826
Закон здав іспит
— Казна та Політика
За перші півроку з часу набуття чинності багатостраждального і довгожданого закону "Про акціонерні товариства" професійні учасники фондового ринку переконалися, що безкровних революцій не буває.
Довгоочікуваний закон про акціонерні товариства не став панацеєю. "Ті проблеми із застосуванням закону, які ми зараз маємо, - результат компромісу між різними зацікавленими сторонами, а компроміси рідко бувають красивими. Спочатку документ був набагато збалансованішим і логічнішим", - стверджує директор Українського інституту розвитку фондового ринку (УІРФР) Дмитро Леонов, але погоджується, що інакше його б і досі не прийняли.
Причому всі обставини, що супроводжували прийняття документа, за його словами, асоціюються із словом "революція". "Закон став свого роду прапором "низів" - міноритарних інвесторів, про яких законодавці раптом вирішили поклопотатися і приміряти лаври борців за права пригноблюваних громадян, що вклали свої ваучери в приватизацію", - говорить Леонов. Звідси і неузгодженості.
Втім, одне з головних завдань - захистити права міноритаріїв - закон сповна успішно вирішує. "Тепер маленьких безкоштовно ображати не вийде", - зазначає Дмитро Леонов. Правда, ціною утиску інтересів мажоритаріїв або самого емітента, але це вже витрати. Крім того, на його думку, використання норми закону про перереєстрацію АТ у форми публічних або приватних товариств з дотриманням відповідних вимог "почистить" ринок від акціонерних товариств, що такими ментально ніколи не були. "Зате на організованому ринку почнеться красиве шоу публічних товариств", - вважає директор УІРФР.
На думку віце-президента ІК "КІНТО" Анатолія Федоренка, наслідки ухвалення закону про АТ зараз виглядають як епідемія для корпоративного сектора. "Юристи виступають лікарями для підприємств-пацієнтів, а всім зрозуміло, що в умовах епідемії лікування дорожчає. Тому в найближчі п'ять років у них буде багато скрупульозної, добре оплачуваної, але малоефективної роботи", - пожартував він.
В цілому, вважає Федоренко, закон задовольняє іноземних інвесторів, а ось українських емітентів - місцями. "Жодної копійки не можна буде залучити як інвестицію в підприємство, поки не буде врегульовано низку нюансів, спочатку передбачених законопроектом, але що "загубилися" між першим і другим читанням", - говорить він.
Зокрема, труднощі виникають з переведенням АТ в публічні або приватні. "З 21 тис. закритих АТ в країні лише 10% готові привести свої документи у відповідність з формальними вимогами закону, останні далекі і від частних, і від прилюдних, оскільки перші обмежують допустиму кількість акціонерів, а другі вимагають лістингу на біржі", - уточнив Федоренко.
В першому випадку, окрім доцільності проведення цих маневрів, яка заслуговує на окремий коментар, існують декілька технічних проблем. У другому вимога обов'язкового лістингу на біржі робить безглуздими лістингові вимоги організаторів торгівлі, а їх зниження може у декілька разів збільшити кількість "сміттєвих" паперів, з чим довго і активно боролися як держава в особі ГКЦПФР, так і самі учасники ринку. "Якщо всі 10 тис. АТ ввести в третій рівень лістингу, "Щоб було", світ нас засміє - на нью-йоркській біржі їх в два рази менше", - пояснив віце-президент "КІНТО".
Голова правління Української біржі Олег Ткаченко солідарний з колегами в питанні недоцільності вимоги обов'язкового лістингу для прилюдних АТ. "Спасибі, що парламент узяв на себе завдання двинути фондовий ринок, чого не могли зробити ні біржі, ні регулювальник. Але сильцем заганяти емітентів в лістинг не зовсім правильно, - вважає він.- Лістинг першого рівня - це як звання народного артиста, не хотілося б профанації унаслідок зниження вимог".
Крім того, законодавці погарячкували з вимогою обов'язкового біржового проведення операцій з лістинговими паперами. "Для біржі це чудово, питань немає, але так не роблять. В світі існує цілий блок операцій, що проводяться поза біржею і реєструються лише після завершення, наприклад, продаж крупних пакетів і зовсім дрібних", - пояснює Ткаченко.
Крім всього іншого, зміна форми власності АТ вже призвела до появи нового виду шахрайства, коли назва компанії, яку вона повинна була отримати при перереєстрації, вже комусь належить. На щастя, таких випадків доки одиниці, на відміну від рейдерських схем. І хоча новий закон звузив звичне поле для маневру, юристи прогнозують швидку появу нових схем. "Чи допоможе закон краще захищати власника від рейдерства? Ні. Рейдери завжди діяли під приводом захисту прав міноритаріїв, а тепер ці права ще розширили", - категорично стверджує Віталій Бурдак, адвокат ПГ "Павленко і Побережнюк".
Не врятують в цьому випадку і переведення акцій в бездокументну форму, і фактичне скасування інституту реєстраторів. "Не треба радіти, що реєстраторів, цих злісних побратимів рейдерів, ліквідовують, - жартує президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) Олексій Кий.- Якщо ціна питання буде і далі зростати, то охоронців теж почнуть купувати з потрухами, як зараз купують фірму-реєстратора, а до цього підкуповували її співробітників".
В той же час, на одностайну думку професійних учасників ринку, закон лише позначив вектор руху. А для правильного використання нових можливостей, які він дає емітентам, інвесторам і учасникам ринку, необхідно розробити і прийняти ще цілу низку нормативних актів.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
