1681
Удвічі менше роботи для митниці
— Казна та Політика
Криза призвела до різких змін масштабів української зовнішньої торгівлі. Звуження зовнішнього попиту і обвал цін на сировинні товари скоротили обсяги експорту більшості провідних галузей економіки. Подальше зниження внутрішнього попиту - як споживчого, так й інвестиційного, - підкріплене скороченням банківського кредитування і обвальною девальвацією гривні, викликало різке падіння обсягів імпорту товарів по широкому спектру товарних позицій.
Між першим півріччям 2008 року і січнем-червнем поточного року - величезна прірва. Перший період характеризувався перегрівом української економіки, зашкаленням світових цін на сировинні товари і піковим завантаженням потужностей експортоорієнтованих підприємств. Другий - нижньою точкою українського кризового циклу, екстремумом падіння українського виробництва, глибокою рецесією в більшості провідних економік світу.
Менше металу і дешевше
За підсумками січня-червня експорт товарів скоротився на 53,2% у вартісному вираженні. Показники ключових українських промислових галузей ще разючіші. Експорт чорних металів - головного експортного товару країни, на який у докризовий час припадало 38% експорту, - скоротився на 63%, виробів із чорних металів - на 42%. Вивезення продукції хімічної галузі зменшилося на 56%.
При цьому від обвального зниження світових цін експорт постраждав навіть більше, ніж від зниження фізичного попиту. Приміром, експорт чавуну впав на 52% у вартісному вираженні, а у фізичному - лише на 13%. За сталевими напівфабрикатами співвідношення становить 57% проти 15,5%, за круглим гарячокатаним прокатом - 68% проти 41%.
Певною допомогою для українських металургів став китайський ринок, з якого в останні роки наша продукція методично витіснялася місцевими імпортозаміщувальними виробництвами. Однак зараз китайська економіка продовжує демонструвати впевнене зростання завдяки наймогутнішій програмі стимулювання внутрішнього ринку у світі. Це дало українським металургам можливість трохи наростити поставки на практично втрачений ринок.
Так, якщо в першому півріччі минулого року Україна майже не здійснювала поставки чавуну в Китай у статистично значимих обсягах, то в січні-червні 2009 року на китайський ринок було поставлено 344 тис. тонн чавуну на 100,6 млн доларів. З нульового значення виріс і експорт сталевих напівфабрикатів у КНР, що склав за підсумками першого півріччя 2009 року майже 800 тис. тонн на суму 257 млн доларів. Зростання експорту в Китай на тлі загального падіння зовнішніх товаропоставок підвищило роль цієї країни зі статусу малозначимого ринку до досить помітного партнера із часткою 4,7% у сукупному експорті товарів.
Машинне відділення спорожніло
Через те, що наші основні торговельні партнери серед країн СНД вирішують у себе вдома аналогічні проблеми, сильно постраждав машинобудівний експорт. Експорт залізничного транспорту впав на 73,5%, автомобілів - на 67,5%. Поставки вантажних залізничних вагонів у Росію (на них торік припадало понад 10% всіх експортних поставок у РФ), цього року обвалилися більш ніж уп'ятеро - з 13 тис. одиниць до 2,2 тис. одиниць. У цілому за поставками одних тільки вантажних вагонів валютні надходження в Україну скоротилися за рік на 744 млн доларів.
Сформувалася дуже цікава ситуація із зовнішньою торгівлею легковими автомобілями, з огляду на контекст 13%-ої надбавки до імпортних мит, дія якої минає менш ніж через місяць. Торік завдяки зростанню доходів населення, поширенню автокредитування й, у меншому ступені, зниженню тарифів у зв'язку із приєднанням до СОТ, Україна мала сильний дефіцит за зовнішньою торгівлею автомобілями. Співвідношення експорту й імпорту було 1:10, а дефіцит торгівлі автомашинами за підсумками першого півріччя становив майже 2,5 млрд доларів.
Криза змінила лише масштаби: співвідношення експорт-імпорт виправилося лише трохи, до 1:7, а дефіцит зовнішньої автоторгівлі стиснувся до 450 млн доларів. Оскільки дані за перше півріччя дещо перекручені ефектом 13%-ої надбавки (хоча її значення зовсім несуттєво на тлі більш ніж 60-процентної девальвації гривні та відходу зі сцени валютних автокредитів), співвідношення практично не змінилося. Так що українські автомобілебудівники продовжать боротьбу з імпортом за життєвий простір.
Зерно: торішній паросток посеред зів'ялого поля
На цьому тлі головним - тобто майже єдиним - драйвером експорту в першому півріччі стали зернові культури. Незважаючи на зниження світових цін на зерно, зростання їхнього експорту в першому півріччі склало 61% у вартісному вираженні. Це обумовлено тим, що Україна торік зібрала рекордний урожай зернових на рівні 53,3 млн тонн і змогла істотно наростити обсяги зовнішніх поставок зерна. Експорт пшениці в першому півріччі приніс зернотрейдерам 805 млн доларів, тобто майже вп'ятеро більше порівняно із січнем-червнем 2008 року. Однак гарний урожай звичайно завжди переслідує "злий близнюк" - падіння світових цін на зерно. Адже у фізичному вираженні експорт пшениці виріс у сім з половиною разів.
