1593
Ведмежа послуга
— Фондовий ринок
Відносини між клієнтами і пайовими фондами погіршились не стільки через падіння ринку, скільки через появу випадків відвертого шахрайства. "ВД" з'ясовувала, як вирахувати несумлінні інститути спільного інвестування.
Після скандалів навколо банкрутства великих системних банків інвестфонди взяли бога за бороду - весь рік вони активно залучали гроші населення. Компанії з управління активами не тільки пролобіювали прийняття нової, більш зручною версії Закону "Про інститути спільного інвестування", а й почали широкомасштабні рекламні кампанії. Гра варта була свічок: за найскромнішими пропозиціями, місткість ринку інвестиційних фондів оцінюється в 50-60 млрд грн.
ПІФи росли як гриби після дощу. На жаль, після бурхливого зростання обсягу залучених грошей, яке тривало з березня по серпень, настали не найкращі часи. За вересень і жовтень відкриті фонди "схудли" майже на чверть. Але падіння фондового ринку і зменшення прибутковості виявилося не головною причиною відтоку капіталу. У багатьох випадках з клієнтами обходилися, м'яко кажучи, непорядно. "Я ніколи не думав, що багато хто почне грати без правил, - говорить Михайло Ройко, президент фондів КУА "Амадеус", - занадто всі хитрі стали, просто якісь "лохотронщики".
Перші ознаки
Недобросовісних фондовиків можна виявити перш за все за відсутністю інформації для клієнтів. "Якщо вам не надають інформацію, - це вже шахраї", - говорить Ерік Найман, керівник відділу фінансових інструментів Укрсоцбанку. Найчастіше від клієнтів приховується найважливіша інформація - розрахунок поточної вартості активів фонду (вартості паїв). Без такої статистики вкладники відкритих фондів навряд чи зможуть реалізувати своє головне право - на продаж своїх паїв керуючої компанії на першу вимогу. Як виявилося, в період падіння ринку деякі недбайливі фонди закривають доступ до своїх сайтів (або змінюють паролі доступу). Як варіант - керуючі можуть "забути" відправити звіт на поштову скриньку клієнта.
У Законі "Про інститути спільного інвестування" не прописано зобов'язання інформувати клієнта - звітність подається лише до Держкомісії з цінних паперів. "За великим рахунком ніхто нікому нічого не зобов'язаний посилати, - пояснює Михайло Ройко. - Тому надання інформації - один з показників, за яким перевіряється порядність компанії". Урок для інвесторів очевидний: перед тим як купити чиїсь паї, поцікавтеся, як забезпечуються інформацією вже існуючі їхні власники. Якщо ви новачок, рекомендуємо перед придбанням паїв обов'язково перевірити, чи є в договорі купівлі-продажу окремий пункт про алгоритм надання інвестору щоденної інформації. "У цьому пункті повинні бути чітко прописані штрафні санкції для випадків, коли надання інформації буде заблоковано", - говорить адвокат Володимир Руденко. Якщо компанія не захоче внести цей пункт, а продавці будуть розповідати про те, що їх договір "типовий", одразу розвертайтеся і йдіть геть.
Намальована прибутковість
Навіть якщо вам пощастило й інвестиційні звіти ви отримуєте вчасно, не розслабляйтесь. Вам можуть надавати підтасовану статистику. Компанії, не соромлячись, показують захмарні прибутки для залучення якомога більшої кількості клієнтів. Причому найчастіше прибуток віртуальний. За законом про ІСІ, не заборонено штучно завищувати вартість чистих активів фондів. При її розрахунку у вартості паю не враховувався реальний попит на цінні папери.
"Роздути" прибутковість будь-якого портфеля цінних паперів "для звіту" легко. За класичною схемою - спочатку портфель пайового фонду на 10-20% наповнюється "сміттям" (на брокерському сленгу - маловідомі неліквідні акції). Потім, за попередньою домовленістю дружніх фонду брокерів, на біржі проводиться фіктивна угода, при якій "сміття" нібито зростає в ціні в два-три рази. Далі, на основі офіційної звітності біржі, КУА сміливо і без будь-яких докорів сумління перераховують різко "збільшену" вартість паю інвестиційного фонду. "Іноді дуже помітно, як після деяких технічних угод з неліквідними паперами деякі недбайливі брокери дуже "дивно" переоцінюють свої портфелі", - пояснює Андрій Молчанов, директор з розвитку бізнесу КУА "Драгон Ессет Менеджмент". Далі звіти з "супердохідністю" розсилаються пайовикам фонду. На думку Cергія Гончаревича, генерального директора компанії Сapital Times, проблема в тому, що клієнт ніколи не може перевірити - "надутий" портфель чи ні, тому що про конкретні угоди фонди просто не зобов'язані щось говорити клієнтам.
Замовчування прибутку
Пайові фонди вже навчилися занижувати свою реальну прибутковість і приховувати від своїх клієнтів частину прибутку. Наприклад, у звітах, які готуються для інвесторів, не завжди моментально відображається отримання дивідендів. Фонд також може вміло приховувати від вкладників додатковий прибуток, котрий ним отримано внаслідок участі у так званих пільгових додаткових емісіях.
Наприклад, Райффайзен Банк Аваль місяць тому оголосив про підготовку додаткової емісії акцій. Акціонери банку (серед яких є і пайові фонди) зможуть придбати акції банку по 19 коп., у той час як ринкова ціна - близько 35 коп. Зрозуміло, що якщо фонд, власник акцій банку, бере участь у додатковій емісії, він отримує додатковий прибуток - 16 коп. на кожній акції. "Для фондів це прихований резерв збільшення прибутковості, і чесний фонд повинен правдиво розповідати про отримання таких доходів своїм вкладникам", - упевнений Сергій Гончаревич.
Нецільові покупки і "відкати"
Головна ознака непорядності керуючої компанії - невиконання того, що обіцяно вкладникові в договорі купівлі-продажу, в рекламному буклеті та інвестиційному меморандумі. Наприклад, у портфелі одного фонду, що гордо іменував себе "фондом нерухомості", за магічним рішенням керуючого до портфелю раптом були куплені акції та векселі. Інша, майже кримінальна схема виведення активів, була розказана на умовах конфіденційності відомим брокером. Компанія з управління активами відкрила депозит у банку, заздалегідь знаючи, що він вже банкрутує. "Залишається тільки здогадуватися, що могло мотивувати таких керівників", - говорить фондовик.
Перевірений спосіб виведення активів з фонду - умисна купівля акцій за завищеними цінами. Керуючі активами іноді без сорому купують акції за цінами у два-три рази вище ринкових. "Я знаю, що таким чином деякі фонди купували акції кількох обленерго, - розповідає Ерік Найман. - Це означає, що де-факто гроші з фонду виводилися, а на балансі фонду виявлялися акції з нереальною ціною".
Ризик банкрутства
Частина компаній вже в наступному році повинна буде здійснити багатомільйонні виплати. Головні ризики, що підстерігають інвесторів, - нездатність управляючої компанії викупити паї за заявками інвесторів. Перші прецеденти несвоєчасного виконання своїх зобов'язань вже траплялися. Найбільший скандал був пов'язаний з КУА "Конкорд Ессет Менеджмент", яка, повідомивши регулятора, на якийсь час припинила викуп і розміщення інвестиційних сертифікатів. Не виконала своїх зобов'язань КУА, що є "дочкою" одного українського банку зі скандинавським капіталом. При розміщенні паїв компанія обіцяла при будь-якому стані ринку викуповувати паї як мінімум за номіналом. Але на практиці, коли ринок упав, компанія цього не зробила. Через падіння активів нижче мінімально необхідного рівня було ліквідовано фонд "Трійка Діалог Україна - збалансований" (фонд російської "Тройки Диалог"). З ринку йде "Преміум фонд грошового ринку", що знаходився під управлінням "ПІО Глобал Україна".
Українське законодавство тільки теоретично захищає інвесторів. Ніхто не може дати гарантію, що ІСІ в Україні не стануть новими формами МММ. Великі скандали, пов'язані з псевдофондами, на думку експертів, очевидно, розпочнуться через кілька років, коли ринок управління активами залучить ще більше інвесторів. "Все буде приблизно так само, як і на ринку нерухомості, коли люди купували квартири "на котловані", а потім з'явилися "еліта-центри", - упевнений Ерік Найман.
Тому ще одна порада: співпрацювати лише з тими компаніями, які працюють на ринку не менше п'яти років. Ніколи не звертайте уваги на щедрі обіцянки пайових фондів. Закон забороняє рекламувати майбутню прибутковість фонду. Важливо самому тверезо оцінити його перспективну прибутковість. "Те, що фонд показав у минулому, не повинно бути комусь цікаво, - запевняє Валерія Гонтарєва, голова ради директорів групи компаній "Інвестиційний Капітал Україна". - Треба дивитися на те, що фонд покаже в майбутньому".
Витрати при інвестуванні у пайові фонди
-За послуги КУА - 3-5%
-За послуги зберігача - до 500 грн.
-За відкриття рахунку в цінних паперах - до 100 грн.
-За відкриття банківського рахунку - до 100 грн.
-За переказ грошей на рахунок КУА - до 2% від суми
-Комісія при купівлі-продажу паїв - 1-2%
-Податок з доходів фізичних осіб (15%) або плата "дружній" офшорній компанії (за домовленістю)
-За послуги КУА - 3-5%
-За послуги зберігача - до 500 грн.
-За відкриття рахунку в цінних паперах - до 100 грн.
-За відкриття банківського рахунку - до 100 грн.
-За переказ грошей на рахунок КУА - до 2% від суми
-Комісія при купівлі-продажу паїв - 1-2%
-Податок з доходів фізичних осіб (15%) або плата "дружній" офшорній компанії (за домовленістю)
Михайло Ройко, президент фондів КУА "Амадеус"
- У людей є гроші на руках, але питання в іншому. Самі керуючі компанії після кризи залишилися "голяка". Грошей немає, "жирку" немає, а великі зобов'язання багатьом потрібно виконувати. З інститутами спільного інвестування ситуація, чесно кажучи, критична. Довіру фізичних осіб дуже сильно підірвано. Люди сьогодні шоковані, мені здається, відносно ІСІ вже навіть сформувався певний негатив. Сьогодні і банкам не вірять, і нам не вірять. І це схоже на своєрідний масовий психоз. У відкритих фондах, по-моєму, залишилися тільки ті люди, яким просто шкода кидати такі інвестиції і йти.
Валерія Гонтарєва, голова ради директорів групи компаній "Інвестиційний Капітал Україна"
- Криза навчила людей дуже обережно ставитися до своїх інвестицій. Раніше, наприклад, вважалося, що банківський депозит - безризиковий інструмент, облігації - менш ризиковані, а акції вважалися найбільш ризикованими. А зараз вийшло, що й банки банкрутують, і за багатьма облігаціях був дефолт або реструктуризація. В даний час облігації з менш ризикованого інструменту перетворилися в більш ризикований. Якщо компанія зробила умисний дефолт з облігацій, якими ви володієте, вивела активи і ховається, то у вас ймовірність отримання цих грошей близька до нуля. Якщо ж акції впали, то у вас є шанс, що ціна відновиться. Однозначно йде переоцінка цінностей.
Олег Арестархов
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
