Аптечні порожнини


Аптечні порожнини

Закордонні фармацевтичні компанії погрожують українським чиновникам тим, що покинуть країну, якщо ті не припинять тиск на їх бізнес. Поки про це привселюдно заявила лише американська Bristol-Myers Squibb, яка продавала в Україні 25 найменувань препаратів.

Але вже восени її прикладу можуть піти ще сім іноземних гравців. А все тому, що Держінспекція з контролю якості лікарських препаратів відмовила в перереєстрації 800 медикаментів, більшість з яких - іноземні. І ті не знайшли нічого кращого, як помахати шашкою перед чиновниками, налякавши їх новим подорожчанням медикаментів. "Йдеться про найвідоміші іноземні компанії, які пропонують високоякісний продукт, - говорить Юрій Савко, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків. - Так, якщо Bristol-Myers Squibb зникне з аптечних полиць, пропадуть деякі рецептурні препарати кардіологічної групи, антибіотики широкого спектру і антиретровірусні препарати".

Занадто складно

З моменту створення у вересні минулого року Держінспекція послідовно ускладнює реєстрацію медикаментів. Останньою краплею для фармацевтів стало рішення Кабміну про подовження терміну реєстрації препаратів, прийняте наприкінці липня ц.р. "Донедавна в Україні діяла європейська модель реєстрації препаратів, яка була визнана міжнародною громадськістю як найкраща на пострадянському просторі, - скаржиться Борис Даневич, співголова Комітету з охорони здоров'я Американської торговельної палати. - Для виведення конкретного препарату на ринок цією моделлю передбачено низку процедур тривалістю до 210 днів. Тепер цей термін може збільшитися ще на 80 днів".

При цьому цілком може скластися така ситуація, за якої дія старого реєстраційного свідоцтва на якийсь препарат закінчилася, а нового свідоцтва ще не отримано. Оскільки ритмічність поставок лікарських препаратів через кризу й без того похитнулася, споживач ризикує зіштовхнутися з труднощами пошуку окремих медикаментів. Що, загалом, уже сталося. "На сьогодні через причіпки чиновників відмовили в перереєстрації багатьом справді потрібним засобам, - обурюється Олена Прудникова, представник Комітету порятунку фармацевтичної галузі України. - Наприклад, деякі інсулінові препарати неможливо купити ні за які гроші, їх просто нема в аптеках. На сьогодні я можу констатувати: дефіцит лікарських препаратів є, а ціни в аптеках зросли".

На спонтанність і нелогічність дій Держінспекції поскаржилися й у комітеті з питань охорони здоров'я Європейської бізнес-асоціації. "Приміром, за аналіз імпортованої партії потрібно заплатити 10 тис. грн. Але кількість упаковок у партії при цьому до уваги не береться", - йдеться офіційній відповіді асоціації.

Варто відзначити, що бюрократичні новації стосуються всіх без винятку фармацевтичних виробників. Але тільки закордонні гравці винесли сміття з хати. Тоді як вітчизняні взагалі відмовляються привселюдно обговорювати цю тему. А тим часом у Держлікінспекції не відкидають, що наступним кроком може стати введення реєстрації цін на ліки, а потім, того й дивися, - установлення ПДВ на лікарські засоби й вироби медпризначення. Про це заявив голова Геннадій Падалко на колегії Держлікінспекції 29 липня.

Захід нам не допоможе

У самій Держлікінспекції відмовилися детально обговорювати цю проблему з кореспондентом "ВД". Але за них це погодилися зробити фармацевти. "Послуги, які повинні надаватися державою, перекладаються на комерційні структури, - обурюється Світлана Зброжек, член правління Фармацевтичної асоціації України. - Юридичне управління в складі Держлікінспекції тепер геть відмовляється виконувати свої повноваження й надавати інформацію. Замість цього вони майже переадресовують у державний центр (Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції), де ви змушені укладати договір і оплачувати його сервіс". "Рахунок за послуги центру складає 200-2400 грн., - стверджує Олена Прудникова. - Звісно, ці витрати будуть включені до остаточної ціни препаратів. Але виходить, що підприємці платять двічі. Спочатку вони платять податки на утримання структури, що нараховує близько 1600 осіб. А потім - державному центру за отримання інформації, яку раніше ми отримували безкоштовно".

Ускладнення й подорожчання виведення ліків на ринок і контролю над їх якістю б'є всіх учасників ринку. Але іноземні виробники, позбавлені преференцій у частині державних тендерних закупівель або межових рівнів націнки на дешеві препарати, мабуть, не захотіли ділитися рентабельністю свого бізнесу з чиновниками в нових умовах. "Для іноземних компаній нестабільність регулювання сфери охорони здоров'я й обігу лікарських засобів має величезне значення, - пояснює Борис Даневич. - Постійна зміна законодавства, владних повноважень і процедур змушує іноземні компанії замислитися про доцільність свого перебування в Україні й перехід на ті ринки, де є можливість працювати більш ефективно".

В Держлікінспекції справедливо вказують на те, що їх завдання - це введення препарату на ринок і контроль над його якістю. От тільки забезпечення системи охорони здоров'я потрібними препаратами - також державне завдання. А це передбачає дії, спрямовані на стабільне надходження фармацевтичної продукції в Україну. На жаль, на сьогоднішній день в Україні нічого подібного не планується. І тому торішнє подорожчання ліків на 70% може здатися споживачеві квіточками в порівнянні з цінами цієї осені.

Скромні досягнення

За перше півріччя 2009 р. Держлікінспекція перевірила 46,6 тис. серій лікарських засобів, з яких 141 серія була визнана такою, що не відповідає вимогам. Що ж стосується боротьби з фальсифікатом і підробками ліків, то тут результати ще скромніші. З початку року Держлікінспекція видала 22 приписи про заборону неякісних і ще 24 - про заборону неякісних і фальсифікованих ліків.

Олександр Власенко, Юлія Піхновська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua