932
Вони відпочили. Вони запрацюють?
— Казна та Політика
Наближення осені означає і старт чергового політичного сезону. Незабаром перше пленарне засідання нової сесії ВРУ, зовсім скоро почнеться і передвиборна кампанія, а знакові політики вже взялися тішити свіжими заявами.
Осінні "перездачі"
Разом з літом минув і період відносної політичної "тиші". Останній "сеанс" відпочинку перед президентськими виборами залишився позаду (вважати повноцінними канікулами новорічні свята складно - на них припаде апогей кампанії), і український політикум з новими силами готується до бою за розум і серця виборців.
Всупереч деяким побоюванням, політліто-2009 пройшло порівняно спокійно, як для "затишшя перед бурею". Як видно, основні публічні зусилля влади виплеснулися протягом тривалого закінчення попереднього сезону - разом з боротьбою за підвищення прожиткового мінімуму "уже завтра", позбавленням мандата депутата Лозинського і напруженого складання нової версії закону про президентські вибори. Після такого перебігу подій більшість літніх подій уже не дуже вражали масштабом.
Найпомітнішими віхами другої половини липня - серпня 2009 року стали кілька подій. Серед них - активно використовуваний вітчизняними політиками тривалий візит патріарха Московського і всея Русі (найяскравіше відрізнився, мабуть, Віктор Янукович), гнівне відеозвернення Дмитра Медведєва, що зіграло на руку іміджу нинішнього глави держави, і порція реакцій на нього, сплеск об'єднавчих поривів у всіх можливих таборах (лівому, національно-демократичному і "младополітичному"), а також раптове бажання народних депутатів попрацювати під кінець канікул. Причина проведення позачергової сесії 21 серпня лежить на поверхні - так виглядає необхідність подолати президентське вето за двома пунктами. У першому випадку мова йшла про гостру політичну необхідність – набуття чинності горезвісного закону про вибори, насущність же другого - фінансування підготовки до "Євро-2012" за допомогою Національного банку України - продиктована як економічними, так і, можливо, іміджевими причинами. Як би там не було, під кінець серпня обранці народу, схоже, згадали, що безліч нагальних питань усе ще "за ними". І таки їх доведеться вирішувати найближчими місяцями.
Виходячи із задекларованих ще влітку парламентських планів, осінь-2009 повинна б стати часом, що запам'ятовується, не тільки "завдяки" президентським виборам. Свого часу ледве не головним рекламним анонсом майбутнього сезону стала завзята боротьба Партії регіонів за підвищення соціальних стандартів. З одного боку, "регіонали", у надії на свідомість робочої групи, продовжують стверджувати, що голосування за "профільним" законопроектом неодмінно відбудеться вже 1 вересня. З іншого ж боку, головні особи за народне благо встигли підстрахуватися. Двадцять першого серпня в парламенті була зареєстрована постанова, що стосується рекомендацій Михайла Папієва до ще ненаписаного держбюджету - саме про рівень мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму (із ще більш привабливими цифрами, але - тільки з 1 січня). Так що, невідомо, як складеться доля "соціалки" восени, але шляхи до відступу в ПР уже підготували...
Підвищенням рівня життя "іспити", які парламентарії самі собі перенесли на осінь, не обмежуються. Наприклад, Секретаріат Президента не втомлюється нагадувати, що нардепи збиралися скасувати власну недоторканність. Деяка ймовірність того, що ця знакова подія припаде на осінь-2009, існує, от тільки питання зменшення прав народних обранців звичайно проходить під грифом "свіжий переказ, та не дуже віриться". Крім цього Верховна Рада планувала з новими силами розпочати боротьбу з економічною кризою і її соціальними наслідками. Намір схвальний, але він дивно поєднується з "бюджетною тенденцією". У переддень нової сесії вже практично ніхто не гарантує, що головний кошторис країни буде прийнятий вчасно (тобто - восени) - до президентських виборів - ні опозиція, ні навіть уряд.
Іншою, призначеною для "перездачі", проблемою може стати ще один відкладений пункт - переформатування уряду. Після спроби розглянути це питання на одному з позачергових засідань кінця попередньої сесії, прем'єр перейшла на позиції "восени - так восени". За минулі місяці ситуація не змінилася. У Кабміні як і раніше вільні чотири крісла і ще, як мінімум, два перебувають під загрозою виселення мешканців (правда, серед літа міністр вуглепрому Віктор Полтавець відкликав свою заяву про відставку) і як і раніше планують отримати "декілька" нових віце-прем'єрів. Оскільки влітку каменем спотикання виявилася відсутність взаєморозуміння між урядом і опозицією щодо запропонованого пакета (нагадаємо, Партія регіонів хотіла доповнити "список смертників" Юрієм Луценком та Іваном Вакарчуком), малоймовірно, що воно одразу відшукається до початку осені. До того ж, чутки обіцяють додаткове пожвавлення кадрового питання: преса не виключає ймовірність того, що в годину "Ч" президент замість посла України в США Олега Шамшура запропонує на посаду глави зовнішньополітичного відомства посла в Росії Костянтина Грищенка. У кожному разі, парламентаріям буде чим зайнятися. Не рахуючи головної теми сезону - президентських виборів.
Всі "пристрасті" - у рамках виборів
Роль і місце кампанії, що наближається, в осінньому сезоні важко недооцінити. Швидше за все, перспективі зайняти жадане президентське крісло, або хоча б гідно взяти участь у забігу, буде присвячена левова частка (якщо не повністю) зусиль політгравців. Тому, варто очікувати такої ситуації, коли все сказане і зроблене тим або іншим політиком варто розглядати через призму "а яким боком це стосується виборів".
Після того, як осінь-2008 минула під гаслом боротьби концепцій "дострокові парламентські vs створення коаліції", варто очікувати, що й цього разу елементом довільної програми стане невелика юридична війна. І, що повністю відповідає законам передвиборного часу, приводом для воєнних дій обіцяє стати багатостраждальний закон про президентські вибори. Незабаром після подолання президентського вето, глава держави пообіцяв, що без Конституційного суду і цього разу не обійдеться. Солідарні з цією думкою гаранта і спікер Верховної Ради, і Комітет виборців України.
Таким чином, цілком імовірно, що поле передвиборних битв на якийсь час переміститься на територію КСУ (черговий етап "потепління" взаємин між урядом і Банковою там уже розглядається). Затягування процесу легітимізації нового закону про вибори, можливо, і не призведе до зриву організаційного процесу, зате неодмінно дасть підстави для численних спекуляцій. Тим більше, що старт їм задається "зі смаком" - аж до обговорення легітимності суддівського складу. На тлі можливої судової кампанії, прийдешній осінній сезон скандалів навколо ЦВК поки виглядає скромно. Чи не головна проблема, на думку зацікавлених осіб, поки полягає в досягненні одним із членів Комісії - Анатолієм Писаренком - гранично припустимого 65-річного віку, що у випадку відкладання вирішення проблеми, за словами віце-спікера Олександра Лавриновича, може поставити під сумнів законність рішень Центрвиборчкому... До старту перегонів ще більше, ніж півтора місяця, а два можливих "фронти" уже готують до відкриття...
Формально, поки кампанія ще не почалася офіційно (попередньо початок дійства призначено на 19 жовтня), від учасників забігу ще можна чекати деякої організаційної стриманості. Хоча купа не завжди "прихованої" політичної реклами на вулицях і загальних тематичних навколополітичних заяв говорять про протилежне.
Важко сказати, наскільки сам факт приходу "політосені" вплине на активність ключових гравців. За великим рахунком, у передвиборному ключі вона здійснюється вже не перший місяць, і варто очікувати хіба що нарощування темпів ознайомлення народу із уже звичними ідеологічними напрацюваннями.
Так, наприклад, глава парламенту Володимир Литвин, хоча останнім часом і збільшив присутність у медіапросторі, але продовжує триматися курсу головного миротворця, що буде намагатися налагодити конструктивну роботу ВРУ (хоча, після того, як він назвав весь VI склад зграєю "неадекватних", можливо, це буде і непросто). І в цьому офіційне відкриття політсезону, Володимиру Михайловичу, безумовно, на допомогу. Аналогічною, імовірно, якийсь час буде і поведінка лідера парламентських комуністів, хоча на руку Петру Симоненкові грає поновлення об'єднавчої риторики, під знаком якої може пройти, як мінімум, частина "лівої" осені. У свою чергу, звичних схем дії поки дотримується і прем'єр. Ключова модель поведінки Юлії Тимошенко на найближчий час, швидше за все, буде відповідати рамкам пізнаваного концепту "Вона працює". І необхідність, що загострюється, у цьому є - чий імідж, як не глави уряду, більше за інших ризикує постраждати від кризового будня. Тому значна частина промов прем'єра припадає на заяви в стилі "Нас лякали дефолтом, але дефолту не буде, поки я тримаю цей штурвал".
Поки деякі політики використовують звичні напрацювання, інші вже виразно рвуться в бій. Одночасним відкриттям політичного сезону і урочистим оголошенням: іду на ви - можна вважати прес-конференцію Віктора Януковича, що пройшла 27 серпня. Під час її проведення Віктор Федорович не тільки підтвердив власну впевненість у перемозі (якщо все складеться з "серйозним результатом" - то й у першому турі) і уточнив право власності на резиденцію "Межигір’я", але і окреслив коло питань, на яких, зважаючи на все, буде будуватися його передвиборна агітація. У цілому, обійшлося без сюрпризів: стандартний набір ПР-тез, доповнений натхненною критикою економічної політики влади, чим лідер тіньового уряду займається вже давно, і експлуатацією іміджу того президента, що виправить відносини з Росією (що після широкої підтримки пам'ятної заяви Дмитра Медведєва - уже не новина). У кожному разі, власне відкриття сезону пройшло успішно, адже конкурент, що випередив Віктора Януковича в цій ролі, за великим рахунком, скористався "службовим становищем".
Разом із сеансом спілкування найбільш опозиційного кандидата із пресою, ініціативу старту сезону "політосінь-2009" можна приписати і Вікторові Ющенку. Діючий президент, як уже розповідали "Подробиці", істотно розширив рамки привітання країни із Днем Незалежності, внісши в урочисту промову низку тез, що найбільше нагадують презентацію передвиборної програми. При цьому найбільшу увагу одразу привернула президентська ініціатива із приводу всенародного обговорення конституційних ініціатив гаранта (з можливим референдумом на обрії), на наступний же день підкріплена відповідним указом. Хоча нічого принципово нового в цій ідеї глави держави немає, але вже навіть факт видання указу і обговорення, що розгорнулося, його ймовірних наслідків запустив один з основних трендів. Осінній передвиборний сезон, схоже, пройде під знаком декількох основних проблем. Конституція, криза, безпорадність влади, легітимність виборів, російський напрямок зовнішньої політики... Був би привід, а теми завжди знайдуться. І виборці про них довідаються першими.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
