1627
"Ъ": Солодке передчуття
— Аграрний ринок
В 2008-2009 роках Україну чекає небувалий дефіцит цукру. Це може спровокувати його подорожчання, яке дозволить виробникам працювати з рентабельністю 10-20%. Втім, скористатися вдалими ринковими умовами зуміють небагато компаній - почати сезон змогли лише 42 цукрові заводи.
Перехідні залишки
За даними асоціації "Укрцукор", цієї осені до переробки цукру приступили лише 42 заводи (проти 119 в 2006 році). У Міністерстві аграрної політики підрахували, що вони вироблять близько 1,5 млн т, тобто на 500-700 тис. т менше, ніж потрібно для внутрішнього ринку. До 2006 року українські підприємства стабільно виробляли близько 1,8 млн т цукру щороку при обсягу ринку 2-2,2 млн т. За оцінками галузевої асоціації "Укрцукор", це було достатньо. Експерти пояснюють, що обсяги, яких бракувало, покривалися за рахунок імпорту і частково контрабанди. А баланс попиту і пропозиції разом з жорстким держрегулюванням дозволяв зберігати відносно невисокі ціни - достатні для роботи, але недостатні для розвитку підприємств.
Ситуація різко змінилася, коли осінню 2006 року в Україні було вироблено рекордний обсяг цукру - 2,6 млн т. З урахуванням перехідних залишків надлишок цукру на внутрішньому ринку склав 1 млн т. Це призвело до того, що ціни впродовж останніх трьох сезонів виявилися недостатніми для рентабельної роботи багатьох підприємств. Навіть деякі гравці з першої десятки - "Українська продовольча компанія", "Євросервіс", ЮВС - пішли з ринку. За словами цукровиробників, розпочати роботу не змогли і підприємства компанії "Інцукорпром-К".
Рік дефіциту
Протягом останніх трьох років цукру вироблялося менше, ніж споживалося. Тому в нинішньому році перехідних залишків не буде зовсім. Дефіцит могли б частково компенсувати 260 тис. т імпортного цукру, які Україна погодилася допустити на внутрішній ринок за пільговою ставкою імпортного мита в рамках СОТ. Проте в зв’язку з несприятливою світовою кон'юнктурою цього не станеться, впевнені в асоціації "Укрцукор".
В серпні цього року у зв'язку з очікуванням дефіциту цукру в світі в поточному маркетинговому році у розмірі 6 млн т ціна жовтневих ф'ючерсних контрактів продукту на Лондонській товарній біржі досягла максимального за 20 років значення - $498,7/т, а на початок жовтня вона збільшилася до $586,8/т. З урахуванням витрат на доставку і переробку в Україні цукор, вироблений з цукру-сирцю, коштуватиме дорожче від бурякового, повідомили в асоціації "Укрцукор". Зараз тонна цукру-сирцю в Одесі на умовах CIF коштує $472,2 - з урахуванням витрат на його доставку, переробку, сплату ПДВ навіть при миті 2% оптова ціна на заводі буде не нижча 6,04 тис. грн/т (оптові ціни бурякового цукру на внутрішньому - 4,7-4,8 тис. грн/т).
За словами директора агентства AAA Сергія Наливки, зростання цін на цукор-сирець у світі триватиме до середини 2011 року. Це означає, що ціни на цукор в Україні залишатимуться високими до кінця наступного року. Але і в 2010 році площі посівів цукрового буряку в Україні будуть на рівні нинішнього року - близько 333 тис. га, відзначає голова ради директорів "Цукрового союзу 'Укррос'" Олександр Федоренко: "А значить, і обсяг виробництва залишиться, як раніше".
Перспективні ціни
Для тих учасників ринку, хто запустив виробництво цього року, ситуація складається як ніколи добре. Вже в червні-липні відпускні ціни на цукор підвищилися з 3,1-3,2 тис. грн/т до 5,1-5,5 тис. грн/т. На зростання цін може вплинути уряд. Нагадаємо, влітку 2005 року Антимонопольний комітет звинуватив найбільших операторів ринку цукру в штучному завищенні цін. Тоді їх оштрафували на 17 млн грн. Але зараз, схоже, навіть у Кабміні визнають, що ситуація вимагає збільшення цін: на початку жовтня в Міністерстві аграрної політики повідомили про плани підвищити мінімальну ціну цукру на 16,6% - до 4,5 тис. грн/т.
За словами Федоренка, до кінця року в Україні оптові ціни цукру зростуть до 5 тис. грн/т, роздрібні, - до 6-6,5 грн./кг. Особливо гостро дефіцит відчуватиметься в другій половині 2010 року. За умови збереження курсу долара в діапазоні 8,4-8,5 грн/$ роздрібні ціни можуть зрости до 8 грн./кг, прогнозує голова ради директорів компанії "Інсеко" Олексій Крутибіч.
Тепер виробляти цукор стало вигідно. "Продаючи цукор оптом за 5 тис. грн/т, компанії можуть отримувати 15-20% рентабельності (до середини поточного року більшість компаній працювали з мінімальною або негативною рентабельністю)",- повідомив Крутибіч. А холдинги, які самостійно вирощують буряк з високою врожайністю і забезпечують нею свої підприємства, можуть розраховувати на рентабельність вище 20%.
Інвестиційна непривабливість
Збільшення рентабельності теоретично робить українську цукрову галузь привабливою для інвесторів, відзначають експерти. "Але великі стратегічні інвестори прийдуть, тільки якщо будуть упевнені в стабільності політичної ситуації, а також якщо уряд почне розподіляти квоти на виробництво цукру на довгочасній основі (зараз вони видаються лише на рік)", - сказав керівник групи "Німецько-український аграрний діалог" Хайнц-Вільгельм Штрубенхофф.
Голова наглядової ради Гнідавського цукрового заводу Ярослав Галькевич відзначає: "Великим іноземним виробникам цукру незрозуміла схема, за якою агрохолдинги змушені самостійно вирощувати цукровий буряк для своїх підприємств. Вони націлені тільки на виробництво цукру, а буряк хочуть купувати у сільгоспвиробників, що спеціалізуються на її вирощуванні". За словами Штрубенхоффа, достатня кількість таких виробників може з'явитися лише за умови скасування мораторію на продаж землі.
Інтерес інвесторів до цукрового ринку стримує і жорстке держрегулювання галузі. "Коли прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявляє, що цукор в роздробі має коштувати не дорожче 4,5 грн/кг, вже наступного дня на цукровий завод приїжджають представники податкової адміністрації, УБЕЗ, Держцінінспекції, які вимагають обґрунтувати підвищення цін і знизити їх до заявленого урядом рівня", - говорить Олексій Крутибіч. З цих причин найближчим часом новими інвесторами в цукровій галузі будуть вітчизняні інвестори.
"Зараз вдалий час для придбання заводів"
Голова правління Dakor Agro Holding
Голова правління Dakor Agro Holding
- Як вам вдалося зберегти цукровий бізнес?
- В останні два роки через низькі ціни на цукор цей напрям діяльності компанії був низькорентабельним. Але наші фінансові показники не погіршилися за рахунок продажу зернових і олійних культур, які ми вирощуємо на орендованих землях і самостійно експортуємо. Ми орендуємо сільгоспугіддя, розташовані неподалік від кордону з Польщею, - територіальний чинник, а також цінова кон'юнктура, що склалася на зернових, дозволяли нам в останні декілька років досягати рентабельності у цьому напрямку на рівні 25-30%. Думаю, цукровий бізнес вдалося зберегти і завдяки розумній політиці залучення позикових коштів, адже основною причиною виходу з ринку інших гравців стало саме високе боргове навантаження.
- Чи позначиться на роботі вашої компанії подорожчання цукру цього року?
- Нинішній маркетинговий рік стане найпривабливішим для виробництва цукру за останні три роки - дефіцит на ринку складе 600-700 тис. т. Покрити його за рахунок імпортних постачань цукру-сирцю буде непросто через високі світові ціни. Ми прогнозуємо, що оптова ціна цукру в Україні може зрости до 6-7 тис. грн/т (зараз 4,7-4,8 тис. грн/т), що дозволить нам працювати, як і до кризи, з рентабельністю понад 10%.
- Ви маєте намір розширювати цукровий напрям?
- У нас є плани з придбання нових заводів, але до закінчення переговорів, які зараз ведуться, я не можу повідомити деталі. Зараз вдалий час для придбання заводів - їх ціна стала адекватною, в порівнянні з 2006 роком вони подешевшали в середньому на 50%. До кінця року ми збираємося збільшити сільгоспугіддя, які орендуються, на 20%, до 210 тис. га, розширити посіви цукрового буряку на 40%.
- Чи плануєте ви займатися імпортом цукру-сирцю?
- Так, ми подали заявку в Міністерство економіки. Але ввозити його буде рентабельно, тільки коли ціна цукру на українському ринку досягне 6 тис. грн/т.
- Ви відзначили зростання інтересу до цукрового бізнесу з боку інвесторів?
- Безумовно. Останнім часом знов почали надходити пропозиції про придбання частки в акціонерному капіталі від портфельних інвесторів, зацікавлених у придбанні з метою перепродажу.
- А стратегічні інвестори цікавляться?
- Вже декілька років до ринку пильно придивляються найбільші в світі виробники цукру Nordzucker і Sudzucker. Вони зацікавлені в придбанні великих українських цукровиробників, зверталися з такою пропозицією і до нашої компанії. Проте поки за українські активи пропонують неадекватно низьку ціну.
"Виробники цукру відмовляються укладати довгочасні контракти"
Начальник відділу розробки нових продуктів компанії "Сандора" Інна Ошмаріна
Начальник відділу розробки нових продуктів компанії "Сандора" Інна Ошмаріна
- Які вимоги до якості цукру пред'являє ваша компанія?
