1548
Перехід на особистості
— Казна та Політика
Коли героя американського кінофільму "Звичка одружуватися" запитали, чому він четвертий раз поспіль пропонує руку і серце одній і тій самій жінці, той відповів, що це - його погана звичка. Втім, улюблених, хоч і поганих звичок не в змозі позбутися не лише напіввигадані голлівудські герої, але й цілком реальні люди й цілі організації. Наприклад, Пенсійний фонд України (ПФ) має погану звичку штрафувати підприємства за невчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
І навіть коли це улюблене заняття раптом суперечить чинному законодавству (наприклад, приймається постанова або закон, що обмежує можливості ПФ штрафувати суб'єктів господарювання), шанований держорган знаходить нові способи реалізувати свою одержимість.
Із життя
17 серпня 2009 р. на підприємство, назвемо його "Домовий", заглянув головний фахівець з контрольно-перевірочної роботи відділу надходження доходів Управління ПФ в N-ському районі Чернігівської області. На той час директор підприємства Людмила К., згідно з внутрішнім наказом №33 від 13.08.09 р., була у відпустці. Проте в її відсутність чиновник склав протокол про притягнення Людмили К. до адмінвідповідальності згідно ч. 4 ст.165-1 КпАП (несплата або невчасна сплата внесків, зокрема авансових платежів). При цьому він вніс до документа запис, що протокол складений у присутності директора, але та відмовилася його підписати.
"Але, згідно з КпАП, протокол обов'язково має складатися у присутності порушника", - нагадує Дмитро Н., представник "Домового" за дорученням. Цього дня директор, нагадаємо, навіть не була посадовою особою підприємства і, за її словами, в очі не бачила документа. Проте її присутність при складанні протоколу засвідчено двома громадянами - у відповідній графі стоять їх підписи.
Фонд трактує: раз не можна щомісяця штрафувати підприємство регулярно штрафуватимемо його топ-менеджера.
Екскурс
Взагалі, працівники ПФ навідувалися до "Домового" регулярно, тому що підприємство кожного місяця залишалося винним Фонду невелику суму. Станом на 17 серпня за підприємством числився нетипово великий борг за несплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - близько 1 тис.грн.
"До 20-го числа кожного місяця підприємства зобов'язані перерахувати відповідні платежі в ПФ. Якщо гроші не надійшли, орган ПФ може на підставі даних, поданих самим підприємством, виявити "недоїмки", - пояснює Юрій Забіяка, віце-президент юридичної компанії "Грамацький і Партнери".
За словами Людмили К., її підприємство справді зазнає фінансових труднощів у кінці кожного місяця, бо основний його дохід складають відрахування з місцевого бюджету за надання низки послуг, і ці відрахування регулярно запізнюються. Але компанія старалася так само регулярно погашати свої борги на початку місяця.
Всі сторони назріваючого конфлікту звикли, що ПФ часто накладав на підприємство штрафні санкції на підставі документальних перевірок. А значить, порушуючи норми Закону "Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - "наглядовий" Закон), який передбачає, що рішення про застосування штрафу може бути прийняте тільки на підставі акту планової або позапланової перевірки компанії (ні про які документальні перевірки в цьому документі немає ні слова). І такий обхід Закону цілком влаштовував ПФ (який завжди керувався власними інструкціями), бо інакше Фонд міг би накладати на підприємство штраф не частіше разу на рік (а не кожного місяця) за результатами планової перевірки. Провести ж позапланову перевірку тільки за фактом невеликої, хоч і регулярно виникаючої заборгованості (що до того ж регулярно погашається) ПФ, згідно з "наглядовим" Законом, не може.
До речі, Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язав працівників ПФ штрафувати за несплату страхових внесків у розмірі 10% суми заборгованості. А постанова Фонду №21-1 від 19.12.03 р. передбачає, що на підставі даних документальних перевірок вимога сплатити недоїмку висилається щомісячно протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. За невчасне погашення недоїмки, згідно з тією ж постановою, накладаються штрафні санкції. Більше того, Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дозволяє працівникам ПФ накладати штрафи і на посадових осіб підприємств-боржників. Але, що цікаво, до 11 червня 2009 р. розмір такого штрафу складав всього 8-20 нмдг (зараз нмдг - 17 грн.), а зараз - 25-300 нмдг.
До речі, працівники ПФ рідко вдавалися до адмінсанкцій, зокрема, директора "Домового" особисто штрафували 2-3 рази. І хоча, як вже було сказано, підприємство, очолюване пані К., було винне ПФ кожного місяця, Фонд цілком влаштовувало те, що він може регулярно штрафувати підприємство. Та й керівники підприємств дуже рідко намагалися оскаржувати накладення адмінштрафу: кому хочеться за пару сотень гривень сваритися з ПФ.
Резюме
Цю нехитру схему зламала постанова Кабміну №502 від 21.05.09 р., яка дозволила суб'єктам господарювання усувати порушення (у тому числі й погашати недоїмки) протягом 30 днів з моменту їх виявлення держорганами. "Нам цього терміну вистачає, щоб сплачувати страхові внески", - пояснює пані К. Таким чином, ПФ просто позбавили можливості виписувати щомісячні штрафи підприємству (втім, Фонд трактує і положення кабмінівської постанови по-своєму).
Та сумували "пенсіонери" недовго: раз не можна щомісяця штрафувати підприємство (згідно з "наглядовим" Законом і постановою №502), регулярно штрафуватимемо його топ-менеджера, адже, згідно з КпАП, адміністративний протокол з накладенням штрафу на керівництво підприємства складається прямо у момент виявлення правопорушення (а 30-денне відстрочення для директора ніякими постановами не передбачено).
Прикро, що чинне законодавство нічим поки не обмежує можливості ПФ притягувати топ-менеджерів компаній до адміністративної відповідальності за недоїмки і не передбачає ніяких "пільг" для керівників компаній, де ці недоїмки є наслідком свого роду "касових розривів", а не зловживань або халатності посадових осіб. Отже, оштрафованому керівникові варто звертати увагу саме на недотримання тими, хто штрафує, передбачених законодавством формальностей при складанні адмінпротоколів, як до того закликає пан Забіяка.
Адвокат - про оскарження
Юрій Забіяка, віце-президент юридичної компанії "Грамацький і Партнери":
- Справді, органи ПФ мають право розглядати адміністративні справи за фактом "несплат" пенсійного збору. Зрозуміло й те, що керівництво підприємства в такому разі не хоче бути притягнутим до адміністративної відповідальності і платити штраф. Тому, по-перше, при підписанні протоколу варто відзначити в ньому свої заперечення або пом'якшувальні обставини, а по-друге, постаратися бути присутнім при розгляді цього протоколу в органі ПФ і вказати на "дефекти" його оформлення (наприклад, навпроти графи, де йдеться про те, що порушникові роз'яснені його права, не стоїть підпис) або порушення процедури складання. Тоді до адміністративної відповідальності можуть і не притягти.
Потім і саму постанову (яка приймається органом ПФ на підставі адмінпротоколу) протягом 10 днів варто оскаржити у вищестоящому органі або в суді, а також подати в прокуратуру скаргу на дії осіб, які склали протокол. До речі, "малювання" в адмінпротоколі напису про те, що порушник від підпису відмовився, - дуже поширена практика в наших держорганах. Але складання протоколу взагалі за відсутності порушника, коли тому є документальні свідчення, це ризикований крок з боку співробітників держоргану.
Захисник - про несправедливість
Дмитро Н., представник суб'єкта господарювання за дорученням:
- Існує маса суб'єктів господарювання, які з об'єктивних причин не можуть платити внески в ПФ в кінці місяця, але обов'язково платять їх на початку наступного. Вони не є злісними порушниками закону, а просто поставлені в таке положення. Але органи ПФ і не намагаються піти платникам назустріч, а тиснуть їх штрафами.
Адвокат - про два кінці
Юрій Бауман, адвокат, головний радник з фінансових і правових питань Всеукраїнського адвокатського об'єднання "Альянс":
- Взагалі, згідно з ст.255 КпАП, складати протоколи за адміністративне правопорушення за ст.165-1 - це все ще прямий обов'язок співробітників органів внутрішніх справ. А органи ПФ почали притягувати посадових осіб суб'єктів господарювання до адміністративної відповідальності за несплату або невчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема авансових платежів, з 2005 р. Але тоді відповідні норми в КпАП і Законі "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не були чітко виписані, а розмір штрафу складав всього 8-20 нмдг. 11 червня поточного року набув чинності Закон №1074 від 05.03.09 р., яким були внесені зміни в КпАП і Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому ст.165-1 була доповнена частинами 3-5, в яких якраз і йдеться про невчасну сплату внесків, а в ст.106 згаданого Закону чітко регламентовано право посадових осіб ПФ складати у такому разі адмінпротоколи. Мало того, кардинально збільшився і розмір штрафів - до 300 нмдг. В той же час, нагадаю, при ухваленні цього документа Верховною Радою необхідність змін пояснювали тим, що система штрафів ПФ придушує підприємства. Справді, завдяки цьому Закону був зменшений розмір фінансових санкцій, що накладаються ПФ на підприємства: у деяких випадках з 50% до 10% розміру заборгованості. Крім того, з'явилася можливість виплатити на виплат "старі борги". Але виходить, що коли одна рука дає, друга тут же відбирає.
Белла Моріна
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
