1419
Носії надії
Українська промисловість демонструє перші ознаки пожвавлення. Надія на те, що вже наступного року економіка відновиться, хоч і мала, але є. Які галузі й компанії мають шанс вийти з кризи першими?
"Стирол" вже переживав не менш складні ситуації. Аналогія одна: Велика Вітчизняна війна. Після війни "Стирол" відновили, значить, і ми з цієї кризи вийдемо. Але поки - складно. Доводиться і зарплату зменшувати, і виробництво. Це вимушені заходи". Так охарактеризував ситуацію на одному з найбільших хімічних підприємств країни в розпал кризи його директор Микола Янковський. Непростою вона залишається у всій хімічній галузі й до сьогодні. Проте на "Стиролі" вже повним ходом ідуть пусконалагоджувальні роботи з виробництва ударостійкого полістиролу. Цей пластик має витіснити імпортні аналоги і надати заводу нові можливості для розвитку в нелегкі для економіки часи.
Українські підприємства поступово долають кризу, говорять в один голос експерти. Це підтверджує і Держкомстат України, повідомляючи про зростання в харчопереробному секторі, металургії, хімічній і нафтохімічній промисловості.
В мисці
Дно кризи було досягнуто ще навесні цього року, сходяться в думках фахівці. Проте економіка стійко затвердилась на ньому і не поспішає відновлюватися. Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило вважає, що економіка впала в депресію, яка може затягнутися. Аналітики жартують, що в Україні криза набула конфігурації миски. Це коли вже немає стрімкого падіння, але і тенденції до зростання поки мало помітні, пояснив старший економіст ІГ "Сократ" Михайло Сальников. В цьому відношенні достатньо ілюстративний характер має дослідження очікувань українських підприємств, проведене в третьому кварталі 2009 року ІК Astrum Investment Management. За інформацією компанії, за цей період в 70,6% опитаних підприємств чекали зростання обсягів реалізації впродовж найближчих 12 місяців. При цьому лише 20% компаній чекають поліпшення свого фінансово-економічного становища.
Галузі, орієнтовані на внутрішній ринок, першими виберуться з "миски" - одностайні експерти. А також підприємства малого і середнього бізнесу, що працюють у "напівтіні". Насамперед з оптимізмом в майбутнє дивляться представники тих секторів, яких кризові явища світової економіки практично не торкнулися. Такими, на думку більшості макроекономістів, в Україні є харчова галузь і сільське господарство, яке за підсумками 10 місяців цього року демонструє зростання. Позитивні тенденції спостерігаються також в нафтопереробці, виробництві коксу і добувній промисловості.
Разом з тим найактивніша динаміка збільшення обсягів виробництва в 2010 році спостерігатиметься в галузях, які сильніше від інших постраждали в розпал кризи, - в металургії та машинобудуванні. Тут зростання перевищить 10%, упевнені в ІК Astrum Investment Management.
Їсти, пити, палити
Тому, що харчовикам одним з небагатьох удалося продемонструвати позитивну динаміку в окремих секторах, сприяли два чинники. По-перше, споживання продуктів харчування не припиняється навіть під час кризи, а по-друге, девальвація гривні дозволила українським підприємствам збільшити обсяги виробництва за рахунок заміщення імпорту. Хоча українці і почали споживати менше хліба, ковбаси, йогуртів і вершкового масла, вони не відмовляли собі в соняшниковій олії, майонезі й цукерках. Стійкими до кризи виявилися також виробники алкоголю і тютюнових виробів. На думку Михайла Сальникова, тут особливо помітно, що споживачі з метою економії перейшли на дешевші українські сигарети та алкоголь.
Настав зоряний час і для вітчизняних виробників соняшникової олії. На сьогоднішній день масложирова галузь упевнено демонструє темпи зростання виробництва та експорту. Збільшення доходів вітчизняних виробників забезпечує сприятлива кон'юнктура світового ринку. У попередньому сезоні Україні вдалося стати абсолютним лідером на ньому, завоювавши 40%-ну його частку, схоже, не гіршими будуть результати і в 2009 році. Вже в нинішньому вересні обсяги постачань склали 180 тис. тонн, що в два рази перевищує показники аналогічного періоду минулого року. При цьому трейдерам удалося заробити рекордну суму за всю історію України - $1,57 млрд. "Разом сільське господарство, яке у ВВП країни займає 7,5%, і харчова промисловість можуть стати двигунами економіки вперед", - допускає Михайло Сальников. При цьому він нагадує про існування факторів, що гальмують цей рух. Один з них - це ризики для інвесторів на ринку землі. Проте не спокушатися з приводу успіхів харчовиків радить Ярослав Жалило.
