971
"За" і "проти" передвиборного розпродажу
— Фондовий ринок
Після декількох років стагнації в Україні стартувала приватизація стратегічних об'єктів. Цього моменту довго чекали інвестори. Однак що одержить держава в період кризи і передвиборних баталій за свої найкращі активи?
Вирішив селянин продати відро добірних яблук з останнього врожаю. Прийшов увечері на ринок, а за яблука пропонують третину від того, на що він розраховував. Хазяїн відклав продаж і задумав запропонувати їх покупцям пізніше, коли ціна виросте. Тим більше що яблука гарні і відстрочка на їхню якість особливо не вплине.
Українська держава в подібній ситуації вибрала іншу стратегію. На піку спаду цін на активи, викликаного об'єктивними причинами світової економічної кризи і передвиборними баталіями, вона вирішила продати низку стратегічних об'єктів. Питання в тому, чи виграє від цього Україна?
Із крайності в крайність
Позиція прем'єр-міністра Юлії Тимошенко зрозуміла, до того ж вона послідовна і неодноразово озвучена. У розблокуванні процесів приватизації та продажу з молотка майна держави, що залишилося, уряд бачить спосіб мінімізувати наслідки кризи. Голову Кабміну не бентежить, що ціна на пропоновані об'єкти в нинішніх умовах буде занижена. Вона другий рік доручає Фонду держмайна готувати до продажу Одеський припортовий завод (ОПЗ), "Укртелеком", "Турбоатом" і теплові генерації. Однак ці ініціативи блокувалися головою ФДМ, нині звільненою Валентиною Семенюк-Самсоненко, і президентом країни Віктором Ющенком.
Сьогодні ж приватизації відкрита "зелена вулиця" - в. о. голови Фонду держмайна Дмитро Парфененко повністю підтримує главу уряду, а президент різко змінив свою думку щодо продажу ОПЗ і енергокомпаній. Непослідовність рішень Ющенка вже засудили не тільки його опоненти, але й колишні соратники. Зокрема екс-спікер Верховної Ради Арсеній Яценюк заявив, що приватизація державних підприємств в умовах економічної кризи тільки здешевить українські активи. "Якщо зараз почати приватизацію, я говорю точно: ми продамо все. Тільки питання, за які гроші. Напевно, за п'яту частину від того, за що ми могли б продати рік тому. Приватизація в умовах постійно діючого внутрішньої кризи ще більше здешевлює активи держави", - вважає Яценюк.
Існує й інша думка, яка зводиться до того, що продавати все-таки треба. Заснована вона на тому, що найкращий момент для продажу ОПЗ однаково втрачений і відкладати продаж далі не має сенсу. "Сьогодні хоча б немає затятих супротивників цих процесів і є всі шанси довести конкурс до кінця", - відмітив директор міжнародного інституту приватизації, власності та інвестицій Олександр Рябченко. На його думку, після виборів ситуація може змінитися настільки, що приватизувати ОПЗ не вийде довгий час. Правда, в експерта є зауваження до способу продажу. Так, щоб уникнути монополізації транспортування аміаку приватним інвесторам логічно було б продавати акції ОПЗ невеликими пакетами - по 10-15%, вважає він. Такий спосіб продажу хімічного гіганта більшою мірою відповідав би інтересам держави. Що стосується продажу обленерго, то тут експерти одностайні - квапитися із приватизацією цих об'єктів нема рації.
Підводні рифи продажів
Як фахівець у приватизаційній сфері депутат від Партії регіонів, екс-глава ФДМ Михайло Чечетов попереджає потенційних власників про підводні рифи на шляху до жаданих об'єктів, виставлених нині на продаж. "Вигравши сьогодні, вони можуть набагато більше втратити завтра", - заявив він, нагадуючи, що з юридичної точки зору чистота продажу як ОПЗ, так і обленерго дотримана не на 100%. Мова йде про існування двох указів президента, що блокують приватизацію цих об'єктів. Таким чином, у випадку продажу стратегічних об'єктів великий ризик того, що проведення і результати приватизаційних конкурсів можуть бути оскаржені в суді.
Ще більш категорична у своїх судженнях екс-глава ФДМ Валентина Семенюк-Самсоненко. Вона закликає охочих купити ОПЗ зважити всі "за" і "проти", перш ніж іти на приватизаційний конкурс, оскільки продаж заводу є незаконним і ризики для інвестора занадто великі.
