове навантаження.
І все ж таки у 2010 році рівень індивідуальних податків у США збільшиться на 3%. Поки що додатковими зборами почнуть обкладати тільки сім’ї зі щорічним доходом понад $250 тис. "Президент Барак Обама зможе знову зробити бюджет стійким, виконавши свою обіцянку не підвищувати податки для американців, які заробляють менш як $250 тис. на рік", - заявив міністр фінансів Тімоті Гейтнер.
Заради латання дір уряд може піти й на збільшення податків для середнього бізнесу. У кількох проектах реформ закладене введення 14 нових податків. За оцінкою Майкла Боскіна, професора Стенфордського університету, від нових обов’язкових платежів малий і середній бізнес втратить понад $75 млрд. Водночас оподаткування великого бізнесу наступного року істотно не зміниться. Новий американський бюджет передбачає лише підвищення податку на дивіденди з 15% до 20%. Так Білий дім планує боротися з виплатами завищених бонусів для топ-менеджерів.
Європа, на відміну від США, поки що не поспішає вживати заходів з підвищення оподаткування компаній із середнім доходом. Більше того, керівництво деяких країн пішло на нові послаблення. Наприклад, уряд Ангели Меркель схвалив зниження податків, що коштуватиме державі EUR6,1 млрд. Законопроект передбачає зниження податку на додану вартість із 19% до 7% у низці галузей економіки, зокрема в готельному секторі. До того ж, німецький уряд збереже субсидії фермерам, які вирощують культури для біопалива. Також буде скорочено податок на спадщину. Однак найбільше від прийняття нового закону виграють сім’ї з дітьми - сума їх неоподатковуваного річного заробітку збільшиться з EUR6024 до EUR7008. Новий законопроект - це частина закону про прискорення економічного розвитку, що став третім антикризовим пакетом, прийнятим за останній рік. Він набуде чинності з 1 січня 2010 року. Зекономлені на податках гроші німці витратять на покупки, що допоможе роздрібному сектору подолати кризу.
Здоров’я і безпека нації
На саміті Великої двадцятки представники держав домовилися не поспішати згортати програми стимулювання. Технічно країни почали виходити з рецесії, але це результат державних вливань в економіку. Міністри фінансів ЄС вирішили почати скорочення дефіциту бюджету тільки з 2011 року. США теж не поспішають урізати свої витрати, натомість змінюють їх структуру.
Штати скорочують обсяги інфраструктурних інвестицій, збільшення яких у 2009 році було одним з основних інструментів боротьби з кризою. Так, транспортна система Америки в 2010 році отримає на $34 млрд менше, ніж у 2009-му. Падіння обсягів держінвестицій уряд пояснює кризою. Наступного року більше грошей отримають лише залізниці й метрополітен. Після катастрофи поїздів у Бостоні 9 травня уряд вирішив перебудувати основні гілки метро у великих містах.
А ось наука страждала й страждатиме. За оцінками BusinessWeek, за останній рік у США зайнятість учених та інженерів, які, створюючи нові технології, роблять американську економіку конкурентоспроможною в довгостроковій перспективі, знизилася на 6,3%. Водночас загальна зайнятість скоротилася лише на 4,1%. Компанії економлять на наукових розробках, а держава виділяє недостатньо коштів на цю галузь.
У 2010 році бюджет буде уважний лише до NASA та екологічних програм. За останні шість років Пекін запустив вісім супутників-шпигунів, Індія - безпілотну експедицію на Місяць. Країни Азії активно вступили в боротьбу за телекомунікаційні замовлення в регіоні, а NASA втратило шатл Columbia та опинилося в центрі розслідування Сенату за фактом нецільового використання коштів у 2005-му.
Програма реформування охорони здоров’я - пріоритет американського президента, оскільки США - єдина країна "першого світу", що не має системи загальнодоступної медицини. Масштабна реформа охорони здоров’я Білла Клінтона, запропонована ним у 1993 році, була зірвана. Джордж Буш подбав лише про розширення дитячих страхових програм. Барак Обама ж хоче остаточно вирішити медичне питання, і почне це робити вже в 2010 році. Президент хоче зобов’язати всіх великих роботодавців надавати своїм працівникам страховку або платити штрафи. Щоб мотивувати населення купувати страховки, планується впровадити податкові пільги, субсидії та штрафи. А страховикам можуть заборонити відмовляти в оплаті лікування. Для департаменту охорони здоров’я в новому бюджеті передбачено $76,8 млрд.
Ще одна причина виникнення дірок у скарбниці - військові видатки. Новий оборонний бюджет, уже затверджений Конгресом, становитиме $680 млрд, що на $30 млрд більше, ніж у 2009-му фінансовому році. "Президент, який обіцяв закінчити зовнішні війни США, просить дати більше коштів на їх продовження. Крім того, він хоче посилити збройні сили всередині країни", - зазначає конгресмен-республіканець Макс Баукус. Ця стаття видатків становитиме у 2010 році $42,5 млрд. Для порівняння, у 2007-му сума була значно скромнішою - $556 млн. У червні Конгрес погодився прийняти акт про внутрішню безпеку, відповідно до якого у США створять чотири нові тренувальні центри для підготовки внутрішніх військ. При цьому їхня загальна чисельність збільшиться за рік на 20 тис. осіб. На думку Макса Баукуса, Барак Обама вирішив дотримуватися воєнного курсу, що існував за Джорджа Буша.
Єдиною істотною відмінністю військової політики нового президента стане виділення $26,3 млрд на переозброєння та скорочення ядерного арсеналу. "Обама хоче показати, що ера "ядерного ренесансу" Джорджа Буша закінчена, але при цьому роздуває військовий бюджет зовнішніх війн", - вважає конгресмен.
Експерти вже зараз бачать, що новий фінансовий документ США, швидше за все, не стане революційним проектом оздоровлення економіки, яким його анонсували. Документ, розроблений адміністрацією Барака Обами, виявився більш суперечливим, ніж останній бюджет Джорджа Буша. Економіка країни навряд чи буде такою ж оптимістичною, як американський уряд, і зможе швидко відновитися від кризи, відтак затягнеться й одужання світової економіки. Адже Штати - один із найбільших споживачів продукції у світі. Як стверджують економісти, до докризових темпів зростання ВВП США повернуться не раніше ніж через п’ять-шість років.
Павло Сивоконь
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
