9042
Час афер
— Кримінал
Якщо у сучасної молоді НСК "Олімпійський" асоціюється переважно з багатостраждальною підготовкою України до Євро-2012, то на старших людей колишній Республіканський стадіон інколи навіває надто гнітючі спогади.
Кияни пам'ятають: раніше, ще до початку будівництва "недобитого" торговельного центру, на цьому місці був речовий ринок. І з цим ринком була пов'язана гучна афера - виникнення однієї з найбільших фінансових пірамід в Україні. В середині 1990-х ринок "Меркурій", що належав однойменному трасту на чолі з Семеном Уфою, пропонував вкладникам 429% дивідендів. Та ще й під девізом "Меркурій" - найкращий захист від інфляції!" Від охочих отримати подібні доходи відбою не було. В результаті кількість обдурених вкладників склала близько 25 тис. осіб, а загальна сума, привласнена аферистом, досягла не менше $20 млн.
Це було півтора десятиліття тому. З отриманням незалежності Україна поринула в тривалу рецесію у супроводі гіперінфляції. У тяжкі часи спокуса легких грошей завжди стає сильнішою, ніж в благополучні роки. Це довели 1990-і, це доводить і нинішня криза.
В Україні, як і у всьому світі, вона проявилася не лише в економічному спаді, обвалі на фондовому ринку і девальвації національної валюти, але і в активізації різних шахраїв і аферистів, що "надувають" компанії, допомагають їм "надувати" інших, а то спеціально створені під це фірми.
Особливий випадок
Як показало дослідження PricewaterhouseCoopers "Global economic crime survey 2009", протягом останніх 12 місяців практично половина українських підприємств виявили економічні злочини проти них. За кордоном аферистів трохи менше, ніж в нашій країні. Там з шахраями зіткнулися лише третина фірм. Проте набагато тривожніше навіть не те, що у нас рівень економічної злочинності один з найвищих в світі, а те, що вона підживлюється кризою і набирає обертів.
За даними звіту, 48% опитаних вітчизняних і 40% світових компаній відзначили посилення економічної злочинності за цей тяжкий кризовий час. Причому це не межа. Наступного року в Україні зростуть ризики, пов'язані з порушенням IT-безпеки, податковим шахрайством і відмиванням грошей.
Між тим в різних країнах криза по-різному впливає на психіку шахраїв, створюючи абсолютно різні мотиви для економічної злочинності. В Україні злочинців стимулюють, перш за все, корупція і загроза звільнення. В світі ж головна причина - в складності досягнення цільових показників діяльності компанії під час кризи. Від цього і потрібно відштовхуватися, намагаючись визначити шахрая. У нас в країні це переважно "зовнішні" по відношенню до компанії особи - насамперед клієнти, меншою мірою агенти, посередники і постачальники. А загроза звільнення, що породжує злочинців усередині фірми, робить основними підозрюваними менеджерів середньої ланки і абсолютно не кидає тінь на вище керівництво.
За кордоном все інакше. Там джерела загрози рівномірно розподілені усередині й поза компанією, а намагатися обдурити фірму зсередини з фактично однаковою вірогідністю можуть як молодші співробітники і менеджери середньої ланки, так і топ-менеджмент.
Не дуже і хочеться
Проблема України полягає не стільки в існуванні самої злочинності, скільки в тому, що наша країна поки знаходиться якщо не в кам'яному віці, то як мінімум в середньовіччі з погляду виявлення злочинців. Чверть зловмисників виявляються чисто випадково, тобто по дурості й неуважності їх же самих. Приблизно половина шахраїв виводяться на чисту воду завдяки процедурам управління ризиками, що включає канали інформування керівництва і внутрішні служби безпеки. І лише 7% виявлених випадків шахрайства, тобто в два з половиною рази менше, ніж в глобальному масштабі, виявляються у нас за допомогою внутрішнього аудиту, що і свідчить про недостатній рівень боротьби з економічними злочинами в країні.
"В українського бізнесу ще не сформувалося цілісне розуміння причин і джерел виникнення економічних злочинів, а також методів протистояння їм. Тому розробка окремих управлінських процедур може бути недостатнім заходом для усунення ризиків економічних злочинів. Зважаючи на збільшення кількості шахрайських дій в період кризи, залучення зовнішньої допомоги для виявлення і запобігання цій загрозі може бути економічно виправдане", - вважають автори щорічного дослідження про економічну злочинність.
Та заковика полягає в тому, що сам бізнес не поспішає удосконалювати систему викорінювання злочинності. З одного боку, компанії не довіряють регулюючим і правоохоронним органам. З іншого, вони і самі не особливо прагнуть ускладнювати життя зловмисникам. По суті, Україна і розвинена решта світу йдуть двома абсолютно різними шляхами боротьби з економічними злочинами. За останній рік більшість закордонних фірм зробили акцент на діяльності служби внутрішнього аудиту. А українські компанії - на додаткових процедурах ідентифікації клієнтів і постачальників. Зробити частішими внутрішні розслідування аудиторів більшість підприємств так і не зважилися. Більше того, 40% компаній взагалі ніколи не чули про подібні розслідування з метою виявлення шахрайських операцій на підприємствах.
З таким ставленням до запобігання злочинності не дивно, що в Україні кожна криза супроводжується розквітом афер і шахрайства, що всі починають обдурювати всіх: бізнес - клієнтів, бухгалтерії - податкові органи, топ-менеджмент - підлеглих, найбільш винахідливе населення - всіх вищезгаданих.
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
