"Захід втрачає владу": що прийде на зміну європейській цивілізації?


"Захід втрачає владу": що прийде на зміну європейській цивілізації?

Найпізніше через сорок років на Землі запанує новий світовий порядок. Політичний вплив Євросоюзу буде зведений до мінімуму, та й США доведеться потіснитися. Так вважає відомий німецький журналіст Ніколас Буссе.

Світова економіка хитається, фінансова криза набула глобальних масштабів, індустріальні гіганти Європи (у тому числі і Німеччина) із тривогою обговорюють свою залежність від імпортованих нафти та газу, війська НАТО загрузли в Іраку та Афганістані... Загалом, саме час знову поговорити про захід Європи і про зміну суспільно-політичних парадигм.

Глобальна зміна варти

Майбутнє світу - не за європейцями, - переконаний Ніколас Буссе, брюссельський кореспондент Frankfurter Allgemeine Zeitung. Своє бачення нового світоустрою він описує в книзі, яку назвав "Захід втрачає владу". Політична архітектура світу буде набагато більш складною, ніж сьогодні, і набагато менш стійкою, стверджує кореспондент однієї з найбільших німецьких газет. Ми живемо на початку нової епохи, і фінансово-економічні потрясіння - перші, ще відносно слабкі підземні поштовхи, що попереджають про завтрашній землетрус, перші вісники прийдешніх потрясінь. "Відбудеться глобальна зміна варти", - барвисто робить висновок автор книги "Захід втрачає владу".

Кого ж бачить німецький журналіст у ролі майбутніх провідних політичних гравців, які разом з американцями або, точніше, всупереч їм, стануть диктувати свої власні уявлення про прогрес? Це, у першу чергу, Китай, Індія, Японія, Індонезія, Бразилія і Росія. "Їхнє економічне, політичне, військове і демографічне зростання разюче", - аргументує Ніколас Буссе. Він наводить дійсно вражаючі приклади, пише про індійську ядерну зброю, рекордне економічне зростання Китаю, бразильський етанол, і так далі.

Союзники для комплекту

Тут, проте, відразу виникає безліч питань. По-перше, "Захід" – досить розпливчасте поняття і вже, у всякому разі, не однорідне. Досить згадати хоча б про сильні антиамериканські настрої в деяких європейських країнах і широку суспільну дискусію із приводу війни в колишній Югославії. По-друге, чому Буссе відносить Японію до "альтернативних" і за його концепцією навіть конфронтуючих Заходу країн? Тільки тому, що вона знаходиться на Сході? Але Японія міцно інтегрована в економічні структури, які прийнято вважати "західними" і, зберігши багато національних особливостей, все-таки твердо прийняла цінності "західної" цивілізації.

Бразилію ж автор книги, як здається, включив у свій "альтернативний" список, що називається, для комплекту - як латиноамериканську складову глобальної зміни світового порядку. Адже Бразилію, незважаючи на всі успіхи останніх років (в 2007 році її внутрішній валовий продукт склав понад півтора трильйонів доларів), важкувато уявити в найближчі роки в ролі наддержави. А розраховувати на те, що одержуваний із цукрової тростини бразильський етанол замінить уже в недалекому майбутньому бензин, зробивши Бразилію відразу казково багатою, - просто наївно.

Що стосується Росії, то її ніяк не можна віднести до демографічно успішних країн. Навпаки: багато експертів - у тому числі і російські - вважають, що країна стоїть на грані демографічної катастрофи. Падає народжуваність, середня тривалість життя залишається дуже низькою. Зрозуміло, Росія залишається "євразійським колосом" і в останні роки значно зміцніла, але її зовнішньополітичні претензії усе ще спочивають "на хиткому фундаменті", як висловлюється автор книги "Захід втрачає владу". Цей хиткий фундамент - високі світові ціни на нафту і газ.

Епоха закінчується - цивілізація залишається

Ще одне слабке місце концепції Ніколаса Буссе - його як би само собою зрозуміле припущення, що нові (або, що повернулися на світову арену, як Росія) глобальні гравці будуть проводити якусь спільну, єдину антизахідну політику. Тим часом, зовсім не Захід, а Китай загрожує (принаймні, демографічно) російському Далекому Сходу і Сибіру. І не Бразилія або Японія, а країни Європейського Союзу були і залишаться ще дуже надовго головними імпортерами російських нафти та газу. Тобто саме "Захід" - природний союзник Росії.

У чому німецький журналіст, на мій погляд, правий, так це в тому, що епоха беззастережного, однозначного домінування США і Європейського Союзу у світовій політиці та економіці підходить до завершення. Однак ховати європейську цивілізацію ще рано. Близько ста років тому це вже намагався зробити у своїй знаменитій книзі "Захід Європи" німецький філософ Освальд Шпенглер. Він перебував тоді під враженням Першої світової війни.

Але навіть після жахів Другої світової гуманістичний підхід, комерційна етика, суспільна толерантність і готовність до зовнішньополітичних компромісів залишилися основними принципами європейського - "західного" - світоустрою, не придуманого ідеологами або політиками, а виробленими суспільством, і показали свою безсумнівну переконливість протягом багатьох століть. По-моєму, є всі підстави сподіватися на те, що ці принципи переживуть і нинішню фінансову кризу.

Єфім Шуман

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування