833
Оборонне невідомство
— Казна та Політика
Минулого тижня Президент України Віктор Ющенко своїм Указом №1000 від 03.12.09 р. ввів у дію рішення Ради національної безпеки України (РНБО) "Про заходи щодо невідкладного поліпшення фінансування Збройних Сил для подолання кризового стану їх боєздатності". Зокрема, Президент і РНБО зобов'язали Кабмін до кінця 2009 р. виділити на потреби Міноборони 1,34 млрд грн.
З’їмо все
Схоже, що в Україні з'явилася нова традиція. Раз на рік армійські чиновники просять уряд виділити додаткові кошти для потреб армії. У 2008 р. тодішній міністр оборони Юрій Єхануров закликав Кабмін збільшити фінансування відомства, оскільки армії загрожує голод. Цього року роль прохача дісталася Геннадієві Воробйову, командувачу Сухопутними військами Збройних Сил (ЗС) України. "Збройні Сили України не можуть утримувати зайве майно, в умовах хронічного недофінансування військ це для нас розкіш", - пояснює командувач.
БІЗНЕС неодноразово описував проблеми фінансування української армії. І зараз опитані експерти в один голос заявляють, що держава виділяє недостатньо коштів для потреб ЗС. Мовляв, грошей Міноборони вистачає тільки на першочергові статті витрат: зарплати, харчування, обмундирування, оплату комунальних послуг. "Якщо уряд не перегляне принципи фінансування Міноборони, в армії можуть початися незворотні процеси розпаду", - вважає Георгій Манчуленко, колишній секретар Комітету ВР з питань оборони і національної безпеки. У поточному році Кабмін виділив на потреби армії 11,65 млрд грн., хоча при складанні проекту Держбюджету-2009 Юрій Єхануров наполягав на 32 млрд грн.
Хоча бюджет ЗС збільшився в порівнянні з торішнім на 2 млрд грн., керівництву оборонного відомства довелося скоротити низку важливих для армії статей фінансування. Міноборони вирішило "заощадити" на захисті важливих державних об'єктів, капітальному ремонті військових об'єктів, оборонних споруд, охороні військових баз, арсеналів і складів з боєприпасами, відмовилося від проведення навчань і урізало витрати на ремонт військової техніки.
Крім того, було вирішено "заморозити" проекти модернізації бойових вертольотів і літаків, роботи зі створення нового зенітно-ракетного комплексу. Через брак грошей в оборонному відомстві були змушені перенести терміни реалізації проекту будівництва військового корабля класу "корвет".
На думку кандидата військових наук Олександра Маначинського, відсутність грошей на підтримку бойової готовності військ і переоснащення військової техніки негативно позначається не лише на боєздатності ЗС, але і на стані оборонно-промислового комплексу України. "Абсурдна ситуація, коли країна - лідер на ринку озброєнь не може провести модернізацію власної армії", - обурюється Маначинський.
Внаслідок обмеженості в коштах не вирішується проблема утилізації боєприпасів. Річ у тім, що на військових складах Міноборони зберігаються 1,4 млн т боєприпасів, тоді як ЗС необхідно всього 650 тис.т. Для охорони непотрібних 750 тис.т боєприпасів Міноборони змушене додатково залучати 18,5 тис. військовослужбовців. "Своєчасно виконуючи програму утилізації боєприпасів, країна може економити сотні мільйонів гривень", - говорить командувач Сухопутними військами ЗС.
Госпрозрахунок
Причини недофінансування ЗС, на думку експертів, потрібно шукати в механізмах наповнення прибуткової частини бюджету. У 2008 р. доходи Спеціального фонду склали всього 0,66 млрд грн., або 7% бюджету відомства, Загального фонду - 8,84 млрд грн. У 2009 р. Спецфонд збільшили до 4,22 млрд грн., або до 35% доходів бюджету Міноборони, виплати з держбюджету зменшили до 7,43 млрд грн.
Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, каже, що представникам Міноборони ще жодного разу не вдавалося продати військове майно більш ніж на 200 млн грн. Причин тому декілька. Так, порядок продажу військового майна дуже складний. Тому брати участь у торгах погоджуються одиниці. Слід брати до уваги і той факт, що пропозиція на ринку надлишкового військового майна значно перевищує попит. "Тому навіть аа великого бажання представники Міноборони не зможуть виконати контрольні показники наповнення Спецфонду", - пояснює Згурець.
Станом на 01.11.09 р. Міноборони вдалося наповнити Спецфонд тільки на 20%. Якщо до кінця року цей показник не зміниться, то в бюджеті Міноборони утворюється діра у розмірі 3,38 млрд грн.
Примітно, що гроші від реалізації надлишкового майна, яке числиться на балансі Міноборони, зараз надходять на рахунки Держказначейства, яке, у свою чергу, перераховує їх в Спецфонд держбюджету. Але це не означає, що надалі гроші будуть передані Міноборони. Мінфін може використовувати кошти Спецфонду відповідно до бюджетного розпису, а оскільки витрати Міноборони, які мають бути профінансовані за рахунок коштів зі Спецфонду, не належать до так званих захищених статей бюджету, часто на їх реалізацію кошти не перераховуються. "Уряд ще жодного разу не профінансував витрати Міноборони зі Спецфонду в обсязі, який був передбачений в Законі про Держбюджет", - сказав Сергій Згурець.
Про це говорить і Петро Неботов, директор департаменту надлишкового майна і земель Міноборони: "З наступного року кошти від реалізації якогось рухомого або нерухомого надлишкового військового майна поступатимуть до спеціального фонду бюджету Міноборони". Сергій Згурець скептично оцінює оптимістичний настрій чиновників: "Заяви про те, що в 2010 р. оборонному відомству вдасться продати надлишкове майно більш ніж на 4,3 млрд грн., м'яко кажучи, не відповідають дійсності".
З Новим роком
Проект бюджету оборонного відомства передбачає виділення в 2010 р. на потреби армії 13,14 млрд грн. Примітно, що третину доходів генерали знову-таки повинні заробити самостійно, продаючи надлишкове майно.
На думку пана Маначинського, Кабмін вибрав неправильний метод формування бюджету Міноборони, тому в 2010 р. у оборонного відомства можуть виникнути фінансові проблеми. "Немає 100%-ої гарантії, що Міноборони виконає план надходжень в Спецфонд. Ми наступаємо на ті ж граблі. Генералам знову доведеться йти на уклін до уряду. У 2010 р. ЗС необхідно виділити не менше 20 млрд грн." - констатує експерт. У Кабміні існує свій погляд на те, що відбувається. Мовляв, грошей виділяють предостатньо, але військові їх неефективно використовують. Простіше кажучи - крадуть.
Георгій Манчуленко каже, що в будь-якій державній структурі періодично трапляються розкрадання бюджетних коштів, але це не привід для того, щоб повністю позбавляти відомство фінансування: "Якщо армійські чиновники допустили подібну ситуацію, відповідним чином повинні відреагувати правоохоронні органи. Для цього і існують МВС, СБУ, ГоловКРУ і Рахункова палата. Розкрадачів слід притягувати до відповідальності, а не скорочувати фінансування Міноборони".
Ігор Лянной
За матеріалами: bfm.ru
Поділитися новиною
