3854
Виживуть не всі
— Кредит&Депозит
В третьому кварталі банківська система продовжила погіршувати свої фінансові показники. Збільшення обсягів неповернень з кредитів підкосило практично всі банки: у липні-вересні їм доводилося ще активніше нарощувати резерви, а після цього знову випрошувати у акціонерів кошти для латання дір у капіталах. Вдавалося це далеко не всім, тож НБУ ввів свої тимчасові адміністрації ще в сім фінустанов, а три проблемні поставив на ліквідацію.
До кінця року експерти не чекають якогось серйозного поліпшення становища. За різними прогнозами, адміністратори можуть з'явитися ще в п'яти-шести банках.
Адміністраторам додасться роботи
В липні-жовтні НБУ особливо активно розставляв своїх людей у проблемні банки. Тимчасові адміністрації були введені відразу в семи з них: Інпромбанку, Діалогбанку, Іпобанку, Східноєвропейському банку, а також в банках "Українська фінансова група", "Столиця" і "Володимирський".
Із п'яти фінустанов вони були виведені. У "Києві" і Укргазбанку це сталося завдяки стабілізації їх роботи після націоналізації і вливання капіталів урядом: перший отримав від держави 3,57 млрд грн. в обмін на 99,94% своїх акцій, другий, - 3,1 млрд грн. за 81,58%. З "Європейського", "Національного стандарту" і Одеса-банку адміністрації були виведені у зв'язку із запуском процедури ліквідації: ставленикам НБУ так і не вдалося знайти інвесторів і стабілізувати роботу цих фінустанов.
Найближчим претендентом на ліквідацію цього року вважається Укрпромбанк, рішення про переведення його активів і депозитів фізосіб в Родовід Банк було прийнято Кабміном і Нацбанком ще в кінці жовтня. Передбачається, що банкрутити його почнуть після закінчення переведення.
Опитані експерти роблять сьогодні різні прогнози щодо введення нових тимчасових адміністрацій в листопаді-грудні. Станом на 5 листопада вони працювали в 17 проблемних фінустановах. За оптимістичними оцінками, адміністратори можуть бути призначені ще в п'ять-шість банків, за песимістичними - в більше десятка.
Очікується, що регулятор втручатиметься в роботу підопічних переважно в двох випадках: при неповерненні депозитів вкладникам, а також при хронічній затримці банками клієнтських платежів. Як повідомили в НБУ, скарги на невчасну видачу вкладів фізособам сьогодні надходять стосовно п'яти-шести фінустанов, що не входять до списку банків з тимчасовою адміністрацією. "Розрахунки з клієнтами затягують 25-30 фінустанов (у 17 вже працюють адміністратори НБУ)", - повідомив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Капітальний підхід
Основним джерелом коштів для фінансистів у третьому кварталі стали акціонери і міжнародні організації, які здійснювали вливання в їх капітали. Нацбанк, який ще в першому півріччі допомагав підопічним рефінансуванням, значно зменшив обсяги позик: у третьому кварталі він виділив їм лише 3,8 млрд грн., тоді як у другому - 21,3 млрд, а в першому - 34,4 млрд. Мало допомогли фінустановам і вкладники: за даними НБУ, в липні-вересні загальний депозитний портфель банківської системи збільшився лише на 1,4 млрд грн. Але фінансисти сподіваються дещо поправити справи в кінці року.
"В четвертому кварталі можна чекати зростання обсягів депозитів (насамперед за рахунок фізичних осіб), тому що останнім часом банки підвищують ставки з гривневих вкладів (на 1-1,5% річних)", - відзначила начальник управління бюджетування, контролінгу і розвитку БМ Банку Юлія Федоренко.
На перший погляд, збільшення регулятивного капіталу виглядає доволі скромно: за січень-вересень він приріс майже на 5 млрд грн. (до 128,05 млрд). Втім, реальні вливання акціонерів значно більші, оскільки левова частка коштів, що надійшли цього року в капітали фінустанов, чи не відразу перекочовувала в резерви, які формувалися під проблемні кредити. За даними НБУ, на 1 жовтня їх обсяги зросли більш ніж у два рази: з 48,4 млрд до 99 млрд грн.
Велика частина вливань припала на банки з іноземним капіталом. Рекордсменом став ПІБ, якому від російського Внєшекономбанку (головного акціонера) дісталися понад 4 млрд грн. Меншими сумами позичали своїм фінустановам інші материнські структури: Universal Bank отримав від нідерландської EFG New Europe Holding B.V. 1,038 млрд грн., ВТБ Банк від російського Внєшторгбанка - 1,8 млрд грн. і так далі Декілька великих вливань здійснили міжнародні фінансові організації: німецький банк розвитку KFW і ЄБРР придбали 15% акцій харківського Мегабанку кожен, а Європейський банк реконструкції і розвитку ще і надав Укрексімбанку субординований борг на $250 млн.
"При збільшенні капіталів фінустанов з іноземними акціонерами найчастіше користувалися таким інструментом, як субординований борг. Так вони мінімізували ризики: адже, по суті, це кредитні кошти, які даються під відсотки на обумовлений договором термін. Зазвичай мова йде про п'ять-сім років", - розповів голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.
На другому місці за збільшенням капіталу опинилися державні фінустанови. Відразу 9,474 млрд грн. виділив Кабмін націоналізованим Родовід Банку, Укргазбанку і "Києву", 1 млрд грн. від уряду отримав Укрексімбанк. Менш активно капіталізували свої структури українські компанії: в середньому капітали підвищувалися на 30-60 млн грн.
"Справді, у банків з українським капіталом вони збільшувалися не так активно, як у фінустанов з іноземними акціонерами. Оскільки вітчизняні компанії, на відміну від великих європейських фінансових груп, не можуть дозволити собі таких витрат", - пояснив Гриджук.
Втім, всього цього виявилося недостатньо. За підрахунками міжнародного рейтингового агентства Fitch, наша банківська система має потребу ще в 100 млрд грн. Але опитані експерти стверджують, що в кращому разі в листопаді-грудні капітали українських фінустанов зростуть ще на 2,5-3 млрд грн. Передбачається, що, як і раніше, лідирувати за даним показником будуть банки з іноземним капіталом. Кошти акціонерів підуть на збільшення резервів і кредитування корпоративного сектора.
"В поточному році ми вже наростили свій капітал майже на 2 млрд грн. і про наступні вливання від акціонера говоритимемо після використання отриманих коштів", - розповів голова ВТБ Банка Вадим Пушкарьов.
Кредити - підприємствам
На надання позик у третьому кварталі наважувалися небагато фінустанов: переважно з російським капіталом і держбанки. Причому в більшості випадків мова йшла про фінансування підприємств, кредитний же портфель фізосіб у третьому кварталі активно зменшувався. За даними Національного банку, з липня до вересня він скоротився на 0,9% - до 246,05 млрд грн. За цей же проміжок часу обсяги кредитування корпорацій, згідно з офіційною статистикою, збільшилися на 2,6% - до 466,4 млрд грн.
"Ми надавали позики переважно підприємствам машинобудівної, вугільної та металургійної галузей", - повідомив директор з розвитку корпоративного сектора і філіальної мережі Промінвестбанку Владислав Кравець.
До кінця року фінансисти також не прогнозують збільшення кредитування населення, на кошти банків можуть розраховувати лише підприємства, причому лише ті з них, які мають незакладене майно. За словами експертів, одним із стримуючих чинників у фінансуванні юросіб (окрім їх ахового фінансового стану) є те, що у компаній просто не залишилося застав, які вони могли б надати за новими позиками.
Передбачається, що найбільшими кредиторами економіки до кінця року залишаться банки з російським капіталом. "Ми вже вирішили про відкриття кредитних ліній для декількох великих корпоративних клієнтів. Одна з них - для корпорації "УкрАвто" (ціна питання на першому етапі - $80 млн). Ще одна лінія - на $100 млн - вже готова до видачі для одного з підприємств металургійного сектора, днями має початися її вибірка. Також у нас є низка менших проектів - $30-40 млн", - повідомив Вадим Пушкарьов. Велика частина позик надаватиметься юрособам для закриття поточних касових розривів.
"Навряд чи комерційні банки в листопаді-грудні зважаться на кредитування великих інвестиційних проектів, розрахованих на відкриття якихось нових виробництв. Зараз краще видати декілька невеликих позик, ніж одну велику. Таким чином ми диференціюємо свої ризики", - сказав Владислав Кравець.
Головним завданням на цей рік для фінустанов буде робота з проблемною кредитною заборгованістю. За оцінками Fitch, частка "поганих" позик у спільному кредитному портфелі банківської системи сьогодні складає 34%. Згідно з офіційною статистикою НБУ на 1 жовтня вона досягла 7,1%. Такі різночитання мають лише одне пояснення: у нацбанківських цифрах враховані лише позики, які клієнти остаточно відмовилися гасити, а до показників Fitch входять ще й ті, за якими підписані договори про реструктуризацію.
"У міру посилення фінансової кризи в країні тим, хто взяв кредит, все складніше відповідати за своїми зобов'язаннями, тому їм ідуть назустріч, надаючи пільги, відтермінування у виплаті позик і тому подібне", - прокоментував голова правління ВАТ "Ерсте Банк" Йозеф Сікела.
"В кредитному портфелі фізосіб ситуація більш-менш стабілізувалася після масштабних реструктуризацій і початку валютних аукціонів для позичальників. Частка ж проблемних кредитів у корпоративному сегменті продовжує зростати. І справа не лише в загальній економічній ситуації, але і в небажанні клієнтів обслуговувати свої зобов'язання", - доповнив його начальник відділу аналізу і досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб.
За найоптимістичнішими прогнозами, частка "проблемки" в загальному кредитному портфелі банківської системи на кінець 2009 р. збільшиться до 40-42%.
Довгий мінус
Стрімке зростання неповернень з позик завдало в третьому кварталі серйозного удару прибутковості фінустанов: їм доводилося формувати великі резерви під кредитний портфель. За даними Національного банку, збиток вітчизняної банківської системи в липні-вересні зріс з 14,3 млрд до 20,94 млрд грн., в мінус пішли 65 фінустанов. П'ятірка найбільш збиткових виглядає таким чином: Укрпромбанк - мінус 3,72 млрд грн., Родовід Банк - 2,11 млрд, Укргазбанк - 1,78 млрд, "Київ" - 1,59 млрд, Райффайзен Банк Аваль - 1,58 млрд, "Надра" - 1,34 млрд.
"Крім резервування, несприятливий вплив на фінансовий результат надавало зниження обсягів активних операцій. Якщо процентні доходи (насамперед від кредитування) в третьому кварталі продовжили скорочуватися, багато банків підвищили тарифи з розрахункових кас та інших операцій для збільшення комісійних заробітків. Також непоганий прибуток фінустановам принесла торгівля валютою", - прокоментувала ситуацію Юлія Федоренко.
Спеціалісти допускають цього року ще одне підвищення цін на розрахунково-касові послуги для населення (обслуговування карткових та інших рахунків, грошові перекази, комунальні платежі тощо) в листопаді-грудні - на 10-15%. Втім, навіть це не дозволить банкам поліпшити свій фінансовий результат. Згідно з оптимістичними прогнозами за підсумками роботи в 2009 р. збиток вітчизняної банківської системи досягне 23-25 млрд грн., песимістичними - 28-30 млрд.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
