12225
Рубіні: Ризик другої хвилі кризи росте
— Казна та Політика
Світова економіка досягла дна кризи, але відновлення в розвинених країнах може бути млявим, крім того, росте ризик другої хвилі рецесії, вважає професор економіки Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні, що передбачив нинішню кризу.
В останньому кварталі 2008 року та у першому кварталі 2009 року темпи падіння економіки нагадували спад часів Великої депресії. Однак наприкінці минулого року уряди всього світу почали повною мірою використовувати арсенал засобів, що були в них, для боротьби із кризою.
Зусилля спрацювали, і світова економіка, що одержала допомогу в розмірі $2 трлн, припинила вільне падіння.
"Три питання залишаються відкритими: коли завершиться рецесія? Яким буде шлях відновлення економіки? Чи існує ймовірність нового спаду?" - написав Рубіні в статті, опублікованій в The Financial Times.
"На перше питання можна відповісти, що цілком ймовірно, що економіка досягне дна в другій половині 2009 року. У багатьох розвинених економіках (США, Великобританія, Італія, Іспанія та інші країни єврозони), а також у деяких економіках emerging market (насамперед у Європі) рецесія формально не завершиться до закінчення цього року, оскільки паростки надії усе ще пробиваються крізь бур'янисту траву", - відзначив Рубіні.
У деяких розвинених економіках (Австралія, Німеччина, Франція, Японія) і в більшості emerging markets (Китай, Бразилія, а також в інших частинах Азії і Латинської Америки) відновлення вже почалося, вважає професор.
Щодо другого питання, можна сказати наступне: у цей час основні суперечки розпалюються між тими, хто є прихильниками швидкого V-подібного відновлення економіки, і тими, хто, як і сам Рубіні, дотримується думки, що відновлення після пари кварталів досить бурхливого зростання, пов'язаного із заповненням запасів і зростанням виробництва, буде млявим і, у цілому, нижче від середнього значення за останні роки, тобто U-подібним. Таке відновлення може протривати, принаймні, два роки.
На користь U-подібного сценарію професор наводить наступні аргументи.
По-перше, рівень зайнятості усе ще падає як у США, так і в інших розвинених економіках. До 2010 року безробіття в Штатах може перевищити 10%, що згубно вплине на споживчий попит і банківський сектор, а також приведе до зниження професійного рівня робітників, ключового фактора збільшення продуктивності праці в довгостроковій перспективі.
По-друге, зберігається криза не тільки ліквідності, але й кредитоспроможності. Труднощі в банківському секторі обмежують розвиток кредитування, інвестицій і споживчих витрат.
По-третє, американці змушені скорочувати витрати, тому що вони вже не в змозі виплачувати кредити в умовах доходів, що знижуються, і безробіття, що росте.
По-четверте, фінансовий сектор, незважаючи на всю держдопомогу, усе ще перебуває в дуже поганому становищі. Тіньовий банківський сектор зник, а великі банки очікують трильйонні втрати по непогашених кредитах, а також цінних паперах на тлі їх недокапіталізації.
По-п'яте, наявність великих боргів, високі ризики дефолтів і дефляційний тиск знижують прибутковість компаній, які виявляються не в змозі розширюватися, наймати персонал і інвестувати кошти.
По-шосте, стимулювання держсектора за допомогою нарощування бюджетного дефіциту несе в собі ризик заглушити відновлення видатків приватного сектору. Більше того, таке стимулювання вичерпає себе на початку наступного року, що зажадає більшого попиту в приватному секторі для підтримки зростання економіки.
По-сьоме, скорочення світового дисбалансу має на увазі, що нині існуючий дефіцит рахунків поточних операцій в економіках, які воліють витрачати (США), скоротить профіцити країн, які надмірно заощаджують (Китай та інші emerging markets, Німеччина і Японія). Але якщо внутрішній попит не буде рости досить швидко в "ощадливих" країнах, світове зростання також буде слабшим.
Професор відзначає, що крім цього зараз є дві причини, що вказують на ймовірність W-подібного розвитку економічної ситуації. Ризики пов'язані з варіантами згортання заходів щодо стимулювання економіки (exit strategy). Якщо відбудеться підвищення податків, скорочення видатків і швидка ліквідація надлишкової ліквідності, це може підірвати відновлення і повернути економіку до стаг-дефляції (рецесія та дефляція).
Однак, вважає Рубіні, якщо інтервенції в економіку продовжаться, це може привести до стагфляції, що буде викликано зростанням інфляційних очікувань, збільшенням прибутковості довгострокових держоблігацій, а також різким підйомом ставок за позиками.
Ще однією причиною для побоювань із приводу настання W-подібного сценарію є ціни на нафту, електроенергію і продукти харчування, які ростуть значно швидше, ніж повинно бути, виходячи з фундаментальних факторів, зокрема, через спекулятивні міркування.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
