2521
Євро діждався автографа спікера
— Казна та Політика
Володимир Литвин пообіцяв підписати закон про внесення змін до держбюджету-2009 щодо виділення 9,8 млрд грн на фінансування підготовки до проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу 2012 р. Вчора ввечері свою обіцянку спікер виконав: документ опубліковано на сайті Ради. Однак пошук грошей для організації Євро - аж ніяк не головна проблема його укладачів.
Історія прийняття Радою й непідписання президентом закону про фінансування спортивного форуму драматична, як хороший футбольний матч. У червні 2009 р. парламент змінив держбюджет-2009, наказавши Нацбанку за рахунок авансування його прибутку виділити 9,8 млрд грн для підготовки до Євро-2012. Президент повернув цей закон парламенту зі своїми пропозиціями. Потім Рада повторно проголосувала конституційною більшістю за цей закон (об'єднавши зусилля двох фракцій - БЮТ і Партії регіонів), але глава держави 4 вересня знову повернув плід праць парламентарів, указавши на внесені ними невеликі виправлення й розцінивши його як новий закон, а не подолання вето. Президент наполягає, що виконання НБУ покладеного на нього зобов'язання призведе до необґрунтованої емісії з усіма негативними наслідками - прискоренням інфляції, падінням гривні, загостренням соціальної напруженості. 6 жовтня ВР запропонувала Віктору Ющенку або самому підписати закон, або це зробить спікер.
Говорячи про можливі наслідки виділення Нацбанком 9,8 млрд. грн., старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ельдар Газизуллін зазначив: необхідна депутатами сума не вплине значною мірою на динаміку інфляції, оскільки "10 млрд. грн. для економіки насправді - небагато. Інша справа, якщо таку практику буде продовжено".
Більш скептично налаштований виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко: він думає, що фінансування Євро за рахунок Нацбанку все-таки буде стимулювати інфляцію. "Прибуток НБУ на подібні речі не витрачається, не можна реалізовувати інфраструктурний проект у такий спосіб. Фінансувати подібні заходи треба, залучаючи частки інвестора або боргові ресурси, але точно не за рахунок Нацбанку",- сказав експерт. "Хто сказав, що я, як платник податків, повинен оплачувати Євро-2012? Чому всі ми повинні заплатити інфляційний податок просто через те, що необхідно профінансувати великий інфраструктурний проект?" - обурився він, відзначивши, що приймаючи згаданий закон, депутати керувалися політичними, а не економічними інтересами. При цьому аналітик не виключив, що гроші можуть піти не за призначенням. "Вибори - це основне, що зараз мотивує багатьох",- вважає Олег Устенко.
З останньою тезою не згоден член комітету Ради з економічної політики Олексій Плотников (фракція Партії регіонів), який запевнив, що гроші для Євро не стануть джерелом фінансування передвиборної кампанії: "Я не бачу можливостей встигнути їх використати. Скільки до виборів залишилося?" У той же час він акцентував на необхідності твердого контролю над використанням коштів. Що ж до того, з яких джерел фінансувати Євро, то пан Плотников вважає оптимальним робити це за рахунок інвесторів. "Але в умовах несприятливого інвестиційного клімату єдиний вихід - бюджетне фінансування",- переконаний парламентар.
Президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки Володимир Лановий сумнівається, що закон про фінансування Євро буде виконаний взагалі. "9,8 млрд. грн.- надумана цифра, виходячи з показника різниці доходів і видатків Нацбанку торік. В 2008 р. було надано 160 млрд. грн. банківського рефінансування. Чому цього року рефінансування й процентні ставки повинні бути такими ж? Ніхто цього не довів, але депутатам схотілося повірити в казку",- сказав експерт (нагадаємо, рефінансування - одне із джерел доходів НБУ). За словами Володимира Ланового, центробанк не дасть грошей уряду: "У нього їх немає, і просто так надрукувати їх не можна. Обсяг випуску облігацій уряду обмежений бюджетним дефіцитом й іншими показниками закону про держбюджет. Тому закон фактично не буде виконуватися".
"У процесі підготовки до Євро-2012 наш державний апарат демонструє низьку менеджерську ефективність,- констатує директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.- Недостатня координація зусиль з організації чемпіонату на всіх рівнях влади. Є проблема й у відносинах між владою й інвесторами. Постійне проблемне питання - інфраструктура: аеропорти, залізниці, швидкісні магістралі, готелі та ін. Ці проблеми переслідують країну протягом усього часу незалежності". Так що, на думку експерта, гроші на проведення чемпіонату знайти можна, але не їх пошук є вирішальним чинником успіху. Проблема у відсутності кваліфікованих менеджерів в Україні, здатних на належному рівні організувати представницький футбольний форум європейського масштабу.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
