2378
Вічно голодна зграя
— Валюта
Банки знову йдуть на ризик і заробляють мільярди, тому що держави наповнюють капіталом фінансові ринки. Чому інвестбанки недооцінюють ризики можливих втрат і чим це небезпечно для вкладників?
Не робити жодної помилки. Слово за словом читає з листа свою доповідь Йозеф Акерманн на банківській конференції у Франкфурті. Спокійно, майже нерухомо стоїть голова Deutsche Bank за трибуною, хоча в нього є всі причини для бурхливої радості. Його банк, як і більшість конкурентів, що пережили фінансовий хаос, у першому півріччі надзвичайно добре заробив. Однак про цю сенсацію він говорить дуже обережно: "За рахунок структурних змін в Deutsche Bank з'являються шанси зайняти частки ринку в інвестбанкінгу".
Він знає, що голосне висловлення радості було б провокацією. Для підприємців, що борються за кредити, для робітників, що тремтять за свою роботу, і насамперед для політиків, які закачали у фінансову систему мільярди податкових коштів. Провокацією тому, що саме винуватці фінансової кризи - інвестиційні банки - знову отримують прибуток, начебто нічого не сталося.
У той час як промисловість і платники податків страждають від наслідків кризи, банки заробляють на ризикових торговельних угодах (Sales & Trading). За два останні квартали Deutsche Bank заробив стільки, скільки рідко заробляв за останні п'ять років, а його конкурент зі США JP Morgan у другому кварталі отримав найбільший прибуток від процентних ставок з 2004 року.
Однак цього разу все повинно бути по-іншому. Не так, як під час останнього буму, який закінчився фінансовою катастрофою. "Ми не починаємо знову те, що, як показала криза, виявилося неправильним", - говорить Акерманн. Занадто ризиковані угоди повинні залишитися в минулому. Але, судячи з піврічного звіту Deutsche Bank, його слова викликають сумніви. Згідно зі звітом, ризик втрат сьогодні вищий, ніж незадовго до початку фінансової кризи. Максимальна сума, яку банк Акерманна при нормальному перебігу торгівлі міг втратити в другому кварталі, становить 142,9 млн. євро. А це на чверть більше, ніж у другому кварталі 2008 року, незадовго до вересневої катастрофи Lehman Brothers. А в надзвичайній ситуації втрати можуть бути в багато разів більшими.
Така ж ситуація й у конкурентів. В американському банку Goldman Sachs, наприклад, показник ризику в другому кварталі виріс до $245 млн. Торік у цей же час він перебував на рівні $184 млн. А оскільки фінансові ринки відтоді заспокоїлися (показник ризику залежить від сили коливання курсів), висновок логічний - банки знову узялися за ризикові угоди.
При цьому "подушка безпеки", що захищає банки від можливих втрат, дуже тонка. Хоча Deutsche Bank і скоротив за останні півроку свій балансовий підсумок з 2,2 трлн. євро до 1,7 трлн., ці угоди забезпечені власним капіталом у розмірі лише 34 млрд. євро.
Можливим джерелом втрат може бути те, що в банку на балансі 64 млрд. євро так званих активів третього рівня. На них на сьогодні немає ринкової ціни, вони вважаються непродажними. До того ж багато інвестбанків так переписали активи, що тепер не повинні їх знецінювати. За цим стоїть припущення, що при паралізованих кредитах не буде серйозних проблем з виплатою грошей - дуже оптимістичний прогноз через усе ще слабку економіку.
Але чому так сильно виріс ризик банківських втрат? І за рахунок яких ризикових операцій інвестбанки заробляють так багато грошей?
Відповіді знаходяться у суворо затаємничених серцях інвестбанків - торговельних залах, де тисячі банкірів за комп'ютерами на мільярдних внесках заробляють гроші. Для свого роботодавця і за дорученням клієнта.
Історія про украдене програмне забезпечення Goldman Sachs для комплексної системи торгівлі за рахунок власних коштів кілька тижнів тому викликала сум'яття в інвестбанку і дозволила заглянути у звичайно закритий світ торгівлі. Колишній співробітник Goldman скопіював істотні частини програми, таємно виніс їх і передав на сервер у Німеччині. Банк нацькував на нього ФБР і незабаром його було зарештовано. Виявилося, що Goldman отримує високий прибуток за допомогою власного програмного забезпечення, власних грошей, на свій власний ризик і на дуже різних ринках шляхом використання керованих комп'ютером стратегій.
Однак ця система може бути дуже небезпечна. Якщо вона потрапить до чужих рук, то з її допомогою можна маніпулювати ринками, застерігали експерти, коли випадок із крадіжкою став відомий. На це застереження критики банку відреагували питанням: "А хто контролює торговців Goldman Sachs, які використовували цю систему і так само легко могли маніпулювати ринками для власного прибутку?" Питання дотепер залишається без відповіді.
Сама галузь мало сприяє її отриманню. "Банки припинили пояснювати суспільству свої комплексні угоди, - говорить Александер Дібеліус, голова Goldman Sachs у Німеччині. - Тут фактично виник паралельний світ".
І в цьому світі захована відповідь на запитання, яке хвилює сьогодні вкладників, політиків і центробанки, - чи піде за цим підозріло швидким поверненням банківського прибутку нова катастрофа? "Розрядка на ринках вселила деяким фінансовим інститутам уявлення, що вони можуть повернутися до того ж способу дії, що й до кризи", - критикують банкірів уряди Німеччини, Великобританії і Франції. "І навіть після банкрутства Lehman у банків спостерігається тенденція йти на ризики, що ледь прораховуються, ", - говорить Джон Кері, фондовий менеджер Pioneer у Бостоні.
Однак ситуація на ринку дуже нервова, оскільки зростання досить нестійке. Якщо стане відомо про нові провальні угоди або списання, це може призвести до чергового падіння курсу цінних паперів. Так, на початку вересня серед торговців акціями у Франкфурті вже ходили чутки, що один європейський банк втратив на бізнесі з деривативами 2,0 млрд євро. Перед катастрофою Lehman Brothers подібні чутки тривожили біржі майже щодня.
У свій прибутковий паралельний світ інвестбанки були перенесені диво-машиною Sales & Trading. Значення цього бізнесу важко переоцінити. Deutsche Bank у першому півріччі отрмиав 10 млрд. євро з 15 млрд. свого чистого прибутку саме в секторі інвестбанкінгу, а не в більш стабільному управлінні майном або обслуговуванні приватних осіб. А три чверті прибутку інвестбанкінгу, у свою чергу, принесла торгівля цінними паперами. В Goldman Sachs торгівля паперами забезпечила майже 80% прибутку в другому кварталі.
У цьому сегменті в 2007 році (рік буму) галузь заробила близько 170 млрд. євро. А в 2008 році (рік кризи) виторг залишився на рівні 129 млрд. євро. В 2009-му планується вже 150 млрд. євро, говорить Акерманн. Це відповідає продуктивності економіки Чехії торік.
Парі на ралі
Інвестбанки США налаштовані надзвичайно оптимістично. Головний економіст Goldman Джим О'Ніл пророкує світовій економіці на майбутній рік зростання на 4%. Це у два рази більше, ніж обіцяв Світовий банк. О'Ніл - не виняток, і за словами ідуть справи: інвестбанки купують ризикові цінні папери - деривативи та акції, і в такий спосіб продовжують ралі, що почалося в лютому. "Більшість банків інвестують насамперед туди, де у випадку проблем можна буде все швидко продати", - говорить менеджер хедж-фонду Хеннінг фон Іссендорфф.
Але якщо в 2010 році виявиться, що правим був Світовий банк, а не Уолл-Стріт, то "всі разом підуть на вихід". Це призведе до великих втрат на акціях. Справа в тому, що голодна зграя в торговельних залах посилено скуповувала цінні папери, що залишилися, - облігації боржників, які вважаються мало кредитоспроможними. Високоприбуткові High Yield Bonds також почали ралі цього року. Індекс високоприбуткових євробондів Merrill Lynch тільки за другий квартал виріс на 28%. Облігації боржників ваблять високими ставками, які іноді перевищують 20%, але вони несуть із собою і великі ризики. Згідно з даними рейтингового агентства Standard & Poor's, до середини липня збитковими виявилися майже кожна десята з цих облігацій, це 179 боржників із зобов'язаннями на $424 млрд. І це тільки початок.
Причому нові спекуляції викликані саме діями центробанків, спрямованими на порятунок економіки. Низькі ставки, які повинні запобігти світовій економічній кризі, приносять банкам величезні прибутки. Під 1% короткочасного позичити гроші і потім за 3% купити довгочасні держпозики - зручний бізнес, але тільки доти, поки відсотки перебувають на дуже низькому рівні. Однак навіть цього багатьом банкам недостатньо. Багато з них використовують низькі відсотки для того, щоб позичати гроші та інвестувати їх у зростаючі економіки - Китай, Бразилію... І ці спекуляції набирають обертів, говорить Йорг Цойнер, головний економіст Schweizer VP Bank.