- Ми використовуємо цукор у виробництві безалкогольних напоїв, зокрема нектарів і сокових напоїв, за винятком 100-відсоткових соків. При покупці ми орієнтуємося на його відповідність затвердженим в Україні держстандартам, а також стандартам компанії PepsiCo (володіє компанією "Сандора"). Ми пред'являємо певні вимоги до кольоровості продукту і глибини його очищення. Для нас важливо вибрати цукор, який дозволить уникнути утворення осаду в готовій продукції.
- Наскільки цукор, що виробляється в Україні, відповідає вашим вимогам?
- В країні є всього декілька компаній, які могли б запропонувати нам продукт необхідної якості. Українські виробники кажуть: якщо вас не влаштовує наш цукор, не беріть його взагалі - це краще, що ми можемо вам запропонувати.
- Як ви вирішуєте цю проблему?
- Ми імпортуємо частину цукру з країн СНД - зокрема, з Білорусії та Казахстану. У цих країнах є виробники, що пропонують цукор європейської якості.
- "Сандора" зазвичай купує цукор разовими партіями або підписує довгочасні контракти?
- Наша компанія прагне укладати контракти з цукровиробниками на термін не менше року. Така практика сформувалася на основі досвіду минулих років: як правило, до весни українські заводи розпродають весь цукор, і в цей час на ринку починаються різкі цінові коливання. Цього року проблема закупівлі цукру стоїть перед нами особливо гостро. Цукровиробники в очікуванні зростання цін на продукт внаслідок його дефіциту категорично відмовляються від укладання довгочасних контрактів.
- Чи будете ви підвищувати ціни на свою продукцію у зв'язку з подорожчанням цукру?
- Безумовно. Ми й інші виробники безалкогольних напоїв будемо змушені переглядати ціни - цукор займає в собівартості їх виробництва 60-70%. Альтернативою підвищенню цін може бути застосування замінників цукру. Але це не кращий варіант: їх використання може призвести до погіршення якості продукції, її смакових властивостей. Зараз ми вивчаємо різні варіанти - зокрема, приготування напоїв з використанням замість цукру мальтози, глюкозно-фруктозних сиропів, що виготовляються з кукурудзи. Але остаточне рішення з цього питання ще не ухвалене.
Костянтин Фастовець, аналітик BG Capital:
Цукровий буряк - одна з найприбутковіших сільськогосподарських культур в Україні. Якщо олійні культури приносять 3-3,5 тис. грн./га, зернобобові, - близько 2,2 тис. грн./га, то буряк - до 7 тис. грн./га. Але незважаючи на це і на те, що ціни на цукровий буряк цього року досягли максимального за весь час незалежності України значення, площі, відведені під цю культуру, в 2008 році скоротилися на 38%, а в цьому - на 11%.
Ця тенденція пояснюється високою затратністю високотехнологічного процесу вирощування цих коренеплодів. Цукровий буряк дуже чутливий до культури землеробства і погодних умов. Вона вимагає залучення значних оборотних коштів: на гектар буряку потрібно вкласти до 7,5 тис. грн. Для порівняння: на вирощування пшениці потрібно близько 2,8 тис. грн./га, а соняшнику - 2,4 тис. грн./га. Тому ризики від можливих фінансових втрат через неврожай буряку є найбільш високими - далеко не кожна українська аграрна компанія до цього готова. Фінансові можливості вітчизняного агросектора завжди були на низькому рівні, а криза призвела до того, що навіть державні дотації на цукровий буряк не дозволяють знизити ризики вирощування буряку до прийнятного для більшості аграріїв рівня.
Найефективнішим способом зниження згаданих ризиків є диверсифікація вирощуваних культур окремо взятою сільгоспкомпанією і вертикальна інтеграція по ланцюжку: вирощування буряку-виробництво цукру-збут. Саме тому буряковим бізнесом здатні займатися тільки крупні гравці ринку, котрі володіють достатнім ступенем диверсифікації та інтеграції бізнесу. За останні роки великі агрохолдинги справді збільшили посіви цукрового буряку, і ми чекаємо продовження тенденції концентрації цукрового бізнесу, що намітилася, в руках крупних сільгоспвиробників.
Можливі оборудки на ринку цукру
В середині 2008 року агрохолдинг "Мрія" придбав 6 заводів з виробництва цукру в "Української продовольчої компанії" (УПК). Зараз УПК веде переговори про покупку Лохвицького заводу в компанії "Райз" підприємця Віталія Цехмістренка.
Власник Селищанського цукрового заводу (Черкаська область) Геннадій Бобов повідомив, що веде переговори про покупку відразу двох заводів. За його словами, мова йде про Жашківський цукровий завод і права на оренду 10 тис. га сільськогосподарських земель у Черкаській області у УПК.
Альона Голубєва
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
