1666
Грошей забагато не буває
— Казна та Політика
На минулому тижні парламент прийняв Закон "Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати в 2010 році", згідно з яким підвищення соціальних стандартів має статися вже з 1 листопада цього року. Не сумніваючись в тому, що Президент підпише новий документ, урядовці вже почали залякувати прийдешніми масовими звільненнями в бюджетному секторі через неможливість виплатити всім підвищені зарплати.
Проте апокаліпсичні прогнози Кабміну, як вважають незалежні експерти, дуже перебільшені.
Гроші перерозподілять
Після того як новий закон набере чинності, уряд і профільний парламентський комітет мають підготувати проект відповідних змін до бюджету-2009 і врахувати новації при зведенні головного фінансового кошторису країни на майбутній рік. "До того як новий розмір мінімальної заробітної плати не буде внесений до закону про держбюджет, підвищені соцстандарти залишатимуться простою декларацією", - пояснює юрист ЮФ "Ільяшев і Партнери" Валерія Гудій.
За підрахунками урядових фінансистів, для того щоб вже з 1 листопада почати виплачувати підвищені зарплати, казні необхідно додатково знайти 8 млрд грн., а витрати бюджету-2010 збільшити ще на 70 млрд грн. Головним джерелом їх появи уряд вважає друкарський верстат. А це непередбачувано розкрутить інфляцію і у результаті призведе до ще більшого зубожіння населення. Проте незалежні експерти запевняють, що Кабмін помилився в розрахунках.
"За нашими підрахунками, на те, щоб бюджет міг покрити витрати на збільшені зарплати, а також витрати на підвищення інших соціальних позицій, прив'язаних до прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, в поточному році потрібно буде додатково знайти 2,7 млрд грн., а в наступному - близько 38 млрд грн. В порівнянні з обсягами бюджетних витрат це не такі великі гроші", - сказала директор Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Ірина Щербина.
Щоправда, знайти ці суми буде проблематично. "Зовнішні ринки запозичення для України цього року закриті. Шукати ресурси за рахунок внутрішніх запозичень теж марно: якщо банки і купують держоблігації для своїх потреб, то в дуже обмеженій кількості. І чим ближче вибори, тим обережніше вони поводитимуться. Оскільки, ризикуючи не отримати кредит МВФ, країна перебуває в переддефолтному стані", - сказав директор центру CASE-Україна Дмитро Боярчук.
Тому для збільшення соціальних витрат уряд може піти традиційним шляхом, вилучивши гроші з інших витратних статей. Скажімо, недофінансувати державні програми, що вже повним ходом практикується через невиконання податкових планів.
Понадпланові доходи, про які постійно звітує Держказначейство, - міф. Більше потрібного фіскалам вдається зібрати лише тому, що Мінфін постійно урізує їх план. Зокрема, у вересні коректування склало 40,1%: спочатку цього місяця Мінфін мав намір отримати майже на 6 млрд грн. більше. Всього ж за дев'ять місяців план скоректований майже на 23 млрд грн., або на 17,5%. І це при тому, що, за підрахунками Секретаріату Президента, станом на 1 жовтня підприємства авансом сплатили в казну 10,8 млрд грн., а ще 5 млрд грн. - це невідшкодовані суми ПДВ. За підрахунками незалежних експертів, суми цього податку, які зависли в бюджеті, як мінімум вп'ятеро більші.
Бюджетників не звільнять
За словами заступника міністра фінансів Володимира Матвійчука, щоб виконати нові соціальні зобов'язання, не друкуючи грошей, доведеться звільнити понад 1,5 млн працівників бюджетної сфери, тобто близько 45% працівників держсектора. "Відповідно, необхідно закрити школи, клуби, дитячі садки в селах", - лякає він. Зрозуміло, що держава на це не піде. Хоч би тому, що організація масових звільнень обійдеться казні ще дорожче, ніж виплата підвищених зарплат. Адже, згідно з чинним законодавством, при скороченні чиновників державі як роботодавцеві доведеться виплатити кожному як вихідну допомогу середньомісячну зарплату.
Крім того, відповідно до положень ст. 26 Закону "Про зайнятість населення" звільненому за скороченням працівникові, що став на облік у службу зайнятості, впродовж двох місяців треба платити допомогу з безробіття в розмірі 100% його середньої зарплати на останньому місці роботи, 75% - в подальші три місяці й половину - протягом ще семи місяців.
Інша річ приватний бізнес, якому також доведеться виконувати вимоги нового закону, підвищивши зарплати співробітникам, які зараз отримують менше, ніж законодавчо обумовлений мінімум. Голова парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталія Королевська (БЮТ) відзначає, що фонд заробітної плати приватні підприємства змушені будуть збільшити як мінімум на 20%, чого більшість підприємств у нинішніх кризових умовах зробити просто не зможе. В результаті співробітників доведеться або переводити на зарплату "в конвертах", або звільняти.
"В період кризи важливіше забезпечити максимум зайнятості: рівень доходу робітників менш важливий, ніж тотальне безробіття. А в цій ситуації бізнес змушений буде відповісти скороченням персоналу, зниженням рівня оплати праці, переведенням частини оплати "в конверти", мінімізацією інвестицій у модернізацію виробництва", - підтверджує віце-президент корпорації "Індустріальний союз Донбасу" Олександр Пилипенко. Причому якщо держструктури при звільненні дотримуються всіх встановлених процедур, то приватні роботодавці з персоналом не будуть зволікати. Дуже часто при звільненні правами працівників просто нехтують, їм не виплачують компенсацій, заздалегідь не попереджають про прийдешнє скорочення тощо. Втім, для державної казни і окремих галузей у підніманні соціальних стандартів є і позитивні речі.
"На кожну гривню, сплачену співробітникові, підприємство платить 51 копійку податків до бюджету. У тінь всі компанії все одно не підуть, залишаться великі міжнародні фірми, великі заводи, які завжди платять зарплату відкрито. А це означає, що вони збільшать обсяги відрахувань прибуткового податку. Крім того, зі зростанням заробітків населення ми можемо чекати пожвавлення внутрішнього попиту. І відповідно - збільшення доходів підприємств, які вироблятимуть товари для внутрішнього ринку", - відзначає Ірина Щербина.
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