На її думку, приводом оскаржити продаж ОПЗ може стати те, що при оголошенні конкурсу, згідно з діючою програмою приватизації, не проведена процедура вивчення попиту протягом 30 днів. "Я звертаюся до тих, хто буде брати участь у приватизації, щоб вони врахували: ця норма стала причиною повернення в держвласність "Криворіжсталі", - нагадала події чотирирічної давнини Семенюк-Самсоненко.
Побачив підводні камені в умовах конкурсу із продажу одеського хімпідприємства і Олександр Рябченко. Згідно з посиланням на 651-у статтю Цивільного кодексу (у якій прописаний порядок повернення об'єктів у держвласність), держава одержує можливість розірвати договір купівлі-продажу в односторонньому порядку. "Це означає, що у випадку невиконання власником якогось пункту інвестзобов’язань приватизаційне відомство може повідомити покупця про розрив з ним договору і повернення підприємства в державну власність", - пояснив експерт. Таким чином, реалізується давня ідея нинішнього уряду - повернення об'єктів у держвласність без суду.
Хто готовий ризикувати
Сьогодні підготовка до приватизації 99,52% акцій Одеського припортового заводу йде повним ходом. Заявки на ознайомлення з діяльністю підприємства вже подали 11 комерційних структур. "Серед них дві серйозні російські структури, також пішли серйозні інвестбанки", - повідомляє в. о. голови Фонду держмайна. Дмитро Парфененко впевнений, що кількість учасників конкурсу буде ще більшою. Також він повідомив, що в конкурсі можуть взяти участь норвезька YARA, грузинські і дві індійські компанії.
Найбільш реальним претендентом на купівлю одеського хімзаводу експерти називають російський "Сибур", за яким стоїть уряд РФ. Серед українських покупців називаються компанії Олександра Ярославського та Ігоря Коломойського. Участь у торгах іноземних компаній викликає у фахівців великі сумніви - їм меншою мірою властиво ризикувати великими грішми в "передвиборному розпродажі". У той же час експерти допускають, що в результаті торгів акціями ОПЗ їх стартова ціна, яка становить 4 млрд. грн., може вирости в кілька разів і перевищити настільки жаданий ФДМ мільярд доларів.
Що стосується ризику загрузнути в судових розглядах за підсумками торгів, то він дійсно існує, хоча й малоймовірний. І в першу чергу тому, що нинішні президентські вибори навряд чи приведуть до настільки радикальної зміни політичної влади, як в 2004 році.
Крім цього, починаючи з вересня 2009 року Фонд держмайна планує продати пакети акцій 15 енергорозподільних компаній. Для цього їхні контрольні пакети акцій необхідно вилучити зі статутного фонду НАК "Енергетична компанія України". Це досить тривала процедура, відзначають фахівці, однак за сприяння прем'єр-міністра вона може бути й прискорена. У випадку якщо передача акцій приватизаційному відомству буде проведена швидкими темпами, то перший аукціон із продажу може бути оголошений уже у вересні нинішнього року.
Це буде другий блок енергокомпаній, запропонованих на продаж у нинішньому році. Уже кілька місяців ФДМ торгує на біржах акціями обленерго. З п'яти пакетів акцій поки вдалося продати тільки два блокувальні пакети "Львівобленерго" і "Чернігівобленерго" за 200 і 178 млн. грн. відповідно. Інші три блокпакета ("Полтаваобленерго", "Прикарпаттяобленерго", "Сумиобленерго"), за які Дмитро Парфененко розраховує одержати близько 700 млн. грн., поки попитом не користуються. Швидше за все, власники даних компаній зайняли вичікувальну позицію, розраховуючи, що згідно з діючими процедурами ФДМ може знизити стартову ціну. Ці продажі Михайло Чечетов розцінює як "політичний хабар" перед виборами.
Чи варто квапитися із продажем енергетики перед президентськими виборами? Експерти не бачать у цьому необхідності, оскільки ситуація в галузі не критична, більше того, зараз обленерго - одні з небагатьох компаній, що показують зростання прибутку, а поспішний розпродаж нагадує скоріше агонію з єдиною метою - наповнити держскарбницю. "Щоранку в Держказначействі збирається не більше 180 млн. грн., тобто існує внутрішній дефолт. Тому вони (уряд) готові на будь-які заходи", - вважає директор інституту трансформації суспільства Олег Соскін.
