3048
Операція "ліквідація"
— Казна та Політика
На початок серпня проблеми з платежами і картотекою мали 30 українських банків. У шістнадцяти з них працюють тимчасові адміністрації. У двох фінустановах уже відкликані банківські ліцензії. Продовження термінів депозитних мораторіїв говорить лише про те, що Національний банк і уряд так і не визначилися, що вони будуть робити з проблемними банками.
Незважаючи на піврічну санацію, становище в проблемних банках залишається критичним. Минулого тижня Національний банк був змушений продовжити ще на шість місяців мораторій на задоволення вимог кредиторів у п'яти банках - Укрпромбанку, Західінкомбанку, Надра Банку, "Національний кредит" і банку "Київ". Прийняття 5 серпня закону про особливості проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банків дозволило НБУ уникнути радикальних кроків щодо фінустанов.
Але чи надовго? Уже зараз більшість банкірів говорять про те, що уряду невигідно затягування вирішення проблем неплатоспроможних банків, і вважають, що рішення щодо цих банків буде прийнято за коротший проміжок часу. На сьогоднішній день НБУ санкціонував тимчасові адміністрації в 16 фінансових установах країни. У вересні минають терміни депозитних мораторіїв ще в чотирьох банках: Трансбанку - 1 вересня, "БІГ Енергії" і Родовід Банку - 15 вересня, Банку регіонального розвитку - 23 вересня.
Швидше за все, Національний банк України продовжить практику продовження мораторіїв у зв'язку з тим, що ці банківські установи не встигають з виплатами вкладів. Але ніхто не сумнівається в тому, що чи не всі невеликі фінустанови, які до січня не зможуть відновити свою платоспроможність, опиняться в списку на ліквідацію.
Ліквідація
Національний банк уже фактично дав зрозуміти, що в результаті економічної кризи українська банківська система зазнає серйозних змін. Ряди кредитних організацій відчутно зменшаться. І тепер це не просто експертний прогноз, а висновок, який прямо витікає із заходів, запропонованих головним фінансовим регулятором. Незаздрісна доля чекає насамперед малі й середні банки, які будуть або поглинені своїми більшими конкурентами, або припинять існування. Дві фінустанови - Одеса-Банк і банк "Причорномор'я" - вже втратили свої ліцензії.
Втім, процедура ліквідації може зачепити й системні банки. Незважаючи на надану можливість тимчасовому адміністраторові Укрпромбанку ще на півроку продовжити термін дії депозитного мораторію, у Кабміні вже відкрито дають зрозуміти, що не хочуть націоналізувати цей банк і не бачать сенсу й далі затягувати час. Минулого тижня виконуючий обов'язки міністра фінансів Ігор Уманський вкотре заявив, що активів, якими володіє банк, недостатньо для того, щоб розплатитися із вкладниками, і варто міркувати, як оперативно повернути їм гроші. Як альтернативу Уманський запропонував перевести частину зобов'язань цієї фінустанови в один з державних банків. Допускають ліквідацію Укрпромбанку і у самому НБУ. Варто зазначити, що цей сценарій вважається найдорожчим варіантом розвитку подій. Приміром, ліквідація одного з двох системних банків - Надра Банку або Укрпромбанку - ляже тягарем на Фонд гарантування вкладів, оскільки на сьогоднішній день він не має таких коштів. У тому ж таки Укрпромбанку середній розмір депозиту фізичної особи становить близько 40 тис. грн., тож реальний обсяг виплат вкладникам буде максимально наближений до 7 млрд грн. А станом на 1 липня у Фонді гарантування внесків акумульовано лише 4,53 млрд грн.
Передача частини зобов'язань в один з держбанків
Цей варіант сьогодні вважається не тільки найприйнятнішим, але й отримав статус "робочого". Уже зараз чиновники відпрацьовують дві схеми виплат депозитів вкладникам проблемних банків. При цьому кожна з них припускає додаткову емісію з боку Національного банку. Відповідно до першого, НБУ до запуску процедури ліквідації переводить вкладників-фізосіб на обслуговування в один з державних банків. Найчастіше чиновники називають Ощадний банк і рекапіталізований Родовід Банк. Виплату внесків планується здійснювати за рахунок збільшення капіталу держфінустанови облігаціями внутрішньої держпозики, які згодом викупить НБУ.