"Харчова галузь може забезпечувати прийнятний рівень доходу для багатьох людей та значні доходи до бюджету. Але це зациклений усередині галузі "рот", бо люди витрачатимуть зароблене, знову ж таки, на продукти харчування", - упевнений експерт.
Затребувані надра
Інші галузі, в яких зафіксовано найменше падіння, - це виробництво і розподіл електроенергії, газу і води, а також виробництво коксу і нафтопереробка. До того ж у всьому добувному секторі (видобуток нафти, газу, руди, вугілля і т.д.) вельми помітне зростання, вважають в Міжнародному інституті перспективних досліджень. Зростання сектора насамперед пов'язують із російським газовим конфліктом. Унаслідок обмеження постачань імпортного газу Україна почала використовувати блакитне паливо власного видобутку, а також мазут. Збільшення видобутку нафти, газу і вугілля явно триватиме: уряд готовий перевести багато електростанцій, а також деякі держпідприємства на споживання палива власного видобутку.
Щодо успіхів українських нафтопереробників думки експертів розділилися. Одні відзначають, що натуральні показники виробництва бензину практично не скоротилися, а дизпаливо навіть зросло. Інші - що переробка нафти в занепаді, тому будь-яке порівняння зараз не є показовим. Рудокопам криза допомогла пережити Китай. Експорт залізорудної сировини в першому півріччі 2009 року в порівнянні з аналогічним періодом 2008-го збільшився в 2,5 рази. За даними "Держзовнішінформу", якщо рік тому до Китаю йшла кожна четверта тонна української руди, то тепер відвантаження в цьому напрямі досягли 62% від загального обсягу експорту. Криза відкрила для українських ГМК й інші ринки. "Під час кризи ми почали постачання залізної руди на Північно-Західне узбережжя Індії. Ми віримо, що цей ринок стане дуже сильним в майбутньому", - повідомив Гевін Маккей, директор з розвитку бізнесу Ferrexpo plc.
За даними асоціації "Укркокс", вітчизняні коксохімічні заводи в жовтні 2009 року наростили виробництво коксу на 8,4% - до 1,53 млн. тонн. Минулого місяця найкращу динаміку показали "АрселорМіттал Кривий Ріг", збільшивши виробництво коксу на 58%, і Алчевський КХЗ та Ясиновський КХЗ (по 9%). Стабільне виробництво коксу пояснюється тим, що металурги внаслідок девальвації були змушені переорієнтовуватися на споживання українського коксу. Тому падіння в цій підгалузі не таке значне, як в самій металургії, відзначив Ярослав Жалило. Крім того, восени найбільші меткомпанії України збільшили виплавку чавуну.
Досить упевнено почували себе в 2009 році фармацевти (епідемія грипу ще сильніше збільшила їхні доходи), а також виробники паперу, особливо котрі спеціалізуються на упаковці для харчової промисловості.
Та чи здатні всі перераховані галузі, що демонструють ознаки зростання, вивести економіку з кризи?
За локомотивом
Харчова промисловість може забезпечити прийнятний рівень доходу для великої кількості людей і значні доходи до бюджету, проте розраховувати, що саме вона виведе економіку країни з кризи, не варто. На думку експертів, локомотивом може стати тільки та галузь, ефект від розвитку якої носить позагалузевий характер. Цим вимогам відповідають металургія, виробництво будматеріалів (з будівництвом), хімічна промисловість і машинобудування. Але все залежить від того, за яким сценарієм розвитку подій вони підуть. Таких є два. Один залежатиме від дій уряду. Маючи кредитну підтримку і інвестиції, динамічне зростання можуть продемонструвати виробники будматеріалів і будівельні компанії. За відсутності внутрішнього стимулювання події в економіці розвиватимуться за другим варіантом, і ефекту, хоч і не так швидко, слід чекати від зовнішніх ринків - металургії та хімії.
При цьому не варто розраховувати на повернення до докризового рівня. Цього не станеться, вважає Ярослав Жалило, як і нереально відновити домінування на зовнішніх ринках в найближчому майбутньому. На українську металургію і хімію дуже впливає ситуація на глобальних ринках, тому від них залежить і пожвавлення вітчизняних гігантів. На думку Михайла Сальникова, стабільно ці види промисловості почнуть зростати не раніше другого кварталу 2010 року, хоча до цього будуть невеликі позитивні сигнали. Сьогодні світовий ринок вже демонструє деяке пожвавлення після обвалу світових цін на сталь.
Попит, що створився на азіатському ринку, поспішили заповнити своєю продукцією українські сталевари. У результаті вже в серпні завантаження виробничих потужностей деяких заводів корпорації ІСД, а також холдингу "Метінвест", перевищило 80%. Якщо врахувати, що взимку сталевари задовольнялися завантаженням на 50%, то прогрес не можна не помітити. Але найголовніше - це повільне, але постійне зростання вартості металургійної продукції на світовому ринку. Завдяки цьому металурги значно збільшили рентабельність своєї роботи, що дозволяє стверджувати, що і в цій галузі дно кризи пройдено.
Більше від інших галузей постраждали хіміки, причому не стільки від власне кризи, скільки від подорожчання газу, який є для них сировиною. Ускладнила становище і експортна орієнтованість більшості українських хімпідприємств. Аналітики прогнозують підвищення вартості газу, що імпортується Україною, до рівня $295-315 за тисячу кубометрів і подальше зростання ціни протягом наступного року. Тому у зв'язку з втратою вітчизняними виробниками конкурентоспроможності розвиток хімічної галузі буде стриманим, висловив думку компанії Astrum Investment Management економіст Олексій Блінов.
На відміну від оптимістичних запевнень прем'єр-міністра Юлії Тимошенко щодо зростання обсягів виробництва в машинобудуванні, самі виробники та експерти галузі не впевнені у райдужних перспективах на найближчий час. І не лише тому, що обсяги виробництва в машинобудуванні впали на 52%. Річ у тім, що криза для машинобудівників почалася пізніше, ніж в інших галузях промисловості. Вона і закінчиться пізніше, відзначили в ІГ "Сократ". Якщо відновлення попиту в металургії та хімії очікується після другого кварталу майбутнього року, то попит в машинобудуванні - лише в кінці 2010-го.
Тим не менше, за фінансовими показниками першого півріччя 2009 року в національній валюті низка провідних підприємств галузі показали невелике зростання навіть в порівнянні з докризовим часом. Так, наприклад, чистий прибуток Сумського НВО ім. Фрунзе і "Турбоатому" збільшився майже удвічі, дохід "Мотор Січі" - на 50%. Підприємства енергетичного і нафтогазового машинобудування - одні з небагатьох, кому сьогодні вдалося зберегти дієвий антикризовий імунітет.
Поділись по-новому
Економічна криза вже почала змінювати структуру промислового виробництва - виручка підприємств металургії і машинобудування в першому кварталі знизилася на 33-44%, тоді як харчової та енергетичної галузей зросла на 10-35%. Збільшення продажів в цих сегментах триватиме, що ствердить їх інвестиційну привабливість, вважають експерти.
Крім того, може зменшитися питома вага металургії. "Це мало статися в еволюційному форматі, але станеться завдяки кризі", - допускає Ярослав Жалило, відзначивши, що надалі відбуватиметься збільшення питомої ваги машинобудування. Ці зміни експерт вважає позитивними тенденціями кризових процесів. Також збільшиться частка продукції для внутрішнього ринку, причому навіть у експортоорієнтованих галузей, таких як металургія і промислова хімія.
Якщо говорити про фінансові результати підприємств, то їх вихід в плюс набуде масового характеру тільки в кінці 2010 року. Мова йде про "середню температуру по лікарні". Адже навіть в умовах кризи деякі підприємства металургії змогли працювати з позитивною рентабельністю. На сьогоднішній день позитивні фінансові результати спостерігаються і у вітчизняних обленерго.
Прагнучи зайняти вільні ніші на внутрішньому ринку, концерн "Стирол" має намір зберегти позиції й на світовому. Хоча все залежатиме від нової ціни на газ і тенденцій на світових ринках мінеральних добрив, розводять руками на виробництві.
Діна Пархомчук
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