У тому, що із продажем енергетики не варто квапитися, впевнений і Олександр Рябченко. "Якщо вже продавати, то краще не під час кризи, і не обленерго, а генеруючі компанії, які зазнають реальні проблеми і потребують допомоги інвестора", - відмітив він.
За оцінками аналітиків, контрольні частки в обленерго можуть зацікавити ДПЕК Рината Ахметова, якого цікавить, насамперед, "Донецькобленерго". З інших вітчизняних інвесторів купівлею акцій обленерго можуть зацікавитися група "Приват" Ігоря Коломойського та "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина. Ці структури вже володіють акціями декількох енергопостачальних компаній. Також в аукціонах можуть взяти участь російська "Інтер РАО ЄЕС", італійська ENEL та інші європейські компанії, що працюють на ринках Східної Європи.
У підсумку
Як не крути, ОПЗ, як і частина обленерго, буде проданий до нинішніх президентських виборів, впевнена більшість експертів. По-перше, є попит, по-друге, нині нікому блокувати ці продажі. Президентові і прем'єр-міністрові вдалося домовитися, їхні опоненти з Партії регіонів, хоча й критикують дії влади, блокувати приватизацію ОПЗ не мають наміру з політичних міркувань. Все-таки головним претендентом на хімпідприємство є "Сибур", а "засмучувати" російський уряд перед виборами не в їхніх інтересах. Навряд чи будуть рішучі дії з боку комуністів або соціалістів.
Цікаво, що аргументуючи продаж ОПЗ фінансовим становищем, що нібито погіршується, уряд уже не згадує про "Укртелеком" - об'єкт, який дійсно потребує інвестицій і нових технологій і результати діяльності якого катастрофічно падають із кожним роком. Цей об'єкт вирішили не продавати, а передати від ФДМ в управління Мінтранспорту і зв'язку, що апріорі виключає його приватизацію найближчим часом. Очевидно, виконувачі обов'язків керівних посад міністерств і відомств ставляться до всіх ініціатив прем'єр-міністра Юлії Тимошенко значно лояльніше.
У нинішньому році Фонд держмайна має всі шанси виконати план приватизації і поповнити скарбницю на 8,5 млрд. грн. Виручені кошти держава навряд чи відчує, як і мільярдні кошти валютних фондів, що надійшли в нинішньому році, а Україна втратить контроль над унікальним хімічним підприємством з аміакопроводом.
А от ціна на добірні яблука незабаром виросте, і селянин, що вирішив трохи почекати, одержить непоганий заробіток за те, над чим так тремтливо трудився і вирощував.
Дмитро Парфененко, в. о. голови Фонду держмайна України, про прийдешню приватизацію
Про продаж ОПЗ
На сьогоднішній день Одеський припортовий завод, на жаль, перестав бути так званою куркою, що несе золоті яйця. Через об'єктивну високу ціну на природний газ, який є основною сировиною в роботі цього підприємства, ОПЗ цього року став збитковим. У зв'язку із цим актуальним стало питання залучення ефективного інвестора, який шляхом постачання природного газу за економічно обґрунтованими цінами зможе забезпечити прибуткову роботу підприємства.
Насправді й у минулому, і в нинішньому році процедуру приватизації ОПЗ ініціювали його трудовий колектив і саме керівництво. Відповідально заявляю: уряд жодним чином не "педалював" цей процес і не "педалює" його в цей момент. Об'єктивна ситуація на підприємстві свідчить про те, що його приватизація назріла.
Про продаж обленерго
Уряд ухвалив рішення щодо початку процедури приватизації контрольних пакетів енергорозподільчих компаній, які входять у статутний фонд НАК "Енергетична компанія України". Це не означає, що всі ці 15 пакетів в один час будуть виставлятися на продаж, що ринок обвалиться, що ми все пускаємо з молотка. ФДМ проведе ретельну роботу із установлення чіткої аргументованої послідовності виставляння на продаж цих об'єктів. Сьогодні триває робота з підготовки до приватизації обленерго, зокрема вирішується питання вилучення пакетів акцій зі статутного фонду НАК "ЕКУ" і передачі їх ФДМ. У випадку якщо всі процедури будуть проведені швидкими темпами, перший аукціон із продажу може бути оголошено у вересні 2009 року.
Про "Турбоатом"
На сьогоднішній день не ведеться ніяких розмов про приватизацію "Турбоатома". Уряд вважає, що це підприємство працює успішно і повинно залишатися в державній власності.
Діна Пархомчук
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
