Друга хвиля — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Друга хвиля

Казна та Політика
6442
Це тільки приказка - казка попереду, так казав влітку не один експерт. Мовляв, восени криза розгориться з новою силою. З якими економічними показниками Україна зустріла вересень? Які фактори можуть запустити в країні другу хвилю кризи?
Промисловість тягнеться вгору
Падіння української економіки сповільнюється. За даними Держкомстату, темпи зниження ВВП країни за підсумками першого півріччя сповільнилися до 18%, у порівнянні з 20,3% в першому кварталі.
Найбільше підбадьорює ситуація, яка склалася у промисловості. Показник промвиробництва зростає вже кілька місяців поспіль - у травні на 1,3%, у червні - на 3,1%, у липні - на 4,9%. Ці цифри дозволили прем'єрові Юлії Тимошенко заявити, що уряду вдасться подолати кризу, і "в цьому немає ніяких сумнівів".
Головний тягар промисловості - металургія. Ця галузь демонструє найбільш значне зростання. Завдяки відновленню попиту на метал на зовнішніх ринках, виробництво сталі в травні-липні збільшилося на 20%. Зросли й ціни на сталевий прокат. Зростання продажів експерти пояснюють тим, що у закордонних клієнтів українських метзаводів просто виснажилися запаси, і трейдери вирішили закупити товар про запас.
"На серпень-вересень замовлення є. Ціни відносно відновилися, тримаємося", - цитують "Контракти" директора Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча Володимира Бойка. Деякі експерти, наприклад, Олексій Блінов з компанії Astrum, вважають, що покращення в металургії може бути тимчасовим. А до показників минулого року і металургії, і промисловості в цілому ще рости й рости.
Поступове відновлення світової економіки позначилося й на інших статтях українського експорту. Збільшилися продажі за кордон текстилю, продукції машинобудування, деревини й продовольства. В результаті в червні Україна вперше з початку року експортувала товарів на 223 мільйони доларів більше, ніж ввезла з-за кордону. Але зведений платіжний баланс, у якому враховуються й зовнішня торгівля, і переміщення капіталу, у червні показував дефіцит у розмірі 732 мільйони доларів. Відтік капіталу за кордон призводить до падіння курсу національної валюти.
Зарплата та безробіття зростають повільно
Незважаючи на те, що різні наслідки кризи на собі відчули понад 80% українців, багатьом вдалося зберегти роботу. Відсоток безробіття в кризовий час зріс не набагато - з 7,1% у першому кварталі минулого року до 10,3% у першому кварталі нинішнього.
Великим промисловим підприємствам вдалося уникнути звільнень завдяки підтримці уряду. Для металургійних і хімічних підприємств уряд ввів мораторій на подорожчання вантажних залізничних перевезень, а також скасував надбавки до ціни на газ. Прагнучи зберегти кваліфіковані кадри, компанії переводили працівників на неповний робочий день або скорочений робочий тиждень. Станом на початок липня 2009 року промисловці скоротили штат лише на 11,5% у порівнянні з минулим роком.
В 2007 році в промисловому секторі було зайнято близько 4 мільйонів українців, а безпосередньо на виробництві працювало ще менше - 3,5 мільйони. Це лише 17% працездатного населення України.
Уникнути повального безробіття в умовах кризи нашій країні допомогла структура зайнятості. На початку року, за інформацією Держкомстату, кількість працюючих громадян віком від 15 до 70 років становила майже 21 мільйон. У штаті українських підприємств значилися лише половина з них - 10,9 млн.
Чим же займається інша половина? Близько 5 мільйонів становлять "білі" приватні підприємці та їхні працівники, а також особи, які трудяться на основі договору про виконання робіт і договору підряду. Ще 4,6 мільйони людей трудиться "у тіні" - це п'ята частина від усього зайнятого населення. Більша частина з них - пенсіонери, які вирощують картоплю, помідори, яблука на своїх городах. Якщо ти ніде не оформлений і працюєш тільки на себе, то й звільнити тебе не можна.
Ще одна вагома частка українських трудівників - так звані бюджетники, тобто працівники державного сектора. Півтора мільйони осіб працюють у системі Міністерства освіти, ще мільйон - у сфері медицини. До них додаються солдати, міліціонери, держчиновники, працівники державних монополістів на кшталт "Нафтогазу". Усього - близько п'яти мільйонів, або майже 25% зайнятого населення. Держава своїх "бюджетників", хоча вони навіть працюють у роздутих і неефективних структурах, не звільняла й звільняти не збирається.
Середньомісячна зарплата українців у серпні піднялася на цілих 28 гривень - до 2008. Найбільше отримують у Києві (у середньому 3320 гривень на місяць), у Донецькій (2196 грн.), Київській (2104 грн.), Дніпропетровській (2065 грн.), Луганській (1943 грн.) областях. Проте реальна зарплата стоїть на місці. Надлишки з'їдає інфляція, яка, за прогнозами МВФ, до кінця року може досягти 13%.
Ситуація з зайнятістю населення поки не викликає оптимізму в експертів. Вони чекають нової хвилі безробіття. Мовляв, ринок праці відповість на кризу в економіці, але із затримкою. Першими під скорочення ризикують потрапити ті, хто перебуває в неоплачуваній відпустці або працює неповний робочий день. Звільнення почнуться, коли в компаній закінчаться резерви, що дозволяли виплачувати зарплату всьому штату, а потік нових замовлень буде ще малим.
Банки потішать кредитами не скоро
Доступні банківські кредити, за допомогою яких компанії могли б розвивати свій бізнес, а прості українці - купувати більше дорогих товарів і послуг, повернуться на український ринок не скоро.
На кінець літа кредити населенню видавали близько 20 фінансових установ. За даними газети "Хрещатик", іпотечні позики видають лише 5 банків, кредити на авто - близько 10, споживчі - лише 7 фінустанов. Ставки не тішать: з іпотеки - у середньому 23,96%, з автокредитів - 20,49%, споживчі позики - від 0 до 88,43%. Вимоги до платоспроможності клієнта - аж надто суворі.
Банки не мають іншого виходу. Обсяг безнадійних або проблемних боргів зростає. Більше половини банків, які входять до групи найбільших, у першому півріччі показали збитки.
Про пожвавлення іпотеки в найближчі кілька років думати не варто. У фінансистів немає довгочасних ресурсів, адже українці перестали вкладати гроші в банки на тривалі терміни, віддаючи перевагу депозитам на термін від місяця до півроку. До того ж туманною залишається ситуація на ринку нерухомості. Автокредитування відновиться лише в наступному році. Повернення масових споживчих кредитів чекати не доводиться.
В цілому ж банки будуть кредитувати, коли почнуть стабільно рости базові для української економіки галузі - металургія, будівництво, машинобудування, а також коли покращиться ситуація на зовнішніх ринках.
Депозитні ставки повинні знизитися. По-перше, тепер банкам не так потрібні гроші, як у першому півріччі. По-друге, щоб давати великий відсоток з депозиту, банк повинен давати гроші в кредит під ще більший відсоток. Немає кредитів - немає прибутку. Особливо це стосується депозитів у валюті, адже позики у ВКВ скасували, тому гострої потреби в доларах і євро в банкірів немає.
Загалом, Україна до початку осені завмерла в хиткій рівновазі. З одного боку, є слабкі ознаки видужування економіки. З іншого боку - падіння було занадто глибоким і про остаточний вихід із кризи говорити ще дуже рано. Трьома головними дестабілізуючими факторами сьогодні є невизначеність щодо подальшого співробітництва України з МВФ, продовження стрибків валютних курсів і, звичайно ж, наближення президентських виборів.
Сергій Пасюта
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас