2916
Подрібнішали
— Казна та Політика
Минулого тижня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила про намір рекапіталізувати 13 дрібних банків. Раніше про можливість докапіталізації дрібних фінустанов за участю держави говорили й у НБУ. “Держава могла б у разі потреби підставити плече деяким дрібним банкам - шляхом їх рекапіталізації. Я не вважаю, що дрібні банки - це погані банки, не обов'язково їх ліквідовувати всі підряд. Так, консолідація банківського сектора необхідна, але є декілька дрібних банків, які працюють дуже ефективно й стабільно”, - розповів Бізнесу Василь Пасічник, директор дирекції НБУ з питань банківського регулювання й нагляду.
Разом з тим, очевидно, у цьому випадку буде задіяно нову схему санації проблемних банків, що навряд чи можна назвати рекапіталізацією. Річ у тому, що уряду не потрібно буде входити в капітал проблемних фінустанов, досить лише забезпечити переведення їх пасивів і “живих” активів в один з державних банків. Усе, що залишиться у вигляді проблемних активів, буде ліквідовуватися. Тобто фактично йдеться про приєднання дрібних фінустанов до великих.
Тим часом триває протистояння Кабміну й НБУ в питанні долі двох найбільших проблемних гравців банківського ринку. Так, прем'єр-міністр вимагає від Нацбанку змінити тимчасових адміністраторів Укрпромбанку й “Надра Банку”. Тимчасову адміністрацію в Укрпромбанку наразі очолює Костянтин Раєвський, директор департаменту НБУ з реорганізації й ліквідації банків. “Надра Банком” керує Валентина Жуковська, яку вважають наближеною до Секретаріату Президента. “Минуло багато місяців, а тимчасові адміністрації “Надра Банку” і Укрпромбанку не забезпечили, не закінчили, не організували роботу з кредиторами цих банків з реструктуризації заборгованості, що унеможливлює входження уряду в ці банки”, - заявила Тимошенко.
Насправді ж вимога Кабміну більше скидається на відмовку, щоб нескінченно затягувати процес рекапіталізації. Адже кредитори банків готові відтермінувати свої вимоги, якщо держава ввійде в капітал цих банків. У Секретаріаті Президента розкритикували вимоги Кабміну. Там заявили, що Нацбанк передав уряду свої пропозиції щодо фінансовому оздоровлення Укрпромбанку й “Надра Банку” ще місяць тому. Зокрема, було запропоновано з Укрпромбанку перевести в Ощадбанк депозитний портфель у розмірі 7 млрд грн. “Ця пропозиція цілий місяць лежала в уряді, і ніхто на неї не реагував. А тепер вони кажуть: поміняйте адміністрацію в Укрпромбанку, й тоді ми будемо готові розглянути цю пропозицію. Ситуація доведена до абсурду”, - обурюється Олександр Шлапак, перший заступник глави Секретаріату Президента.
Нацбанк, схоже, готується до нової хвилі банківської кризи. Регулятор пропонує внести зміни до Положення про порядок здійснення банками депозитних операцій, заборонивши вкладникам дочасного розривати депозитні договори. “Вкладники банку не мають права вимагати припинення або дочасного виконання зобов'язання банку за договором банківського вкладу у випадках, передбачених Законом “Про банки й банківську діяльність”, - сказано в проекті змін.
Варто зазначити, що в тексті Закону, на який посилаються автори змін, не перераховано умов, за яких можлива заборона на вилучення внесків. У той же час у ст.1060 Цивільного кодексу (ЦК) зазначено, що вкладники мають право витребувати депозит у будь-який час. Проте в НБУ вважають, що запропоноване формулювання не суперечитиме вищевказаній нормі ЦК. Юристи кажуть, що нема норм, якими можна було б заборонити дочасне повернення депозитів і при цьому не порушити положень ЦК. “Якщо таку постанову буде подано на реєстрацію в Мін'юст, його не зареєструють. Але, скоріше за все, НБУ просто розішле цю постанову банкам, і вони будуть її виконувати. А вкладникам доведеться звертатися в суди”, - пояснив Юрій Забіяка, віце-президент адвокатської фірми “Грамацький і партнери”.
Нагадаємо: Нацбанк уже двічі вводив незаконний мораторій на дочасне розірвання депозитів - восени 2004 р. і в 2008 р. Банкіри підтримують намір регулятора, та не хочуть, щоб на них посилалися. “Такий крок давно потрібен ринку, адже за фактом в нас немає термінових депозитів - приносять на рік, а забрати можуть у будь-який час. Це підриває стабільність банківської системи, особливо під час паніки”, - сказав заступник голови правління великого банку з іноземним капіталом, що побажав залишитися неназваним. У той же час банкіри небезпідставно побоюються, що після введення заборони на дочасне вилучення вкладів населення відмовиться розміщувати заощадження на більш-менш тривалі терміни (півроку-рік), віддаючи перевагу короткочасним депозитам (тиждень-місяць) або навіть звичайні поточні рахунки з нарахуванням підвищеної облікової ставки.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