До слова, цього року аграрії вкотре вирощують урожай переважно за сприятливої погоди. У першому півріччі за імпортом в Україну майже не ввозилися калійні та фосфорні добрива, які в нас не виробляються. Таким чином, поточного року вітчизняні сільгоспвиробники як і раніше захоплювалися надмірною підгодівлею ґрунту азотними добривами. З усіма подальшими наслідками, з погляду виснаження ґрунтів і нітратизації посівів.
Обсяг проти ціни
Один з основних факторів зовнішньоторговельного балансу нашої країни - імпорт природного газу. Протягом останніх років між Україною і Росією відбуваються газові війни, і умови постійно переглядаються. Нововведення цього року безпосередньо позначилися на статистиці з імпортом. Насамперед мова йде про угоду між НАК "Нафтогаз України" і "Газпромом" щодо переуступки 10,4 млрд кубометрів газу, який належав компанії RosUkrEnergo. Цей обсяг був розмитнений у лютому-березні поточного року за розрахунковою ціною 154 долара за тисячу кубометрів (газ був оплачений не живими грішми, а послугами із транзиту в 2009 р.).
Наявність істотних обсягів імпорту за такою пільговою ціною дає уряду можливість вписатися в раніше заявлений показник середньорічної ціни імпортного газу на рівні не вище 230 доларів за тисячу кубометрів. За підсумками першого півріччя середня ціна кубометра становила 216 доларів за тисячу кубометрів. При цьому в третьому кварталі вартість імпортованого блакитного палива - 198 доларів, а в останньому кварталі вона навряд чи перевищить показник 215 доларів (з огляду на поточну динаміку світових цін на нафту і нафтопродукти).
І все-таки поточна ціна істотно вища від торішніх 179,5 доларів за тисячу кубометрів. Таким чином, при скороченні фізичних обсягів газу на 32% у першому півріччі "Нафтогазу" однаково доводилося за підтримки уряду, Ощадбанку і НБУ платити тільки на 18% менше. Схема із взаємозаліку "газ за транзит" у річному вираженні принципово нічого не змінює ні для річного фінансового балансу "Нафтогазу", ні для зовнішньої торгівлі України (і зарахований газ, і оплачені ним послуги із транзиту зазначені в статистиці).
Підводячи риску
У другому півріччі 2009-го зовнішня торгівля залишиться в цілому збалансованою. Металурги будуть компенсувати зерно врожаю минулого року, імпорт за споживчими товарними групами буде стагнувати через тривалу девальвацію. Ми очікуємо, що за підсумками року дефіцит зовнішньої торгівлі (з урахуванням послуг) складе 1,7 млрд доларів. Для порівняння: торік діра за зовнішньою торгівлею досягла 14,5 млрд доларів.
Цього літа спостерігається впевнене відновлення зовнішнього попиту на металургійну продукцію, що вже надає підтримку експорту. Відповідно до наших оцінок, у четвертому кварталі поточного року темпи зростання фізичних поставок металопрокату на зовнішні ринки складуть близько 40% у річному вираженні. Це ще далеко від виходу на докризові показники, але накопичений за рік темп зростання відносно провального кварталу 2008-го вражає.
Ми бачимо також певне пожвавлення експорту за низкою великих машинобудівних підприємств. Кошти за російськими програмами державної підтримки машинобудівних та інфраструктурних галузей поступово доходять до підприємств і починають перетворюватися в реальні замовлення, де Україна може претендувати на певну частку. Підйом гірничо-металургійного комплексу поступово пожвавлює попит на залізничні вагони. Енергетичне машинобудування продовжує виконувати укладені ще до кризи довгострокові контракти, і за деякими з них у другому півріччі навіть відбудеться невелике зростання. Втім, експорт машинобудівної продукції в цілому в другому півріччі буде демонструвати дуже скромну динаміку.
Експортного зернового бума цього разу не трапиться. Хоча поточний урожай зернових навіть за найпесимістичнішими оцінками буде на 15% нижчим від торішнього (а швидше за все, на 20-25%), однак він однаково дозволить забезпечувати солідні надходження від експорту на рівні не нижче 200 млн. доларів на місяць.
Незважаючи на великі масштаби падіння експорту та імпорту, структура зовнішньої торгівлі не зазнала значних змін. Ті зміни, які є на цей момент, незабаром згладяться. Приміром, непоганий урожай зернових цього року буде все-таки істотно нижчим, ніж торішній рекорд, і частка зернових в експорті піде на спад. У той же час металургія у зв'язку з нещодавнім пожвавленням зовнішніх ринків і відновленням світової економіки почне поступово відвойовувати втрачені позиції. Разом з новою хвилею світового зростання будуть зростати сировинні товари і припливи капіталу на ринки, що розвиваються. Виходить, кредитування та інвестиційний попит у країнах СНД відновляться, а з ним і машинобудування. Так що говорити про структурну перебудову української зовнішньої торгівлі в результаті кризи не доводиться. Через кілька років Україна знову стане швидко зростаючою економікою з надмірною залежністю від експорту чорних металів. Головне питання в тому, як при збереженні статус-кво ми пройдемо через наступну кризу або чергову технологічну революцію.
Олексій Блінов
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
