602
Банкіри стали заробляти на цінних паперах
— Фондовий ринок
За даними НБУ, в третьому кварталі поточного року портфель цінних паперів банків зріс в порівнянні з другим на 5,7 млрд. грн., досягнувши на 1 жовтня 34,8 млрд.
На думку експертів, покупка цінних паперів сьогодні залишається для фінансистів чи не єдиним варіантом збільшити свої заробітки. Збитки банківської системи продовжують зростати. За даними Національного банку, кількість збиткових банків за підсумками липня-вересня 2009 року зросла до 65. При цьому сукупний чистий збиток банківської системи країни за підсумками дев'яти місяців досяг 20,944 млрд. грн.
Правда, динаміка зростання збитків у третьому кварталі дещо сповільнилася. Якщо в першому кварталі втрати фінансистів складали 7,02 млрд. грн., в другому - 7,301 млрд., то в третьому кварталі - тільки 6,623 млрд. грн. Головною причиною таких результатів роботи, як і раніше, стала необхідність формувати резерви під проблемну заборгованість (з початку поточного року резерви банків збільшилися на 51 млрд. грн.)
При цьому перекривати отримані збитки фінансистам досить складно. З початку року сукупні активи банківської системи скоротилися на 36 млрд. грн. (до 890 млрд.), а кредитний портфель - на 22 млрд. грн. (до 770 млрд.). Причому реальний показник падіння обсягів кредитування був би ще гірший, коли б не щедрість Ощадбанку, який стабільно видавав позики "Нафтогазу" на оплату постачань "блакитного палива".
Не маючи можливості заробляти на кредитуванні, фінансисти почали шукати альтернативні варіанти отримання доходу. "Зі згортанням кредитних операцій банки почали активніше вкладати кошти в купівлю цінних паперів.
Для багатьох із них це практично єдиний спосіб інвестування вільної ліквідності", - пояснив начальник відділу аналізу і досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб. "Одним з інструментів заробітку для банків були валютні спекуляції, але з ними Нацбанк веде активну боротьбу. Як наслідок, в другому кварталі банки звернули свій погляд на ралі на фондовому ринку, що дозволило їм використовувати цей інструмент для заробітку", - доповнює колегу директор аналітичного департаменту інвестиційної групи "Сократ" Костянтин Степнов.
Втім, на думку аналітиків, заробити банкам на цінних паперах удалося не так вже і багато. Левова частка приросту обсягів цінних паперів у портфелях банків була забезпечена за рахунок ОВДП. Питома вага держоблігацій зростала як за рахунок поповнення статутних капіталів при капіталізації проблемних банків державою, так і проведення непрямої грошової емісії. Проте значна частина держпаперів купувалася банкірами і безпосередньо під час розміщень ОВДП Мінфіном. "Інтерес фінансистів до такого інструменту був цілком закономірним, враховуючи, що прибутковість за цими паперами досягала 29%.
Та на останньому аукціоні Мінфін дав зрозуміти учасникам ринку, що він не планує й надалі підтримувати такі високі прибутковості на первинному ринку, і вони були знижені до 20%", - підкреслив у бесіді з журналістом Роман Бондар, директор казначейства ВАТ "Ерсте Банк". "Обсяг вкладень міг також зрости по акціях унаслідок стрімкого зростання фондового індексу в поточному році. Проте цей чинник мав не такий значний вплив, оскільки обсяг вкладень банків в акції незначний", - допускає Олександр Печерицин, начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Україна".
Фінансисти вважають, що держпапери і надалі становитимуть для банкірів безперечний інтерес, бо можуть принести інвесторам дивіденди у вигляді можливості отримання під них рефінансування, торгівлі на вторинному ринку тощо. При цьому ризикованість таких вкладень мінімальна. Основною загрозою при інвестуванні в держпапери є можливість суверенного дефолту, яку експерти вважають малоймовірною. "Внутрішній дефолт - явище рідкісне, тому що держава має можливість отримати кошти в національній валюті.
Правда, такий шлях провокує неконтрольовану інфляцію, тому держава все ж може віддати перевагу дефолту. Фактично єдиний подібний випадок стався в 1998 році, коли внутрішній дефолт оголосила Росія. Україна також була змушена реструктуризувати борг в 1998 році, тобто де-факто був дефолт", - підкреслює Андрій Нестерук, старший аналітик компанії Phoenix Capital.
Тетяна Очимовська
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