Але якщо засноване на держфінансах зростання Китаю виявиться менш стійким, ніж прийнято вважати, то доходи в Азії впадуть. А спекулянти будуть змушені різко ліквідувати свої фірми. Провал Шанхайської біржі (-20% у серпні) уже дав це відчути. Економічні кризи в зростаючих ринках уже приносили мільярдні втрати: азіатська криза 1997 року, банкрутство Аргентини в 2001 році.
Крім того, якщо західні центробанки для захисту від загрози інфляції різко і значно підвищать відсотки, у банків будуть проблеми з рефінансуванням довготермінових вкладів, які вони купили за короткочасні позичені кошти. У цьому випадку упадуть навіть "абсолютно надійні" угоди. Минулий рік уже показав, що може статися навіть неможливе, коли відбувається колапс на ринку короткочасних кредитів.
Менш ризикованими, ніж торгівля на власні гроші, на перший погляд здаються угоди, які банки проводять за дорученням клієнтів - торгівля або збір грошей для держав і підприємств за рахунок облігацій. Цей бізнес переживає бум. Державам потрібно багато грошей для пакетів економічної допомоги. Інакше кажучи, винуватці кризи заробляють на зборі коштів для проведення рятувальних заходів. Підприємства практично не отримують кредити і беруть капітал на фінансовому ринку, виплачуючи банкам комісійні. Крім того, банки заробляють на бізнесі, пов'язаному з новими позиками, коли клієнт обмінює змінні відсоткові ставки на тверді або страхує себе в банку від коливань валютного курсу.
"80% нашого торговельного прибутку приходять сьогодні від класичного бізнесу зі стандартними продуктами за дорученням клієнтів, і в останні півроку це було прибутковим як ніколи", - говорить шеф торгівлі одного з інвестбанків.
Подібні угоди з позиками, валютами та кредитним страхуванням за дорученням клієнтів банки охоче представляють як майже безризикові. Але вони не є такими. Наприклад, банк часто захищає себе зустрічною операцією з іншим банком. Але якщо той падає, то безризикова угода може принести конкретні збитки.
Прибуткова олігополія
Після банківських банкрутств і злиттів, пов'язаних із кризою, кількість банків, які брали участь у торгівлі цінними паперами, помітно зменшилася. "Пиріг став меншим, ніж до кризи тільки на 15%, - радіє один з інвестбанкірів, - але розподіляється серед значно меншої кількості інститутів". Тому через кризу банки можуть підвищити свої збори. Це збільшить видатки інвестора, а в остаточному підсумку - клієнтів інвестиційних і страхових фондів.
"Прибуток банки отрмиують головним чином за рахунок торгівлі. З погляду інвесторів це лише трансакційні видатки", - говорить Штефан Штальманн, аналітик Unicredit.
Ще до кризи число конкурентів у прибутковій торгівлі цінними паперами із твердим відсотком було таким незначним, що Аншу Ян, шеф інвестбанкінгу Deutsche Bank, в 2004 році в Монте-Карло говорив про "олігополію в роботі". З 17 банків олігополії, зазначених у презентації Яна, відтоді п'ять збанкрутували, були розділені або поглинені конкурентами. А решта продовжують отримувати прибуток.
При цьому клієнти фактично є заручниками банку. Якщо складна фінансова конструкція, всупереч обіцянкам банкіра, що її продав, раптом приносить великі втрати, то тут, незважаючи на всю лють, допомагає тільки візит до цього банкіра, який отримує високу плату за реструктуризацію, тому що тільки він розуміє проблему.
Тому не дивно, що розлючені клієнти, інвестори і політики наполягають на більш суворих правилах для банків. Навіть голова Commerzbank Мартін Блессінг вимагає для галузі написання нових правил гри: "Коли банки займаються саморегулюванням, це рівносильно тому, що водії скасували для себе світлофори, а люди сподіваються, що правила ще працюють".
Аналітик JP Morgan Кіан Абухоссейн вважає, що за рахунок більш високих вимог до власного капіталу прибутки Deutsche Bank на ринку капіталу в 2011 році можуть упасти з 10,0 до 6,7%. Однак банкіри не сильно переживають із приводу суворості умов роботи. "В конгресі США зовсім інші пріоритети. Запропонована Бараком Обамою реформа охорони здоров'я вважається більш важливою", - відзначили в одному великому інвестбанку.
Марк Бешен, Дмитро Ярош
За матеріалами: ИнтерМедиа Консалтинг
Поділитися новиною
