17662
Чи врятує гривню “бог із машини”?
— Валюта
Аналітики вже проінвентаризували ледь не всі фактори, які сприяють знеціненню національної одиниці - від безупинного цунамі держоблігацій, які лише з похмілля можна назвати "цінними паперами", до ознак паніки серед населення. І нічого доброго для перспектив гривні їхні висновки не обіцяють, принаймні в найближчі місяці.
В Багдаді все спокійно...
Прем’єр переконана, що "економічних підстав для знецінення гривні немає, є спланована спекуляція". За її словами, "те, що відбувається сьогодні в Національному банку - а власне, національна валюта слабшає - це не пояснюється ніякими економічними та кризовими підставами”. “Я вважаю, що просто на біді країни продовжують заробляти десятки мільярдів гривень”, - каже глава уряду.
Макроекономіст у душі - Президент - також не вбачає фундаментальних факторів у прогресуючому знеціненні гривні, окрім одного - галопуючого дефіциту бюджету. Дійсно, 13-мільярдний дефіцит бюджету, задекларований Мінфіном за підсумком виконання бюджету за півроку, має з реальністю не більше спільного, аніж запевнення в тому, що півтора мільярди доларів інвестицій, залучених Україною в другому півріччі, "є активним притоком інвестицій". Особливо, якщо врахувати, що інвестицій в 2009 році Україна насправді отримала на 60% менше, аніж у січні-червні минулого року. Але ця інформація “чомусь” не поширюється...
Міну під гривню закладуть у п’ятницю
Тим часом невпинно наближається день Х для української гривні - позачергова сесія ВР, що її БЮТ призначив на цю п’ятницю. Неминуче подолання президентського вето має всі шанси стати ще одним каменем на шиї гривні, адже примус НБУ до фінансування Євро-2012 - то мільярди нічим не забезпечених грошей, що виллються на валютний ринок. І ще велике питання, чи дістануться вони тим об’єктам, для будівництва яких ці мільярди, емітують. Польські газети неодмінно вийдуть із заголовками: "Монетний двір українського Центробанку фінансує Євро-2012".
На додачу БЮТ з Регіонами хочуть змінити Закон про НБУ, перекресливши чинну вимогу скеровувати 25 відсотків прибутків Нацбанку у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Що й казати, далекоглядний хід самогубця, особливо за обставин, коли у фінансовій системі з’являються ознаки другої хвилі відтоку депозитів у гривні.
А щоб не здалося замало, ще одна законодавча новація двох найбільших парламентських фракцій - зобов’язати центробанк щоквартально перераховувати до бюджету позитивну різницю між своїми прибутками та видатками. Напевно, забули, що Нацбанк й без того мимоволі перетворюється на дядечка Скруджа. І це - одна з причин (окрім бюджетного дефіциту та потреби сплачувати зовнішні борги), чому гривня звалюється в піке.
Чому Нацбанк стає тим самим дядечком? Обсяг інтервенцій НБУ на підтримку гривні мінімізовано. Відчувається, що регулятор скутий у своїх діях. Останній транш МВФ (3,3 млрд дол.) був, як відомо, повністю спрямований на фінансування дефіциту бюджету, в т.ч. і на виплату зовнішніх позик.
Попереду - платежі за газ
Нафтогаз, користуючись тим, що серпнева ціна на газ є порівняно низькою, щосили помпує газ у сховища - 7 вересня рахунок, виставлений Газпромом, буде не по-літньому великим. Наприкінці вересня бовваніє невизначеність з долею єврооблігацій того ж Нафтогазу, дилетантські розмови про реструктуризацію яких вдарили ринок, що почав був повертатися обличчям до українських активів, у сонячне сплетіння. А є ще спадок від Азарова, який свого часу з відомих лише йому та вузькому колу утаємничених причин напозичався у швейцарських франках (не кажучи вже про японські ієни) - і все це необхідно повернути в еквіваленті 774 млн доларів того-таки вересня.
Тож НБУ береже резерви, обсяг яких (за вирахуванням запозичених резервів) на кінець вересня не повинен бути менший 16 з половиною мільярдів доларів у відповідності до програми МВФ. Просити МВФ зменшити цей показник після виснажливої попередньої місії та важких переговорів - не доводиться. Тому, видається, НБУ і поводиться максимально обережно з інтервенціями, охороняючи недоторканний запас золотовалютних резервів.
У той же час запевнення очільників Нацбанку, що всі макроекоеномічні засади - на боці міцної гривні, дедалі більше нагадують пророцтво американського економіста Ірвінга Фішера, що "ціни на акції сягнули високих постійних позначок". За кілька днів після цієї відомої фрази відбувся біржовий колапс 1929 року...
“Мани небесної” ніхто не чекав?
І ось після того, коли навіть транш МВФ не став аспірином для лихоманки гривні, почало здаватися, що порятувати її може, як у стародавніх греків, лише deus ex machina - бог із машини, який в останню мить з’являвся на сцені й вирішував те, що не піддавалося вирішенню.
Складно в те повірити, однак чудо сталося - цими днями МВФ оголосив про розміщення додаткової емісії своєї валюти - спеціальних прав запозичення (СПЗ) - на суму, еквівалентну USD 250 млрд. Враховуючи квоту України у статутному фонді МВФ, Україна отримує двома траншами - 28 серпня і 9 вересня - 1,309 млрд СПЗ, що еквівалентно близько 2 млрд доларів.
Згідно інституційних засад МВФ, ці кошти належать країнам-членам Фонду і лише формально є їх зобов’язаннями - тобто це не та позика, яку потрібно повертати. Незрозуміло тільки, чому новина про додаткове розміщення валютних ресурсів серед членів Фонду, в т.ч. і в Україні, стала несподіванкою. Звісно, рішення про поповнення статутного фонду МВФ, що було ухвалено цієї весни на лондонському саміті, і відтоді дещо призабулося...
Та хоч як там було, це сталося дуже вчасно для гривні, що вже втратила було сподівання на захист НБУ. Тож є надія, що останній, поповнивши резерви - без перебільшення - маною небесною, діятиме рішучіше.
Але чи зміцнить це гривню? Все скидається на те, що реально можна лише зробити її девальвацію більш помірною. Більшого для гривні, схоже, годі й чекати навіть від deus ex machina…
Станіслав Голубенко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