Друга схема передбачає запуск процедури ліквідації банку. За таким сценарієм реєстр вкладників буде переданий до Фонду гарантування внесків, а той, у свою чергу, повинен буде почати виплату компенсацій до 150 тис. грн., відповідно до чинного законодавства. Але для забезпечення виплат вкладникам системних банків Фонду доведеться звернутися за кредитом до Національного банку (це дозволяє зробити постанову НБУ №308). Але в обох випадках вкладникам доведеться чекати своїх грошей від трьох до шести місяців.
Рекапіталізація
На відміну від дрібніших фінустанов, Надра Банк залишається чи не єдиним претендентом на рекапіталізацію за участі Кабміну. Хоча сам процес викликає безліч нарікань із боку ринку. Але це на сьогодні єдиний працюючий інструментарій з боку держави. В опублікованому минулого тижня Національним банком України плані заходів, яких буде вжито в другому півріччі цього року, НБУ заявив, що планує рекомендувати Кабінету міністрів провести рекапіталізацію банків першої і другої груп на суму до 9,7 млрд грн., а також залучити додатковий капітал у невеликі кредитні організації третьої та четвертої груп на суму 1,2 млрд грн.
Злиття
Національний банк спробує прискорити і процес злиттів у банківському секторі, маючи на увазі другу хвилю банківської кризи, пов'язану з неповерненням кредитів підприємствами і населенням. Сьогодні вже ходять чутки, що центробанк готовий укладати негласні угоди з найбільшими фінустановами країни, за якими НБУ візьме на себе компенсацію частини збитків за угодами із проблемними банками. Одне слово, рятувати всіх фінансова влада більше не має наміру. Про те, що ухвалено рішення допомагати тільки деяким, свідчить і фактична відмова держави масово викуповувати так звані токсичні борги. За словами одного із чиновників НБУ, крім всіх інших мінусів, викуп "токсичних" паперів породить корупцію, оскільки зовсім не зрозуміло, за якими критеріями оцінювати вартість проблемних активів на балансах банків. Не дивно, що брати на себе не тільки фінансові, але й правові ризики чиновники не готові.
Створення банку "поганих" активів
І все-таки ідея створення банку "поганих" активів сьогодні активно обговорюється на ринку. До кінця серпня НБУ навіть обіцяє надати уряду пропозиції щодо створення спеціального банку для розвантаження балансів кредитних організацій від проблемних активів. Кредитор останньої інстанції також має намір продовжити розробку законопроектів з регулювання процесів міжбанківського переведення активів. Однак у такого варіанта є чимало опонентів. Як зізналося "Інвестгазеті" джерело в апараті уряду, рішення відмовитися від скупки "токсичних" активів свого часу було прийнято, в тому числі й з урахуванням міжнародного досвіду. Приміром, Швеції вдалося з найменшими втратами вирішити проблему банківської кризи, але в Україні через низку причин її досвід не застосуємо. Там не було яскраво вираженої бульбашки ні на фондовому ринку, ні в кредитній сфері. Вона була тільки на ринку житлової нерухомості. Тобто, по суті, проблема обмежувалася "токсичними" іпотечними паперами. Тому, витративши з бюджету суму, що дорівнює 4% ВВП, на створення "поганого" банку, Швеції вдалося вийти з кризи без втрат.
В українській банківській системі вартість "токсичних" активів, зважаючи на все, може перевищити шведські розміри. До того ж використання державних коштів на латання дір у балансах проблемних банків призведе до неможливості виконувати бюджетні зобов'язання. Це США на сьогодні йдуть шляхом створення "поганого" банку, оскільки мають можливість друкувати резервну валюту, що має попит у світі, практично в будь-яких обсягах, не викликаючи краху долара і всієї фінансової системи. В арсеналі української влади такого інструмента немає. Зате є інший: різати банківську систему наживо. Звичайно, болісно, але при цьому період післякризового відновлення економіки може виявитися коротшим.
В'ячеслав Мироненко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
